В черговий раз Одеса стала платформою для діалогу муніципалітету, держави й бізнесу, показавши, як важливо мати площадку, де обговорюються актуальні для Одеси та Одеського регіону питання.
Вже в перший день у форумі взяли участь понад 500 осіб.
Також форум відвідали гості та спікери з Литви, Греції, Туреччини, Аргентини, представники дипломатичного корпусу.
Цього року формат заходу розширили для спільної презентації інвестиційного потенціалу Одеси та Одеської області. Ключовими темами ділової програми стали питання стратегії розвитку Одеси до 2030 року, питання розвитку вільної зони для ревіталізації та ефективної взаємодії порту і міста, питання колаборації регіональної, місцевої та державної влади.
З вітальною промовою до учасників форуму звернувся міський голова Геннадій Труханов, який, зокрема, зазначив: «Сьогодні Одеса займає стратегічне місце на карті України та в бізнес-планах наших іноземних партнерів. Ми вдячні центральним органам влади й міжнародним організаціям за підтримку низки проєктів, що вивели Одесу на якісно новий етап розвитку. Проєкт Президента «Велике будівництво», співпраця з європейськими банками – все це дає прекрасні результати, які дійсно покращують життя громадян».
На форумі пройшли панельні дискусії «Інструменти державної підтримки інвестиційної діяльності як драйвери економічного зростання регіонів».
У центрі уваги учасників виявилися питання нових потужних стимулів для економічного розвитку й залучення прямих інвестицій в економіку країни та регіонів.
Модератором панелі виступив Олександр Новицький, директор комунального підприємства ЖКС «Хмельницький».
У живій і довірчій обстановці пройшла дискусійна панель «Траст: діалог влади та бізнесу», яка цілком була присвячена питанням налагодження ефективних каналів взаємодії на всіх рівнях. Модератором панелі виступив Сергій Тетюхін, заступник Одеського міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради
Також відбулася дискусійна панель «Індустріальні парки», в ході якої були підняті питання вільних економічних зон розвитку. Модератором панелі виступив Роман Григоришин, директор департаменту інвестицій, міжнародних відносин і туризму Одеської області.
Завершився перший день форуму виступом ключового спікера з Аргентини, архітектора і міського економіста, експерта зі стратегічного планування Габріеля Лафранчи (тема: «Досвід Буенос-Айреса, який буде корисним Одесі»).
Уже традиційно в цей день на території концерт-холу працювала масштабна експозона Made in Odesa & Invest in Odesa, де підприємці та представники муніципалітету ознайомили гостей і учасників форуму з продукцією, послугами та проєктами, які створюються в Одесі.
15 вересня 2021 року відбулося урочисте підписання Меморандуму про співпрацю
між Чернівецьким національним університетом імені Юрія Федьковича та Міжнародним Європейським Університетом.
Підписання документу забезпечить налагодження взаємодії та плідної співпраці двох історично пов’язаних установ. А також, стане фундаментом для встановлення тісного співробітництва сторін у сферах розвитку освітньої, профорієнтаційної та інформаційної діяльності, а також стане платформою для реалізації окремих освітніх, інформаційних, культурних, мистецьких, спортивних та інших проєктів.
Зазначимо, що президентом Міжнародного Європейського Університету є Франц Володимир фон Габсбург-Лотрінген – Ерцгерцог Австрії, нащадок імператора Франца Йосифа. Історія Чернівецького університету почалася в Австро-Угорської імперії, адже його засновником був імператор Франц Йосиф, пращур Володимира Габсбурга. В межах візиту, відбулось покладання квітів до пам’ятника Франца Йосифа.
Учасниками підписання Меморандуму були:
1. Франц Володимир фон Габсбург-Лотрінген
Президент Міжнародного Європейського Університету.
2. Петришин Роман Іванович
Ректор Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
3.Гуйтор Микола Миколайович
Перший заступник голови Чернівецької обласної ради
4.Толстоухов Анатолій Володимирович / Анатолій Толстоухов
Голова Ради сприяння розвитку Міжнародного Європейського Університету.
5. Марусик Тамара Володимирівна
Проректор з науково-педагогічної роботи з питань навчально-виховного процесу ЧНУ ім. Ю. Федьковича.
6. Куліков Олексій Петрович
Радник президента МЕУ з питань розвитку Університету.
Франц Володимир, під час свого виступу, неодноразово згадував про президента Пан’європейського руху Австрії Карла фон Габсбурга, який має безпосереднє відношення до комітету «Блакитного Щита», що займається захистом культурних цінностей у випадку збройних конфліктів і стихійних лих. У 2011 році на 35-ій сесії Комітету ЦВС ЮНЕСКО у Парижі прийняли рішення щодо включення колишньої Резиденції митрополитів Буковини і Далмації до Списку Всесвітньої спадщини.
Під час урочистого засідання нащадок цісаря подарував Музею Чернівецького університету оригінально оформлену копію вітальної грамоти Франца Йосифа з нагоди заснування освітнього закладу у Чернівцях зі своїми побажаннями та презентував унікальні речі Франца Йосифа Серед них – портрети монархів з оригінальними підписами, королівські печатки, тростина та чаша Франца Йосифа.
