Міністр освіти і науки України Андрій Бутенко обговорив з послом Азербайджанської Республіки в Україні Сеймуром Мардалієвим питання визнання документів про вищу освіту, розширення співпраці між університетами та підготовку двосторонніх заходів у сфері освіти і науки.
«На початок 2026 року в Україні навчалося понад 5,4 тис. громадян Азербайджану – близько третини всіх іноземних студентів. Українська сторона підтвердила зацікавленість у збереженні цього співробітництва та створенні належних умов для здобуття освіти», – йдеться в повідомленні Міносвіти.
Зазначається, що окрему увагу приділили визнанню дипломів українських закладів вищої освіти в Азербайджані.
Зокрема, українська сторона запропонувала детально опрацювати відповідні питання в рамках профільної робочої групи.
Також під час зустрічі порушувалося питання документального супроводу вступу та приїзду азербайджанських студентів на навчання в Україну.
Крім того, учасники зустрічі розглянули підготовку візиту делегації Міністерства освіти на чолі із заступником міністра Миколою Трофименком до Азербайджану.
«Запропонована програма передбачає засідання робочої групи щодо визнання документів про освіту, зустрічі з керівництвом профільного міністерства та ректорами університетів. Візит має сприяти виробленню спільних рішень та розвитку прямих партнерських відносин між закладами вищої освіти обох країн. Також обговорювали можливість організації зустрічі міністрів освіти України та Азербайджану до кінця цього року», – йдеться в повідомленні.
Сторони також обговорили підготовку до 14-го засідання спільної міжурядової комісії з економічного співробітництва та підписання міжурядової угоди про науково-технічне співробітництво.
ПАТ “Укрнафта” (Київ) 24 вересня оголосило про намір заключити із СК “Гардіан” договір страхування відповідальності власників спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами під час розробки нафтогазоносних надр у випадках, передбачених законом “Про нафту та газ”.
Як повідомляється в системі електронних держзакупівель Prozorro, цінова пропозиція компанії становила 527 тис. грн проти 952 тис. грн очікуваної вартості придбання послуг.
В тендері також взяла участь СК “Ультра Альянс” із пропозицією 850 тис. грн.
Як повідомлялося, СК “Гардіан” була переможцем аналогічного тендеру рік тому.
Компанія NovaSklo, що входить до складу української інвестиційної групи EFI Group, перейшла до чергового практичного етапу реалізації проєкту першого в Україні сучасного заводу флоат-скла вартістю близько 250 млн євро — компанія розпочала відбір генерального підрядника для будівництва підприємства.
Конкурс було оголошено 18 вересня 2026 року. NovaSklo шукає підрядника, здатного виконати повний комплекс будівельних робіт для великого промислового об’єкта.
Проєкт реалізується у Великій Димерці Київської області приблизно за 25 км від Києва. Згідно з матеріалами Міжнародної фінансової корпорації (IFC), майбутній завод розрахований на виробництво близько 800 тонн скла на добу. Підприємство випускатиме прозоре, особливо прозоре, енергоефективне скло з покриттями та загартоване скло.
IFC надає проекту консультаційну підтримку спільно з Японією. Корпорація вказує орієнтовну вартість підприємства на рівні €250 млн, а початок будівництва заплановано на кінець 2026 року з подальшим введенням підприємства в експлуатацію у 2028 році.
Міжнародна складова проєкту не обмежується фінансуванням та консультаціями IFC. Технологічним партнером NovaSklo виступає Pilkington Technology Management, що входить до японської NSG Group, одного з найбільших світових виробників архітектурного та автомобільного скла.
Фахівці NSG мають супроводжувати проєкт на етапах проєктування, будівництва та запуску виробничої лінії, включаючи оптимізацію технології, енергоефективність та системи промислової безпеки.
Після виходу на проєктну потужність підприємство має створити понад 300 робочих місць і стати першим великим українським виробництвом флоат-скла.
Економічний ефект проєкту може вийти значно за межі самого підприємства. Україна залишається залежною від імпортного листового скла, тоді як відновлення житла, комерційної нерухомості та інфраструктури в наступні роки здатне сформувати значний внутрішній попит.
Поява власного виробництва дозволить замістити частину імпорту та створити локальний сировинний і переробний ланцюжок для виробників вікон, фасадних систем, склопакетів та інших будівельних матеріалів.
Паралельно NovaSklo формує міжнародний ланцюжок поставок ще до запуску заводу. У червні 2026 року NovaSklo Trade уклала ексклюзивну угоду про дистрибуцію архітектурного скла Pilkington в Україні.
Таким чином, проєкт об’єднує український промисловий капітал, технології японської NSG Group, експертизу IFC та підтримку Японії і є одним із найбільших нових промислових проєктів, які зараз готуються до будівництва в Україні.
Міський голова Хмельницького Олександр Симчишин став володарем титулу «Міський голова року (великих міст)» 30-ї ювілейної загальнонаціональної програми «Людина року-2025».
