Співробітники-демократи Постійного підкомітету Сенату США з розслідувань (PSI) опублікували дослідження щодо використання стейблкоіну USDT у фінансових операціях, пов’язаних з Іраном та структурами, що перебувають під санкціями.
Звіт було опубліковано 28 вересня 2026 року сенатором Річардом Блументалем, старшим демократом PSI. Важливо, що висновки документа відображають позицію демократичних слідчих підкомітету, а не судове встановлення порушення з боку Tether.
Автори провели блокчейн-аналіз 846 криптовалютних гаманців, які були включені США або Ізраїлем до санкційних списків або були об’єктами заходів щодо конфіскації через ймовірні зв’язки з Іраном та його регіональними структурами.
За даними розслідування, 84% досліджених гаманців використовували виключно або майже виключно USDT. Автори стверджують, що стейблкоін став одним з основних інструментів переміщення коштів у межах пов’язаної з Іраном тіньової фінансової інфраструктури.
У звіті також стверджується, що такі розрахунки використовувалися структурами, пов’язаними з Центральним банком Ірану, нафтовими операціями та регіональними організаціями.
Блументаль звернувся до Міністерства фінансів та Міністерства юстиції США із закликом вивчити можливі порушення санкційного та банківського законодавства.
Tether, зі свого боку, заявляє про співпрацю з американськими правоохоронними органами. За даними Reuters, компанія вказує, що у 2026 році заморозила майже $550 млн USDT, пов’язаних з Іраном.
Нова доповідь може посилити дискусію навколо вимог до AML-контролю емітентів стейблкоїнів саме в той момент, коли США створюють нову федеральну систему регулювання цього ринку.
Як повідомляє у своїй оглядовій статті сербське ділове видання Parametar, у Боснії та Герцеговині завершується передвиборча кампанія перед загальними виборами 4 жовтня. Голосування визначить не лише внутрішній розклад сил в одній із найскладніших за своїм устроєм країн Європи, а й майбутні відносини між Баня-Лукою та Сараєво, позиції Республіки Сербської та характер взаємодії Боснії і Герцеговини з Сербією, ЄС, США та Росією.
До реєстру включено 3 414 364 виборців. Вони обирають трьох членів Президії Боснії та Герцеговини, державний парламент, парламент Федерації Боснії та Герцеговини, Народну скупщину Республіки Сербської, президента та віце-президентів РС, а також парламенти десяти кантонів Федерації.
На посаду президента РС від СНСД балотується нинішній прем’єр Саво Мініч, а головним кандидатом від SDS є Бранко Блануша. Також балотуються Богдан Йованович і незалежний кандидат Марко Йоргіч.
Мілорада Додіка у виборчому бюлетені немає, проте він залишається лідером СНСД і бере активну участь у передвиборчій кампанії партії. RTS зазначає, що політична присутність Додіка залишається важливим фактором кампанії в Республіці Сербській.
За сербське місце у тричленному Президії Боснії і Герцеговини борються чинний член Президії Желька Цвіянович від СНСД, Маринко Божович від SDS та Небойша Вуканович від «Списку за справедливість і порядок».
Ще одна принципова для устрою країни гонка — вибір хорватського члена Президії. HDZ BiH висунув Даріану Філіпович, блок хорватських опозиційних партій підтримує Зденко Лучича, а Демократичний фронт — Славена Ковачевича.
Навколо цієї посади вже багато років точиться суперечка: хорватські партії вимагають змінити механізм виборів, вказуючи, що нинішня система дозволяє чисельнішим босняцьким виборцям впливати на те, хто представлятиме хорватів. Противники зміни моделі виходять із необхідності зберегти існуючі виборчі права громадян Федерації.
За босняцьке місце змагаються чинний член Президії Денис Бечирович, лідер SDA Бакір Ізетбегович, Семір Ефендич і Фахрудін Радончич.
Ще один великий експеримент цих виборів — технології. Вперше в такому масштабі застосовуються біометрична ідентифікація виборців і сканування бюлетенів. ЦВК закупила відповідну систему для дільниць, а спостерігачі уважно стежать за тим, як вона впорається з навантаженням після багаторічних суперечок щодо прозорості виборів.
