7 листопада відбудеться 10-й Київський міжнародний економічний форум (КМЕФ) 2024 на тему «Сила виклику. Що формуватиме майбутнє України та світу?».
Вже втретє форум відбудеться в Києві в умовах воєнного стану. Його учасники обговорять теми війни в Україні в контексті глобального світу: захист економічних інтересів України у ЄС, можливості та виклики для людського капіталу, майбутнє енергетичної системи, український Defence Tech на світовому ринку технологій, відносини бізнесу з владою задля відновлення України.
Цьогоріч Форум проходитиме на тлі президентських виборів у США, запланованих на 5 листопада. Результати виборів стануть однією з ключових тем для обговорення серед спікерів та учасників.
«Важливо, щоб бізнес, держава та суспільство працювали разом над створенням ефективних механізмів співпраці. Особливо зараз, коли до повномасштабного вторгнення в Україні додається ще й глобальна нестабільність. Ми перебуваємо на межі великих змін, і перед нами стоїть питання: як ми їх використаємо? Чи стануть ці виклики нездоланною перешкодою чи, навпаки, стимулом для пошуку нових рішень і руху вперед?» — зазначає Юрій Пивоваров, СЕО Київського міжнародного економічного форуму.
Організатори очікують на понад 100 спікерів, які візьмуть участь у 16 панельних дискусіях.
Серед них:
Представники міжнародної спільноти
· В’ячеслав Домбровскіс, Міністр економіки та енергетики Латвії (2014), Міністр освіти та науки Латвії (2013-2014)
· Катаріна Матернова, Посол Європейського Союзу в Україні
· Майкл Макфол, професор політичних наук при Стенфордському університеті (онлайн)
· Джон Дентон, генеральний секретар Міжнародної торгової палати (ICC)
· Кріспін Еллісон, старший партнер компанії Marsh McLennan
· Константінос Накіс, партнер і президент Chicago Atlantic Trident
· Ден Райс, Президент Aмерікан Юніверсіті Київ, колишній офіцер армії США
Лідери бізнес-спільноти
· Ольга Устинова, генеральна директорка Vodafone Україна
· Василь Хмельницький, Ініціатор форуму, засновник холдингу UFuture
· Євген Осипов, CEO компанії Kernel
· Наталія Ємченко, директор зі зв’язків з громадськістю та комунікацій SCM
· Галина Герега, співзасновниця групи компаній «Епіцентр»
· Тарас Кицмей, співзасновник та член Ради директорів компанії SoftServe
· Сергій Войцеховський, член ради директорів BGV Group Management
До дискусійних панелей також долучаться учасники з державного сектору — представники Кабінету Міністрів, Офісу Президента України та Верховної Ради.
Оновлення програми та анонсування спікерів можна відслідковувати на сайті.
Цьогоріч КМЕФ у партнерстві з Gen.Ukrainian спрямовує частину коштів від продажу квитків на психологічну реабілітацію дітей, які постраждали внаслідок війни. Кошти будуть використані для організації таборів Gen.Camp, де діти отримають професійну допомогу від кваліфікованих психологів і психотерапевтів. Окрім цього, охочі можуть зробити додаткові пожертви за посиланням.
Київський міжнародний економічний форум — один з найбільших у Східній Європі міжнародних форумів, який об’єднує представників бізнесу, влади та суспільства для обговорення ключових економічних питань та глобальних трендів.
Низка ідей, які обговорювалися на КМЕФ, згодом були втілені в життя, зокрема, на законодавчому рівні: індустріальні парки, експортно-кредитне агентство, енергосервісні контракти, мораторій на експорт лісу-кругляку, зниження ЄСВ. Ці інструменти дозволили залучити мільярди доларів інвестицій та збільшили ВВП України.
Реєстрація учасників на Київський міжнародний економічний форум за посиланням.
Титульні партнери: UFuture, Mastercard, Нова Пошта, AEQUO
Партнери: Biopharma, ІНТЕРПАЙП, ПУМБ, МХП, Епіцентр, ПриватБанк, ДТЕК, Lamel, Ajax Systems, Biosphere Corporation, Sense Bank, Kernel, Vodafone, OKKO, Метінвест
Програмні партнери: ACC (Американська торговельна палата в Україні), Центр соціальних змін і поведінкової економіки, GLOBSEC
Бізнес-експерт: Forbes Ukraine
Титульні медіапартнери: Starlight Media, 1+1 media
Медіапартнери: New Voice, LIGA.net, РБК-Україна, Delo.ua, Інтерфакс-Україна, The Kyiv Independent, TAVR Media, Mind.ua, Kyiv Post
Залишити заявку на акредитацію ЗМІ: форма для акредитації.
