Українські мережі АЗС поки що не перекладають у повній мірі витрати, що зросли через російські атаки, на споживачів, компенсуючи їх скороченням власної прибутковості, однак можливості такого стримування цін обмежені, вважає директор Консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн.
Як повідомив експерт на своїй сторінці у Facebook, фахівці «А-95» порівняли роздрібні ціни на бензин і дизельне паливо з їхньою митною вартістю за останні три роки.
Отримана різниця включає логістичні та операційні витрати АЗС, а також прибуток операторів. За розрахунками «А-95», у 2026 році ця націнка не зросла, а навіть дещо знизилася порівняно з попереднім роком, незважаючи на істотне збільшення витрат паливних компаній.
Серед додаткових витрат Куюн називає відновлення пошкоджених АЗС та посилення їхнього захисту. За його даними, встановлення антидронової захисної конструкції над однією автозаправною станцією може коштувати близько €100 тис., а будівництво тимчасового укриття — 1–1,2 млн грн.
Водночас зростають витрати на персонал. За наведеними експертом даними Державної податкової служби, офіційні зарплати співробітників 40 найбільших мереж АЗС за останній рік збільшилися на 20%. Додаткові витрати виникають через необхідність організації роботи та чергувань співробітників у прифронтових регіонах.
«Іншими словами, стабільність націнки було досягнуто за рахунок зменшення прибутку», — зазначив Куюн.
Найскладніша економічна ситуація, за його оцінкою, склалася на лівобережній частині України. Вартість доставки палива туди вища, ніж у західні та південні прикордонні регіони, тоді як істотної регіональної диференціації роздрібних цін практично немає.
Національні мережі можуть частково компенсувати низьку рентабельність таких АЗС за рахунок ефективніших станцій в інших регіонах. Для невеликих локальних операторів на сході країни такої можливості часто немає.
За словами Куюна, частина місцевих АЗС зараз працює з нульовою або від’ємною рентабельністю. Саме цим експерт пояснює, чому деякі заправні станції після пошкодження російськими безпілотниками вже не відновлюються: інвестиції в ремонт за нинішньої економічної ситуації об’єкта можуть не окупитися.
Додатковим негативним фактором стає зниження обсягів реалізації палива. Куюн пов’язує це як із наслідками атак на українську промисловість і відповідним скороченням споживання, так і з високою вартістю нафтопродуктів на світовому ринку.
На думку експерта, поки що паливні мережі фактично амортизують частину зростання витрат за рахунок власних доходів, не перекладаючи їх повністю на кінцеву вартість бензину та дизельного палива.
Однак тривалість такої ситуації обмежена.
«Скільки ще паливні мережі зможуть амортизувати ціни за рахунок власних доходів, важко сказати. Думаю, що недовго», — зазначив Куюн.
Таким чином, подальша динаміка цін на українських АЗС залежатиме не тільки від світової вартості нафти та нафтопродуктів і валютного курсу, а й від здатності операторів компенсувати зростаючі витрати на логістику, безпеку, відновлення інфраструктури та персонал.
Джерело: Сергій Куюн — публікація у Facebook.
Європейський банк реконструкції та розвитку може надати EUR600 млн на оздоровлення балансуючого ринку електричної енергії, заявив перший віцепрем’єр-міністр енергетики України Денис Шмигаль після зустрічі з президенткою ЄБРР Оділь Рено-Бассо.
“Українським енергокомпаніям необхідні EUR600 млн фінансування для оздоровлення балансуючого ринку. Надзвичайно цінуємо участь ЄБРР у цьому процесі й розраховуємо на підтримку банком цієї реформи”, – написав він у Телеграм-каналі.
За словами першого віцепрем’єра, сторони також обговорили пріоритети подальшої співпраці за всіма напрямками. Наразі Україна спільно з ЄБРР реалізовує 13 проєктів у сфері енергетики, які охоплюють практично весь енергетичний ланцюг – від видобутку та постачання газу до генерації та передачі електроенергії, а також проєктів у гідро- та відновлюваній енергетиці. Загальна вартість портфеля – понад EUR3 млрд.
Крім того Шмигаль та Рено-Бассо скоординували подальшу співпрацю для залучення нових внесків на відновлення Нового безпечного конфайнменту Чорнобильської АЕС під час Конференції донорів, яку планується провести у листопаді в Парижі.
