Український ринок цементу вийшов на рівень стабілізації після різких коливань у 2021–2023 роках, проте обсяги виробництва залишаються майже вдвічі нижчими за довоєнні. Про це йдеться в аналізі Experts Club, підготовленому спільно з асоціацією «Укрцемент».
У 2021 році випуск цементу досяг 11 млн т, у 2022 році скоротився до 5,4 млн т, у 2023-му відновився до 7,43 млн т, а в 2024-му — до 7,93 млн т. За оцінками виробників, у 2025 році «стеля» становить близько 8 млн т.
Споживання: 10,6 млн т у 2021 році, 4,5 млн т у 2022-му, 6,2 млн т у 2023-му і 6,3 млн т у 2024-му. Таким чином, ринок стабілізувався на рівні 6–6,5 млн т — приблизно вдвічі менше довоєнного попиту.
Структура попиту змінилася: замість житлового та комерційного будівництва домінують інфраструктурні та оборонні проєкти — фортифікації, укриття, терміновий ремонт доріг і мостів. Додатково попит підтримують держпрограми, включаючи «єОселя».
У 2025 році експерти очікують збереження стабільного «військового» попиту, чутливого до бюджетного фінансування та допомоги донорів.
Experts Club — український аналітичний центр, що спеціалізується на дослідженнях економіки, енергетики, макроекономіки, інфраструктури, експортно-імпортних відносин.
Дослідження цементного ринку від Experts Club доступне в скороченому вигляді за посиланням – https://expertsclub.eu/rynok-czementu-ukrayiny-doslidzhennya-experts-club/
Асоціація «Укрцемент» об’єднує провідних виробників цементу України.
Тепло- і гідроізоляційні матеріали в Україні з початку 2025 року подорожчали на 15-20%, обсяг попиту залишається стабільним, повідомив керівник дирекції з продажу Sweetondale Олександр Мануйло агентству «Інтерфакс-Україна».
“У 2025 році в сегменті тепло- і гідроізоляційних матеріалів відбулося кілька підвищень цін – загалом на 15-20% залежно від категорії продукції. Це вперше за чотири роки війни і пов’язано здебільшого зі зростанням цін на енергоресурси, обладнання та сировину, імпортовану з-за меж України”, – сказав він.
Що стосується попиту, то, за даними компанії, він загалом залишається стабільним, а в окремих каналах збуту навіть зростає. Наприклад, незважаючи на активні бойові дії на території України стрімко розвивається напрямок промислових логістичних комплексів. Триває термомодернізація старого житлового фонду. Із негативних чинників експерт відзначив відчутну нестачу у 2025 році фінансування міжнародних програм відновлення, зокрема USAID.
“Зі свого боку ми продовжуємо комплектувати державні інфраструктурні проєкти та підтримувати будівництво фортифікаційних об’єктів. На жаль, з’явилася нова категорія об’єктів, які були збудовані під час війни, але зазнали суттєвих пошкоджень і, відповідно, потребують реновації та відновлення”, – додав Мануйло.
Структура клієнтів у 2025 році теж змінилася: не краще почувається ринок нового житлового багатоповерхового будівництва. Перспективи наступного року в компанії завжди оцінювали за кількістю нових котлованів, але констатують, що за наявності значної кількості дозволів на нове будівництво зараз нових котлованів дуже мало.
Ринок відчуває позитивний вплив державних програм відновлення, але їхній масштаб і швидкість реалізації не відповідають наявним потребам. “Бізнес і громадяни зараз здебільшого беруть ініціативу у свої руки, тоді як державна підтримка могла б стати більш дієвим каталізатором відновлення. Здебільшого державна підтримка в нашому сегменті сконцентрована на відновленні та термомодернізації соціальних та освітніх закладів”, – каже Мануйло.
Найпопулярнішими позиціями поки що залишаються теплоізоляційні матеріали (мінеральна вата та екструдований пінополістирол), від яких безпосередньо залежить енергоефективність і комфорт проєктів. Не менш актуальною є й гідроізоляція, оскільки дедалі більше уваги приділяється надійному захисту будівель, зокрема підземних укриттів.
Sweetondale розширює продуктову лінійку. Зокрема, 2025 року вже представлено новий продукт – бітумно-полімерний праймер, а незабаром планується запуск лінійки мастик, що дасть змогу комплексно закривати потреби клієнтів у сфері гідроізоляційних рішень.
