В Україні протягом воєнних 2022-2023 років було введено понад 660 МВт нових потужностей відновлюваних джерел енергії, повідомив міністр енергетики Герман Галущенко.
За його словами, протягом 2022 року побудовано близько 312 МВт нових потужностей ВДЕ, у 2023 році введено в роботу майже 350 МВт. Це сонячні, вітрові, біогазові та малі гідроелектростанції.
“Для України розвиток чистої енергії є одним із ключових чинників забезпечення енергетичної незалежності та енергетичної безпеки, особливо в умовах російської військової агресії”, – зазначив Галущенко, слова якого наводять у релізі міністерства з нагоди Міжнародного дня чистої енергії, що відзначається відповідно до резолюції Генасамблеї ООН 26 січня.
При цьому він звернув увагу, що незважаючи на втрату внаслідок вторгнення РФ 80% ВЕС і 20% СЕС, їхня частка в енергоміксі України залишається значною – у 2023 році приблизно 10% електроенергії було вироблено на вітро- та сонячних електростанціях. З огляду на великі ГЕС, частка виробленої чистої енергії досягла 20,3% (більше, ніж у довоєнний період).
“Ухвалена торік Енергетична стратегія України передбачає, що ми й надалі продовжуватимемо курс на виробництво чистої енергії. Уже 2030 року частка ВДЕ має становити щонайменше 25% в енергетичному балансі, а до 2050 року Україна має досягти кліматичної нейтральності”, – зазначив Галущенко.
Він також додав, що сьогодні українська атомна галузь виробляє понад 55% електроенергії. За 2023 рік атомні станції виробили на 10% більше електроенергії, ніж передбачалося прогнозним балансом ОЕС. У межах Енергетичної стратегії України планують побудувати дев’ять нових атомних блоків, будівництво чотирьох із яких може розпочатися вже 2024 року.
Структура золотовалютних резервів на 30.10.2023
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
ДП “Ліси України” в січні 2024 року ліквідувало цехи з переробки деревини по всій Україні, повідомив генеральний директор підприємства Юрій Болоховець.
“Ліквідація переробки – болюча тема. Набагато приємніше створювати, ніж закривати. Але іноді потрібно приймати непопулярні рішення”, – написав він у Facebook.
Гендиректор підприємства розповів, що лісгоспи раніше почали займатися переробкою, бо реалізація круглої деревини не покривала витрати. Однак після розвитку приватної деревообробки на ринку зросла конкуренція. Державні виробництва формально є прибутковими, а по факту перебувають на дотації.
Як приклад Болоховець навів роботу цеху однієї з філій “Лісу України”, що спеціалізується на заготівлі дуба та виробляє ламель паркетну дубову. Його прибуток за 10 місяців 2023 року склав 8,3 млн грн. Однак цех отримує дуб за собівартістю, що набагато менше за ринкову ціну.
“Якби ту саму круглу деревину реалізувати через відкриті торги, філія могла б заробити 24,1 млн грн. Формально рентабельність цеху 58%, насправді підприємство недоотримало 16 млн грн”, – пояснив гендиректор підприємства і додав, що подібна ситуація практично у всіх переробних цехах, яких у “Лісів України” налічується більше сотні.
За інформацією Болоховця, цехи ДП “Ліси України” 2023 року переробили 0,9 млн куб. м деревини, ринкова вартість якої становить 2,15 млрд грн. Реалізовано 0,4 млн куб. м. пиломатеріалів на суму 2,3 млрд грн. Різниця склала 150 млн грн, що в рази менше, ніж витрачено на виробництво (зарплати, електроенергія тощо), констатував керівник держпідприємства.
“Окрім тягаря у вигляді дотацій цехам, позбудемося ще й значної частки корупції, що також, безумовно, сприятиме збільшенню доходів ДП”, – констатував Болоховець і висловив упевненість, що за результатами першого півріччя 2024 року буде видно перші позитивні результати цієї структурної зміни.
Як повідомлялося, в Україні з 2016 року розпочалася реформа лісового господарства. У її рамках уже впроваджено продаж необробленої деревини на електронних аукціонах. З 2021 року в низці областей у тестовому режимі працює інтерактивна карта розміщення об’єктів переробки деревини.
У галузі впроваджено проєкт “Ліс у смартфоні”, який містить перелік лісорубних квитків на заготівлю деревини та дає змогу перевірити законність здійснення рубок на онлайн-карті відомства.
З 1 червня 2023 року Україна запустила пілот електронної видачі лісорубних квитків і сертифікатів походження лісоматеріалів. Крім того, ДП “Ліси України” розпочало пілотний проєкт із закупівлі послуг із заготівлі деревини через електронний майданчик Prozorro.