Фінська промислова REKA Group розпочинає реалізацію інвестиційного проєкту REKA NOVO у Новоселиці Чернівецької області із загальним обсягом інвестицій €5 млн, повідомила Чернівецька обласна військова адміністрація.
Нове підприємство спеціалізуватиметься на виробництві силіконових шлангів для європейських виробників вантажних автомобілів, спеціального транспорту та підприємств суднобудівної галузі.
Таким чином, йдеться про експортно-орієнтоване виробництво, що створюється іноземним інвестором безпосередньо в Україні та інтегроване в європейські промислові ланцюги.
Про початок реалізації проєкту представники REKA Group Маркку Рентто та Міка Кярккяйнен повідомили під час зустрічі з керівництвом Чернівецької області та Новоселицької громади.
Згідно з оприлюдненими даними, проєкт отримав назву REKA NOVO. Загальний обсяг капіталовкладень становитиме €5 млн. Перша черга підприємства має бути запущена на початку 2027 року.
Продукція нового заводу буде орієнтована переважно на європейський ринок. Це дозволяє розглядати проєкт не лише як пряму іноземну інвестицію в українську промисловість, а й як подальшу інтеграцію виробничих майданчиків України в ланцюги постачання європейського машинобудування.
За даними спеціалізованих інвестиційних ресурсів, серед потенційних споживачів продукції називаються міжнародні виробники важкої техніки, включаючи Volvo та John Deere. Однак в офіційному повідомленні Чернівецької ОВА конкретні замовники не вказані, тому укладення прямих контрактів із цими компаніями поки публічно не підтверджено.
Для Чернівецької області проєкт становить особливий інтерес на тлі порівняно невеликого накопиченого обсягу прямих іноземних інвестицій. За даними ОВА, у регіоні працює понад 400 підприємств з іноземним капіталом, а загальний обсяг залучених прямих іноземних інвестицій становить близько $19 млн.
На цьому тлі інвестиція REKA Group у розмірі €5 млн є помітним новим промисловим проєктом для регіону.
Розташування виробництва в Новоселиці також дає інвестору логістичну перевагу: місто розташоване неподалік від кордону з Румунією, що спрощує включення підприємства до європейських виробничих і транспортних ланцюгів.
Проєкт є показовим і для ширшої тенденції перенесення окремих виробничих операцій ближче до ринку ЄС. Західні області України завдяки географічній близькості до Євросоюзу, відносно розвиненій промисловій базі та доступі до української робочої сили поступово стають одними з основних майданчиків для нових експортно-орієнтованих виробництв.
Офіційне джерело: Чернівецька обласна військова адміністрація — інвестиційний проєкт REKA NOVO.
Як повідомляє Experts Club, електромобілі в Україні залишаться економічно вигіднішими за автомобілі з двигунами внутрішнього згоряння навіть після відновлення повного оподаткування їхнього імпорту, вважає директор Консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн.
Як повідомляє Enkorr, з 1 січня 2027 року при імпорті електромобілів в Україну має повернутися ПДВ у розмірі 20%. При цьому пільговий режим, що діє до кінця 2026 року, передбачає звільнення електромобілів від ПДВ та ввізного мита.
За оцінкою Куюна, скасування пільги зробить електромобілі дорожчими при купівлі, однак не позбавить їх головної переваги — значно нижчої вартості експлуатації.
«Навіть з усіма податками електромобіль залишається вигідним. Електроенергія для його зарядки значно дешевша за паливо для автомобіля з двигуном внутрішнього згоряння», — зазначає експерт.
Економія на експлуатації особливо помітна при великих річних пробігах. Якщо електромобіль споживає близько 15–20 кВт·год електроенергії на 100 км, то при домашній зарядці витрати на таку поїздку залишаються в кілька разів нижчими за вартість бензину або дизельного палива для автомобіля аналогічного класу.
Додатковою перевагою електромобілів є простіша конструкція силової установки. У них відсутні низка вузлів і витратних матеріалів, характерних для автомобілів із ДВС, що потенційно зменшує витрати на регулярне технічне обслуговування.