Симчишин очолює Хмельницький з 2015 року. Він також є головою Хмельницького регіонального відділення Асоціації міст України.
Одним із ключових напрямів роботи Хмельницької громади в умовах повномасштабної війни залишається підтримка Сил оборони України. Місто протягом останніх років входило до числа лідерів за обсягами такої допомоги за результатами низки рейтингів. Значну увагу місцева влада також приділяє ветеранській та соціальній політиці. За підсумками 2025 року Хмельницька міська територіальна громада посіла перше місце у конкурсі «Найкраща соціальна громада».
Серед пріоритетів міської влади залишається відкритість управління. Хмельницька громада отримала загальнонаціональну відзнаку «За сталість відкритого врядування», а Хмельницький за результатами досліджень програми «Прозорі міста» Transparency International Ukraine входив до переліку міст із високими показниками прозорості, зокрема у фінансовій та бюджетній сферах.
Одночасно місто продовжує модернізацію комунальної інфраструктури. За наведеними організаторами програми даними, у Хмельницькому оновлено майже 90% тролейбусного та автобусного парку, а протягом останнього року на маршрути вийшли 44 нові тролейбуси.
Ще одним великим інфраструктурним напрямом стала модернізація системи поводження з відходами. Хмельницький реалізує комплексний проєкт, покликаний змінити систему збору, сортування та переробки міських відходів.
Окрему увагу громада приділяє енергетичній стійкості та розвитку розподіленої генерації. Проєкт «2 МВе сонця» для МКП «Хмельницькводоканал» став переможцем рейтингу 100 gREen AWARD-2025. У 2025 році Хмельницька громада також приєдналася до програми European Energy Award.
Активно розширюються міжнародні зв’язки Хмельницького. Громада розвиває партнерство зі Штутгартом і Дрезденом у Німеччині, а у 2025 році отримала відзнаку «Досвід, вартий наслідування 2025» програми U-LEAD with Europe.
Новим напрямом міжнародного співробітництва стало встановлення побратимських відносин з американським містом Тампа у штаті Флорида. Сторони підписали не лише основний документ про партнерство, а й домовленості про співпрацю за кількома напрямами.
Зокрема, Хмельницький і Тампа планують розвивати взаємодію у сфері бізнесу та інвестицій, освіти, відновлюваної енергетики, охорони здоров’я, цифровізації та культури. Для Хмельницького партнерство з одним із великих економічних центрів Флориди відкриває додаткові можливості для залучення міжнародних проєктів та інвестицій.
Олександр Симчишин народився 4 листопада 1980 року в селі Йосипівка Хмельницької області. Закінчив історичний факультет Кам’янець-Подільського державного педагогічного університету, навчався в аспірантурі та захистив дисертацію, здобувши науковий ступінь кандидата історичних наук.
Загальнонаціональна програма «Людина року» проводиться в Україні з 1995 року та відзначає представників різних сфер суспільного, економічного, культурного та професійного життя. «Людина року-2025» стала 30-ю, ювілейною програмою.
Open4Business є інформаційним партнером загальнонаціональної програми «Людина року».
громада, ЛЮДИНА РОКУ, місцеве самоврядування, Олександр Симчишин, ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ
Співробітники-демократи Постійного підкомітету Сенату США з розслідувань (PSI) опублікували дослідження щодо використання стейблкоіну USDT у фінансових операціях, пов’язаних з Іраном та структурами, що перебувають під санкціями.
Звіт було опубліковано 28 вересня 2026 року сенатором Річардом Блументалем, старшим демократом PSI. Важливо, що висновки документа відображають позицію демократичних слідчих підкомітету, а не судове встановлення порушення з боку Tether.
Автори провели блокчейн-аналіз 846 криптовалютних гаманців, які були включені США або Ізраїлем до санкційних списків або були об’єктами заходів щодо конфіскації через ймовірні зв’язки з Іраном та його регіональними структурами.
За даними розслідування, 84% досліджених гаманців використовували виключно або майже виключно USDT. Автори стверджують, що стейблкоін став одним з основних інструментів переміщення коштів у межах пов’язаної з Іраном тіньової фінансової інфраструктури.
У звіті також стверджується, що такі розрахунки використовувалися структурами, пов’язаними з Центральним банком Ірану, нафтовими операціями та регіональними організаціями.
Блументаль звернувся до Міністерства фінансів та Міністерства юстиції США із закликом вивчити можливі порушення санкційного та банківського законодавства.
Tether, зі свого боку, заявляє про співпрацю з американськими правоохоронними органами. За даними Reuters, компанія вказує, що у 2026 році заморозила майже $550 млн USDT, пов’язаних з Іраном.
Нова доповідь може посилити дискусію навколо вимог до AML-контролю емітентів стейблкоїнів саме в той момент, коли США створюють нову федеральну систему регулювання цього ринку.