Як нагадує Parametar, Боснія і Герцеговина фактично існує одночасно на кількох політичних рівнях. Згідно з Дейтонською угодою 1995 року країна складається з Республіки Сербської та Федерації Боснії і Герцеговини, а Брчко має особливий статус. Федерація, у свою чергу, поділена на десять кантонів.
Над цією структурою стоять загальнодержавні інститути, зокрема тричленний Президіум. При цьому Республіка Сербська та Федерація мають власні парламенти, уряди та широке коло повноважень.
Є й ще один рівень — міжнародний нагляд.
БіГ іноді публіцистично називають міжнародним протекторатом, однак юридично це неточно. Це суверенна держава. Після Дейтонських угод було створено посаду Високого представника міжнародної спільноти, який контролює виконання мирної угоди в цивільній сфері та наділений надзвичайно широкими повноваженнями, відомими як «Боннські». Вони дозволяли Високому представнику ухвалювати рішення та усувати політиків з посад.
Тому результат 4 жовтня має важливе значення далеко за межами Боснії і Герцеговини. Він визначить баланс між Баня-Лукою та Сараєво, склад колективного керівництва країни та розстановку сил навколо подальшої європейської інтеграції, а також стане показником того, як після виборів взаємодіятимуть сербська, босняцька та хорватська політичні складові складної Дейтонської системи.
Боснія і Герцеговина, Дейтонська угода, Президія, Республіка Сербська
Як повідомляє Fixygen, один із найбільших американських банків Citi та криптовалютна платформа Coinbase розширили співпрацю у сфері корпоративних платежів та стейблкоїнів.
Coinbase повідомила про це 28 вересня.
У рамках співпраці Coinbase обрала технологію Citi Virtual Account Wallet для своєї системи Coinbase Virtual Accounts. Вона дозволить клієнтам отримувати традиційні грошові кошти на віртуальні рахунки з подальшою автоматичною конвертацією надходжень у стейблкоіни.
Водночас платіжна інфраструктура Coinbase інтегрується з корпоративним сервісом Spring by Citi.
Це дасть змогу інституційним клієнтам Citi приймати платежі у стейблкоінах, використовуючи інфраструктуру Coinbase для обробки цифрових активів та банківську інфраструктуру Citi для традиційних розрахунків.
Ця співпраця свідчить про подальше зближення традиційних банківських платежів та публічної блокчейн-інфраструктури.
Для бізнесу така модель дає змогу використовувати стейблкоіни як платіжний інструмент, не створюючи самостійно всю інфраструктуру зберігання, конвертації та взаємодії між банківськими рахунками та блокчейном.
Citi паралельно розвиває власну інфраструктуру токенізованих платежів. У вересні банк також повідомив про проведення реальних доларових транзакцій через блокчейн-реєстр Swift спільно з First Abu Dhabi Bank та OCBC.
Розширення співпраці Citi та Coinbase відбувається на тлі формування в США окремої нормативної бази для платіжних стейблкоінів та підготовки ФРС детальних вимог до їхніх емітентів.
Федеральна резервна система США (ФРС) 24 вересня представила два проекти правил для емітентів платіжних стейблкоінів у рамках реалізації раніше ухваленого закону GENIUS Act.
Згідно з пропозицією регулятора, емітенти, що перебувають під контролем ФРС, повинні будуть повністю забезпечувати випущені стейблкоіни дозволеними резервними активами. До них, зокрема, належать короткострокові казначейські облігації США та інші високоліквідні активи високої якості.
Водночас пропонується встановити стандартизовані вимоги до капіталу емітентів для покриття кредитних та операційних ризиків, вимоги до управління ризиками, а також окремі правила для компаній, що забезпечують зберігання резервних активів стейблкоінів.
Другий документ встановлює спеціальну процедуру для банків, що перебувають під контролем ФРС і бажають випускати власні платіжні стейблкоіни. Банкам потрібно буде подати бізнес-план, фінансову інформацію та інші документи.
Таким чином, після законодавчого оформлення ринку стейблкоінів американські регулятори переходять до створення практичної системи нагляду за емітентами.
