Майже 60% усіх постанов Держстату за порушення статистичної звітності, винесених в Україні у 2020–2025 роках, припало на один 2021 рік. За даними Opendatabot, у 2021 році було оформлено 136 постанов із 228, або 59,6% від загальної кількості за шість років.
Динаміка виглядає наступним чином: у 2020 році Держстат виніс 41 постанову, у 2021-му — 136, у 2022-му — 21. У 2023 та 2024 роках їх не було взагалі, а в 2025 році кількість зросла до 30.
У грошовому вираженні пік також припав на 2021 рік. Тоді було нараховано 21 777 грн штрафів, тоді як у 2020 році — 7 140 грн, у 2022-му — 4 845 грн, а у 2025-му — 5 100 грн.
Різка зміна після 2022 року пов’язана з послабленнями, запровадженими в умовах повномасштабної війни. Бізнес отримав можливість відкласти подання статистичної та фінансової звітності без застосування звичайних санкцій. Обов’язкове подання звітів держава відновила з 5 липня 2025 року.
Підприємствам також було наказано подати накопичену звітність за 2022–2025 роки до 5 жовтня 2025 року. Після цього статистична система фактично повернулася до звичайного режиму роботи. У 2026 році Держстат знову використовуватиме звичайний календар подання статистичної та фінансової звітності.
Джерело: Opendatabot та Державна служба статистики України.
Українська інженерно-будівельна компанія «Rauta» отримала нагороду професійної премії «Український будівельний Олімп» у номінації за лідерські позиції у відновленні України. Інформація про нагородження опублікована на сайті премії.
Організатори відзначили компанію Rauta за проєкти швидкої реконструкції будівель, пошкоджених внаслідок військових дій. За даними компанії, з 2022 року вона взяла участь у відновленні понад 10 об’єктів комерційного та соціального призначення.
Премія «Український будівельний олімп» присуджується компаніям, проєктам та фахівцям будівельної, архітектурної та девелоперської галузей. Серед критеріїв оцінки організатори називають професіоналізм, надійність, якість реалізованих проєктів, інноваційність та внесок у розвиток будівельної галузі.
Rauta здійснює проєктування та реконструкцію будівель, постачає каркаси, сендвіч-панелі та фасадні системи, займається монтажем, генеральним підрядом, вогнезахистом та введенням об’єктів в експлуатацію. Компанія також розробила низку рішень для прискореного будівництва та відновлення, зокрема технологію швидкомонтованого мобільного госпіталю на 72 пацієнти, який, за її даними, можна звести за 14 днів.
Власник Rauta Андрій Озейчук заявив: «Відновлення України вже сьогодні вимагає не тимчасових рішень, а будівель, які служитимуть десятиліттями. Для нас особливо важливо поєднувати швидкість відновлення з енергоефективністю, безпекою та сучасними європейськими стандартами. Досвід останніх чотирьох років показав, що українські будівельні компанії здатні реалізовувати складні проєкти навіть в умовах війни. Після її завершення масштаби відновлення будуть значно більшими, тому вже зараз необхідно розвивати технології, компетенції та виробничі ланцюги, які дозволять будувати швидше та якісніше».
Rauta — українська інженерно-будівельна компанія, що працює з комерційними, промисловими, житловими та інфраструктурними об’єктами. Компанія надає комплекс послуг — від проєктування та постачання конструкцій до генерального підряду та введення будівель в експлуатацію. Rauta є ексклюзивним постачальником в Україну продукції комерційного призначення фінського концерну Ruukki.
Компанія є членом асоціації «Український центр сталевого будівництва», а Андрій Озейчук з 2017 року очолює її раду директорів. Rauta також входить до Finnish Business Group та фінсько-української асоціації UkraineOffice.
«РАУТА ГРУП» зареєстрована в Києві у 2014 році, Андрій Озейчук є засновником, кінцевим бенефіціаром та керівником компанії.
https://rautagroup.com/uk/rauta-viznana-liderom-vidbudovi-ukrayini/
Прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху назвав Велику Британію «ісламською республікою» і повторив твердження про те, що вона може стати «першою ісламською республікою з ядерною зброєю». Британський уряд назвав його заяви «абсолютно неприйнятними» і повідомив, що порушив це питання перед владою Ізраїлю.
Ця заява пролунала в подкасті ізраїльського армійського радіо, випуск якого було опубліковано 13 серпня 2026 року. Говорячи про зміну ставлення до Ізраїлю у Великій Британії, Нетаньяху вжив вираз «Ісламська Республіка Британія». Після цього ведучий запитав його, чи не відбувається щось подібне в усій Європі. Прем’єр відповів ствердно й послався на раніше висловлену кимось фразу про Британію як про майбутню «першу ісламську республіку з ядерною зброєю».