Контактна особа з питань реєстрації учасників:
Олександра Барабаш
Тел.:+380 50 880 0010
Email: tickets@forumkyiv.org
Контактна особа з питань акредитації ЗМІ:
Богдана Мишковська
Тел.: +380 63 597 4806
Email: bogdana@sameandfriends.com
Інтерфакс-Україна – медіа-партнер Форуму.
Подія проходить щорічно з 1997 року і спрямована на розвиток бізнес-середовища країни, обговорення питань мікро- та макроекономіки, набуття нових знань та обмін досвідом. Цьогоріч темою форуму стала «Фінансування та інвестування у відбудову економіки України».
Ukrainian CFO Forum — провідна платформа для CEO, CFO, CIO, керівників реального та фінансового секторів, успішних бізнесменів та інноваторів, де визначаються ключові фінансові тренди та формуються стратегії на майбутнє. Вже 22 роки форум залишається важливим майданчиком для діалогу між представниками ключових бізнесів. Це також зручна можливість для нетворкінгу та зміцнення партнерських відносин.
Цьогоріч понад 40 спікерів — представників провідних українських та міжнародних компаній — ПУМБ, Carlsberg, Фармак, DataGroup Volia Lifecell, Rozetka-EVO, Епіцентр К, Група компаній NOVA, ОККО, Innoware, Група МЕТІНВЕСТ, AB InBev Efes Ukraine, ФК “Дарниця”, Boyden Ukraine, Louis Dreyfus Company, British American Tobacco Ukraine поділяться цінними інсайтами та проконсультують учасників щодо побудови ефективної фінансової стратегії.
Більша частина програми – це виступи, присвячені тенденціям розвитку стратегій та інструментів фінансування та інвестування, новим стандартам управлінських практик, а також практичним кейсам успішної трансформації бізнесу. Окрім того, будуть розглянуті нові фінансові технології, інноваційні підходи до підвищення ефективності ведення бізнесу та шляхи адаптації до нестабільних економічних умов.
Засновник форуму Андрій Кувшинов прокоментував мету його проведення: «Сьогодні ми стоїмо перед вибором: адаптуватися до змін або сміливо впроваджувати інновації. Ukrainian CFO Forum — це платформа, де ми можемо спільно шукати рішення та об’єднувати зусилля для розвитку фінансового сектора України».
Форум відбудеться за підтримки ПУМБ, AC Crowe Ukraine, Вчасно, Boyden, SMART business, TOMCAS, IBM, Arzinger, Innoware, ACCA, IT-Enterprise, Silpo Voyage PRO, ABM Cloud, Payoneer, EigenMethod, Solidity, Andreas Moskin та інших партнерів.
Інтерфакс-Україна – генеральний новинний партнер форуму. Для клієнтів Інтерфакс-Україна діють особливі умови участі. Скориставшись промокодом INTERFAX15OFF, можна отримати знижку -15% на квитки.
Ознайомитись із повною програмою та спікерами Форуму можна за посиланням: https://cfo.ua/cfoforum2024
Підписуйтесь на соцмережі організаторів FAService, щоб нічого не пропустити:
Facebook
LinkedIn
Instagram
Джерело: https://interfax.com.ua/news/press-release/1022019.html
НАК “Нафтогаз України” планує імпорт газу обсягом 2-3 млрд куб. м, ідеться в опублікованому меморандумі про економічну та фінансову політику щодо 5-го перегляду програми EFF із МВФ.
“На майбутній опалювальний сезон 2024/25 рр. Україна планує додатковий імпорт газу для внутрішнього споживання обсягом до 2-3 млрд куб. м, тоді як додатковий газ може бути запасений нерезидентами для потреб країн ЄС відповідно до базового сценарію”, – наголошується в документі.
Водночас зазначається, що стримане внутрішнє споживання і зростаючий внутрішній видобуток обмежили потребу в імпорті газу в минулому опалювальному сезоні.