На думку Куюна, український ринок уже досяг рівня розвитку, на якому податкові пільги перестають бути головним чинником попиту на електромобілі. За останні роки суттєво розширився модельний ряд, зріс вторинний ринок і розвивається інфраструктура зарядних станцій.
При цьому повернення ПДВ може помітно вплинути на ринок безпосередньо перед закінченням пільгового періоду. Покупці, які планують придбати електромобіль, можуть спробувати здійснити імпорт та реєстрацію до кінця 2026 року, щоб скористатися чинними податковими пільгами.
У результаті в останні місяці 2026 року імпорт електромобілів може додатково прискоритися, після чого на початку 2027 року ринок може пройти період корекції.
Для порівняння: при митній вартості електромобіля 20 тис. євро лише повернення 20%-вого ПДВ потенційно збільшує податкову складову приблизно на 4 тис. євро без урахування особливостей визначення бази оподаткування та інших платежів. Однак для власника з великим річним пробігом частина цієї різниці поступово компенсується нижчими витратами на енергію та обслуговування.
Аналітики Experts Club зазначають, що подальша динаміка українського ринку електромобілів залежатиме вже не лише від податкових стимулів. Все більшого значення набуватимуть вартість електроенергії та автомобільного палива, розвиток зарядної інфраструктури, ціни на нові та вживані електромобілі, стан акумуляторів та залишкова вартість автомобілів на вторинному ринку.
Тому повернення повного оподаткування може змінити структуру імпорту та уповільнити темпи зростання ринку, однак саме по собі не усуває економічних переваг електричного транспорту для значної частини автомобілістів.
Першоджерело: Enkorr – «Електромобілі залишаться вигідними навіть з усіма податками – експерт».
Чеська нафтогазова компанія MND розглядає можливість інвестувати щонайменше 60 млн доларів у проекти з видобутку вуглеводнів в Україні в рамках співпраці з групою «Нафтогаз».
«Нафтогаз» та MND підписали меморандум про потенційну співпрацю щодо трьох чинних угод про розподіл продукції між «Укргазвидобутком» та державою Україна. Документ було підписано в рамках Carpathian Eight Summit, повідомила група.
У разі реалізації домовленостей MND зможе взяти участь у розробці українських родовищ та залучити до проєктів власний капітал, технології та виробничий досвід.
Початковий обсяг інвестицій у рамках трьох угод може становити від 60 млн доларів. При цьому участь чеської компанії ще не є остаточно узгодженою — вона залежатиме від результатів відповідного конкурсного відбору.
«Нафтогаз» розглядає залучення міжнародних нафтогазових компаній як один із інструментів збільшення власного видобутку газу в умовах регулярних російських атак на українську енергетичну інфраструктуру.
Виконуючий обов’язки голови «Нафтогазу» Сергій Федоренко зазначив, що група зацікавлена в міжнародних партнерах, здатних привнести інвестиції, сучасні технології та практичний досвід.
У свою чергу генеральний директор енергетичного напрямку MND Group Яна Гамршмідова заявила, що компанія вже бере участь у підвищенні енергетичної стійкості України та має намір впроваджувати нові технології й створювати робочі місця.
MND представляє особливий інтерес як стратегічний інвестор, оскільки це не фінансова організація, а діюча європейська енергетична компанія з власною експертизою у розвідці та видобутку вуглеводнів.
Для України залучення такого партнера може означати не лише надходження іноземного капіталу, а й доступ до технологій розробки родовищ та управлінської експертизи європейського нафтогазового бізнесу.
Меморандум поки що не є остаточною інвестиційною угодою. Сторонам належить узгодити умови співпраці, а потенційна участь MND в угодах про розподіл продукції має пройти передбачені законодавством процедури.
Однак заявлений стартовий обсяг інвестицій від 60 млн доларів робить цю ініціативу одним із помітних нових проєктів за участю приватного європейського капіталу в українській видобувній галузі.
Китай готовий залишатися надійним партнером України та розширювати взаємовигідне співробітництво між двома країнами, заявив посол Китайської Народної Республіки в Україні Ма Шенкунь.
