Реєстрації в Україні електромобілів (нових і старих) у 2024 році зросли на 38% порівняно з 2023 роком – до 51,7 тис. од., повідомив “Укравтопром” у телеграм-каналі.
Зокрема реєстрації легкових авто зросли на 37% – до 50,458 тис., комерційних на 64% – до 1,264 тис., також зареєстровано два електробуси.
Частка нової техніки в реєстраціях автотранспорту з нульовим рівнем викидів (BEV), як і 2023 року, становила 20%.
Лідерську п’ятірку нових електрокарів року очолив Volkswagen ID.4 (1626 од.), далі йдуть Honda M-NV – 1279 од., BYD Song Plus – 1007 од., Nissan Ariya – 766 од. і Zeekr 001 – 703 од.
Найпопулярнішу п’ятірку старих склали Nissan Leaf – 5511 од.; Tesla Model 3 – 4639 од.; Tesla Model Y – 4225 од.; VW e-Golf – 2479 од. і Hyundai Kona Electric – 2337 од.
“Укравтопром” інформує, що в грудні минулого року українці придбали майже 3,8 тис. електромобілів – на 18% менше, ніж роком раніше, зокрема легкових – понад 3,6 тис. (-20%) і 124 комерційних (+59%).
Як повідомлялося, за 2023 рік, за даними “Укравтопрому”, реєстрації нових і старих електрокарів в Україні зросли в 2,8 раза – до 37,6 тис., на частку нових припало 20% проти 17% роком раніше.
Своєю чергою, інформаційно-аналітична група Auto-Consulting, аналізуючи ринок нових легкових електрокарів, зазначила, що їхня частка в грудні становила лише 11,5% продажу на ринку нових легкових автомобілів.
“Це – найменший показник за весь 2024 рік”, – констатується в повідомленні групи на сайті.
Аналітики групи нагадують, що 2024 рік починався з частки електрокарів у 23,7%, але далі вона знижувалася.
“Каталізатором цього процесу ставали обстріли енергетичної інфраструктури України. І після кожних тривалих відключень електрики фіксувалося зменшення частки електромобілів серед придбаних нових авто”, – наголошується в повідомленні.
За даними Auto-Consulting, за підсумками року електромобілі посіли 16,1% ринку нових авто, що на 1 в.п. менше, ніж у 2023 році, проте після потужних обстрілів енергетики в листопаді та грудні було зафіксовано найнижчий показник – 11,5%.
“І це попри численні податкові пільги на імпорт електрокарів. Зрозуміло, що цей тренд – тимчасовий і спричинений атаками ворога на енергетику України, що викликає занепокоєння у споживачів. Але ворог фактично загальмував тренд зі стрімкого переходу до електромобільності українського авторинку”, – констатують аналітики.
Водночас серед інших причин зниження попиту на електромобілі вони називають зменшення пропозиції популярних моделей VW ID.4, Honda та інших. Крім того, зміна ціни та питання сервісу неофіційних електромобілів все частіше постають перед їхніми власниками.
За інформацією аналітиків EastFruit, станом на початок 2025 року, порівняно з тим самим періодом 2024 року, ціни на більшість видів овочів і фруктів на ринку України зросли. Однак були й такі позиції, за якими ціни знизилися. При цьому середній показник зростання цін на плодоовочеву продукцію несуттєво відрізнявся від річної інфляції, що говорить про стабілізацію плодоовочевого ринку.
Серед чемпіонів за темпами зростання цін 2024 року були капуста, морква та яблука. Капуста за рік подорожчала втричі і більше, у зв’язку зі зниженням обсягів виробництва і невисокою якістю продукції. Оптові ціни на моркву зросли майже в 2,6 раза і досягли 26 грн/кг ($0.61) станом на початок січня 2025 року. Яблуко подорожчало в середньому на 79% і продається зараз гуртом по 25-28 грн/кг, що теж еквівалентно приблизно 60 центам США. Яблука преміальної якості продаються значно дорожче.
