Норвегія виділить загалом NOK25 млн (близько $2,62 млн) на підтримку українських дітей, які повернулися з депортації, а також на розшук зниклих дітей та допомогу незаконно утримуваним цивільним і військовополоненим через ЮНІСЕФ та Міжнародний комітет Червоного Хреста (МКЧХ).
Про це йдеться у пресрелізі, поширеному на сайті уряду Норвегії у вівторок.
Зокрема, NOK15 млн буде виділено на роботу ЮНІСЕФ із підтримки реінтеграції дітей, які повернулися в Україну, та розшуку зниклих дітей. Це фінансування є частиною ширшого внеску Норвегії у розмірі NOK132 млн у гуманітарну програму ЮНІСЕФ в Україні.
Ще NOK10 млн спрямують до Центрального бюро розшуку Міжнародного комітету Червоного Хреста (CTA).
Пакет підтримки оголошено на міжнародній конференції “Pathways to Peace: Returning Ukrainian Children, Detained Civilians, and Prisoners of War”, яка проходить у Торонто 28-29 вересня. Норвегія є співорганізатором конференції разом із Канадою та Україною.
“Незаконна агресивна війна Росії проти України призвела до серйозних порушень міжнародного гуманітарного права та прав людини. Ми повинні й надалі привертати увагу до цих порушень і робити все можливе, щоб підтримати українців, які постраждали від війни”, – заявив міністр закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде.
За його словами, кошти допоможуть розшукувати зниклих безвісти, підтримувати зусилля з повернення додому більшої кількості людей, а також сприятимуть реабілітації та реінтеграції постраждалих від війни.
У рамках конференції прозвучать свідчення людей, які повернулися після перебування в полоні або депортації. Перед її відкриттям державний секретар МЗС Норвегії Ейвінд Вад Петерссон візьме участь у тристоронній зустрічі з міністром закордонних справ Канади Анітою Ананд та міністром закордонних справ України Андрієм Сибігою.
Крім того, Норвегія виділяє NOK90 млн на підтримку ширшої гуманітарної діяльності МКЧХ в Україні.
У Румунії з 1 жовтня 2026 року починає застосовуватися нова електронна система дорожніх зборів TollRo для вантажного транспорту з максимально дозволеною масою понад 3,5 тонни, повідомляє Національна компанія з управління дорожньою інфраструктурою Румунії (CNAIR).
Нова система поширюватиметься на транспортні засоби, призначені для перевезення вантажів, із максимально дозволеною масою понад 3,5 тонни. З погляду застосування TollRo транспортні засоби змішаного типу прирівнюватимуться до вантажних.
На відміну від традиційної системи ровіньєт, плата для важкого вантажного транспорту буде пов’язана з фактичним використанням дорожньої інфраструктури.
Розмір збору залежатиме, зокрема, від пройденої відстані, категорії транспортного засобу та його екологічних характеристик. Таким чином, для міжнародних перевізників, які регулярно здійснюють транзит через Румунію, витрати на використання дорожньої мережі дедалі більше залежатимуть від конкретного маршруту та характеристик вантажівки.
Для адміністрування платежів створено румунську електронну систему дорожніх зборів STRR, яка працюватиме через національну платформу SETRE.
Запровадження TollRo має значення і для українських міжнародних автоперевізників, оскільки Румунія є одним із важливих автомобільних маршрутів для українського експорту та імпорту до ЄС, а також транзиту вантажів у напрямку Центральної та Південно-Східної Європи.
Відповідно, транспортним компаніям, які використовують вантажівки масою понад 3,5 тонни на території Румунії, необхідно враховувати нову модель дорожніх платежів під час розрахунку собівартості перевезень після 1 жовтня.
CNAIR уточнює, що 31 серпня 2026 року було кінцевим терміном створення необхідної інфраструктури STRR і TollRo, тоді як безпосереднє стягнення нових тарифів відповідно до законодавства починається саме 1 жовтня.
Наступним етапом стане інтеграція румунської системи з аналогічними системами інших країн Європейського Союзу. Згідно із законодавством Румунії, сумісність через European Electronic Toll Service (EETS) має запрацювати з 15 січня 2027 року.
