Фахівці Національної академії аграрних наук України (НААН) вивели та презентували новий сорт універсальної посівної коноплі “Софія”, у якої придатні до використання як волокна рослини, так і її насіння.
Його вирощування дає можливості для розвитку різних галузей української економіки, зокрема й оборонної, що особливо важливо в умовах повномасштабного російського вторгнення в Україну, повідомляється на сайті установи у п’ятницю.
За даними НААН, технічні коноплі є основою для виробництва пороху та сировиною для канатів та парашутів. Конопляні волокна легші за синтетичний кевлар, з якого виготовляють бронежилети, а виготовлені з коноплі бронеплити витримують попадання бронебійних куль.
НААН уточнило, що коноплі використовуються як тканина для пошиття натурального військового одягу, нижньої білизни, а також можуть застосовуватися для будівництва та утеплення будівель.
Новий сорт коноплі було презентовано напередодні під час Hemp Fest у Сумській області. У фестивалі взяли участь 80 провідних науковців, аграріїв, бізнесменів та фахівців галузі конопель із десяти областей України.
У ході заходу було піднято питання законодавчого регулювання у сфері промислової коноплі та переробки рослини залежно від потреб української економіки.
Україна в січні-серпні 2022 року імпортувала 4 млн 564,904 тис. тонн нафтопродуктів (за кодом ТНЗЕД 2710: бензини, дизпаливо, мазут, реактивне паливо та ін.), що на 13,5% менше, ніж за аналогічний період минулого року (5 млн. 277,684 тис. тонн).
За даними Державної митної служби, нафтопродукти імпортовано на суму $5 млрд 231,597 млн, що на 69,5% більше, ніж у січні-серпні-2021 ($3 млрд 86,632 млн).
З Білорусі імпортовано паливо на $793,511 млн (частка – 15,17%), РФ – на $590,393 млн (11,29%), Індії – на $553,213 млн (10,57%), інших країн – на $3 млрд 294,48 млн (62,97%). За вісім місяців 2021 року сумарна вартісна частка палива з Білорусі та РФ в імпорті становила 65%.
Крім того, Україна за вісім місяців експортувала 54,455 тис. тонн (-77,6% до січня-серпня-2021) нафтопродуктів на загальну суму $61,854 млн (-52,2%). Вартість поставленого на адресу контрагентів з Литви палива становила $16,342 млн, Туреччини – $11,533 млн, Естонії – $6,022 млн, інших країн – $27,957 млн.
Як повідомлялося, Україна у 2021 році імпортувала 8 млн 790,515 тис. тонн нафтопродуктів, що на 9,6% більше, ніж 2020-го (8 млн 23,072 тис. тонн).
Нафтопродукти імпортовані на суму $5 млрд. 614,787 млн., що на 65,3% більше, ніж у 2020 році ($3 млрд. 396,929 млн.). В т.ч. з Білорусі імпортовано паливо на $2 млрд 351,116 млн (частка – 41,87%), РФ – на $1 млрд 240,513 млн (22,09%), Литви – на $654,584 млн (11,66%), інших країн – на $1 млрд 368,574 млн. (24,37%).
Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат (ЖЦПК, Львівська обл.), що входить до структури холдингу “Основа”, у січні-серпні 2022 року збільшив обсяги виробництва на 30,1% порівняно з аналогічним періодом 2021 року – до 333,47 млн грн.
Згідно зі статистичними даними, наданими агенцією “Інтерфакс-Україна” асоціацією “УкрПапір”, таким чином, за підсумками восьми місяців комбінат ще трохи сповільнив темп приросту цього показника до аналогічного періоду минулого року (за шість місяців він становив 40%, за сім – 35, 1%)
У натуральному вираженні стабільну позитивну динаміку продовжує утримувати виробництво гофроящиків, збільшившись на третину – до 12,7 млн. кв. м. При цьому випуск тарного картону (включаючи папір для гофрування) скоротився на 9,3% – до 8,6 тис. тонн.
Водночас зберігається суттєве скорочення випуску паперу – на 38,4% до 2,75 тис. тонн.
Як повідомлялося, всього в січні-серпні з урахуванням того, що низка підприємств галузі або зруйнована, або отримала пошкодження або знаходиться на окупованій території, випуск паперу та картону скоротився на 43,2% порівняно з тим же періодом минулого року – до 336, 7 тис. тонн, гофротари – на 42,2%, до 282,3 млн. кв. м.
При цьому найбільший український виробник гофротари – Рубіжанський КТК отримав руйнування та зупинився, але його дочірнє підприємство у Київській області – Трипільський пакувальний комбінат продовжує працювати. За даними “УкрПапір”, за вісім місяців він випустив продукцію на 1,31 млрд грн, а гофротари вироблено 78,5 млн кв. м (другий показник після Київського КПК).
ЖЦПК з початком військової агресії Росії проти України, як і багато підприємств галузі, призупинив роботу у зв’язку з розривом логістичних ланцюжків та небезпекою для співробітників. Проте у березні виробництво було відновлено.
За даними асоціації, ще один комбінат у структурі холдингу “Основа” – Ізмаїльський целюлозно-картонний (Одеська обл.) у січні-серпні збільшив обсяг товарної продукції на 6,5% – до 148,7 млн грн. У натуральному вираженні випуск тарного картону скоротився на третину до 5,4 тис. тонн, гофротари на 44%, до 7,7 млн. кв. м.