«Ціни на яблуко різко зросли в усіх країнах Європи, що зумовлено значними втратами врожаю внаслідок несприятливих кліматичних умов. Ще одна причина зростання цін – високі ціни на яблучний концентрат, що підтримують високі ціни і на яблуко низької якості. Відповідно, свіжий ринок яблука втратив найдоступніший за ціною сегмент, що дало змогу наростити ціни на яблуко середньої та високої якості», – говорить Андрій Ярмак, економіст ФАО.
Аналогічною яблуку була і ситуація щодо груші, яка за рік подорожчала в середньому на 70% на ринку України.
Мандарини – це ще одна позиція, за якою відзначалося високе зростання цін. Причини ми детально розбирали в цьому матеріалі. В Україні ж ціни на ці фрукти збільшилися за рік відразу на 58%.
За іншими ключовими позиціями відзначалося таке зростання цін: перець солодкий і виноград – 20%, картопля – 30%. При цьому ціни на цибулю і тепличні помідори за рік не змінилися, а тепличні огірки подешевшали за рік у середньому на 5%. Найсуттєвіше – на 8%, знизилися оптові ціни на банани.
Пасажиропотік через західний кордон України у вересні 2024 року, тис. (графічно)
Гірничорудна компанія Ferrexpo plc з основними активами в Україні 2024 року виробила 6 млн 70,541 тис. тонн окатків, що на 58% більше проти 2023 року (3 млн 845,325 тис. тонн).
Згідно з пресрелізом у четвер, Ferrexpo в четвертому кварталі 2024 року випустила 1 млн 503,373 тис. тонн окатків, що на 18% вище за показники попереднього кварталу (1 млн 269,727 тис. тонн).
Водночас загальне виробництво товарної продукції (окатки та залізорудний концентрат) за 2024 рік зросло на 66% до 2023 року, до 6 млн 889,879 тис. тонн із 4 млн 152,028 тис. тонн. Зокрема, випуск товарного концентрату склав 819,338 тис. тонн проти 306,703 тис. тонн у 2023 р. Також компанія, зокрема, виробила 489,720 тис. тонн DR-окатків, 4 млн 984,990 тис. тонн окатків преміум-класу і 595,831 тис. тонн інших окатків.
У пресрелізі наголошується, що протягом четвертого кварталу група успішно експлуатувала дві лінії огрудкування (з чотирьох), попри перебої в енергосистемі, приділяла особливу увагу виробництву окатків більш високої якості і високоякісного концентрату.
Станом на 31 грудня 2024 року чиста грошова позиція групи становила приблизно $99 млн (на 31 грудня 2023 року $108 млн) з мінімальними зобов’язаннями з оренди, з урахуванням можливих коригувань наприкінці року і відсутністю заборгованості.
Компанію повторно внесено до індексу FTSE 250 наприкінці грудня.
Коментуючи результати діяльності групи, тимчасовий в.о. голови Лусіо Дженовезе (Lucio Genovese) констатував, що у 2024 році у компанії були найкращі річні виробничі показники від початку повномасштабного вторгнення у 2022 році.
“Збільшення виробництва відображає нашу здатність знову отримати доступ до українських портів Чорного моря і відновити експорт клієнтам у країнах Близького Сходу і Північної Африки (БСПА), а також Азії. Загалом 2024 року було завантажено 37 океанських суден, зокрема 32 судна з України і п’ять з інших портів, проти лише 19 (з Румунії) 2023 року. Більш високий рівень виробництва також відображає гнучкість, яку ми вбудували в бізнес, виробляючи більш широкий асортимент продукції”, – зазначив Дженовезе.
Він також наголосив на одній з яскравих подій 2024 року – новий річний рекорд виробництва окатків DR. Ці окатки більш високої якості приносять підприємству більш високий дохід, що особливо актуально, оскільки група, як і раніше, стикається з високими витратами на виробництво.
Крім того, в четвертому кварталі збільшено виробництво високоякісних окатків і концентрату, що сприяло зниженню постійної бази витрат у міру збільшення рівня виробництва.
“Здатність групи виробляти різноманітну продукцію і продавати її ширшій клієнтській базі допомогла в нинішніх умовах. Однак тривалий вплив зниження цін на залізну руду і більш високих витрат на сировину чинив тиск на рентабельність у четвертому кварталі. Через подальші атаки на енергосистему України нам, як і раніше, доводиться імпортувати е/е з ЄС за вищими тарифами”, – наголосив Дженовезе.
