Зміна цін на продовольчу сировину (прогноз до 2025 року), %
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Анонсовані Національним банком України найближчим часом кроки щодо завершення першого етапу валютної лібералізації можуть вимагати близько $5,5 млрд валютних резервів, проте, як очікується, істотно розширять можливості бізнесу, поліпшать умови для залучення інвестицій та участі приватного капіталу у відновлені та в підсумку позитивно відіб’ються на економічній динаміці, повідомили у пресслужбі Національного банку України.
«Валютна лібералізація коштуватиме $5,5 млрд. Це необхідно, щоб дати більше кисню бізнесу та економіці», – зазначили у пресслужбі, додавши, що ці кроки вже враховано в оновленому прогнозі, який передбачає збереження міжнародних резервів цього і наступного року на рівні, близькому до поточного – $43-44 млрд.
Представники НБУ уточнили, що в рамках завершення першого етапу лібералізації йдеться про надання можливості часткової виплати нових дивідендів, зняття обмежень щодо імпорту послуг, оплати лізингу та оренди, можливості платежів за старими кредитами та низку пом’якшень для роботи волонтерів і закупівлі товарів для військових потреб.
Водночас у центробанку зазначили, що окремі пропозиції, які лунають сьогодні, наприклад, щодо збільшення терміну повернення валютної виручки від експорту основної агропродукції з 90 до 180 днів або зі 180 до 360 днів – для металургійної галузі можуть ускладнити здійснення такої лібералізації.
У прес-службі НБУ додали, що до осені минулого року прострочення повернення валютної виручки перевищило $4,5 млрд. За словами представників Нацбанку, ухвалене в середині листопада рішення про повернення валютної виручки від основного агроекспорту протягом 90 днів замість 180 позитивно вплинуло на валютний ринок, у тому числі за перший квартал цього року надходження валюти від агроекспорту на ринок досягло $1,3 млрд проти $800 млн у першому кварталі минулого року.
Як повідомлялося, на монетарному брифінгу 25 квітня голова НБУ Андрій Пишний анонсував найближчим часом кроки з валютної лібералізації в рамках узгодженої з Міжнародним валютним фондом стратегії пом’якшення валютних обмежень.
«Наразі ми бачимо підстави для того, щоб завершити перший етап, який передбачає певні послаблення щодо нових дивідендів, скасування заборони відповідно на імпорт послуг і валютну лібералізацію можливості обслуговування старих боргів. Наразі Національний банк перебуває на етапі фіналізації та остаточного калібрування цих рішень, про які ми маємо намір оголосити найближчим часом”, – сказав він.
З урахуванням надходження в березні рекордних зовнішніх надходжень у розмірі майже $9 млрд міжнародні резерви збільшилися відразу на 18%, або на $6,7 млрд – до також рекордного рівня $43 млрд 762,7 млн.
Незважаючи на те, що ЄС різко скоротив обсяг імпортованого російського газу, значні обсяги, як і раніше, надходять у блок. Минуло понад два роки відтоді, як Росія почала повномасштабне вторгнення в Україну, а її газ все ще надходить до Європи.
Хоча Європейський союз значно скоротив обсяг імпортованого з Росії газу, цей вуглеводень, як і раніше, живить деякі європейські будинки і підприємства, збільшуючи тим самим доходи Кремля.
Коли почалася війна, європейські лідери були змушені рахуватися з давно усталеною залежністю як від російського газу, так і від нафти. Особливу проблему становив газ, оскільки 2021 року 34 % газу в ЄС надходило з Росії.
Особливо залежними були країни Центральної та Східної Європи. Коли ЄС запропонував ввести заборону, канцлер Німеччини Олаф Шольц поспішив висловитися проти. “Європа навмисно вивела постачання енергоносіїв з Росії з-під санкцій. Наразі забезпечення Європи енергією для виробництва тепла, пересування, електропостачання та промисловості не може бути забезпечено жодним іншим способом”, – сказав він.
Володимир Путін скористався цим. Протягом 2022 року Росія скорочувала імпорт газу в Європу. Європейські лідери побоювалися зимового дефіциту енергії. Ці побоювання так і не справдилися, але, що дуже важливо, вони означали, що ЄС так і не ввів санкції проти російського газу.
