Гірничорудна компанія Ferrexpo plc з активами в Україні у 2023 році виробила 3,845 млн тонн окатишів, що на 36,5% менше, ніж у 2022 році (6,053 млн тонн), і пов’язано з тим, що 2022 рік включав період повномасштабного виробництва до початку вторгнення РФ в Україну.
Згідно з повідомленням компанії в четвер, виробництво окатишів у четвертому кварталі 2023 року впало порівняно з попереднім кварталом удвічі – до 0,627 млн тонн, однак це на 50,4% більше, ніж у четвертому кварталі 2022 року.
Зазначається, що у 2023 році виробляли тільки преміальні окатиші із вмістом заліза 65%, тоді як окатиші прямого відновлення заліза (DRI, 67% заліза) і окатиші із вмістом заліза 62% не випускали.
Крім того, уточнюється, що в загальному обсязі виробництва враховано 50 тис. окатишів, вироблених у четвертому кварталі з концентрату третіх сторін.
“Навіть із настанням зими ми змогли експлуатувати одну, а іноді й дві з наших чотирьох ліній з виробництва окатишів, щоб відповідати наявним у нас скороченим експортним потужностям і продовжувати постачати продукцію преміум-класу нашим преміальним клієнтам”, – наводяться в релізі слова тимчасового виконавчого голови Лусіо Дженовезе.
Говорячи про минулий рік, компанія зазначає загибель 14 співробітників, які служили у Збройних силах України, що збільшило загальну кількість загиблих співробітників із початку російського вторгнення 2022 року до 34. Уточнюється, що наразі у ЗСУ служать 754 наших співробітники Ferrexpo.
Вказується, що компанія продовжує зберігати більшу частину працівників, незважаючи на те, що була змушена значно скоротити виробництво. Це разом зі зростанням витрат на логістику за відсутності доступу до експортних маршрутів Чорного моря призвело до зниження рентабельності.
Однак, зазначається в повідомленні, нещодавній успіх України у відкритті експортних коридорів Чорного моря дав змогу відновити перевезення з певних портів.
“Коли настане час, Ferrexpo планує запустити додаткову лінію з виробництва окатишів і відновити експорт за цим маршрутом, за умови, що це буде безпечно та економічно ефективно”, – наголошується в релізі.
Крім того, зазначено, що ціни на залізну руду зросли більш ніж на 20% у четвертому кварталі, завдяки підтримці Китаєм більш сталеємних секторів його економіки, і продовжували утримуватися на цьому рівні аж до Нового року.
“Ми також відзначаємо перші ознаки зростання попиту на окатиші в Європі. У сукупності ці фактори можуть підтримати нашу велику базу фіксованих витрат і більш високі витрати на логістику. На мою думку, поліпшення попиту і підвищення цін є хорошою ознакою для Ferrexpo на майбутній рік”, – підсумував Дженовезе.
Зазначається, що чиста грошова позиція групи з урахуванням незначних коригувань на кінець року становила приблизно $109 млн порівняно з $106 млн роком раніше з мінімальними зобов’язаннями з лізингу та відсутністю заборгованості.
Ferrеxpo належить 100%-ва частка ТОВ “Єристівський ГЗК”, 99,9%-ва – ТОВ “Біланівський ГЗК” і 100% акцій ПрАТ “Полтавський ГЗК”.
Ferrеxpo в першому півріччі 2023 року скоротила чистий прибуток утричі – до $27,01 млн за умови падіння виручки в 2,8 раза – до $334,01 млн, а її EBITDA впала в 7,6 раза – до $63,64 млн.
Українські металургійні підприємства за підсумками роботи у 2023 році збільшили виробництво загального прокату, за оперативними даними, на 0,4% порівняно з 2022 роком – до 5,372 млн тонн.
Згідно з інформацією об’єднання “Укрметалургпром” у середу, за минулий рік виплавка сталі знизилася на 0,6% – до 6,228 млн тонн.
Виплавка чавуну за цей період скоротилася на 6,1% – до 6,003 млн тонн.
Як повідомлялося, Україна 2022 року скоротила виробництво загального прокату на 72% порівняно з 2021 роком – до 5,350 млн тонн, сталі на 70,7% – до 6,263 млн тонн, чавуну на 69,8% – до 6,391 млн тонн.
За 2021 рік вироблено 21,165 млн тонн чавуну (103,6% до 2020 року), 21,366 млн тонн сталі (103,6%), 19,079 млн тонн прокату (103,5%).
Ціни на нафту еталонних марок у четвер підвищуються після того, як днем раніше вони знизилися на даних про зростання запасів нафти і нафтопродуктів у США.
Котирування березневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures за даними на 7:00 КВК становлять $77,14 за барель, що на $0,34 (на 0,44%) вище за рівень на закриття минулої торгової сесії. У середу ці контракти подешевшали на $0,79 (на 1%) – до $76,80 за барель.
