Обсяг надходжень готівки до кас банків у першому півріччі 2026 року зріс на 8,9% порівняно з аналогічним періодом 2025 року – до 1 трлн 554,8 млрд грн, а обсяг видачі готівки – на 8,7%, до 1 трлн 602,4 млрд грн, свідчить статистика Національного банку України (НБУ).
“Збільшення обсягів надходжень готівки до кас банків зумовлювалося пожвавленням економічної активності з другого кварталу цього року та стійким споживчим попитом на тлі зростання доходів населення, зокрема заробітних плат і пенсій”, – зазначив Нацбанк у Телеграм-каналі у понеділок.
Регулятор пов’язує зростання видачі готівкової гривні з кас банків із посиленням безпекових ризиків через повітряні атаки та руйнування виробничої, енергетичної й житлової інфраструктури, що підтримувало попит населення на готівку.
У першому півріччі 2026 року найбільша частка видачі готівки з кас банків, як і раніше, припадала на операції клієнтів із використанням платіжних карток – 85,5%, або 1 трлн 369,7 млрд грн.
На купівлю банками іноземної валюти у клієнтів припадало 4,9%, або 78,9 млрд грн, на підкріплення операторів поштового зв’язку – 3,4%, або 54,9 млрд грн, на виплати зарплат і стипендій – 2,2%, або 34,6 млрд грн.
Основними джерелами надходження готівки до кас банків залишалися торговельна виручка – 31,4%, або 488 млрд грн, та операції клієнтів із використанням платіжних карток – 28,0%, або 435,7 млрд грн.
На продаж іноземної валюти припало ще 15,3%, або 238,1 млрд грн, а на виручку від усіх видів послуг – 12,2%, або 188,9 млрд грн.
Як повідомляє Інтерфакс-Україна, Міністерство енергетики працює над підготовкою вугледобувних підприємств державного сектору до передачі до Фонду державного майна (ФДМ) та подальшої приватизації, повідомила заступниця міністра енергетики Валентина Москаленко.
«Міністерство енергетики дійсно підготувало наші пропозиції до програми дій уряду, і ми дійсно працюємо над тим, щоб підготувати всі (вугільні) підприємства до передачі до Фонду державного майна з їхньою подальшою приватизацією та пошуком для них ефективного приватного інвестора», — сказала Москаленко під час онлайн-засідання енергокомітету Верховної Ради в понеділок.
Вона також додала, що Міненерго спільно з Міністерством фінансів вирішило питання щодо компенсації заборгованості із заробітної плати, невикористаних відпусток та всіх інших передбачених законодавством виплат працівникам двох шахт, що ліквідуються: «Шахта № 9» (Волинська область) та шахта «Надія» (Львівська область) .
«Готові проекти з ліквідації шахт, є кошти на виконання робіт з ліквідації, усі, хто бажав перейти на інші підприємства, зробили це», — зазначила заступниця голови Міненерго.
Водночас Москаленко підкреслила, що діяльність ДП «Львовугілля» завжди супроводжувалася боргами, і це питання необхідно вирішувати.
«Борги у «Львовугілля» були завжди з тією чи іншою динамікою і нікуди не зникали, і зараз усі борги залишаються за державними шахтами. Потрібно робити все, щоб оздоровити державне вуглевидобування», — підкреслила Москаленко.
Директор ТРЦ Lavina Mall у Києві Дмитро Лашин залишає компанію Mandarin Plaza Group після восьми років роботи на цій посаді.
«Сьогодні виповнюється рівно 8 років, як я почав працювати в компанії Mandarin Plaza Group. І хочу повідомити вам, що мій контракт закінчився», — повідомив Лашин у LinkedIn.
Відкриття ТРЦ Lavina Mall загальною орендованою площею 127 тис. кв. м відбулося на початку грудня 2016 року.
За даними аналітичної системи YouControl, статутний капітал створеного у 2013 році ТОВ «ТРЦ «Лавіна» (Київ), власника столичного ТРЦ Lavina Mall, становить 279 млн грн. Станом на серпень 2026 року власником ТОВ «ТРЦ «Лавіна»» є кіпрська компанія «Іксорія Бізнес Лімітед» (90%) та АТ ЗНВКІФ «Асборн» (10%), кінцевим бенефіціаром зазначена Марина Дорохіна.
За підсумками 2025 року компанія отримала 1,5 млрд грн доходу, що на 14,68% більше, ніж за 2024 рік, чистий прибуток склав 43 млн 857 тис. грн, що в 238 разів більше, ніж за попередній рік.
LAVINA MALL, КИЇВ, Лашин, РИТЕЙЛ, ТРЦ
Тернопіль за підтримки Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) завершив енергоефективну модернізацію чотирьох дитячих садків приблизно за EUR5 млн та ввів в експлуатацію 17 нових тролейбусів українського виробництва, профінансованих ЄІБ на EUR5,5 млн, повідомила фінустанова.
“Сильні муніципалітети мають вирішальне значення для стійкості та відновлення України. У Тернополі наше фінансування забезпечує практичні покращення, які роблять основні послуги екологічнішими, ефективнішими та доступнішими”, – зазначив віцепрезидент ЄІБ Карл Негаммер.
Модернізація охопила дитсадки №1, №14, №20 та №21, які відвідують понад 1,1 тис. дітей і де працюють 250 співробітників.
В цих закладах утеплили будівлі, замінили вікна й двері, модернізували системи опалення та вентиляції, встановили енергоефективне освітлення та покращили доступність приміщень. Очікується, що це дасть змогу скоротити споживання енергії щонайменше на 20%.
Роботи профінансовано в межах Програми розвитку муніципальної інфраструктури України (UMIP).
Окрім того, за підтримки ЄІБ Тернопіль отримав 17 нових тролейбусів виробництва українського ТОВ “Електронмаш”. Їх закупівлю на EUR5,5 млн профінансовано в межах проєкту “Міський громадський транспорт України II” (UUPTP II).
Нові тролейбуси обладнані низькою підлогою, енергоефективними системами опалення й кондиціонування, інформаційними системами для пасажирів, GPS, відеоспостереженням та пандусами для маломобільних пасажирів.
Як повідомлялося, наприкінці 2024 року львівський концерн “Електрон” після перемоги в тендері підписав із КП “Тернопільелектротранс” контракт на постачання 17 низькопідлогових 12-метрових тролейбусів вартістю EUR5,5 млн, виробником яких є його дочірня компанія ТОВ “Електронмаш”.
Від початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році ЄІБ надав Україні EUR4,5 млрд фінансування на підтримку стійкості та модернізації країни.