Агросектор на початку 2025-2026 маркетингового року (липень-червень) демонструє активний перегляд зарплат, 79% агрокомпаній уже підняли оклади персоналу, ще 21% планує зробити це до кінця 2025 року, свідчать результати дослідження Agrohub.
Згідно з ними, агрономічна служба демонструє найвищі темпи зростання доходів серед ключових категорій персоналу: 81% компаній підняли оклади агрономам на 15–25%.
В інженерній службі більшість (серед 54% компаній) підвищень заробітної плати відбулися в межах до 20%, серед 18% компаній доходи зросли на понад 25% і ще серед 18% доходи залишилися без змін.
Схожий баланс спостерігається й серед персоналу елеваторів, де підходи компаній різняться від помірних індексацій до повної відсутності змін. У земельній службі переважають індексації приблизно 15% (63% компаній), 27% збільшили доходи до 20-25%, а ще 18% додали до зарплат більше25%.
Серед учасників дослідження, які вже переглянули дохід своїх співробітників у 2025 році, 55% компаній мають у структурі бізнесу тваринництво. У цьому напрямку динаміка різниться: якщо у молочному та м’ясному скотарстві доходи працівників зросли переважно на 15–20%, то у свинарстві змін практично не зафіксовано.
Крім того, серед персоналу на комбінованій формі оплати (фіксована + відрядна частини) найбільше зростання доходів відбулося у механізаторів (переважно на понад 25%), у водіїв — до 20%, а у колег з елеваторів — до 15%. Додатково, при аналізі відрядних розцінок видно, що для механізаторів і водіїв вони зросли на 10–20%, а для персоналу елеваторів — у межах до 15%.
Водночас більшість учасників опитування підняли зарплати з квітня 2025 року. Поміж основних причин компанії називають вирівнювання оплат із ринковими, конкуренцію за кадри, інфляційні очікування та кращі, ніж прогнозувалося, фінансові результати сезону.
“Ми бачимо, що ринок праці в агросекторі діє проактивно. Агрономи залишаються ключовою категорією для бізнесу, і компанії готові вкладатися у їхню мотивацію. Перевага нині віддається підвищенню окладної частини: вона дорожча для роботодавця, але ефективніша для утримання персоналу”, — зазначив керівник напрямку Agrohub Benchmarking Дмитро Лєбєдєв, слова якого наведено в повідомленні.
Компанія Agrohub проводила дослідження HR360 Benchmarking “Зміна рівня доходів персоналу рослинництва, тваринництва та елеваторів у 2025 році” у липні 2025 року серед 14 найбільших агрохолдингів України із загальним земельним банком близько 2 млн га та чисельністю персоналу більше 65 тис. осіб.
Україна за останні три з половиною роки отримала понад $145 млрд міжнародної фінансової допомоги, що дозволило зберегти макрофінансову стабільність в умовах повномасштабної війни та гарантувати усі необхідні соціальні видатки, заявив міністр фінансів Сергій Марченко під час низки двосторонніх зустрічей із міністрами фінансів та економіки країн G7 та ЄС, представниками Єврокомісії та МВФ 20 вересня у Копенгагені.
“З огляду на те, що війна продовжується, виклики для фінансової системи зберігаються, продовження зовнішньої підтримки вкрай важливе. Тільки у 2025 році вже залучено понад $30,6 млрд зовнішнього фінансування, потреба на поточний рік – $39,3 млрд”, – цитує його слова Мінфін у пресрелізі на сайті.
Зазначається, що міністр обговорив з колегами варіанти додаткової фінансової підтримки України, зокрема, можливість реалізації нещодавно презентованої ініціативи Єврокомісії щодо Репараційного кредиту під гарантії заморожених російських активів.
Як уточнив Мінфін, в рамках ініціативи G7 Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA) обсягом $50 млрд за рахунок прибутків із заморожених активів Росії Україна з кінця минулого року отримала від партнерів близько $23 млрд.
Марченко відзначив підтримку Урядів Канади та ЄС відповідної ініціативи. Зокрема, внесок Канади в ERA складає 5 млрд канадських доларів (близько $3,4 млрд), ЄС – EUR18,1 млрд (близько $20 млрд).