За словами Мануйла, компанія лідирує на українському ринку в усіх ключових категоріях продукції (до 50%) і працює над розширенням експорту. “Основним пріоритетом для нас завжди був і залишається український споживач: ми насамперед орієнтуємося на забезпечення внутрішнього ринку якісними матеріалами. Водночас ми нарощуємо обсяги експорту. Наша продукція вже представлена в Молдові, Румунії, Польщі, країнах Балтії та Скандинавії. Вона високо цінується за якість і відповідність міжнародним стандартам. Це підтверджує конкурентоспроможність наших матеріалів не тільки в Україні, а й за її межами”, – сказав він.
Згідно з даними «Опендатабот», статутний фонд ТОВ «Завод “Світондейл” (»Zavod «Sweetondale» LTD) становить 13,5 млн грн, за 2024 рік компанія отримала дохід 1,9 млрд грн, що на 16,4% вище за результати 2023 року, чистий прибуток становив 314,2 млн грн, що на 6% менше за результати 2023 року.
Компанія Sweetondale заснована 2012 року Гарі Аланом Штерном. Спочатку спеціалізувалася на інжинірингу та лізингу промислового обладнання. Переговори з придбання заводів, що належали російській «Техноніколь», розпочалися 2015 року і завершилися в лютому 2018 року. На сьогодні до складу компанії входять три заводи з виробництва покрівельних і теплоізоляційних матеріалів: завод з виробництва мінеральної ізоляції в Черкасах, завод з виробництва полімерної ізоляції та завод з виробництва бітумно-полімерних рулонних матеріалів у м. Кам’янське.
Україна у січні-липні 2025 року експортувала до Європейського Союзу аграрну та продовольчу продукції на суму $5,73 млрд, що на $891 млн, або 13% менше проти аналогічного періоду торік, подомляється у звіті ЄС.
Водночас Україні за цей період вдалося зберегти четверте місце у переліку постачальників аграрної продукції до ЄС. Попереду – Бразилія ($9,1 млрд), Велика Британія ($7,8 млрд) та США ($6,9 млрд).
У рейтингу найбільших постачальників агропродукції до ЄС також Китай ($5,24 млрд), Котдівуар ($5,05 млрд), Туреччина ($3,68 млрд), В’єтнам ($2,81 млрд), Аргентина ($2,57 млрд), Швейцарія ($2,51 млрд).
Загалом імпорт агропродукції до ЄС у січні-липні 2025 року оцінюється $96,8 млрд (+16%).
Експорт агропродукції з ЄС за вказаний період склав $118,7 млрд (+2%). При цьому до України було поставлено на суму $2,1 млрд (+17%).
Українці у вересні придбали більш ніж 6,8 тис. нових легкових авто, що на 20% більше, ніж у вересні 2024 року, та на 1% більше, ніж у серпні поточного, повідомив “УкрАвтопром” у Телеграм-каналі.
“Вперше лідерство на ринку здобула китайська BYD, яка у п’ятеро перевищила свій торішній результат”, – йдеться у повідомленні.
За даними асоціації, продажі BYD у вересні становили 989 од. (у 5,4 раза більше, ніж торік у вересні).
Багаторічний лідер продажів бренд Toyota зайняв другу сходинку рейтингу з продажем 828 авто (-1%); третім став Volkswagen – 733 од. (+118%).
Далі у рейтингу розмістились Renault – 471 од. (-13%); Skoda – 467 од. (+5%); BMW – 366 од. (-16%); Hyundai – 347 од. (+47%); Zeekr – 248 од. (+103%); Mazda – 244 од. (+17%) та Honda – 216 од. (+50%).
Вперше бестселером місяця став електромобіль Volkswagen ID.Unyx.
“УкрАвтопром” повідомляє, що в у січні-вересні у країні зареєстровано 52,9 тис. нових легковиків, що на 0,3% менше, ніж торік.
Як повідомлялось, у 2024 році первинні реєстрації нових легкових авто в Україні за даними “УкрАвтопрому” зросли на 14% – до 69,6 тис. од.
Сегмент орендної нерухомості (build-to-rent) набирає обертів в Україні, у проєктах девелопера Standard One, попри складні умови війни, утримується нульова вакантність, середня дохідність становить близько 20% річних у доларах, повідомили у пресслужбі компанії.
