Зірка світового футболу – бразилець Пеле – помер у Сан-Паулу на 82-році життя після тривалої хвороби, повідомляє в четвер Associated Press.
Пеле проходив курс лікування від раку. Близько місяця тому його госпіталізували у зв’язку з ускладненнями. Родичі неодноразово давали зрозуміти, що стан Пеле погіршувався.
Пеле – єдиний футболіст, який зумів тричі стати чемпіоном світу як гравець: у 1958, 1962 і 1970 роках.
Едсон Арантіс ду Насіменту, більш відомий як Пеле, народився 23 жовтня 1940 року в невеликому бразильському містечку Трес-Корасойнс. Його батько Дондінью також був професійним футболістом, однак у зв’язку з важкою травмою був змушений закінчити кар’єру, тому став навчати футболу сина.
У сім років Пеле потрапив до місцевої команди, яку в якийсь момент тренував колишній гравець збірної Бразилії Валдемар де Бріто. Він організував молодому футболістові перегляд у бразильському клубі “Сантус”, за який у підсумку Пеле виступав практично всю свою кар’єру.
Пеле дебютував за основну команду “Сантуса” в 15 років, забивши в першому ж матчі. Через десять місяців після підписання контракту з професійним клубом 16-річного гравця викликали до національної збірної.
Свій перший чемпіонат світу 1958 року Пеле провів блискуче: у півфінальному матчі проти Франції зробив хет-трик, а у фіналі проти Швеції – дубль, завдяки чому привів свою країну до перемоги. Пеле став чемпіоном світу в 17 років – наймолодшим чемпіоном в історії турніру. Через чотири роки він знову допоміг збірній взяти чемпіонство, зробивши Бразилію однією з двох країн у світі, якій вдалося перемогти в цьому турнірі двічі поспіль.
Після успішних виступів на рівні збірної футболістом цікавилися такі світові гранди, як “Реал”, “Ювентус” і “Манчестер Юнайтед”, проте країна оголосила гравця “національним надбанням Бразилії”, щоб не дозволити молодому обдаруванню виїхати закордон.
На чемпіонаті 1966 року Пеле не зміг повністю викластися через травми, проте чемпіонат 1970 року, що став для футболіста четвертим у кар’єрі, виявився тріумфальним. Уже 26-річний Пеле знову привів команду до перемоги, ставши єдиним футболістом в історії, який тричі перемагав на чемпіонаті світу з футболу. Також на цьому турнірі Пеле забив перший гол у фінальному матчі проти Мексики, який став сотим голом Бразилії на чемпіонатах світу.
Пеле провів у “Сантусі” 18 років. З клубом Пеле шість разів ставав чемпіоном Бразилії, 10 разів – чемпіоном Ліги Пауліста, двічі брав Кубок Лібертадорес, чотири рази перемагав на турнірі Ріо-Сан-Паулу, а також двічі завойовував Міжконтинентальний кубок і один раз ставав володарем Суперкубка міжконтинентальних чемпіонів. Завершувати кар’єру вже легендарний футболіст пішов в американський клуб “Нью-Йорк Космос”, де провів два роки і знову став чемпіоном, але вже Північноамериканської футбольної ліги.
Офіційно за всю свою кар’єру Пеле провів 812 матчів, у яких забив 757 голів, однак ця статистика не враховує товариські та виставкові матчі. Якщо порахувати всі ігри, в яких взяв участь Пеле, то виявиться, що загалом футболіст провів понад 1,3 тис. ігор, у яких забив понад 1,2 тис. голів.
Після завершення футбольної кар’єри Пеле виконував обов’язки посла ООН з питань екології та міністра спорту Бразилії, а також був посвячений у лицарі-командори ордену Британської імперії і був названий послом ЮНІСЕФ.
У 2000 році Пеле став найкращим футболістом ХХ століття, обійшовши в цій номінації Йохана Кройфа, Франца Беккенбауера, Альфредо Ді Стефано, Дієго Марадону та інших великих футболістів минулого століття.
Наказ №285 про пакетне ухвалення європейських нормативних документів CEN-CENELEC в Україні, підписав керівник національного органу стандартизації Олег Швидкий, повідомляє прес-служба Міністерства економіки в четвер.
