НАЕК “Енергоатом” і американська компанія Westinghouse розпочали проєкт будівництва ХАЕС-5 і ХАЕС-6 за технологією АР1000.
Церемонія старту проєкту відбулася 11 квітня на майданчику Хмельницької атомної станції за участю посла США в Україні Бріджит Брінк і міністра енергетики України Германа Галущенка (інформацію з міркувань безпеки подають із відтермінуванням).
Як зазначив на церемонії в. о. голови правління “Енергоатома” Петро Котін, АР1000 є перевіреним реактором ІІІ+ з унікальними повністю пасивними системами безпеки, модульною стандартною конструкцією, найкращими в галузі експлуатаційними характеристиками і можливістю працювати в режимі маневрування.
“Це більш сучасна і безпечна технологія, ніж ті, які ми експлуатуємо зараз. Це новий крок у напрямку до більш сучасної, надійної та безпечної енергетики. І саме в Україні буде побудовано перший в Європі енергоблок за технологією АР1000. Це буде ХАЕС-5”, – сказав Котін.
“Пишаємося, що будемо долучені до історії, яку Україна творить в енергосекторі. Уже можна сказати, що наша співпраця – це весілля року”, – зазначив президент і виконавчий директор Westinghouse Electric Company Патрік Фрагман.
Він акцентував на тому, що це поліпшена технологія з підвищеною ефективністю, а сам енергоблок компактний і має нижчу вартість порівняно з іншими.
“Тут, на майданчику ХАЕС, ми відзначаємо, що великовагове устаткування, виробництво якого найтриваліше, вже готове, і це суттєво прискорить терміни будівництва. Завдяки сприянню уряду США і завдяки тому, що основні угоди були підписані, воно буде ще швидшим”, – наголосив він.
Фрагман додав, що реактор АР1000 розрахований на роботу протягом 60 років, але, за його словами, найімовірніше, це буде довший термін.
“Ці блоки дають можливість балансувати. Це особлива риса американської технології АР1000. Зараз російські агресори знищують балансуючі потужності України, і якби в нас уже був такий атомний енергоблок, ми могли б ним маневрувати і відповідно виконувати важливі функції для енергосистеми”, – наголосив Галущенко.
“Це проєкт на наступні довгі роки. США налаштовані на плідну співпрацю з Україною… Намагаємось разом із Конгресом США підтримувати вас не тільки в рамках збройної агресії, а й економічно”, – наголосила Бринк.
Щодо джерел фінансування проєкту, то, за словами Котіна, компанія могла б забезпечити його власними силами, оскільки має великі прибутки, але левова їх частина йде на покриття тарифу на е/е для населення (ПСО).
“Енергоатом” попереднього року витратив на ПСО 128 млрд грн чистого прибутку. Якщо компанію звільнять від виконання ПСО, то ми матимемо $3 млрд прибутку, за який можемо побудувати блок. Якщо ні – йдеться про кредити”, – зазначив Котін журналістам після церемонії.
Він додав, що термін будівництва одного блоку становить орієнтовно 4-5 років, а його вартість – близько $5 млрд.
Як повідомлялося, 17 грудня 2023 року в Києві глава “Енергоатому” Петро Котін і CEO Westinghouse Патрік Фрагман підписали контракт на закупівлю реакторної установки для першого в Україні атомного енергоблоку за технологією AP1000.
До цього в липні 2022 року компанії уклали контракт на розробку оновленого техніко-економічного обґрунтування будівництва двох блоків AP1000 на майданчику Хмельницької АЕС.
У вересні 2021 року “Енергоатом” і Westinghouse підписали меморандум про будівництво п’яти енергоблоків АЕС в Україні. У червні 2022 року компанії підписали угоди про збільшення кількості ядерних енергоблоків, що будуються за технологією AP1000 в Україні, з п’яти до дев’яти одиниць, і про створення в країні інженерно-технічного центру Westinghouse.