«Ми створюємо перевірену фінансову модель, яка дозволяє нашим інвесторам отримувати стабільний і прогнозований дохід. Всі об’єкти будуємо за однією концепцією. Інвестори йдуть за нами від проєкту до проєкту, бо бачать реальну віддачу», — зазначив співвласник Standard One Олександр Овчаренко у подкасті «Код нерухомості».
За його словами, завдяки зростанню цін на нерухомість та прибутку від здачі в оренду, на даному етапі середня дохідність проєктів Standard One становить близько 20% річних у доларах з урахуванням капіталізації.
Він розповів, що перед тим, як будувати в Києві, в компанії вивчали досвід ринків США, Австрії, Польщі, як створюються та керуються будинки з продуманою інфраструктурою та сервісом.
“Коли ми вивчили їхній підхід, то по поверненню зробили в Києві міні-лабораторію. Таку собі “тестову” квартиру у натуральну величину. Наповнили її меблями і технікою та розставляли все так, щоб у майбутніх жителів було готове зручне житло. Думаю, нам це вдалося. Наразі ми забезпечуємо стабільний дохід для інвесторів та даємо мешканцям високий рівень комфорту. Портфель обʼєктів компанії росте», — розповідає Овчаренко.
Першим проєктом Standard One у форматі build-to-rent став S1 ВДНГ, реалізований у 2019 році біля станції метро «Виставковий центр» у Києві. Усі 660 квартир були передані інвесторам із готовим ремонтом та меблями. Спеціально створена управляюча компанія S1 Property взяла на себе операційні процеси: пошук орендарів, юридичний супровід, сервіс для мешканців у форматі 24/7. Наразі заповнюваність у комплексі складає 99% і всього кілька днів пошук.
Орієнтуючись на запити мешканців, Standard One створює великі холи-коворкінги, розвиває сервісну інфраструктуру поруч із будинками та запроваджує інноваційні інженерні рішення у самих будинках. До прикладу, в одному з нових проєктів компанії будуть встановлені геотермальні теплові насоси, які дозволять суттєво знизити витрати на тепло й зробити будинок автономним.
За словами Овчаренко, Standard One відроджує традицію київських прибуткових будинків, які на початку XX ст забезпечували місто якісним житлом та стабільний дохід інвесторам «Ми поєднуємо історичну спадщину з міжнародними практиками й сучасними технологіями», — підкреслює Олександр Овчаренко.
Standard One (S1) — девелоперська компанія повного циклу, що з 2016 року розвиває сегмент дохідної (build-to-rent) нерухомості у Києві. У портфелі — завершений проєкт S1 ВДНГ та нові будинки S1 Obolon, S1 Terminal, S1 Нивки.
Участь Ripple у пілотних проєктах національних цифрових валют (CBDC) допомогла компанії глибше зрозуміти потреби центральних банків і роль комерційних гравців у майбутній фінансовій системі. Про це заявив колишній радник Ripple з питань CBDC Ентоні Уелфер.
Ripple з 2021 року брала участь у тестуванні цифрових валют спільно з низкою держав. Серед партнерів були Палау, Чорногорія, Бутан, Грузія та Велика Британія. За словами Уелфера, ці проєкти не лише дозволили перевірити технологію на практиці, а й стали поштовхом для розвитку XRP Ledger (XRPL).
«CBDC-експерименти показали, що головний виклик майбутнього — це сумісність. CBDC, стейблкоїни, токенізовані депозити повинні працювати разом, щоб людям і бізнесу було просто й зручно ними користуватися», — наголосив він.
Ripple почала приділяти більше уваги і ринку стейблкоїнів. Ще у 2023 році компанія представила платформу на базі XRPL для випуску як CBDC, так і стейблкоїнів. У серпні 2025 року вона запустила власний токен RLUSD, прив’язаний до долара США. Монета працює як у мережі XRPL, так і в Ethereum. Капіталізація RLUSD уже наблизилася до $790 млн, що залишається невеликою часткою глобального ринку стейблкоїнів (понад $300 млрд).
Паралельно Ripple оголосила про партнерство з DBS та Franklin Templeton для запуску торгових і кредитних токенізованих продуктів на базі XRPL та RLUSD.
Таким чином, компанія намагається інтегруватися у швидко зростаючий сектор цифрових активів, використовуючи досвід, здобутий у пілотах з державами.
https://www.fixygen.ua/news/20251001/eks-menedzher-ripple-cbdc-proekti-zminili-rozvitok-xrpl.html