«Економіки Китаю та України значною мірою доповнюють одна одну, тому співпраця двох держав має широкі перспективи. Китай готовий бути надійним партнером України. Ми прагнемо й надалі розширювати взаємовигідне співробітництво, приносити більше користі народам обох країн і разом відкривати нові перспективи розвитку китайсько-українських відносин», — сказав посол під час прийому в Києві з нагоди 77-ї річниці утворення Китайської Народної Республіки.
У заході взяв участь заступник міністра закордонних справ України Євген Перебийніс, представники дипломатичного корпусу, українських державних і громадських організацій, бізнесу та китайської громади.
Ма Шенкунь зазначив, що у 2026 році виповнюється 15 років від моменту встановлення китайсько-українського стратегічного партнерства, а у 2027 році країни відзначать 35-ту річницю встановлення дипломатичних відносин.
За його словами, Китай протягом багатьох років залишається найбільшим торговельним партнером України та одним із основних джерел українського імпорту.
Посол звернув увагу на розвиток двосторонньої торгівлі сільськогосподарською продукцією. Зокрема, у 2025 році Україна та Китай підписали протоколи, що відкривають можливості для експорту українського гороху та водних біоресурсів дикого вилову, а у 2026 році — протокол щодо експорту українського пшеничного борошна до Китаю.
«Це створює міцну основу для подальшого розширення експорту української аграрної продукції», — зазначив Ма Шенкунь.
Говорячи про стан китайської економіки, дипломат повідомив, що ВВП КНР у першому півріччі 2026 року досяг 69,6 трлн юанів, збільшившись на 4,7% порівняно з аналогічним періодом минулого року.
За його словами, Китай має намір продовжувати розвиток високотехнологічного виробництва, нової енергетики, штучного інтелекту, робототехніки та інноваційної фармацевтики, одночасно розширюючи відкритість своєї економіки для зовнішнього світу.
Ма Шенкунь також зупинився на позиції Пекіна щодо війни в Україні. За його словами, Китай виступає за політичне врегулювання та продовження дипломатичних зусиль.
«Китай і надалі твердо стоятиме на боці миру та підтримуватиме всі зусилля, що сприяють миру. Своєю чергою Китай продовжуватиме відігравати конструктивну роль, сприяючи якнайшвидшому припиненню вогню та бойових дій і, зрештою, досягненню мирної угоди», — заявив посол.
Він зазначив, що майже два роки роботи в Україні переконали його в тому, що українська економіка має значний потенціал для подальшого розвитку та співпраці з Китаєм.
Значна частина виступу посла була присвячена підсумкам 77-річного розвитку КНР. Ма Шенкунь зазначив, що Китай став другою за величиною економікою світу, світовим лідером за обсягом торгівлі товарами та одним із основних торговельних партнерів понад 160 країн і регіонів.
Дипломат також заявив про намір Пекіна продовжувати міжнародну співпрацю в рамках ініціативи «Один пояс, один шлях», до якої, за його словами, приєдналися понад 150 країн і більше ніж 30 міжнародних організацій, а кількість інфраструктурних та промислових проєктів, що реалізуються, перевищила 4 тис.
Як повідомлялося в дослідженні аналітичного центру Experts Club, Китай за підсумками першого півріччя 2026 року посідав перше місце серед найбільших торговельних партнерів України. Товарообіг між країнами становив близько 14,68 млрд доларів, у тому числі імпорт китайських товарів до України — близько 13,9 млрд доларів, український експорт до Китаю — близько 778 млн доларів. На Китай припало близько 21,9% сукупного товарообігу України з 50 найбільшими торговельними партнерами та 29,4% імпорту в цій групі країн. При цьому торговельний дефіцит України з КНР склав близько $13,12 млрд. Дослідження Experts Club про найбільших торговельних партнерів України у першому півріччі 2026 року
Згідно з даними Державної митної служби, тенденція збереглася й у січні-серпні 2026 року: Китай залишався найбільшим постачальником товарів до України з обсягом імпорту понад $19,6 млрд.
Китайська Народна Республіка визнала незалежність України 27 грудня 1991 року, а дипломатичні відносини між двома державами були встановлені 4 січня 1992 року. Посольство КНР у Києві розпочало роботу в 1992 році. Того ж року розпочало діяльність Посольство України в Пекіні. У 2011 році Україна та Китай встановили відносини стратегічного партнерства.