У мобільному застосунку OTP Bank UA відтепер є можливість сплачувати комунальні платежі.
«Для нас важливо, щоб daily banking для клієнтів був максимально якісним та зручним: перекази коштів, розрахунки в магазинах, керування депозитами і розстрочками, а відтепер – і оплата комунальних послуг. Наш застосунок – це про лагідний банкінг, який дозволяє нашим клієнтам легко та просто управляти своїми фінансами», – розповіла Людмила Вакса, керівник проєкту в АТ «ОТП БАНК».
Для того, щоб оплатити комунальні послуги у застосунку, потрібно натиснути на картку, обрати «Платежі» та зайти в розділ «Комуналка та інтернет». Далі є можливість додати адресу – комунальні рахунки відобразяться відразу, буде відображена вся інформація про заборгованості чи переплати, а також показники лічильників, що надає компанія. Також можливо оплатити рахунок за окремою компанією, яку клієнт знайде за назвою чи реквізитами (номером рахунку у форматі IBAN або ЄДРПОУ).
Всі платежі в розділі «Комуналка та інтернет» з будь-якої картки ОТП БАНК здійснюються без комісії. Не тарифікуються навіть платежі з кредитної картки, а також ці платежі включаються до пільгового періоду.
У розділі «Комуналка та інтернет» доступне меню «Історія платежів», де можна переглянути всі здійснені платежі, незалежно від того, чи була оплата здійснена з дебетної чи кредитної картки.
Зверніть увагу! Якщо у вас неактивне будь-яке з полів розділу «Комуналка та інтернет», вам слід оновити застосунок до версії 1.18.0 у Play Market (для телефонів на ОС Android) чи App Store (для телефонів iPhone).
АТ «Енергетична компанія України» (ЕКУ) збільшує імпорт електроенергії із ЄС, компенсуючи втрати в українській енергосистемі через ворожі атаки. Починаючи із середини березня, добовий обсяг імпорту державним трейдером збільшився в середньому в 2 рази.
ЕКУ продовжує імпортувати електроенергію із Словаччини і Румунії, а в березні також розпочала постачання електроенергії із Угорщини. Нині ЕКУ є другим за обсягами імпортером електроенергії в Україну.
«За останні два роки Україна спільно з ЄС значно збільшила технічні і організаційні можливості для імпорту електроенергії, що нині відіграє надважливу роль у стабільному енергозабезпеченні споживачів, – зазначив Віталій Бутенко, генеральний директор ЕКУ. – Зважаючи на продовження масованих ударів по енергетичних об’єктах, Уряд України продовжує активну співпрацю з європейськими партнерами для того, щоб отримати додаткові можливості для імпорту».
Довідка
АТ «Енергетична компанія України» (ЕКУ) – національна енерготрейдингова компанія, яка пропонує комплексні рішення з купівлі, продажу і управління енергоресурсами. Підприємство створено у 2022 році без залучення чи передачі державних активів або майна. Доходи формуються за рахунок високотехнологічних трейдингових продуктів та інструментів.
ЕКУ входить до ТОП-5 трейдерів України за обсягами продажу електроенергії, лідерів з транскордонної торгівлі енергоресурсами, а також до ТОП-2 трейдерів зеленої електроенергії.
ЕКУ заснувала першу державну балансуючу групу учасників ринку електроенергії, яка нині є другою за розміром в України. Клієнти компанії генерують 10% в ВВП України. 100% компанії належить державі.
Українські підприємства в січні-березні поточного року збільшили імпорт міді та мідних виробів у вартісному вираженні на 47,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $42,018 млн.
Згідно з митною статистикою, оприлюдненою Державною митною службою України, експорт міді та мідних виробів за вказаний період скоротився на 16,9% – до $18,138 млн млн.
У березні імпортовано міді на $12,893 млн, експортовано – на $7,242 млн.