Як повідомлялося, Ferrexpo 2023 року виробила 3,845 млн тонн окатків, що на 36,5% менше, ніж 2022 року.
Ferrеxpo належить 100%-ва частка ТОВ “Єристівський ГЗК”, 99,9% – ТОВ “Біланівський ГЗК” і 100% акцій ПрАТ “Полтавський ГЗК”.
Це у 1,7 рази більше, аніж за той самий період у 2023
44,52 млрд грн податку на прибуток сплатили українські банки за 11 місяців 2024 року за даними Національного банку України. Це вже в 1,7 рази більше, ніж за аналогічний період 2023 року. З них рекордні 7,05 млрд грн зобовʼязань припадають на листопад 2024 року — після підвищення податків з 25% до 50%.
Понад 44,5 млрд грн податку на прибуток мають сплатити 62 українські банки за неповний 2024 рік. Це вже в 1,7 разів більше, ніж за той самий період 2023 року. Нагадаємо, що торік податок для банків так само було збільшено в останньому кварталі.
Найбільшу наразі суму податків за рік банки сплатили у листопаді: 7,05 млрд грн. Більше половини з них — 4,47 млрд грн, або 63% — припадає на банки з іноземним капіталом.
Загалом прибуток банків до сплати податків склав 175,6 млрд грн. Це на 12% більше порівняно з відповідним періодом 2023 року.
11 банків зазнали збитків на 388 млн грн. Наразі 18% українських банків є збитковими.
https://opendatabot.ua/analytics/banks-2024-11
Міжнародна фінансова корпорація (IFC) з групи Світового банку 20 грудня 2024 року підписала документи про надання Концерну “Галнафтогаз” кредиту на $53,87 млн для фінансування будівництва ВЕС потужністю 147 МВт у Волинській області та технічну підтримку.
Згідно з інформацією на сайті IFC, загальна вартість проєкту оцінюється в EUR261 млн (з ПДВ), кредит терміном на 16 років надається створеним проєктним компаніям ТОВ “Вінд Павер Джі Ес Ай Волинь” і ТОВ “Вінд Павер Джі Ес Ай Волинь 3”, що контролюються GNG Retail Limited та її “дочкою” “Концерном Галнафтогаз” (разом – GNG Group).
Зазначається, що проєкт передбачає залучення змішаного фінансування, зокрема за рахунок UK-FCDO і EC-UIF, а також Фонду чистих технологій.
Раніше, 4 грудня, участь у проєкті схвалив також Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), який також уже підписав документи про надання вищезазначеним ТОВ довгострокового кредиту на EUR60 млн для будівництва ВЕС 147 МВт у Волинській області.
Очікується, що ВЕС щорічно вироблятиме близько 380 ГВт*год (380 млн кВт*год) відновлюваної електроенергії з нульовим викидом вуглецю.
Антимонопольний комітет України (АМКУ) в лютому 2024 року дозволив GNG Retail Limited (Кіпр) купити понад 50% у статутних капіталах ТОВ “Вінд Павер Джі Ес Ай Волинь” і ТОВ “Вінд Павер Джі Ес Ай Волинь 3”. Згідно з даними відкритих реєстрів, GNG Retail Limited належить 89,5% у двох ТОВ, АТ “ЗНВКІФ “Ріміні” (у якому 83,19% належить Віталію Антонову) – 10,5%.
СЕО OKKO Василь Даниляк анонсував початок робіт зі спорудження ВЕС у Волинській області восени 2024 року. Він пояснював плани роботи групи в секторі ВДЕ необхідністю диверсифікації бізнесу, оскільки паливний ринок уже не передбачає зростання.
“Галнафтогаз” управляє однією з найбільших мереж АЗК ОККО, яка налічує понад 400 комплексів із мережею закладів харчування. До складу концерну також входять інші бізнеси.
GNG Retail Limited Віталія Антонова належить 90,25% акцій “Концерн Галнафтогаз”. Власником ще 7,35% акцій у жовтні 2024 року стала Avalia Investments Limited (Кіпр) засновника і голови Concorde Capital Ігоря Мазепи.