“Прийняття та впровадження європейських стандартів в українську економіку дасть змогу швидше ратифікувати Угоду АСАА, відкриє нові можливості та перспективи для українського бізнесу”, – ідеться в повідомленні.
Як уточнили у пресслужбі, нацорган стандартизації України за підтримки Мінекономіки провів роботу з європейськими експертами CEN-CENELEC з актуалізації бази європейських стандартів та вивчення правових засад, що забезпечило можливість пакетного ухвалення європейських стандартів в Україні як національних.
Європейський комітет зі стандартизації (CEN) та Європейський комітет зі стандартизації в електротехніці (CENELEC) разом утворюють європейську систему технічної стандартизації. Стандарти, узгоджені цими агентствами, регулярно ухвалюються в багатьох країнах за межами Європи, які дотримуються європейських технічних стандартів.
Президент України Володимир Зеленський підписав закони №8196/8197 про сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України, які, зокрема, скасовують ПДВ і мита на імпорт генераторів та іншого енергообладнання, а також супутникових систем Starlink на період до травня 2023 року.
Як написав у Телеграм-каналі народний депутат Ярослав Железняк (фракція “Голос”), закони набудуть чинності через три дні після опублікування, за його розрахунками, 2-3 січня 2023 року.
“Із головних новацій: на законодавчому рівні впроваджується ввезення генераторів, іншого обладнання, Starlink без мита і ПДВ. У тому числі для фізичних осіб. Норма діятиме до травня 2023 року”, – написав Железняк.
Як повідомлялося, Верховна Рада ухвалила законопроєкти №8196/8197 у другому читанні 13 грудня.
Законопроєкти також звільняють від ПДВ і мита на ввезення обладнання в рамках технічної допомоги Energy Community, поштові та експрес-відправлення, і надають можливість зберігати пальне без ліцензії в об’ємі до 2000 літрів, а понад цей об’єм на умовах повідомлення податкової за декларативним принципом.
Як раніше повідомив голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, метою зазначених вище законопроєктів є введення короткострокових стимулюючих податкових і митних пільг для відновлення енергетичної інфраструктури.
Українські заклади громадського харчування в грудні 2022 року фіксують зростання середнього чека в середньому на третину порівняно з минулим роком, випливає з дослідження компанії Poster.
Згідно з ним, зростання середнього чека спостерігається в усіх типах бізнесу. Так, найбільше зростання зафіксовано в закладах фастфуду – на 49%, до 158 грн, і в пекарнях – на 45%, до 66 грн. Середній чек зріс також у барах – на 27%, до 416 грн, у кав’ярнях – на 25%, до 75 грн, у ресторанах – на 22%, до 550 грн, у кальянних – на 21%, до 432 грн, у кафе – на 19%, до 226 грн.
Найбільше зростання виручки в передсвятковий період 19-25 грудня порівняно з минулим роком показали фастфуд і кав’ярні – на 58% і 48% відповідно. Пекарні збільшили виручку на 15%, кафе – на 10%, бари – на 5%, ресторани – на 2%. Водночас кальянні скоротили виручку на 2% порівняно з минулим роком, зазначає Poster.
За його даними, заклади фастуфда, пекарні та кав’ярні повернулися до довоєнних показників виручки наприкінці травня, тоді як ресторани, бари та кальянні змогли досягти лютневих значень лише до листопада.
При цьому зростання виручки зумовлене переважно інфляцією, зазначають респонденти Poster.
“З лютого по травень ми просіли на 50%. У травні, коли був великий потік переселенців, перевищили показники на 20%. Далі вийшли на показники минулого року. Однак виручка зросла через інфляцію, тому ми перестали звертати на це увагу. Орієнтуємося тільки на кількість гостей на місяць і середній чек”, – наводиться в дослідженні коментар співвласників закладів “Марево” і Late Breakfast Wine&Pizza Club Артема Яценка і Василя Будуровича.
Водночас, після перших масованих ударів рф по українській критичній інфраструктурі в жовтні, показники виручки столичних закладів значно впали.
“Оскільки більшість ресторанів мережі розташовані в ТРЦ, підключити генератори для продовження роботи немає можливості, і відповідно реалізація відбувається тільки в години зі світлом, але навіть у ці години попит упав”, – цитує Poster CEO мережі 1708 pizza di Napoli Володимира Гнатюка.