MEMORANDUM, МЄУ, МІЖНАРОДНИЙ_ЄВРОПЕЙСЬКИЙ_УНІВЕРСИТЕТ, НАВОЛОКІНА, СПІВПРАЦЯ, ТОЛСТОУХОВ, ФРАНЦ_ВОЛОДИМИР_ФОН_ГАБСБУРГ_ЛОТРІНГЕН, ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ_НАЦІОНАЛЬНИЙ_УНІВЕРСИТЕТ
Провідна група компаній на європейському ринку очищення води Best Water Technology (BWT, Австрія) має намір інвестувати разом із виробником фільтрів для води Ecosoft (Ірпінь Київської обл.), що входить до її складу, близько EUR5 млн у розвиток інфраструктури розливу очищеної води в Україні.
Про наміри BWT розвивати в Україні проект BWT Aqua, що становить мережу громадських терміналів із розливу очищеної води – аквабоксів, повідомив СЕО і співвласник Ecosoft Андрій Мітченко на прес-конференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” в четвер.
Він уточнив, що наразі в розвиток інфраструктури аквабоксів інвестовано EUR1 млн, у подальшому планується інвестувати ще близько EUR4 млн.
За даними СЕО, ринок розливу очищеної води через електронні термінали розвивається в Україні вже майже вісім років, протягом яких у країні було встановлено близько 1,2 тис. терміналів, із яких близько третини (400 од.) належать BWT Aqua. Мітченко зазначив, що близько 200 аквабоксів компанії розташовані в Києві й охоплюють аудиторію в 25 тис. постійних користувачів, реалізуючи щомісяця 2 млн літрів очищеної води. Крім того, інфраструктура BWT Aqua представлена в Одесі, Львові, Кропивницькому, Полтаві та низці інших великих міст.
“Аквабокс – це сучасний пристрій, призначений для очищення та розливу свіжої води в пляшку покупця. Вода заходить в аквабокс із водопроводу, після чого очищується за допомогою дев’яти технологій, найбільш важливими з яких є технологія зворотного осмосу, насичення води природними мінералами та ультрафіолетове знезараження”, – пояснив бізнес-девелопер Ecosoft/BWT Ukraine Ростислав Мудрик.
За його даними, термінали BWT Aqua підключені до мережі інтернет, що дає змогу операторам фіксувати неполадки і змінювати технологію очищення подаваної на них води у режимі реального часу.
“Крім установлення аквабоксів у супермаркетах і біля будинків, ми маємо цікавий проект, коли ми встановлюємо пристрій, який робить воду охолодженою і газованою, ми переосмислюємо радянський автомат газованої води і розміщуємо його в парках і на центральних вулицях великих міст”, – розповів Мітченко про один із напрямів інвестицій компанії.
BWT/Ecosoft також розглядає проекти створення в невеликих населених пунктах і містах без централізованого водопостачання “бюветів нового покоління” для очищення води на місці, що дасть змогу вирішити проблему її нестачі відносно дешевим способом.
Мітченко також зазначив, що перехід користувачів з бутильованої води на споживання розливної води через інфраструктуру BWT Aqua дає змогу скоротити щорічний обсяг вироблених пластикових відходів на 5,25 кг на людину, що зменшить кількість виробленого в країні сміття та позитивно позначиться на екологічній обстановці.
Як повідомлялося, Антимонопольної комітет України 10 грудня минулого року дозволив компанії BWT Aktiengesellschaft (Австрія) придбати контрольний пакет Ecosoft Holding.
Ecosoft – виробник і дистриб’ютор обладнання для очищення води для домашнього та промислового застосування з виробничими майданчиками в Україні та Німеччині і широкою міжнародною представленістю.
BWT Aktiengesellschaft – холдингова компанія Best Water Technology, провідної європейської групи у сфері водних технологій з оборотом близько EUR670 млн у 2017 році та 3,6 тис. працівників. Пропонує системи очищення питної води, води для фармацевтики та промислових процесів, систем опалення та охолодження, кондиціонування повітря і басейнів.
В Україні Ecosoft засновано 1991 року. Починаючи з 2012 року її активно підтримує ЄБРР через програми з консалтингу та фінансування.
За даними компанії, вироблені нею фільтри продають у 50 країнах світу. Компанія має 8 тис. кв. м виробничих і складських приміщень. Склади готової продукції розташовані в чотирьох бізнес-регіонах – у Західній і Східній Європі, США та Росії.
Потужності компанії – 2,6 млн фільтрів на рік.
Уперше в Україні трансплантовано кістковий мозок дорослому пацієнту від нерідного донора
Київ. 16 вересня. ІНТЕРФАКС-УКРАЇНА – Лікарі Черкаського обласного онкодиспансеру спільно з фахівцями НДСЛ “Охматдит” (Київ) уперше в Україні пересадили кістковий мозок 18-річній пацієнтці від нерідного донора, повідомляється на сайті Міністерства охорони здоров’я в четвер.