Окрім того, наголосив міністр, уряд продовжує працювати над впровадженням необхідних реформ щодо реалізації фінансового інструменту Ukraine Facility від ЄС на 2024-2027 роки в обсязі EUR50 млрд, у межах якого вже залучено понад EUR22,6 млрд.
Мінфін уточнив, що відбулися перемовини з міністром фінансів Канади Франсуа-Філіпом Шампанем, міністеркою економіки Данії Стефані Лозе, єврокомісаркою з фінансових послуг, збережень та інвестицій Марією Луїс Альбукерке та директором Європейського департаменту МВФ Альфредом Кеммером. Сторони обговорили стан фінансової системи України, бюджетні потреби на 2026 рік, нові механізми бюджетної підтримки України та реформи.
Зокрема з Кеммером Марченко обговорив можливість започаткування нової програми співпраці з МВФ до кінця року, запит про яку українська сторона нещодавно направила до Фонду.
Раніше міністр фінансів оцінив потреби бюджету України у зовнішньому фінансуванні у 2026 році у $45,5 млрд, а загальний обсяг необхідного зовнішнього фінансування на період дії нової 4-річної програми з МВФ – від $150 до $170 млрд.
Як повідомлялося, нинішня 4-річна програма розширеного фінансування EFF з МВФ обсягом $15,6 млрд, яку було затверджено в березні 2023 року, спершу передбачала сукупний обсяг зовнішнього фінансування України за участі міжнародних партнерів $115 млрд у базовому варіанті та $140 млрд – у негативному, але із затягуванням війти ці показники було збільшено відповідно до $153 млрд і $165 млрд.
Іноземці активно скуповують житло в Болгарії, формуючи значну частку угод на ринку нерухомості, повідомляють місцеві профільні асоціації та агентства.
За даними Болгарської асоціації нерухомості, у 2024-2025 роках найбільший інтерес виявляють громадяни Великої Британії, Німеччини, Греції, Ізраїлю, Румунії та України. Найбільш затребувані об’єкти на узбережжі Чорного моря (Варна, Бургас, Несебр) і в гірських регіонах, популярних для зимового туризму (Банско, Пампорово).
ТОП-10 країн покупців нерухомості в Болгарії (2024-2025):
Велика Британія
Німеччина
Греція
Ізраїль
Румунія
Туреччина
Італія
Росія
Україна
Польща
Експерти зазначають, що попит іноземців стимулює зростання цін: за рік вартість житла на морських курортах збільшилася в середньому на 8-10%, у Софії – на 6-7%. Популярними залишаються квартири в новобудовах середнього сегмента (від €60 тис.), а також апартаменти для здачі в оренду туристам.
Українці міцно закріпилися в першій десятці іноземних покупців: їхній інтерес зумовлений як тимчасовою релокацією через війну, так і інвестиційними мотивами – можливістю здачі житла в оренду в курортних містах.
При цьому аналітики прогнозують подальше зростання попиту з боку громадян України та Ізраїлю, а також пожвавлення інтересу з країн ЄС, де ціни на житло значно вищі, ніж у Болгарії.
Основними інвесторами в український готельний ринок у 2023–2025 роках залишаються українські бізнесмени та представники діаспори, вважає партнер Apartel resorts Євген Кудрявченко в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
«Ми бачимо активність місцевих підприємців, які шукають можливості для довгострокового інвестування. Водночас все частіше виявляють інтерес українці, які працюють за кордоном і хочуть інвестувати в батьківщину. Зарубіжні фонди поки що займають вичікувальну позицію, але інтерес до сегменту вже з’явився», – розповів він.
За словами експерта, в найближчі роки можна очікувати поступового розширення кола інвесторів, в тому числі з боку іноземних девелоперських компаній і фондів нерухомості.
Apartel resorts – девелоперська компанія, що спеціалізується на проектах апарт-готелів і готельної нерухомості в Україні.
