Україні необхідно сформувати комплексну програму захисту та стійкості мостової інфраструктури, причому основу для такого підходу сформовано ще 2022 року, зазначається на сайті Українського центру сталевого будівництва (УЦСБ).
Як пояснюють в УЦСБ, тоді в Україні розробили концепцію комплексного захисту об’єктів критичної інфраструктури “Країна-Фортеця”, яку згодом затвердили на державному рівні. Вона передбачає, зокрема, типові рішення щодо захисту автомобільних та залізничних мостів.
“Сьогодні важливо втілювати ці рішення в ракурсі системної програми захисту мостової інфраструктури. Має бути проведено оцінювання критичних мостів, визначені пріоритети, розроблені відповідні проєктні рішення, створені резерви матеріалів і конструкцій для ремонту, а також визначені відповідальні організації та алгоритми дій після пошкодження. Інакше ми щоразу будемо діяти реактивно: спочатку відбувається ураження, потім обстеження, пошук проєктних рішень, матеріалів і підрядників – і лише після цього починається відновлення”, – зазначає військослужбовець Артем Білик, який є членом Координаційного штабу з інженерного захисту об’єктів критичної інфраструктури та провідним співавтором концепції “Країна-Фортеця”.
За його словами, для критичної інфраструктури така модель є надто повільною. Слід діяти на упередження, передбачати, що може уразити противник, і захищати слабкі місця інфраструктури.
Комплексна програма має включатиме щонайменше п’ять напрямів, як-от: обстеження та ранжування мостів за рівнем критичності та потенційними наслідками їхнього пошкодження; інженерний захист найбільш відповідальних конструктивних елементів та об’єктів; організаційно-технічні заходи, включно із системами спостереження, охорони та протидії безпілотним і ракетним загрозам; підготовку резервів для оперативного відновлення: проєктних рішень, матеріалів, металоконструкцій та обладнання; формування мережі українських виробників, здатних у найкоротші терміни виготовити необхідні конструкції та забезпечити їх монтаж.
Масштабна програма з інженерного захисту мостів може мати додатковий ефект у вигляді підтримки української металургії та виробників будівельної продукції зі сталі, – зазначає Андрій Озейчук, директор будівельної компанії Rauta.
За словами Білика, для мостів першочерговим завданням має стати визначення найбільш відповідальних елементів конкретної конструкції та їх посилення з урахуванням можливих сценаріїв пошкодження.
Залежно від конструктивної схеми та умов експлуатації можуть застосовуватися різні рішення: захисні споруди, габіонні конструкції, бетонні та інші бар’єрні елементи, сталеві захисні конструкції тощо.
Окремий напрям – створення предетонаційних екранів, які дозволяють збільшити відстань між джерелом вибуху та основними конструктивними елементами. Такі рішення мають проєктуватися індивідуально для кожного об’єкта і не повинні створювати додаткових ризиків для експлуатації мосту, вважає експерт.
Для захисту мостів найкраще підходять рішення на основі металу. Це можуть бути ґратчасті металоконструкції, металеві сітки та троси, або їх поєднання залежно від конструктиву моста та необхідної відстані до предетонаційного екрану, – уточнив Озейчук. Він зазначив, що висока міцність за невеликої ваги та модульний принцип створення захисту з різних елементів дають змогу адаптувати існуючу металеву продукцію під індивідуальну геометрію мостів, а також легко замінювати або посилювати конструкції локально.
Не менш важливим є захист від супутніх факторів ураження: пожеж, уламкових пошкоджень та пошкодження допоміжних систем. Вразливі елементи мостового господарства доцільно захищати відповідними негорючими конструкціями.
Щодо альтернативних переправ, то, за оцінкою експерта, через Дніпро повноцінно замістити існуючі міські мости тимчасовими конструкціями надзвичайно складно. Тимчасова переправа повинна бути інтегрована з автомобільною та залізничною інфраструктурою, мати необхідну пропускну здатність та відповідати вимогам безпеки, пояснює Білик.
Крім того зазначається, що сучасний міст – це далеко не лише автомобільний рух. Мостовими переходами можуть проходити залізничні колії, лінії метрополітену, інженерні комунікації, трубопроводи, кабелі та інші системи. Тому понтонна або інша тимчасова переправа може бути резервним інструментом, але не повноцінною заміною розвиненої мостової інфраструктури великих міст, йдеться на сайті.
Як зазначається у релізі, стратегія має полягати не у виборі між мостом і понтоном, а у створенні багаторівневої системи стійкості, де захищений основний міст доповнюється можливостями оперативного відновлення та резервними транспортними рішеннями.