Щодо планів імпорту на цьогорічний опалювальний сезон зазначається, що “Нафтогаз” забезпечив додаткове фінансування імпорту газу від ЄБРР та двосторонніх донорів.
Якщо “Нафтогаз” зіткнеться з дефіцитом ліквідності, уряд готовий оцінити розмір компенсації спецзобов’язань (ПСО) компанії у 2025 році на основі її фактичних документально підтверджених витрат, перевірених Державною аудиторською службою та іншими зацікавленими сторонами. Відповідні розрахунки будуть завершені до кінця серпня 2025 року.
“Потенційний тиск на витрати, пов’язані з імпортом газу та компенсацією ПСО, буде враховано шляхом коригування цільових показників фіскального балансу з урахуванням вищезазначеної оцінки, результатів аудиту заборгованості теплопостачальних організацій (ТКЕ), наявного фінансування, та обмежено 60 млрд грн (близько 0,8% ВВП)”, – ідеться в документі.
У ньому також наголошується, що порядок денний реформ в енергетичному секторі, “щойно дозволять умови”, включає додаткове поступове підвищення тарифів на газ та е/е з паралельною підтримкою вразливих споживачів, а після закінчення війни потребуватиме відновлення та посилення конкуренції на оптових і роздрібних ринках газу.
Зазначається, що уряд ухвалить дорожню карту для поступової лібералізації ринків газу та е/е з планом реалізації із зазначенням термінів на період після воєнного стану.
Як повідомлялося, голова Групи “Нафтогаз” Олексій Чернишов на початку жовтня в коментарі “Енергореформі” зазначав, що станом на 1 листопада закупівля компанією газу в режимі “митний склад” (МС), що здійснюється як резерв за рахунок кредиту ЄБРР, становитиме “в межах 500-600 млн куб м”.
Наприкінці 2022 року “Нафтогаз” залучив кредит ЄБРР під держгарантії на EUR300 млн, за рахунок чого було створено резервний запас природного газу обсягом 748 млн куб. м у режимі “митний склад” (МС).
Нову угоду про кредит ЄБРР “Нафтогазу” на EUR200 млн під держгарантії було підписано в листопаді 2023 року. Тоді наголошувалося, що вона набуде чинності після оформлення держгарантій. Кредитний ризик із банком розділили Норвегія і Нідерланди.
Режим МС дає змогу зберігати природний газ у ПСГ України протягом трьох років без сплати податків і митних зборів під час подальшого його транспортування з території країни.
17 жовтня, напередодні Дня відновлення Незалежності Азербайджанської Республіки, на святкування Дня культури Азербайджану в просторі Національної бібліотеці України для дітей зібралося багато почесних гостей: Високоповажні Надзвичайні та Повноважні Посли іноземних країн, читачі і народні артисти України. Захід відбувся за підтримки Міністерства культури та стратегічних комунікацій України.
Республіка Азербайджан – неймовірна країна з усталеними традиціями та унікальною культурою, де живуть чудові люди. Багата культурна спадщина Азербайджану поєднує в собі елементи Сходу та Заходу. Ця країна подарувала світу не лише видатних науковців і митців, а й зберегла неповторні культурні надбання, що передаються з покоління в покоління.
Україна та Азербайджан мають міцні зв’язки – політичні, дипломатичні, економічні.
Національна бібліотека України висловила щиру вдячність Його Високоповажності пану Сеймуру Мардалієву – Надзвичайному та Повноважному Послу Азербайджану в Україні – за тісну, дружню співпрацю з Національною бібліотекою України для дітей.
Цьогоріч Посольство Азербайджану стало партнером в організації та проведенні ІІІ Всеукраїнського екологічного конкурсу дитячого малюнка «Майбутнє планети у наших руках», сприяло залученню до співорганізаторів конкурсу Державної нафтової компанії Азербайджанської Республіки SOCAR Energy в Україні. Представники посольства та нафтової компанії працювали в журі, брали участь у прес-конференції та нагородженні переможців і призерів конкурсу, надали для дітей подарунки.
Завдяки пану Послу фонди бібліотеки поповнили нові чудові дитячі книжки.
Сеймур Мардалієв та Алла Гордієнко виголосили зі сцени свої промови, запевнили глядачів у плідному та міцному партнерстві та дружбі.