Член Ради керуючих ФРС Майкл Барр окремо наголосив на необхідності забезпечити можливість надійного погашення стейблкоїнів за номіналом навіть в умовах ринкового стресу.
Період громадського обговорення пропозицій триватиме 60 днів після їх опублікування в Federal Register.
Національний банк України (НБУ) відкликав у ТОВ «ФК «Артіфішал Фінанс Інтеллідженс» ліцензію на діяльність фінансової компанії з надання таких фінансових послуг, як надання коштів та банківських металів у кредит.
Як повідомляється на сайті НБУ, причиною такого рішення стала відмова компанії надати документи та інформацію на запити інспекційної групи, що унеможливило проведення позапланової перевірки, розпочатої 30 червня 2026 року.
Відповідне рішення Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг ухвалив 28 вересня 2026 року.
ТОВ «ФК «Артифішал Фінанс Інтеллідженс» (Дніпро) було зареєстровано 3 лютого 2020 року. Розмір статутного капіталу становить 21 млн грн.
Гірничорудна компанія Ferrexpo з основними активами в Україні у січні-червні поточного року зменшила вкладення у основні засоби (the additions to property, plant and equipment) у 2,1 рази у порівнянні з аналогічним періодом минулого року – до $13,892 млн з $29,457 млн.
Згідно із піврічним звітом Ferrexpo, на кінець 2025 року надходження основних засобів склали $63,755 млн.
При цьому додається, що протягом шестимісячного періоду, що закінчився 30 червня 2026 року, чиста балансова вартість вибуття основних засобів склала $5,509 млн (на 31 грудня 2025 року – $181 тис., на 30 червня 2025 року – $1,218 млн). Загальна сума нарахованої амортизації за цей період склала $12,951 млн (31 грудня 2025 року – $65,802 млн; 30 червня 2025 року – $34,418 млн).
Активи у стадії будівництва включають незавершені капітальні проекти на суму $196,039 млн (31 грудня 2025 року – $197,838 млн; 30 червня 2025 року- $188,150 млн) та капіталізовані витрати на розкривні роботи, виконані до початку видобутку, у розмірі $29,280 млн (31 грудня 2025 року – $31,223 млн; 30 червня 2025 року – $31,712 млн), що стосуються частин рудних тіл, введення в експлуатацію яких очікується лише в майбутніх періодах.
Крім того, уточнюється, що після початку видобутку руди капіталізовані витрати на розкривні роботи переносяться до складу гірничодобувних активів, і починається нарахування амортизації.
Балансова вартість основних засобів включає капіталізовані витрати на позики, пов’язані з кваліфікаційними активами, на загальну суму $18,349 млн (станом на 31 грудня 2025 року – $21,4 млн; станом на 30 червня 2025 року – $23,826 млн). Протягом періоду, що закінчився 30 червня 2026 року, або порівняльних періодів, капіталізація витрат на позики не здійснювалася.
У повідомленні пояснюється, що тестування активів групи на знецінення ґрунтується на прогнозах грошових потоків протягом решти оцінюваних строків експлуатації Горішнєплавнинсько-Лавриківського та Єристівського родовищ, які, згідно з поточними затвердженими планами гірничих робіт, мають завершитися у 2058 та 2048 роках відповідно.
Згідно зі звітом, довгострокова фінансова модель групи постійно оновлюється. При цьому враховуються поточні умови діяльності, зокрема, значною мірою залежать від стабільності електропостачання, цін на енергоносії, доступної логістичної мережі, а також від інших потенційних негативних чинників, зумовлених війною. Внаслідок поточних обмежень очікується, що виробнича потужність, яка використовується для прогнозування грошових потоків за базовим сценарієм, становитиме приблизно 32% від довоєнного рівня у 2026 фінансовому році, зросте до близько 63% у 2027 році та відновиться до довоєнних показників у другому півріччі 2028 року.