При цьому поширене тлумачення про те, що саме Нетаньяху передбачив перетворення Великої Британії на ісламську ядерну республіку, не є цілком точним. Він не представив цю фразу як власний прогноз, а прямо сказав, що її «хтось сказав». Представник уряду Ізраїлю Давид Менсер пізніше заявив BBC, що Нетаньяху посилався на нинішнього віцепрезидента США Джей Ді Венса, який зробив схожу заяву ще у 2024 році.
Венс тоді говорив, що Велика Британія може стати першою «по-справжньому ісламістською країною з ядерною зброєю». При цьому він сам зробив застереження щодо Пакистану.
Саме твердження про «першу ісламську республіку з ядерною зброєю» є історично некоректним. Пакистан офіційно називається Ісламською Республікою Пакистан і володіє ядерною зброєю з кінця 1990-х років.
Реакція Лондона була жорсткою. Представник уряду Великої Британії заявив, що коментарі Нетаньяху є неприйнятними і це питання вже було порушено під час контактів з ізраїльською стороною.
Висловлювання пролунало на тлі погіршення відносин між Ізраїлем та низкою європейських країн. У самому інтерв’ю ведучий поширив питання на Європу загалом, на що Нетаньяху відповів ствердно.
За останньою оцінкою Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру SIPRI Yearbook 2026, станом на січень 2026 року дев’ять держав володіли або, як у випадку Ізраїлю, вважаються такими, що володіють загалом приблизно 12 187 ядерними боєголовками. Близько 9 745 з них перебували у військових запасах і потенційно могли бути використані.
У порядку від найбільшого арсеналу до найменшого:
Росія — близько 5 459 боєголовок
США — близько 5 083
Китай — близько 620
Франція — близько 290
Велика Британія — близько 225
Індія — близько 190
Пакистан — близько 170
Ізраїль — близько 90
КНДР — близько 60
Це оцінки загальної кількості ядерних боєголовок, а не лише розгорнутих боєголовок. Точні розміри арсеналів є державною таємницею, тому SIPRI наголошує на приблизному характері цифр. Росія та США разом, як і раніше, контролюють близько 86 % усіх ядерних боєголовок світу.
Особливо швидко зараз зростає китайський арсенал: SIPRI оцінює його приблизно в 620 боєголовок проти 600 роком раніше. Індія збільшила оціночний запас до 190, а КНДР, за оцінкою інституту, могла зібрати близько 60 боєголовок і має розщеплювальні матеріали ще щонайменше для кількох десятків.
Велика Британія, навколо якої виник нинішній дипломатичний скандал, за оцінкою SIPRI має приблизно 225 ядерних боєголовок. Лондон перестав публікувати детальні дані про розміри оперативного ядерного запасу, а британська стратегія передбачає можливість його збільшення.
Фармацевтична компанія “АТ “Галичфарм” (Львів) в другому кварталі 2026 року випустила 3,934 млн упаковок готових лiкарських засобiв на близько 981,424 млн грн.
Як повідомляє компанія в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), середня вартiсть однієї упаковки лiкарських засобiв становить 213,18 грн для iн’єкцiйних засобів, 52,11 грн – для iнфузiї, 117,25 грн – для рiдини та сиропів, 52,6 грн – для таблеток.
Загальний виторг “Галичфарм” за другий квартал 2026 року становив 354,394 млн грн. Загальна сума експорту сягнула 115,4 млн грн, або 48,3% загального обсягу продажів.
Наразі компанія постачає продукцію на ринок України та експортує її до Казахстану, Узбекистану, Латвiї , Австралiї та iнших країн.
Як повідомлялося, “Галичфарм” (Львів) за підсумками 2025 року випустила 22,098 млн упаковок ліків, реалізувала готову продукцію на суму 1,774 млрд грн. Компанія отримала тоді чистий збиток 1,151 млрд грн проти чистого прибутку 13,705 млн грн у 2024 році (-39% порівняно з 2023 роком).
Як повідомлялося, в травні 2025 господарський суд Львівської області відкрив провадження про банкрутство фармвиробника АТ “Галичфарм” за вимогами ТОВ “Скай-Девелопмент” у розмірі 479,262 млн грн. ТОВ “Скай-Девелопмент” 21 квітня 2025 року придбало у АТ “Банк “Фінанси та Кредит” права вимоги до АТ “Галичфарм” за кредитними договорами та договорами забезпечення.