“Це ніколи не було санкцією”, – каже Бенджамін Хільгеншток із Київської школи економіки. “Це було добровільне рішення країн, причому розумне, – диверсифікувати постачання і більше не шантажувати Росію”, – сказав він DW.
Згідно з даними ЄС, частка російського трубопровідного газу, імпортованого країнами-членами, знизилася з 40 % від загального обсягу 2021 року до приблизно 8 % 2023 року. Однак з урахуванням скрапленого природного газу (СПГ) – природного газу, охолодженого до рідкого стану, щоб його можна було перевозити на суднах, – загальна частка російського газу в загальному обсязі ЄС торік становила 15%.
Одним з основних способів зниження залежності ЄС від російського газу було збільшення імпорту ЗПГ з таких країн, як США і Катар. Однак це мимоволі призвело до різкого збільшення поставок російського СПГ за високими цінами в країни блоку.
За даними компанії Kpler, Росія стала другим за величиною постачальником СПГ в ЄС. У 2023 році імпорт СПГ із Росії становитиме 16 % від загального обсягу поставок СПГ до ЄС, що на 40 % більше, ніж 2021 року.
Обсяги імпорту 2023 року дещо знизилися порівняно з 2022 роком, однак дані за перший квартал 2024 року показують, що експорт російського ЗПГ до Європи знову зріс на 5 % порівняно з попереднім роком. Особливо великими імпортерами були Франція, Іспанія та Бельгія. На ці три країни припало 87 % СПГ, що надійшов до ЄС 2023 року.
Однак більша частина цього СПГ не потрібна європейському ринку і перевалюється в європейських портах, а потім реекспортується до третіх країн по всьому світу, внаслідок чого деякі держави і компанії ЄС отримують прибуток.
Більша частина російського СПГ, що надходить до Європи, просто “перевантажується”, – каже Гілгенсток. “Тож це не має нічого спільного з поставками природного газу в Європу. Просто європейські компанії заробляють гроші на сприянні експорту російського СПГ”.
Згідно з нещодавнім звітом Центру досліджень енергетики та чистого повітря
(CREA), 2023 року трохи менше ніж чверть європейського імпорту СПГ з Росії (22 %) буде перевантажено на світові ринки. Пятрас Катінас, енергетичний аналітик з CREA, повідомив DW, що більша частина цього СПГ була продана в країни Азії.
У результаті деякі члени ЄС, такі як Швеція, Фінляндія та країни Балтії, чинять тиск на блок з метою введення повної заборони на російський ЗПГ, що потребуватиме згоди всіх країн-членів.
Наразі в ЄС обговорюється питання про заборону реекспорту російського СПГ з європейських портів. За даними інформаційного агентства Bloomberg, також розглядають питання про введення санкцій щодо ключових російських ЗПГ-проєктів, таких як “Арктик ЗПГ 2”, ЗПГ-термінал “УСТ Луга” і мурманський завод.
“Ми дійсно повинні в основному заборонити російський СПГ”, – сказав Гілгенсток. “Ми не вважаємо, що він відіграє якусь значну роль у постачанні газу в Європу, або ж його можна відносно легко замінити за допомогою СПГ з інших джерел”. Дослідження 2023 року, проведене аналітичним центром Bruegel, підтверджує цей аналіз.
Однак Acer, регулятор ЄС у галузі енергетики, нещодавно попередив, що будь-яке скорочення імпорту російського СПГ має відбуватися “поступовими кроками”, щоб уникнути енергетичного шоку.
Країни ЄС, як і раніше, постачають російський газ
Трубопровідний газ із Росії також продовжує надходити в ЄС. Хоча газопроводи “Північний потік” не працюють, а газопроводом “Ямал” російський газ більше не надходить до Європи, він, як і раніше, надходить до австрійського газового хаба Баумгартен трубопроводами, що проходять через Україну. Австрійська державна енергетична компанія OMV уклала контракт із російською газовою компанією “Газпром” до 2040 року.
У лютому Австрія підтвердила, що 98% імпорту газу в грудні 2023 року буде здійснюватися з Росії. Уряд заявляє, що хоче розірвати контракт із “Газпромом” якомога раніше, але для цього необхідно ввести санкції ЄС проти російського газу на законних підставах.