“За останні два роки трансплантація в Україні зрушила з мертвої точки, де вона перебувала понад два десятиліття, і з кожним місяцем набирає обертів. Сьогодні трансплантація – це один із пріоритетів у роботі міністерства. Ми гарантуємо оплату операцій з трансплантації, які виконані у закладах охорони здоров’я, що включені до пілота. Для пацієнта операції повністю безоплатні. Тарифи повністю ринкові, такі, що дають змогу лікарням виплатити гідну зарплату лікареві і мати кошти на модернізацію матеріально-технічної бази”, – прокоментував хід пілотного проекту з трансплантації міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.
Наразі до пілота входять 43 медзаклади, 22 із них уже робили операції з трансплантації.
Власники біогазових установок потребують створення біопаливної біржі для забезпечення безперебійних постачань біомаси, вважає голова правління біоенергетичних асоціації України (БАУ) Георгій Гелетуха.
“Та кількість котелень та електростанцій (на біогазі – ІФ), які вже сьогодні заміщають споживання 4 млрд куб. м природного газу за рік, споживає величезну кількість біомаси. Нині, на жаль, ми маємо труднощі з тим, де купити цю біомасу, як її купити… У нас нерозвинений ринок біомаси. Тому цивілізоване рішення – створення окремої біопаливної біржі”, – сказав він під час прес-конференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” в четвер.
Він зазначив, що відповідний законопроект був розроблений понад три роки тому і вже декілька разів пройшов узгодження, але наразі “завис на рівні Міненерго” і не вноситься до Кабміну. “Ми просимо законодавців: ну візьміть ви вже цей законопроект, візьміть його у Міністерства енергетики, зареєструйте, розгляньте швидше. Це шлях до того, як наситити біоенергетику України реальним пальним”, – зазначив голова БАУ.
За його словами, біржа забезпечить якість біомаси, гарантії постачання та зниження ціни на цей продукт. “Коли є реальна конкуренція, ціни завжди знижуються. Це дуже важливий законопроект, просимо його підтримати”, – резюмував Гелетуха.
Як повідомлялося, колишній в.о. міністра енергетики та нинішній голова НАК “Нафтогаз України” Юрій Вітренко підтримує впровадження в Україні електронної платформи з купівлі-продажу твердого біопалива, яка сприятиме розвитку конкурентного і прозорого ринку такого палива.
“Механізмом для організації ринку біопалива в Україні має стати використання єдиної електронної платформи, на якій здійснюватимуть торгівлю біопаливом всі зацікавлені виробники і споживачі”, – зазначив Вітренко на зустрічі з міністром енергетики Литовської Республіки Дайнюсом Крейвісом у березні цього року. Під час зустрічі розвиток біопалива зазначався як один із перспективних напрямів співпраці обох країн, водночас особливу зацікавленість української сторони викликає досвід Литви щодо створення біопаливної біржі Baltpool.
Зростання валового внутрішнього продукту (ВВП) України за підсумками січня-липня 2021 року прискорилося до 2,1%, зазначає Міністерство економіки.
“У січні-липні 2021 року, за розрахунками Міністерства економіки, зведений індекс виробництва (ЗІВ) збільшився на 1,3% (на 1% у січні-червні 2021 року, падіння на 6,6% за січень-липень 2020 року відповідно), ВВП – на 2,1%”, – зазначило Мінекономіки в липневому огляді економічної активності на сайті в середу.
Як повідомило міністерство, зростання ВВП у зазначеному періоді відбулося за рахунок промисловості, сільського господарства, транспорту та будівельної галузі. Зокрема, в липні промисловість п’ятий місяць поспіль показала зростання, проте воно сповільнилося до 0,2% проти 1,1% у червні 2021 року. Виробництво сільськогосподарської продукції в липні зросло на 9,2% проти падіння на 16% у червні-2021, що зумовлено насамперед активною фазою кампанії зі збирання врожаю.
За даними Мінекономіки, за сім місяців цього року обсяг будівельної продукції залишився на рівні відповідного періоду 2020 року. Стримувальним фактором зростання стало подорожчання собівартості будівництва, хоча реалізація проектів житлового будівництва залишається активною, до того ж відчувається пожвавлення іпотечного кредитування.
Крім цього, скорочення за сім місяців-2021 продемонструвала внутрішня торгівля – на 1% проти зростання на 0,9% у січні-червні. На думку Мінекономіки, це зумовлено суттєвим падінням оптового товарообігу – на 8% (зростання на 5,7% у січні-червні), хоча на тлі розширення споживчого попиту і відновлення економічної активності в більшості сфер економіки обіг роздрібної торгівлі зріс на 13% (за шість місяців зростання становило 13,8%). Динаміку внутрішньої торгівлі також стримували зниження попиту на послуги оптової торгівлі з боку окремих промислових підприємств, стримані настрої бізнесу.
Водночас ризиками для прогнозу зростання ВВП за підсумками року на 4% Мінекономіки називає частоту, тривалість і рівень жорсткості можливих нових карантинних обмежень, погіршення зовнішньоекономічної кон’юнктури на світових ринках, а також повноцінний запуск “Північного потоку-2”, який може позначитися на відхиленні від очікуваних показників транзиту.