Дослідження Poster ґрунтується на даних продажів 7 тис. закладів громадського харчування України.
Мережа ресторанів швидкого харчування McDonald’s відкрила свій перший практично повністю автоматизований ресторан, проте не всі цим задоволені.
Перший McDonald’s, у якому практично немає співробітників, відкрився недалеко від міста Форт-Верт у штаті Техас. У ньому все ще присутні звичайні працівники, але в основному майже за все в ресторані відповідають машини.
Заклад здебільшого націлений на відвідувачів, які збираються брати замовлення з собою, а не їсти в залі. Замовлення можна зробити, під’їжджаючи до ресторану, його команда почне готувати їжу заздалегідь, після чого клієнт зможе забрати його зі спеціального конвеєра. Таким чином взаємодія між відвідувачами і співробітниками ресторану практично зведена до нуля.
Мета появи такого експериментального McDonald’s – збільшення швидкості приготування замовлення і його точності.
Проект швидко привернув увагу активістів, які заявили, що компанії легше створити дорогий автоматизований ресторан, ніж почати платити співробітникам зарплату, що перевищує прожитковий мінімум.
На думку багатьох експертів-дієтологів вживання фастфуду може призвести до проблем зі здоров’ям, експертний огляд теми дивіться на ютуб каналі “Клуб експертів“.
Операции с коммерческой недвижимостью и строительство возглавляют перечень отраслей с наибольшей долей плохих кредитов (NPL) – соответственно 70,2% и 68%, сообщает Нацбанк в Отчете о финстабильности по итогам анализа наибольших корпоративных заемщиков на 1 декабря, на которых приходится 60% чистого кредитного портфеля банков.
Согласно документу, в целом в секторе операций с недвижимостью доля NPL – 62,8%, лишь немного уступает машиностроение – 62,5%, тогда как у идущих следом отраслей поставки э/э и других ЖКХ, а также металлургии показатели существенно ниже – соответственно 46,8% и 45% (в зеленой энергетике – 42,7%).
В то же время НБУ указывает, что по уровню миграции кредитов в NPL за последний год поставка э/э и металлургия входят в тройку худших – 41,7% (“зеленая” энергетика – 33,9%) и 43%, уступая лишь строительству – 54,4%.
В операциях с недвижимостью и машиностроении показатель миграции кредитов в NPL ниже – соответственно 33,6% и 28,9%, так как проблема их “плохих” кредитов сформировалась еще до начала войны.
“Масштабные обстрелы энергетической инфраструктуры подвергают заемщиков значительным потерям. Помимо сокращения производства они приводят к углублению существующих логистических проблем. В результате перебоев в работе и роста себестоимости производства ухудшится платежеспособность предприятий большинства отраслей. Наиболее заметным этот эффект будет для энергоемких секторов добывающей, химической и металлургической промышленности, которые могут временно приостановить производство. Из-за нарушения производственных циклов, начиная с изготовления или выращивания до хранения готовой продукции, могут нести убытки отрасли пищевой промышленности”, – указывает НБУ.
По его расчетам, больше всего доля расходов на электроэнергию в расходах на производство в добывающей отрасли – от 20% до 40%, в среднем больше 10% она также в металлургии и химической промышленности, около 5% или чуть выше в машиностроении, на транспорте, почте и складском хозяйстве.
В добывающей промышленности доля NPL сейчас, по оценкам Нацбанка, 32,8%, показатель миграции – 21,3%.
В целом средний показатель NPL наибольших корпоративных заемщиков – 27,1% (с учетом кредитов, связанных с экс-владельцами ПриватБанка – 40,5%), а уровень миграции кредитов в NPL за последний год – 14,7%.
Лучше всего по доле NPL дела обстоят у госпредприятий – 6,6%, гостиниц – 10,3%, сельском хозяйстве – 12,8%, производстве стройматериалов – 13,4% и оптовой торговле – 19,6%, тогда как во всех остальных не перечисленных отраслях этот показатель от 20% до 30%.
По миграции кредитов в NPL за последний год наилучшие показатели у розничной торговли – 2,8%, госпредприятий – 3%, химической промышленности – 6,2%, торговле авто – 7,1% и гостиниц – 9,7%.