Як і Австрія, Угорщина продовжує у великих кількостях імпортувати трубопровідний російський газ. Нещодавно Угорщина також уклала газову угоду з Туреччиною, але експерти стверджують, що цей газ, який постачається трубопроводом Turkstream, також йде з Росії.
Гілгеншток каже, що деякі країни продовжують купувати російський газ, оскільки їм вигідні дешеві та привабливі контракти. “Тож якщо не буде ембарго на російський газ, то все залежить від цих країн”, – каже він.
Для таких країн, як Австрія та Угорщина, можливе припинення трубопровідного імпорту з Росії може в кінцевому рахунку залежати від України. Київ наполягає на тому, що не буде продовжувати існуючу угоду з “Газпромом” про постачання газу через свою територію. Термін дії цієї угоди закінчується наприкінці 2024 року.
Хоча російський газ, як і раніше, імпортується в Європу, його загальна частка в європейському газовому імпорті різко скоротилася з 2021 року. ЄС заявляє, що хоче повністю позбутися російського газу до 2027 року, і ця мета, на думку Гілгенстока, видається дедалі реалістичнішою.
“Я думаю, що якщо вся ця брудна історія і показала нам щось, то це те, що ми можемо відносно швидко диверсифікувати постачання газу та інших енергоносіїв, відмовившись від Росії”, – сказав він.
Однак, на його думку, наразі політичні умови “не надто сприятливі” для повного газового ембарго, особливо для ембарго на будівництво трубопроводів. Як потенційну перешкоду він називає головування Угорщини в ЄС у другій половині 2024 року. Будапешт має тісніші зв’язки з Москвою, ніж більшість країн-членів ЄС.
Що стосується СПГ, то він налаштований оптимістичніше і каже, що, крім дій ЄС, такі великі імпортери СПГ, як Іспанія і Бельгія, повинні самі вжити заходів.
“Цей нелегальний імпорт російського газу – величезна проблема, особливо з точки зору обміну повідомленнями”, – сказав він. “І ми допомагаємо Росії з її ланцюжками поставок СПГ, чого робити не слід”.
Які енергетичні компанії потрапили до Індексу Опендатабота?
Майже 750 млрд грн склав сукупний дохід топ-10 компаній енергетичної сфери України за даними Індексу Опендатабота. Половина компаній, що потрапили до топу — державні, ще 4 належать групі СКМ Ріната Ахметова. Лідером другий рік поспіль залишається Д.Трейдинг, яка входить до групи СКМ.
За даними Індексу Опендатабота, лідери енергетичного комплексу України заробили 745,87 млрд грн минулоріч. Це на 8% більше, ніж сукупний дохід цих компаній у 2022 році — 688,45 млрд грн.
До цьогорічного рейтингу потрапили 5 державних компаній та 4 компанії, які входять до групи СКМ Ріната Ахметова. Ще одна компанія — ТОВ «КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ЕК» — належить Костенко Нелі.
8 компаній з топу займаються виробництвом та торгівлею електроенергії, а ще дві — торгівлею газом.
Лідер групи незмінний два роки поспіль — компанія Д.Трейдинг, яка входить до групи СКМ. Торік дохід підприємства збільшився на 15% порівняно до 2022: зі 144,18 млрд грн до 165,65 млрд грн. При цьому чистий прибуток збільшився на 30% у 2023 році.
Найбільший приріст доходу вдалось отримати двом іншим компаніям Ріната Ахметова. Так, компанія Київські енергетичні послуги збільшила свій дохід у 1,5 рази, а компанія Дніпровські енергетичні послуги — на третину порівняно з 2022 роком.
Варто зазначити, що Дніпровські енергетичні послуги отримали найбільший приріст прибутку — у 2,5 рази — серед усіх компаній, що потрапили до цьогорічного енергетичного Індексу.
А ось четверта компанія групи СКМ — ДТЕК Західенерго — навпаки, за рік на 16% зменшила свій дохід. Минулоріч підприємство отримало збитки у розмірі 164 млн грн.
