Погода в Україні у суботу, 23 липня, очікується без опадів, лише у східній частині вдень місцями короткочасний дощ, гроза, інформує Укргідрометцентр.
Вітер переважно північно-західний, 5-10 м/с.
Температура вночі 13-18°, вдень 27-32°, на Закарпатті 34-37°, у східних областях 21-26°.
У Києві 23 липня без опадів. Вітер північно-західний, 5-10 м/с.
Температура вночі 16-18 °, вдень 28-30 °.
За даними Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського у Києві 23 липня найвища температура вдень була 34,8° у 2001р., найнижча вночі 5,8° у 1904р.
У неділю, 24 липня, вночі у більшості західних областей, удень на Правобережжі дощі, в окремих районах град та шквали 15-20 м/с.
Вітер хмарно з проясненнями, 3-8 м/с.
Температура вночі 13-18°, на узбережжі морів, на Закарпатті до 21°; вдень 27-32, на півдні Одещини до 36, у західних областях, 25-27.
У Києві 24 липня вдень короткочасний дощ, гроза, в окремих районах град та шквали 15-20 м/с; у решту часу без опадів.
Вітер хмарно з проясненнями, 3-8 м/с.
Температура вночі 16-18 °; вдень близько 30 °.
22 липня на 8 годину температура води в Чорному та Азовському морях становила 20-24°, у Дніпрі за даними гідрологічного посту Київ 20°.
Народний депутат Сергій Власенко (фракція «Батьківщина») оприлюднив копію указу президента України Володимира Зеленського про припинення громадянства України ряду осіб, зокрема бізнесменів Ігоря Коломойського, Геннадія Корбана, народного депутата Вадима Рабіновича.
У скані указу від 18 липня, опублікованому Власенком у Фейсбуці, 10 прізвищ.
Кандидат від Національного демократичного альянсу, що править в Індії, Драупаді Мурму перемогла на виборах президента країни, повідомляє газета Indian Express.
“Мурму отримала понад 64% голосів (676 803) (…) перемігши з відривом від суперника Яшванта Сінха (380 177 голосів)”, – йдеться у повідомленні.
Мурму – представник народу санталів. Вона стала другою жінкою, яка обійняла пост президента Індії. У 2015 році Мурму було обрано на п’ять років губернатором штату Джаркханда.
Українські аграрії потребують термінової підтримки при поповненні оборотних коштів, пролонгації кредитів та врегулюванні відносин із торговельними мережами, оскільки через колосальну заборгованість перед переробними підприємствами агровиробники не можуть придбати сировину та зернові у фермерів.
Відповідне звернення до глави уряду Дениса Шмигаля з пропозицією провести спільну нараду для пошуку рішень щодо запобігання негативним тенденціям на зерновому ринку 20 липня направили члени комітету підприємців АПК при Торгово-промисловій палаті (ТПП) України, повідомляється на сайті організації.
“Так складно, як сьогодні, фермерам не було ще ніколи. Ситуація потребує втручання держави через низку проблем: є наднизькі закупівельні ціни, нестача сховищ для зберігання, уповільнена логістика, заборгованість рітейлу”, – цитує ТПП свого члена, першого віце- президента Асоціації фермерів Віктора Шеремета.
За даними комітету ТПП, через блокування української морської логістики, бойових дій, подорожчання пального, недоотримання оборотних коштів та зниження цін на агросировину очікується суттєве скорочення посівів озимини під новий урожай.
“Ймовірно, нинішній урожай кукурудзи залишиться під снігом”, – наголосила організація у зверненні.
Крім того, цього року серйозним викликом для аграріїв стане закупівля насіння, добрив, пального, збереження та експорт зернових, низка підприємств та фермерських господарств очікує банкрутство через втрату доступу до експорту продукції та викликів, що стоять перед агросектором України.
“З огляду на загрози, які ускладнюють ситуацію на ринку, за результатами обговорення проблем галузі учасники засідання вирішили звернутися до прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля з проханням провести спільну нараду із зацікавленими міністерствами та відомствами, представниками бізнесу, галузевими асоціаціями, донорськими організаціями. ефективних рішень для забезпечення організації збиральної кампанії, зберігання зерна, осінньої посівної та активізації експорту”, – підсумувала ТПП.
Національний банк України з 9:00 21 липня 2022 року скоригував офіційний курс гривні до долара США на 25% – з 29,2549 грн/$1 до 36,5686 грн/$1 з урахуванням зміни фундаментальних характеристик економіки України під час війни та зміцнення долара США до інших валют, йдеться у повідомленні на сайті НБУ.
“Такий крок дозволить збільшити конкурентоспроможність українських виробників, зблизити курсові умови для різних груп бізнесу та населення та підтримати стійкість економіки в умовах війни”, – зазначив Нацбанк.
Він наголосив, що офіційний курс гривні до долара США продовжує фіксуватися.
“За високої невизначеності, зумовленої війною, фіксований офіційний курс до долара США є основним якорем стабілізації очікувань та ключовим засобом виконання пріоритетних цілей НБУ. Вони полягають у забезпеченні цінової та фінансової стабільності, що є важливою умовою відновлення економіки”, – пояснює регулятор свою позицію.
Дедалі більше інвесторів із песимізмом оцінює перспективи світової економіки та корпоративних прибутків, свідчать результати щомісячного опитування фондових керуючих, яке проводить Bank of America Corp. (BofA).
Згідно з результатами липневого опитування, частка респондентів, які очікують на послаблення економіки в наступні 12 місяців, досягла рекордних 79%, збільшившись на 6 процентних пункту (п.п.). Частка інвесторів, які очікують погіршення корпоративних прибутків у наступні 12 місяців, зросла на 7 п.п., також досягнувши 79%.
Стагфляції у світовій економіці очікують рекордні 90% опитаних, порівняно з 83% місяцем раніше.
Опитування, в якому взяли участь 259 інвесторів, які управляють активами на загальну суму $722 млрд, проводилося BofA минулого тижня.
Інвестори скоротили вкладення в ризиковані активи до мінімумів, небачених навіть у період глобальної фінансової кризи, “повністю капітулювавши” перед похмурим економічним прогнозом, зазначають у BofA.
Частка акцій в інвестиційних портфелях цього місяця впала до мінімуму з моменту краху інвестбанку Lehman Brothers у 2008 році, частка грошових залишків досягла 6,1%, максимуму з жовтня 2001 року.
Серед найбільших ризиків фондові керуючі відзначають високу інфляцію, глобальну рецесію, а також “яструбине” настроювання центробанків.
При цьому частка респондентів, які очікують уповільнення темпів інфляції наступного року, досягла максимуму з часів глобальної фінансової кризи.
BofA проводить опитування фондових керуючих з 1994 року.