Інвестиційна компанія “Скай-Девелопмент” стала переможцем відкритого аукціону, організованого Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, та придбала права вимоги неплатоспроможного АТ “Банк “Фінанси та Кредит” за десятьма кредитними договорами до провідних українських фармацевтичних підприємств: АТ “Галичфарм” та АТ “Київмедпрепарат”. Загальна сума вимог “Скай-Девелопменту,” за його даними, перевищує 3,5 млрд грн.
Зі свого боку “Київмедпрепарат” та “Галичфарм” заявили, що інформація, поширена ІК “Скай-Девелопмент”, є “недостовірною, маніпулятивною та має ознаки свідомої дискредитації діяльності підприємств”. Зокрема, обидві компанії заперечили наявність “багатомільярдних боргів” перед “Скай-Девелопмент”. Фармкомпанії розцінили заяви ТОВ “Скай-Девелопмент” як “намагання незаконного штучного створення неіснуючої кредиторської заборгованості для подальшого можливого рейдерського захоплення підприємств”.
Група компаній “Агрейн” розпочала сівбу озимого ріпаку під урожай 2027 року, під який цього сезону відвела понад 18 тис. га, повідомила пресслужба компанії.
Першими до посівної приступили господарства Чернігівського кластера – роботи там розпочалися на початку серпня. В Одеському та Харківському кластерах очікують накопичення достатнього запасу продуктивної вологи у ґрунті.
“Сівбу проводимо лише за достатнього рівня вологозабезпечення ґрунту у верхньому шарі. Постійно відстежуємо погодні умови та коригуємо темпи робіт залежно від ситуації в кожному регіоні. Наше завдання – провести посівну в оптимальні строки, забезпечити дружні сходи та створити належні умови для розвитку рослин перед входженням у зиму”, – цитує пресслужба головного агронома Тараса Корнієнка.
“Агрейн” займається вирощуванням і зберіганням зернових та олійних культур, а також тваринництвом. До повномасштабного російського вторгнення до складу агрохолдингу входили 11 сільгосппідприємств, наразі їх кількість зросла до 13. В обробітку групи компаній – близько 110 тис. га в Житомирській, Харківській, Чернігівській, Одеській та Черкаській областях.
У складі групи два потужних елеватори і два міні-елеватори, загальна потужність їх становить 320 тис. тонн. До аграрного напряму входять дев’ять підприємств. Тваринництвом займаються чотири підприємства. Поголів’я ВРХ м’ясного напряму становить 5500 голів, молочного – 1750 голів, зокрема понад 800 голів дійного стада.
Власник холдингу – компанія SAS Investcompagnie (Франція).
Фінляндія підтримує відновлення зруйнованого війною енергетичного сектору України, виділяючи 28,5 млн євро з фондів співпраці в галузі розвитку.
Як повідомляє пресслужба Міністерства закордонних справ Фінляндії, загальна вартість технологій для електростанцій становить 46,5 млн євро, а решту коштів на реалізацію проєкту Україна фінансує самостійно.
Компанія “Wärtsilä Finland Oy” була обрана в якості постачальника. Електростанції будуть виготовлятися у місті Вааса, що також сприятиме створенню робочих місць, розвитку експертизи та експорту у Фінляндії.
Українська державна енергетична компанія “Укрнафта” закуповує ці електростанції з метою забезпечення енерговиробництва в країні. Надійне енерговиробництво має життєво важливе значення, особливо в зимові місяці, коли російські удари по енергетичній інфраструктурі ускладнюють повсякденне життя в Україні.
За словами міністра зовнішньої торгівлі та розвитку Вілле Тавіо, цей проєкт поєднує підтримку України з боку Фінляндії з перевагами фінських технологій.
“Фінляндія володіє експертизою світового рівня в енергетичному секторі, яка може стати в нагоді Україні у її зусиллях з відновлення. Я радий, що фінські технології та фінські працівники беруть участь у зміцненні безпеки енергопостачання України. Водночас цей проєкт сприяє розвитку фінського експорту та зайнятості”, – зазначив міністр Тавіо.
Фінансування проєкту з боку Фінляндії надається через Фінляндсько-український інвестиційний фонд (FUIF). Мета FUIF – підтримка державних інвестицій в Україні з використанням фінських технологій, експертизи та послуг. Фінансові кошти Фінляндії будуть спрямовані на покриття процентних витрат та основної суми інвестиційного кредиту, який отримає Україна. Компанія “Фінвера” надає 100-відсоткову експортну гарантію за цим кредитом.