Щодо ключових припущень, то для прогнозу грошових потоків на наступні п’ять років було використано середню індексну ціну на залізну руду (дріб’язок із вмістом заліза 65%) на рівні $115 за тонну на умовах CFR (Північний Китай). Оцінюючи очікувану довгострокову ціну реалізації, група враховує результати зовнішнього та внутрішнього аналізу динаміки попиту й пропозиції на міжнародному ринку залізорудних окатишів і концентрату в короткостроковій та довгостроковій перспективі, а також специфічні локальні показники попиту й пропозиції, що впливають на основних клієнтів групи. Через зростання попиту на високоякісний концентрат та очікувану маржу, розраховану на основі прогнозованих ринкових умов, частка виробництва концентрату в поточній довгостроковій моделі суттєво зросла.
Водночас очікується, що група коригуватиме співвідношення залізорудної продукції у своєму виробничому плані відповідно до майбутніх ринкових умов та з урахуванням оперативної ситуації, що складеться в Україні на той час. Основні статті витрат групи, зокрема, витрати на виробництво та транспортування, визначаються з урахуванням місцевого інфляційного тиску, динаміки обмінного курсу гривні до долара США, короткострокових і довгострокових тенденцій попиту й пропозиції на енергоносії, а також очікуваних змін цін на сировину, пов’язану з виробництвом сталі, що можуть суттєво вплинути на вартість певних виробничих матеріалів. Щодо логістичного маршруту через чорноморські порти України, який наразі є недоступним, то, зважаючи на важливість цього шляху як для сторін конфлікту, так і для світових поставок зерна, керівництво вважає, що ситуація покращиться у 2027 році, і тому очікує, що чорноморські порти України знову стануть доступними для групи з метою здійснення продажів на певні ринки.
З огляду на збільшення частки виробництва концентрату в поточній довгостроковій моделі, керівництво проаналізувало, чи може це свідчити про те, що активи, які використовуються для виробництва окатишів і концентрату, становлять дві окремі одиниці, що генерують грошові кошти (ОГГК). Після ретельного аналізу керівництво дійшло висновку, що й надалі доцільно проводити тестування необоротних операційних активів групи як однієї ОГГК, зважаючи на високий рівень вертикальної інтеграції виробництва на основному дочірньому підприємстві групи – Полтавському ГЗК – та відсутність значною мірою незалежних грошових потоків.
Повідомляється також, що група здійснює операції на ринкових умовах із суб’єктами господарювання, що перебувають під спільним контролем Костянтина Жеваго та пов’язаних із ним осіб. Такі операції вважаються частиною звичайної господарської діяльності. Протягом 2025 року група внесла заставу в розмірі 5 млн грн (або приблизно $120 тис.) за представника вищого керівництва однієї з дочірніх компаній групи в Україні. Внесення застави було пов’язане із судовими та іншими правовими провадженнями, ініційованими певними державними органами проти дочірніх компаній групи та представників вищого керівництва в Україні. У березні 2026 року суд скасував рішення про заставу, після чого кошти було повернуто дочірній компанії. Протягом перших шести місяців 2026 року подібних платежів не здійснювалося.
Група фактично не має боргових зобов’язань: станом на 30 червня 2026 року вона мала чисту грошову позицію в розмірі $21 млн (порівняно з $47 млн станом на 31 грудня 2025 року). За винятком зобов’язань за договорами оренди на загальну суму $10 млн (31 грудня 2025 року – $11 млн), станом на 30 червня 2026 року та 31 грудня 2025 року група не мала непогашених відсоткових позик чи кредитів.
Станом на 30 червня 2026 року довгостроковий корпоративний кредитний рейтинг та рейтинг боргових зобов’язань компанії Ferrexpo, визначений агентством Moody’s, становив Caa3 із “негативним” прогнозом. На запит групи агентства Fitch і S&P більше не надають рейтинги.
Як повідомлялось, Ferrexpo завершила перше півріччя 2026 року з чистим збитком $14,9 млн, що в 13,2 раза менше за показник першого півріччя 2025 року, виручка знизилася у 2,3 раза – до $196 млн. Компанія скоротила капітальні витрати (CapEx) до $10 млн з $28 млн у січні-червні 2025 року, спрямувавши 88% таких витрат на необхідні для підтримання діяльності проєкти та лише 12% – на проєкти розвитку.
Ferrеxpo належить 100%-ва частка ТОВ “Єристівський ГЗК”, 99,9% – ТОВ “Біланівський ГЗК” і 100% акцій ПрАТ “Полтавський ГЗК”.