Крім того, Україна в січні-березні 2024 року наростила імпорт нікелю та виробів із нього у 2,4 раза порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до $7,697 млн (у березні – $2,267 млн), алюмінію та виробів із нього – на 20%, до $98,535 млн (у березні – $38,102 млн). Водночас наростила ввезення свинцю та виробів із нього на 30,1% – до $281 тис. (у березні – $140 тис.), імпорт олова та виробів із нього знизився на 4,3% – до $620 тис. (у березні – $113 тис.), а також наростила імпорт цинку і цинкових виробів – на 55,6%, до $11,860 (у березні – $5,454 млн).
Експорт алюмінію та виробів із нього за перші три місяці 2024 року зріс на 1,2% порівняно з порівнянним періодом роком раніше – до $23,387 млн (у березні – $7,769 млн), свинцю та виробів із нього знизився на 36,1% – до $2,834 млн (у березні – $1,076 млн), нікелю та виробів становив $94 тис. (у березні – $45 тис.), тоді як у січні-березні-2023 він був $92 тис.
Експорт цинку за три місяці цього року становив $44 тис. (у березні – $24 тис.), тоді як у січні-березні-2023 він становив $46 тис. Експорт олова та виробів становив $81 тис. (у березні – $47 тис.) проти $48 тис. в аналогічному періоді роком раніше.
Як повідомлялося, Україна у 2023 році наростила імпорт міді та мідних виробів у 2,2 раза порівняно з 2022 роком – до $140,795 млн, експорт скоротила на 20,1% – до $72,078 млн.
Крім того, Україна за 2023 рік знизила імпорт нікелю та виробів на 74,2% порівняно з 2022 роком – до $15,391 млн, алюмінію та виробів із нього наростила на 7,7%, до $366,463 млн.
Водночас знизила ввезення свинцю та виробів із нього на 65,2% – до $989 тис., імпорт олова та виробів із нього – на 23%, до $2,728 млн, але наростила цинку і цинкових виробів – на 18,8%, до $45,966 млн.
Експорт алюмінію та виробів із нього минулого року зріс на 0,7% порівняно з 2022 роком – до $97,616 млн, свинцю та виробів із нього зріс на 23,5% – до $14,778 млн, нікелю та виробів становив $532 тис., тоді як за 2022 рік він був $1,268 млн.
Цинку за кордон у 2023 році поставлено на $130 тис. проти $1,331 млн у 2022-му. Експорт олова і виробів становив $159 тис. проти $424 тис. за 2022 рік.
Українські підприємства 2022 року знизили імпорт міді та мідних виробів у вартісному виразі на 64,3% порівняно з попереднім роком – до $65,370 млн, а їхній експорт зменшився на 56,3% – до $90,245 млн.
Крім того, Україна 2022 року скоротила імпорт нікелю та виробів із нього на 49,9% порівняно з 2021 роком – до $59,754 млн, алюмінію та виробів із нього – на 33,4%, до $340,398 млн. Водночас знизила ввезення свинцю та виробів із нього на 66,6% – до $2,839 млн.
Імпорт олова і виробів з нього впав на 33,5% – до $3,312 млн, а також скоротилося ввезення цинку і цинкових виробів – на 58,7%, до $38,690 млн.
Експорт алюмінію та виробів із нього за 2022 рік знизився на 42,7% порівняно з 2021 роком – до $96,972 млн, свинцю та виробів із нього – на 68,7% – до $11,970 млн, нікелю та виробів – на 73,9%, до $1,268 млн.
Експорт цинку за 2022 рік становив $1,331 млн, тоді як 2021 року він становив $550 тис. Експорт олова та виробів 2022 року становив $424 тис. проти $346 тис. за попередній рік.
Первинні реєстрації нових автобусів (включно з мікроавтобусами) в Україні в березні-2024 знизилися на 17%, або на 16 од. до березня минулого року – до 78 од., свідчить оприлюднена асоціацією “Укравтопром” статистика.