Загалом сукупний дохід 4 компаній, які належать Рінату Ахметову, склав 262,48 млрд грн у 2023 році. Це 35% сукупного доходу топ-10 енергетичного Індексу Опендатабота.
До рейтингу найкращих компаній у сфері енергетики увійшло 5 компаній, якими володіє держава, проте лише двом вдалося збільшити свій дохід минулоріч. Так, Укргідроенерго збільшив свій заробіток на 30%, а НАЕК Енергоатом — на 15%.
Зазначимо, що компанія Укргідроенерго отримала у 2023 році найбільший чистий прибуток серед 10 компаній Індексу — 17,3 млрд грн. Це майже у половину більше, ніж у перший рік повномасштабного вторгнення. Дохід державного Укренерго за рік майже не змінився — понад 82 млрд грн.
Ще дві державні компанії, які займаються торгівлею газом, зменшили свої доходи у 2023 до 2022 року: Нафтогаз України — на 4%, Нафтогаз Трейдинг — на 9%. Обидві компанії отримали збитки у 2023 — 10,29 млрд грн загалом.
Останнє місце топу посідає ТОВ «КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ЕК», власником якої є Неля Костенко. Компанія збільшила свій дохід на 29%, водночас її прибуток зменшився на чверть порівняно з першим роком повномасштабного вторгнення.
https://opendatabot.ua/analytics/index-electricity-2024
Кабінет міністрів на засіданні 26 квітня вніс зміни до порядку видачі ветеринарних документів для власників кочових пасік на період дії воєнного стану, повідомив представник Кабміну у Верховній Раді Тарас Мельничук у Telegram.
“Передбачено, що на період воєнного стану в Україні видача ветеринарного документа для перевезення (кочівлі) пасіки до медоносних угідь у межах району здійснюється за результатами проведеного клінічного огляду (весняної перевірки) пасіки з урахуванням епізоотичного стану місцевості та відсутності обмежень, запроваджених у зв’язку з ліквідацією хвороб бджіл, що підлягають оголошенню”, – написав він.
Водночас перевезення (кочівля) пасіки в межах району, благополучного щодо хвороб бджіл, які підлягають оголошенню, здійснюється в супроводі ветеринарно-санітарного паспорта пасіки.
Згідно з постановою, ветеринарний документ, виданий для перевезення (кочівлі) пасіки до медоносних угідь з району, благополучного щодо хвороб бджіл, що підлягають оприлюдненню, до району з аналогічним епізоотичним станом у межах області, дійсний протягом весняно-літнього періоду поточного року на час перевезення (кочівлі) пасіки та є підставою для видачі ветеринарного документа для повернення пасіки на постійне місце розташування.
Водночас, у разі зміни епізоотичного стану пасіки під час перевезення (кочівлі) власник негайно припиняє перевезення (кочівлю) пасіки та повідомляє про це посадову особу територіального органу Держпродспоживслужби для проведення ветеринарно-санітарних заходів.
Страхова компанія “ПЗУ Україна” (Київ) у січні-березні 2024 року залучила 481 млн грн страхових премій, що на 170 млн, або на 54,66% перевищує відповідний показник за перші три місяці 2023 року.
Як повідомляється в інформації страховика, найбільший приріст платежів за підсумками звітного періоду було зафіксовано в сегментах КАСКО і “Зеленої карти” – на 30% і 79% відповідно. Загалом за договорами КАСКО в першому кварталі було залучено 98 млн грн премій, або 20% сукупного обсягу платежів страховика.
За полісами “Зелена карта”, “ПЗУ Україна” залучила 109 млн грн страхових премій, що становить 23% від загального обсягу надходжень страховика.
Частка обов’язкового страхування автоцивільної відповідальності (ОСЦПВ) у портфелі компанії склала 28%, або 135 млн грн платежів, що на 78% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Частка добровільного медичного страхування склала 16%, або 79 млн грн (+63%).
Обсяг надходжень компанії за іншими договорами страхування за результатами січня-березня склав 60 млн грн.
СК “ПЗУ Україна” входить до складу однієї з найбільших страхових груп Центральної та Східної Європи – PZU Group (до складу якої входить материнська компанія ПрАТ “СК ПЗУ Україна” – PZU S.A.).