ЗАХИСТ, ІНФРАСТРУКТУРА, металоконструкція, МІСТ, ОЗЕЙЧУК, УКРАЇНА
За оцінками експертів Українського Центру Сталевого Будівництва, ринок будівельних металоконструкцій у 2025 році досягнув 108 тис. тонн.
Обсяг імпорту металевих конструкцій збільшився у 2,4 рази, тоді як внутрішній ринок продемонстрував зростання на 3%.
Металоконструкції активно застосовувалися у проєктах відновлення та захисту об’єктів критичної інфраструктури, зведення промислових і логістичних будівель.
За прогнозами фахівців галузі, у 2026 році ринок металоконструкцій може зрости приблизно 9% та за підсумками року скласти близько 117 тис. тонн.
«Після різкого падіння попиту на металоконструкції у 2022 році ми спостерігаємо стабільне зростання споживання на 15-20% щорічно. Проте ще далеко до показників 2021 року, коли ринок сталевих конструкцій сягнув 154 тис. тонн», – охарактеризував стан галузі Андрій Озейчук, директор будівельної компанії Rauta, голова ради директорів УЦСБ.
Ринок металоконструкцій будівельного призначення в Україні за підсумками 2024 року виріс на 15%, до 91 тис. тонн, повідомляється в дослідженні асоціації “Український центр сталевого будівництва” (УЦСС).
Згідно з презентацією у четвер, будівельний сегмент України в 2024 році, за даними “Метінвест СМЦ”, займав 24% в структурі споживання сталевого прокату, що дорівнює показникам 2023 року, дрібні споживачі та роздрібна торгівля – 32% (зростання на 2% до 2023 року), машинобудування та ГМК – 14% (мінус 1%), метизна галузь – 11% (-1%), металообробка та профілювання – 13% (+2%) і трубна галузь – 7% (-2%).
Зазначається, що ринок металоконструкцій в Україні продовжує відновлюватися після кризових явищ, спричинених війною та економічними викликами. Зростання споживання металоконструкцій пов’язане зі збільшенням обсягів імпорту торік порівняно з 2023-м. Також в першому півріччі минулого року спостерігалася позитивна динаміка за рахунок реалізації інфраструктурних проєктів.
Попри позитивні тенденції, ринок металоконструкцій стикається з низкою викликів, таких як дефіцит електроенергії на підприємствах через масовані атаки на енергетичні об’єкти України, нестача кваліфікованих кадрів у зв’язку із посиленою мобілізацією та відтоком робочої сили, а також логістичні труднощі.
У 2025 році експерти УЦСС прогнозують продовження зростання обсягу споживання металоконструкцій на рівні 10-12% – до 102 тис. тонн за підсумками року за умов стабілізації економіки та подальшого фінансування відбудови країни. Водночас зазначається, що наявні виклики потребують активної підтримки з боку уряду та міжнародних партнерів для забезпечення стабільного розвитку галузі в майбутньому.
Основними тенденціями на 2025 рік вказано збільшення державних закупівель для реалізації інфраструктурних проєктів, відновлення енергетичного сектору, будівництво логістичних і промислових центрів.
Також повідомляється, що у 2024 році, за даними компанії Metipol, зростання споживання оцинкованого прокату становило 5,6%, але уповільнилося порівняно з 2023 роком, коли ринок виріс на 45,5%. Однак уточнюється, що торік майже половину оцинкованого прокату (45,6%) Україна імпортувала з Туреччини, тоді як українські виробники забезпечили лише 35,4% спожитого прокату.
У 2024 році обсяг видимого споживання металу з полімерним покриттям в Україні збільшився на 5,4% відносно 2023 року, до 292,2 тис. тонн, що водночас на 15% менше показників 2021 року. Зростання споживання фіксується другий рік поспіль, однак торік воно було значно повільнішим за 2023 рік, свідчать результати дослідження. Споживання прокату українського виробництва у 2024 році зросло на 48%, до 87,7 тис. тонн. Обсяг спожитого в Україні імпортного прокату з полімерним покриттям зменшився на 6,5%, до 204,5 тис. тонн, а експорт зріс на 39%.
УЦСС – асоціація учасників ринку металобудування, членами якої є провідні виробники та дистриб’ютори сталевого прокату, заводи з виробництва металоконструкцій, покрівельних та фасадних систем, галузеві проектні та наукові організації, монтажні та будівельні компанії. На сьогодні до нього входить понад 60 профільних компаній.
До кінця поточного року ціни на метал і вартість логістики істотно знизилися, що має сприяти попиту
Військова агресія РФ проти України суттєво вплинула на всю економіку і сферу будівництва зокрема. Однак уже після кількох місяців війни частина замовників повернулися до будівництва комерційних об’єктів, які були заморожені на початку повномасштабної війни або пошкоджені внаслідок бойових дій.