Данія виділить Україні 60 мільйонів данських крон (8,75 млн доларів США) на підтримку боротьби з корупцією в рамках антикорупційної програми ЄС (EUACI), повідомляє Міністерство закордонних справ Данії.
Данія з 2016 року очолює антикорупційну програму ЄС в Україні (EUACI). Під час сьогоднішнього візиту в Україну міністр закордонних справ Данії Ларс Лекке Расмуссен оголосив про підтримку третього етапу програми.
“Ще до незаконного вторгнення Росії Україна домоглася значного прогресу в боротьбі з корупцією, і навіть поки країна перебуває в стані війни, їй вдалося продовжити позитивний розвиток. Але є ще області, які можна поліпшити, і для мрії України про ЄС вкрай важливо, щоб ми допомогли їй досягти своїх цілей”, – наводить слова Расмуссен прес-служба МЗС.
Зазначається, що ЄС робить свій внесок у майбутню фазу програми на суму понад 70 мільйонів данських крон, а Данія – майже 60 мільйонів данських крон.
Крім іншого, програма спрямована на сприяння відкритості та чесності у відновленні Миколаєва за допомогою тісної співпраці з мером і його командою. Планується розробити найкращі практики реконструкції Миколаєва, які можна буде використовувати в інших містах України.
У відомстві повідомили, що Расмуссен надав інформацію про підтримку Данією антикорупційної програми ЄС на сьогоднішній зустрічі з міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою. Міністри закордонних справ двох країн зустрілися в українському місті Миколаєві, за відновлення якого на Данію покладено особливу відповідальність.
Водночас вони обговорили, серед іншого, як Данія та Україна можуть далі розвивати співпрацю щодо Миколаєва, і як Данія може продовжувати підтримувати Україну в її боротьбі з російською агресією.
Міністр закордонних справ Данії зустрівся зі студентами Миколаївського суднобудівного університету, а також владою міста.
Агрохолдинг “Агротрейд” прибрав 73% посівних площ кукурудзи і продовжує її обмолот на Чернігівщині, повідомила прес-служба агрохолдингу у Facebook.
Згідно з повідомленням, урожайність кукурудзи в Чернігівській області сягає 12 тонн/га. Високі показники з урожайності кукурудзи зафіксовано і в інших регіонах роботи агрохолдингу. У середньому вони дали змогу отримати 131% врожайності від планової.
“Високу врожайність і гарну якість зерна забезпечили правильний підбір сортів, ефективна система удобрення та вдалий інсектицидний захист. Гібриди перед промисловим посівом попередньо тестуються на демо-дослідницьких полях центрів випробувань компанії. Це дає нам змогу використовувати найбільший потенціал врожайності”, – пояснив директор агропромислового департаменту Агротрейду Олександр Овсяник.
В агрохолдингу нагадали, що 2023 року відвели під кукурудзу понад 8,3 тис. га в Чернігівській, Сумській та Харківській областях. Жнива культури вже повністю завершені в Харківській області. Найвищу врожайність – понад 14 тонн/га отримано в прифронтовій зоні Сумської області, де під регулярними обстрілами продовжують працювати співробітники агрохолдингу.
Як повідомлялося, “Агротрейд” 2023 року експортував близько 350 тис. тонн зерна, з яких 35%, або 116 тис. тонн, становила частка власної продукції, а 65%, або 230 тис. тонн сторонніх виробників.
Група компаній “Агротрейд” – вертикально інтегрований холдинг повного агропромислового циклу (виробництво, переробка, зберігання і торгівля сільгосппродукцією). Обробляє понад 70 тис. га земель у Чернігівській, Сумській, Полтавській та Харківській областях. Профільні культури – соняшник, кукурудза, озима пшениця, соя та ріпак. Має власну мережу елеваторів із потужністю одночасного зберігання 570 тис. тонн.
Група також виробляє гібриди насіння кукурудзи та соняшнику, ячменю, озимої пшениці. На базі насінницького господарства “Колос” (Харківська обл.) 2014 року було побудовано насіннєвий завод потужністю 20 тис. тонн насіння на рік. У 2018 році “Агротрейд” вивела на ринок власну марку Agroseeds.
Засновник і генеральний директор “Агротрейд” Всеволод Кожем’яко.
Представництво Stellantis в Україні (автобренди Peugeot, Citroёn, Opel, DS Automobiles, Jeep) у 2023 році реалізувало в дилерській мережі приблизно 5,1 тис. нових легкових і легких комерційних (LCV) авто, посівши понад 7% на цьому ринку, повідомила пресслужба представництва.