Найбільший український оператор мобільного зв’язку “Київстар” інвестував 200 млн грн у модернізацію мережі інтернет до швидкості 1 Гбіт/с і тепер вона доступна з такими параметрами у семи містах України – Києві, Дніпрі, Львові, Старокостянтинові, Володимирі, Трускавці та Славуте,.
“Усього ж цього року заплановано покриття гігабітної мережі ще 10 міст”, – йдеться у повідомленні компанії у п’ятницю.
Згідно з ним, за останні шість місяців “Київстар” також розширив послугу “Домашній інтернет” на 355 нових будинків із більш ніж 44 тис. квартир.
Ця послуга також стала доступною в м. Дубно (Рівненська обл.), а до кінця року з’явиться ще у п’яти нових містах, зазначається у релізі.
У компанії зазначили, що пошкоджена в результаті бойових дій мережа вже повністю відремонтована на деокупованих територіях у Чернігові, Ніжині, Ірпені, Охтирці та у містах, що знаходяться під обстрілами – Кривий Ріг, Зеленодольськ. Крім того, у робочому стані підтримується 99% мережі у Миколаєві, 94% у Харкові та 81% у Нікополі.
Крім того, в рамках соціальних ініціатив був підключений інтернет у 1279 бомбосховищах та укриттях, а також у 442 модульних будиночках для вимушено переміщених осіб.
Компанія планує до кінця року підключити ще 6 модульних містечок, а також підключити WI-FI у десятках укриттів у школах.
“Київстар” – найбільший український оператор телекомунікацій. Надає послуги зв’язку та передачі даних на основі широкого спектру мобільних та фіксованих технологій, включаючи 3G. Його послугами на середину цього року користувалися близько 24,8 млн. абонентів мобільного зв’язку і більше 1 млн. клієнтів фіксованого інтернету.
Акціонером “Київстару” є міжнародна група VEON (раніше – VimpelCom Ltd.). Акції групи котируються на фондовій біржі NASDAQ (Нью-Йорк).
Кохавінська паперова фабрика (КБФ, Львівська обл.), що випускає санітарно-гігієнічну паперову продукцію (ТМ “Кохавінка”), у січні-серпні 2022 року випустила продукцію на 601,5 млн грн – на 40% більше, ніж за 202 року.
Згідно зі статистичними даними асоціації “УкрПапір”, наданими агентству “Інтерфакс-Україна”, таким чином фабрика практично зберегла темп приросту обсягів виробництва, зафіксований за підсумками семи місяців (40,1%).
У натуральних показниках виробництво паперу-основи для санітарно-гігієнічної продукції збільшилось на 3% – до 27,3 тис. тонн.
При цьому випуск туалетного паперу в рулончиках зріс на 16,4% – до 87,2 млн. шт., що залишається другим за обсягами показником після Київського КБК (221,6 млн. шт.).
Загалом основні підприємства галузі за цей період випустили 383,5 млн. рулончиків (-16,8% до січня-серпня-2021).
КБФ, що працює з 1939 року, виготовляє папір-основу для товарів санітарно-гігієнічного призначення, а також туалетний папір та паперові рушники. Потужність паперових машин – 19 тис. тонн на рік, переробного обладнання – 90 млн. рулончиків на рік.
Фабрика практично не зупиняла виробництво продукції з початку цього року.
КБФ у 2021 році, за даними “УкрПапір”, збільшила обсяги виробництва товарної продукції на 13% порівняно з 2020 роком – до 673,7 млн грн. Чистий прибуток скоротився на 29% – до 60 млн грн.
Україна в січні-серпні поточного року знизила експорт руд і концентратів, що містять титан, в натуральному вираженні на 41,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 219,794 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ГТС), у грошовому вираженні експорт руд, що містять титан, і концентрату скоротився на 12,4% – до $86,639 млн.
При цьому основний експорт здійснювався до Чехії (48,14% поставок у грошовому вираженні), США (13,55%) та Румунії (7,49%).
Україна в січні-серпні-2022 імпортувала 100 тонн аналогічної продукції з Сенегалу на суму $138 тис., тоді як у січні-серпні-2021 ввезла 731 тонн руд, що містять титан, на суму $686 тис. з Сенегалу (79,88%) і Німеччини 12%).
Як повідомлялося, Україна в 2021 році збільшила експорт титановмісних руд і концентрату в натуральному виразі на 3% порівняно з 2020 роком – до 553,051 тис. тонн, у грошовому вираженні експорт титановмісних руд і концентрату зріс на 17% – до $161,914 млн. основний експорт здійснювався до Мексики (21.23% поставок у грошовому вираженні), Китаю (18,17%) та Чехії (14,07%).
Україна за 2021 рік імпортувала 1,172 тис. тонн руд, що містять титан, на суму $1,227 млн з Сенегалу (87,03%) і Німеччини (12,97%), тоді як у 2020 році ввезла 1,010 тис. тонн на $855 тис.
В Україні нині руди, що містять титан, добувають переважно в ПрАТ “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” (ОДГХК), в управління якого передано Вільногірський гірничо-металургійний комбінат (ВДМК, Дніпропетровська обл.) та Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат (ІГЗК, Житомирська обл.) .), а також на ТОВ “Міжріченський ГЗК” та ТОВ “Валки-Ільменіт” (обидва ТОВ – Іршанськ Житомирської обл.).
Крім того, виробничо-комерційна фірма “Велта” (Дніпро) збудувала ГЗК на Бірзулівському родовищі потужністю 240 тис. тонн ільменітового концентрату на рік.
Холдингова компанія Velta Group Global Ltd. зареєстровано у Лондоні у листопаді 2011 року.