При цьому порівняно з лютим-2024 попит на автобуси скоротився на 27,8%, або на 30 машин.
Згідно зі статистикою, лідерство на ринку зберіг український Ataman із реєстрацією 21 автобуса проти 37 у березні-2023. Друге місце в автобусів “Еталон”, реєстрації яких зросли до 20 машин порівняно із сімома в березні-2023. Але порівняно з лютим поточного року їхні продажі впали на третину.
Третє місце, як і роком раніше, у Ford із 19-ма автобусами (на два менше),
четвертим став Volkswagen із 10-ма машинами (у березні-2023 не реєструвалися), замикає п’ятірку Fiat із трьома машинами.
Турецькі автобуси Temsa в березні не реєструвалися (роком раніше – одна машина). Ця марка, як повідомлялося, запланувала істотно зміцнити свої позиції в Україні.
Таким чином, у січні-березні 2024 року первинні реєстрації автобусів в Україні скоротилися на 27,6% до того самого періоду 2023 року – до 305 од.
“Укравтопром” також повідомляє, що на ринку автобусів України частка нових у березні становила 53%, а з урахуванням старих парк автобусів (включно з мікроавтобусами) становив 146 од. – на 18% менше, ніж у березні-2023 і на 19% менше за показник лютого поточного року.
Трійку лідерів у сегменті старих машин сформували Mercedes-Benz – 22 од.; Volvo – 11 од. і Van Hool – 9 од.
У 2023 році загальні первинні реєстрації нових автобусів усіх класів в Україні становили 1701 од. – на 86% більше, ніж у 2022 році.
Українські підприємства в січні-березні поточного року наростили експорт брухту чорних металів на 52,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 61,261 тис. тонн із 40,255 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у березні було експортовано 20,907 тис. тонн металобрухту (у лютому – 23,194 тис. тонн, у січні – 17,160 тис. тонн).
У грошовому вираженні експорт металобрухту зріс на 65,7% – до $19,431 млн з $11,725 млн.
Експорт металобрухту в січні-березні здійснювався в Польщу (90,56%), Грецію (5,42%) і Німеччину (3,89%).
У перші три місяці року країна імпортувала 254 тис. тонн металобрухту на $94 тис. Імпорт здійснювали зі Словаччини (68,82% у грошовому вираженні), Польщі (13,98%) і Нідерландів (10,75%), тоді як у січні-березні-2023 було ввезено зі Словаччини 46 тонн брухту на $16 тис.
Як повідомлялося, брухтозбиральне підприємство України 2023 року наростило вивезення металобрухту з країни в 3,4 раза порівняно з попереднім роком – до 182,485 тис. тонн із 53,557 тис. тонн. У грошовому вираженні вивезення зросло в 2,74 раза – до $52,723 млн з $19,271 млн.
Раніше президент “Укрметалургпрому” Олександр Каленков у колонці на сайті “Інтерфакс-Україна” констатував: металобрухт вивозять через Євросоюз, де діє пільгове експортне мито в розмірі EUR3 за тонну, і вже звідти сировину перенаправляють до реальних клієнтів. Він зазначив, що експортувати сировину одразу до клієнтів коштувало б EUR180 експортних мит – і на цьому український бюджет уже втратив 350 млн грн.
Глава “Укрметалургпрому” закликав тимчасово заборонити експорт брухту чорних металів для забезпечення метпідприємств стратегічно важливою сировиною в умовах триваючої війни. Він також уточнив, що тонна металобрухту, перероблена на сталь, дає в бюджет у 10 разів більше, ніж експортне мито в ЄС, – близько $300 за тонну.
Україна 2022 року знизила експорт брухту чорних металів в 11,5 раза порівняно з попереднім роком – до 53,557 тис. тонн, у грошовому вираженні він скоротився в 12,4 раза – до $19,271 млн.