Ф’ючерси на нафту WTI на лютий на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) вранці зросли в ціні на $0,27 (на 0,38%) – до $71,64 за барель. За підсумками попередніх торгів їхні котирування зменшилися на $0,87 (на 1,2%) і завершили день на позначці $71,37 за барель.
Комерційні запаси нафти в США минулого тижня підвищилися на 1,338 млн барелів, повідомило міністерство енергетики. Аналітики в середньому прогнозували скорочення на 675 тис. барелів, за даними Trading Economics.
Резерви бензину підскочили на 8,03 млн барелів, дистилятів – на 6,53 млн барелів. Експерти припускали зростання на 2,49 млн і 2,38 млн барелів відповідно.
Респонденти S&P Global Commodity прогнозували в середньому зниження запасів нафти на 900 тис. барелів, а також збільшення резервів бензину на 4,9 млн барелів і дистилятів – на 3,7 млн барелів.
Тим часом підтримку нафтовому ринку надають атаки єменських хуситів на судна в Червоному морі, пише MarketWatch. Той факт, що інциденти тривають, незважаючи на дії ВМС США і Великої Британії в регіоні, посилює побоювання затягування конфлікту, що змушує транспортні компанії шукати обхідні шляхи для транспортування вантажів.
Ще одним фактором, що чинить підвищувальний тиск на ціни, є зупинка видобутку нафти на найбільшому в Лівії родовищі Шарара, потужність якого становить 300 тис. барелів на добу, через політичні протести.
АТ “Укрпошта” 2023 року збільшило доходи на 1,9 млрд грн – до 11,9 млрд грн, що перевищило рекордний до цього рівень 2021 року в 11,1 млрд грн, ідеться в повідомленні на сайті Мінвідновлення з посиланням на гендиректора компанії Ігоря Смілянського.
“У 2023 році кількість відправлених посилок зросла на 40%. Також варто сказати про 15 млн посилок, які “Укрпошта” та “Укрзалізниця” перевезли разом – це зручна та дієва колаборація двох державних компаній”, – наголосив Смілянський.
Зазначається також, що на 40% збільшилася кількість грошових переказів.
У 2022 році “Укрпошта” доставила 41,5 млн посилок і виплатила 9,3 млн переказів.
Серед інших досягнень минулого року Смілянський назвав налагодження авіасполучення зі США. “Це важливо для наших підприємців. Адже навіть під час повномасштабної війни понад 1 млн українських товарів успішно реалізуються на американських маркетплейсах”, – пояснив він.
Окремо гендиректор “Укрпошти” наголосив на важливості кредитних угод з Європейським банком реконструкції та розвитку на суму EUR63 млн і Європейським інвестиційним банком на суму EUR30 млн.
Згідно з представленими даними, компанія наростила кількість пересувних відділень до 1864 з 200 точками базування
Серед основних напрямків роботи на 2024 рік Смілянський назвав цифровізацію. За його словами, компанія планує охопити цифровими послугами 100% українських міст і сіл, а також довести рівень автоматичного сортування посилок до 100% завдяки введенню 18 нових сортувальних центрів.
Також вказується, що в разі отримання дозволів “Укрпошта” має намір покрити 100% міст і сіл банківськими послугами та послугами з доставки ліків.
АТ “Укрпошта” (Київ) 10 січня оголосило тендер на послуги страхування нерухомого майна об’єктів іпотеки.
Як повідомляється в системі електронних держзакупівель “Прозорро”, очікувана вартість -2,744 млн грн.
Кількість українців, які вважають, що наступний рік буде вдалим на 17,7% перевищує кількість тих, хто вважає наступний рік не вдалим. В той час, як минулий рік оцінюють як більш вдалий лише на 1,7% більше за тих, хто оцінює його як більш невдалий. Такі дані соціологічного дослідження, проведеного компанією «Active Group» 30 грудня 2023 р. за допомогою онлайн-панелі «SunFlower Sociology».
Відповідаючи на запитання «В яких напрямках українська влада в 2023 році працювала найкраще?», найвищу оцінку отримало залучення міжнародної економічної підтримки, яке вказали 44,5% респондентів. На другому місці опинилось залучення міжнародної політичної підтримки, яке назвало 33,5% опитаних. Замикає трійку найуспішніших напрямків роботи української влади «Залучення міжнародної військової підтримки», яке назвали 32,7% опитаних. Трійка напрямків роботи влади, яку респонденти називали найменше – «Забезпечення безпеки громадян на підконтрольній території» (5,3%), забезпечення підтримки соціально-незахищених верств населення (5,0%) та забезпечення прав і свобод громадян на підконтрольній території (1,4%).