Як повідомлялося, у 2022 році на частку брендів Stellantis, продажі яких становили 3 тис. од., припало 6,84% ринку легкових і легких комерційних авто.
Таким чином, у 2023 році продажі автомобілів п’яти брендів зросли майже на 70%, і трохи зросла частка на ринку з огляду на те, що ринок нових легкових і LCV авто торік зріс на 63,5% до 2022 року – до 65,1 тис. од. (зокрема, 65,1 тис. легковиків, близько 7,4 тис. комерційних фургонів/венів).
“Таким чином, сукупний приріст брендів Stellantis перевищив зростання ринку нових автомобілів в Україні на 6%. Причому завершення року було дуже позитивним: у грудні епізодичне зростання продажів дало змогу Stellantis зайняти 9,7% ринку, що може стати сигналом до стабільного збільшення продажів у 2024 році”, – зазначає пресслужба.
За даними представництва, серед брендів лідером продажів став Peugeot (2022 року цю позицію відвоював у нього Citroen – ІФ-У) з приростом продажів на 74% – до 2,17 тис. од., що дало змогу посісти близько 3% авторинку (2022 року – 2,81%).
Найбільш продаваними моделями були кросовери Peugeot 3008 (470 од.) і Peugeot 2008 (348 од.), стабільно популярними були фургони та венерологи Peugeot Boxer (294 од.), Peugeot Partner (168 од.) і Peugeot Rifter (144 од.).
Серед легкових моделей добре продавалися седан Peugeot 301 (198 авто) і новий крос-фастбек Peugeot 408 (продано 194 од. за неповний рік присутності на ринку).
Крім того, компанія вважає успішним запуск повністю нового продукту – пікапа Peugeot Landtrek (за неповний рік продано 225 авто).
Продажі бренду Citroen зросли на 58% – більш ніж до 2 тис. од., що дало змогу зайняти 2,8% ринку (у 2022 році – 2,87%).
Серед легкових моделей найпопулярнішими були великий кросовер Citroen C5 Aircross (продано 386 авто), седан Citroen C-Elysee (340 од.) і компактний хетчбек Citroen С3 (196 од.), серед комерційних – великий Citroen Jumper (498 од.) і компактний Citroen Berlingo (368 од.).
“Завдяки широкій LCV-лінійці Citroеn стає лідером продажів спецтехніки та переобладнаних автомобілів”, – констатується в прес-релізі.
Продажі німецького бренду Opel, за інформацією “Stellantis Україна”, торік зросли на 96,5% – до 890 од., з часткою ринку 1,2%, а найбільше продавалися компактний вен Opel Combo (344 од.) і середньорозмірний кросовер Opel Grandland (297 од.). Непоганим попитом користувалися компактні кросовери Opel Mokka (104 од.) і Opel Crosland (74 авто).
Автомобілів преміального бренду DS Automobiles було продано 69 од. (у 2022 році – 62 од.), при цьому найбільше продано хетчбеків DS 4 (47 од.).
Головним досягненням для бренду Jeep на ринку України в компанії вважають його перезапуск силами нового імпортера.
“Комплексний “перезапуск” бренду в Україні відбувся наприкінці 2023 року, тому результати продажів Jeep поки що не показові. Однак 2024 рік має продемонструвати всю силу бренду, особливо з урахуванням поповнення модельної лінійки”, – наголошується в прес-релізі.
Як повідомлялося, на сьогодні сформовано лінійку для запуску бренду, оголошено прайс-листи, починають працювати нові дилерські центри в найбільших містах України.
“Модельну лінійку до вже представлених на ринку Grand Cherokee, Wrangler, Compass у поточному році доповнить компактний кросовер Jeep Avenger”, – повідомляють у прес-релізі.
У повідомленні нагадується, що “Stellantis Україна” з березня 2022 року проводить безоплатний ремонт авто державного та комунального автопарку – на сьогодні відремонтовано 2,7 тис. од., подано понад 10,5 тис. заявок на ремонт і сервісне обслуговування, а загальна вартість робіт перевищує 75 млн грн.
Автоконцерн Stellantis утворено в середині січня 2021 року в результаті злиття PSA Group і Fiat Chrysler Automobiles NV (FCA).
За даними інформаційно-аналітичної групи AUTO-Consulting, “Stellantis Україна” 2023 року посіла четверту сходинку рейтингу найбільших українських операторів ринку легкових авто з часткою 7,1% (після “Тойота Україна”, “Рено Україна” та “УкрАВТО”) порівняно з п’ятою 2022 року.
У 2022 році продажі нових легкових і LCV авто чотирьох брендів (без Jeep) у дилерській мережі “Stellantis Україна” скоротилися на 73%, а частка на ринку знизилася на 2,7 п.п.