Частиною культури кожного народу є його поетичне слово. У національному проєкті «Україна читає дітям» консул Посольства Азербайджанської Республіки в Україні Галіббай Агададашов та асистент і перекладач пана Посла Олена Назаренко прочитали дітям азербайджанською та українською мовами вірш «Бджола» («Arı») відомого азербайджанського дитячого поета і прозаїка Абдулли Шаіга.
В рамках свята вперше до НБУ для дітей завітали учні Ірпінського гуманітарного ліцею «Лінгвіст» імені Заріфи Алієвої на чолі із заступниками директора ліцею. Цей навчальний заклад теж поєднує справжня дружба з Посольством Азербайджану.
На другому поверсі бібліотеки дорослі й діти відвідали книжкову виставку «Культурні цінності азербайджанського народу», прикрашену предметами побуту. Виставка експонуватиметься в Національній бібліотеці України для дітей упродовж 10 днів.
Посольство Азербайджану в Україні пригостило всіх гостей свята смачними азербайджанськими смаколиками.
Україна в січні-вересні 2024 року імпортувала 526,545 тис. тонн солі на $69,844 млн, що відповідно на 65,6% і 6,64% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), найбільшим постачальником солі до України став Єгипет, який у січні-вересні 2024 року забезпечив 55,41% усього імпорту на суму $38,7 млн.
На частку Туреччини та Румунії припало 15,7% і 15,6% поставок, за які ці країни виручили $10,96 млн і $10,81 млн відповідно.
Роком раніше до трійки імпортерів солі України входили Туреччина з часткою 30,9%, Єгипет і Румунія з 21,6% і 20,9% відповідно. Їхня виручка від її продажу становила тоді $20,3 млн, $14,11 млн і $13,697 млн відповідно.
Україна в січні-вересні 2024 року рекордно знизила експорт солі до 21 тонни, за яку заробила $21 тис. Її покупцями стали Румунія, яка придбала 17 тонн (80,9%), Молдова та Іспанія придбали по тонні, що становило по 4,8% на частку кожної держави.
Експорт солі роком раніше становив 38 тонн, за які Україна виручила $155 тис. Підтримали експорт цього товару Румунія, яка купила 35 тонн (94,6%), і Молдова – тонну (2,7%).
Як повідомлялося, Україна довоєнного 2021 року експортувала 710,04 тис. тонн солі на $28,32 млн, тоді як 2022-го він упав у натуральному вираженні уп’ятеро – до 142,038 тис. тонн, а виручка – ще більше, до $3,82 млн. Основними покупцями української солі 2021 року були Польща (39,1%), Угорщина (27,4%) і Румунія (7,3%). У 2021 році Україна імпортувала солі 142,81 тис. тонн на $12,92 млн.
Після окупації російськими військами найбільшого виробника солі в країні – “Артемсолі” – за перше півріччя 2023 року експорт української солі становив лише 149 тонн на $32 тис. Її купили Румунія (93,5% поставок) і Молдова (3,2%).
Комунальне підприємство “Київпастранс” до 31 грудня 2025 року має намір закупити п’ять повністю низькопідлогових трисекційних самохідних трамвайних вагонів довжиною 25,5-28 м за очікувану суму 493 млн 071,4 тис. грн.
Згідно з інформацією в Prozorro, відповідний тендер оголошено 18 жовтня, тендерні пропозиції приймаються до 28 жовтня.
Технічними умовами передбачено, що трамваї мають бути випущені не раніше 2024 року, мати щонайменше 60 сидячих місць і щонайменше одне місце для пасажира в кріслі-колясці, мати USB-порти для заряджання гаджетів у салоні.
Крім того, передбачено автономний хід не менше ніж 1 тис. м на горизонтальній прямій ділянці. Гарантійний термін – 24 місяці з дати введення в експлуатацію.
Умовами передбачено 100% післяплату протягом п’яти робочих днів з дати підписання покупцем видаткової накладної на фактично поставлену партію товару.
За інформацією порталу AllTransUA, під критерій передбаченої технічними умовами довжини вагонів підпадають дві моделі трамваїв, що вже експлуатуються в Києві, – виробництва польської Pesa та українського “Татра-Південь”, натомість вагон виробництва львівського концерну “Електрон” вимогам не відповідає (довжина трисекційного трамвая “Електрон” – 19,5 м – ІФ-У).