Поточна ситуація
Rauta є провідним постачальником сучасних рішень для швидкомонтованих будівель – сендвіч-панелей, металевих вентильованих фасадів, сталевих каркасів, несучих профілів тощо. Компанія пропонує послуги з проєктування, монтажу несучих і огороджувальних конструкцій, а також генерального підряду на об’єктах будь-якої складності. Основним напрямком бізнесу компанії є імпорт продукції Ruukki для об’єктів комерційного будівництва. Ми використовуємо виробничі потужності, розташовані в Польщі, Естонії та Україні.
Після початку активної фази війни через значне зменшення попиту на нашу продукцію бізнес компанії суттєво переорієнтувався. До нас почали звертатися клієнти із запитами на відновлення будівель, зруйнованих під час бойових дій. Маючи глибоке розуміння технологій і принципів реконструкції, ми почали активно займатися відновленням будівель і виділили це в окремий напрямок бізнесу. Якщо до 24 лютого компанія займалася відновленням тільки однієї будівлі в Києві, то до кінця 2022 року ми реалізували 7 проєктів у трьох містах України, а початок реконструкції ще кількох об’єктів уже заплановано на 2023 рік.
Зростання на тлі падіння ринку
2021 року на ринку склалася ситуація, коли попит на продукцію Ruukki значно перевищував можливості виробництва, і заводи не встигали виконувати всі замовлення. Починаючи з 24 лютого кількість замовлень для нових проєктів будівництва різко скоротилася, а основні поставки здійснювалися на об’єкти, які почали зводити ще минулого року. На щастя, майже всі наші замовники сендвіч-панелей продовжили будівництво об’єктів. Серед них – низькотемпературний склад і бізнес-центр у Києві, молочно-товарна ферма та молокозавод у Тернопільській області. Тож у 2022 році Rauta має зниження обсягів продажів продукції на 40% порівняно з попереднім роком, що на тлі падіння ринку сендвіч-панелей на понад 70% є відносно хорошим показником. Водночас завдяки зростанню напряму будівельно-монтажних і генпідрядних послуг загальний дохід компанії збільшився на 7% порівняно з 2021 роком.
Цінові хвилі
Продукція Ruukki виробляється тільки з європейського прокату, ціна якого зросла до пікових показників у серпні 2021 року, а на початку 2022 року знизилася вдвічі. При цьому в собівартості панелей оцинкований прокат з полімерним покриттям становить близько 25%.
Водночас, враховуючи істотне подорожчання транспортних послуг і зростання курсу євро, ціна імпортних сендвіч-панелей за рік зросла на 50% у гривневому еквіваленті. Проте зараз на ринку спостерігається тенденція до значного зниження вартості перевезень, а також інерційне зменшення світових цін на сталь, що в найближчій перспективі може призвести до зниження цін на сендвіч-панелі на 15-20%.
Основним способом доставки на ринку металобудівництва є автомобільний транспорт. У 2021 році вартість доставки вантажівкою з Польщі до Києва становила близько 65 тис. грн. Навесні 2022 року доставка з Польщі через подорожчання пального й обмежену пропозицію транспорту подорожчала вдвічі, а в грудні 2022-го повернулася на довоєнний рівень.
У 2021 році пікова вартість несучих металоконструкцій сягала майже 70 тис. грн за тонну, переважно через високу вартість прокату. Станом на кінець 2022 року через зниження ціни на метал майже вдвічі вартість металоконструкцій знизилася приблизно на 23% – до 54 тис. грн за тонну.
Можливості відновлення
Навесні 2022 року, коли компанія мала менше навантаження за основними проєктами, ми розробили технологію зведення безкаркасних будинків із сендвіч-панелей, що може бути використана для надшвидкого будівництва житлових будинків і котеджних містечок. Для демонстрації переваг цієї технології плануємо встановити два демонстраційних безкаркасних будинки поблизу Києва. Для цього в Польщі вже виготовили домокомплекти для будинків площею 20 і 40 кв. м, і навесні планується їх монтаж. Зараз ми бачимо інтерес до цієї технології з боку інституційних фондів, а також приватних інвесторів у сегменті котеджної забудови, який стрімко зростатиме після перемоги України.
Ще однією нашою інновацією стала розробка технології зведення багатоповерхових будівель з використанням сендвіч-панелей як зовнішніх стін, яка дає змогу забудовнику отримати до 5% додаткової площі.
Загалом можна зазначити, що технології швидкого будівництва із застосуванням сталевих рішень мають велику перспективу під час відновлення комерційної нерухомості – там, де інвестор розуміє: що раніше бізнес відбудується, то швидше він почне приносити дохід.
RAUTA, БУДІВНИЦТВО, металоконструкція, оцинкований прокат, Попит, СТАЛЬ