Хлібопекарська галузь України працює в умовах жорсткої конкуренції та низької рентабельності, повідомив президент Всеукраїнської асоціації пекарів Олександр Тараненко.
«У нас, у пекарів, про 10% рентабельності знають тільки з розповідей. Більшість підприємств працює з маржею в 5%, а іноді і нижче. При цьому витрати постійно зростають. Наприклад, подорожчання електроенергії додало 1% до собівартості, і це зростання неможливо відразу перекласти на ціну – це займає місяці», – сказав він.
За його словами, саме тому прогнози про зростання цін на хліб масових сортів на 15–20% пов’язані не з бажанням виробників збільшити прибуток, а з необхідністю компенсувати зрослі витрати.
«Пекарі змушені підвищувати ціни. Це не прагнення нажитися, а спроба вижити. Коли собівартість зростає, а ціну неможливо оперативно змінити, компанії просто йдуть у мінус», – підкреслив Тараненко.
ТОВ “Афіна-Груп” (Afina Group), бенефіціарами якого є співвласники мереж EVA і Varus Руслан Шостак і Валерій Кіптик, сплатило 608,1 млн грн за 100% акцій приватизованого ПрАТ “Вінницяпобутхім”, повідомила пресслужба Фонду державного майна України (ФДМУ).
“Ми вчергове бачимо гарний результат великої приватизації: націоналізований актив, який раніше належав підсанкційному російському бізнесу, повернувся в економіку України. Це подвійна перемога для держави: ми позбавляємось впливу країни-агресора та одночасно отримуємо понад 600 млн грн, які вже надійшли до бюджету і працюватимуть на відновлення країни. Приватизація показує, що навіть у складних умовах війни ми можемо залучати інвестиції, зберігати робочі місця та створювати нові можливості для розвитку бізнесу й економіки загалом”, – наголосила в.о. голови ФДМУ Іванна Смачило.
Кошти вже надійшли до бюджету і будуть спрямовані до Фонду ліквідації наслідків збройної агресії – на відновлення країни.
Як повідомлялося, у серпні AFINA Group здобула перемогу в онлайн-аукціоні з приватизації націоналізованого ПрАТ “Вінницяпобутхім”, запропонувавши 608,136 млн грн проти початкової ціни 301,406 млн грн.
Раніше повідомлялося, що Вищий антикорупційний суд (ВАКС) 31 липня 2024 року задовольнив позовну заяву Міністерства юстиції щодо застосування до російського АТ “Нєвская косметика” санкції у вигляді стягнення в дохід держави 100% акцій українського ПрАТ “Вінницяпобутхім”.
У липні 2022 року заарештовані активи ПрАТ “Вінницяпобутхім” було передано в управління Нацагентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів (АРМА).
За результатами проведеного у липні 2023 року конкурсного відбору право відновити роботу і стати управителем активів підприємством отримало ТОВ “Крайтекс-Сервіс” з Afina Group. Пізніше “Крайтекс-сервіс” заявив про інвестування 400 млн грн у запуск виробництва на “Вінницяпобутхімі”.
АРМА припинила управління активом у квітні 2025 року та передала його Фонду держмайна України для подальшої реалізації. За даними Нацагентства, за період управління арештованим активом до держбюджету надійшло майже 100 млн грн.
Під час управління заводом, на його потужностях Afina Group запустила виробництво власних брендів “Вухастик” та Sarmix. Як раніше коментували агентству “Інтерфакс-Україна” в компанії, планується подальше виробництво цих брендів після завершення всіх передбачених законом етапів оформлення права власності: проведення розрахунків та підписання договору купівлі-продажу з Фондом держмайна, проходження комплексної перевірки щодо відповідності учасника вимогам законодавства, підтвердження відсутності заборон і санкцій, а також офіційного передання об’єкта новому власнику.
Згідно з даними ресурсу YouControl, у першому півріччі 2025 року ТОВ “Афіна Груп” збільшила виручку на 10.8% – до 1 млрд 517,25 млн грн, його чистий збиток склав 156,09 млн грн проти чистого прибутку 44,01 млн грн за перше півріччя 2024 року.