Далі респондентів просили відповісти на запитання, на скільки вони довіряють наступним політикам. З’ясувалось, що Володимир Зеленський має найвищий показник довіри серед опитаних. Так кількість тих, хто довіряє Зеленському (повністю або частково) на 48,9% перевищила кількість тих, хто не довіряє йому. На другому місці з запропонованого переліку – Михайло Федоров, який також має позитивний баланс довіри, становлячи 24,1%. Кількість тих, хто довіряє Віталію Кличку, лише на 1,9% менша, ніж тих, хто йому не довіряє. Решта політиків із запропонованого списку (Дмитро Разумков, Володимир Гройсман, Олег Тягнибок, Олег Ляшко, Олексій Арестович, Петро Порошенко та Юлія Тимошенко) мають негативний баланс довіри-недовіри, з відсотками від -20,5% до -76,6%.
Таким чином, лідери довіри – це Володимир Зеленський та Михайло Федоров, яким довіряють (частково або повністю) 71,3% і 56,1% відповідно. А лідери недовіри – Петро Порошенко і Юлія Тимошенко, яким не довіряють (частково або повністю) 75,7% та 84,1% відповідно.
Також респонденти оцінювали корисність роботи трійки найбільш політиків – Володимира Зеленського, Петра Порошенка та Юлії Тимошенко Володимир Зеленський отримав найвищий показник. 20,9% респондентів вважають його діяльність «виключно корисною», а 38,1% – «більше корисною». Загальний баланс корисності-шкідливості для Зеленського становить 31,5%.
Петро Порошенко має значно більш негативне сприйняття. Тільки 5,0% опитаних вважають його діяльність «виключно корисною», а 15,3% – «більше корисною». Натомість, 22,5% вважають його діяльність «більше шкідливою», а 47,5% – «виключно шкідливою». Його загальний баланс становить -49,7%.
Юлія Тимошенко також має переважно негативні оцінки. Лише 1,7% респондентів вважають її діяльність «виключно корисною», а 5,9% – «більше корисною». Проте, 29,4% вважають її діяльність «більше шкідливою», а 34,7% – «виключно шкідливою». Загальний баланс корисності-шкідливості для Тимошенко становить -56,5%.
Відповідаючи на пару запитань «Хто з цих політиків зробив найбільше/найменше для розвитку України?». Позитивний баланс відповідей отримали лише Володимир Зеленський (48,4%) та Михайло Федоров (9,8%). Решта політиків отримали негативний баланс. Найгіршими виявились Олег Ляшко, Петро Порошенко та Юлія Тимошенко з результатами відповідно -38,4%, -39,0% та -45,3%.
Далі респондентів попросили назвати як вони оцінюють відкритість політиків до людей, їхню здатність представляти Україну на міжнародній арені, моральні та професійні якості.
Відкритість до людей:
Володимир Зеленський вважається найбільш відкритим (45,2%), але 14,5% вважають його найменш відкритим, з різницею 30,7%.
Віталій Кличко має позитивний баланс (10,6% проти 8,7%), з різницею 1,9%.
Юлія Тимошенко має найгірший баланс (-27,4%), з 2,1% проти 29,5%.
Представлення України на міжнародній арені:
Володимир Зеленський лідирує (56,7% проти 11,7%), з різницею 45,0%.
Михайло Федоров має позитивний баланс (10,3% проти 4,3%), з різницею 6,0%.
Петро Порошенко має значний негативний баланс (-29,0%), з 9,0% проти 38,0%.
Моральні якості:
Володимир Зеленський також лідирує (44,2% проти 13,4%), з різницею 30,8%.
Михайло Федоров має позитивний баланс (11,3% проти 4,7%), з різницею 6,6%.
Юлія Тимошенко має найгірший баланс (-37,4%), з 2,5% проти 39,9%.
Професійні якості:
Володимир Зеленський знову лідирує (40,4% проти 15,0%), з різницею 25,4%.
Михайло Федоров має позитивний баланс (16,8% проти 4,4%), з різницею 12,4%.
Юлія Тимошенко має значний негативний баланс (-31,7%), з 5,0% проти 36,7%.
Сумуючи оцінки за окремими якостями, можна зробити висновок, що найбільш позитивно з зазначеного переліку сприймаються Володимир Зеленський з середнім показником 48,4% та Михайло Федоров з показником 13,1%. Найбільш негативно – Петро Порошенко, середній показник негативних оцінок якого складає 38,4% та Юлія Тимошенко з середнім показником негативних оцінок у 37,6%.
Дослідження здійснено компанією «Active Group» за допомогою онлайн-панелі «SunFlower Sociology». Метод: самозаповнення анкет громадянами України віком 18 та більше років. Вибірка: 2000 анкет (репрезентативна за віком, статтю і регіоном України). Період збору даних: 30 грудня 2023 р. Теоретична похибка дослідження не перевищує 2,2% (для результатів близьких до 50% при довірчій імовірності 0,95).
Приєднатись до онлайн-панелі SunFlower Sociology та отримувати грошову винагороду за проходження опитувань можна за посиланням.