Перехід на оплату залежно від пройденої відстані відповідає загальній тенденції в ЄС, де дорожні збори для важкого комерційного транспорту дедалі більше прив’язуються до фактичного використання інфраструктури та екологічних характеристик транспортних засобів.
Офіційна інформація про запуск системи та правила її роботи доступна на платформі Національного електронного реєстру SETRE.
Основний власник та керівник агрохолдингу “Кернел” Андрій Веревський після проведення додаткової емісії акцій гірничорудної компанії Ferrexpo з основними активами в Україні отримав 230 млн 270,035 тис. її акцій, які дають йому 21,99% голосів, йдеться у повідомлені компанії на біржі.
Згідно із піврічним звітом Ferrexpo, частка голосів найбільшого акціонера – Fevamotinico S.a.r.l., який повністю належить трасту The Minco Trust, бенефіціарами якого є Костянтин Жеваго та двоє інших членів його родини, скоротилася до 45,3% випущеного акціонерного капіталу з правом голосу (за винятком власних акцій) з 49,3% на початок року.
Окрім того BlackRock, Inc. повідомила, що разом із пов’язаними компаніями знову контролює менше 5% голосів, як це було до 14 вересня цього року, коли вона проінформувала, що отримала 5% голосів у Ferrexpo, з яких 1,34% – безпосередньо за акціями, а ще 3,66% – через фінансові інструменти.
Як повідомлялося, збори акціонерів Ferrexpo схвалили 21 вересня додаткову емісію акцій на загальну суму приблизно $100 млн, близько $50 млн з яких дав Веревський та ще приблизно $40 млн – Fevamotinico.
Акції було розміщено за ціною 16,5 пенса за штуку, що на 42,3% дешевше за ціну акції на Лондонській фондовій біржі 30 квітня цього року, тоді як в день зборів торги закрилися за курсом 28,28 пенсів, а зараз акції котируються вже по 34,30 пенса за штуку.
Ferrexpo зазначала, що нові акції становили приблизно 73,1% від існуючих акцій компанії до залучення коштів. Очікувалося, що після завершення залучення коштів власник “Кернелу” матиме 21,44% від збільшеного акціонерного капіталу.
Компанія уточнила, що після допуску до торгів її загальний випущений акціонерний капітал складатиметься з 1 млрд 62 млн 816,44 тис. простих акцій, кожна з яких надає право одного голосу, але 15 млн 830,814 тис. акцій наразі є казначейськими, тож за ними немає права голосу. З урахуванням цієї інформації частка Веревського у статутному капіталі із урахуванням казначейських акцій складає близько 21,67%.
Ferrexpo повідомило про досягнуту угоду про докапіталізацію 3-4 вересня цього року. Станом на 28 серпня грошова позиція компанії зменшилася приблизно до $26,4 млн, а після вирахування зобов’язань за орендою становила приблизно $17,8 млн порівняно із $21 млн на середину цього року та $47 млн на початок року, чого було достатньо для роботи компанії приблизно лише до кінця жовтня.
Рада директорів вважає, що залучених $100 млн буде достатньо для задоволення негайних та короткострокових операційних потреб групи, щоб вона могла працювати на зниженому рівні впродовж наступних 18 місяців. Залучені кошти буде використано переважно для відновлення тимчасово зупинених гірничодобувних та збагачувальних операцій в Україні, відновлення відстрочених витрат у всіх операціях, зокрема ремонтів та техобслуговування, та збереження фінансової гнучкості з огляду на постійну невизначеність роботи в Україні.
Для докапіталізації рада директорів провела переговори з Fevamotinico, на яких остання заперечила проти занадто великого розмивання своїх акцій, нижче за рівень 45,2% статутного капіталу, хоча це й зменшило б ризики для Ferrexpo від її пов’язаності із Жеваго, який знаходиться під українськими санкціями. Найбільший акціонер також поставив умову, що в результаті докапіталізації ніхто, крім Веревського, не матиме частку понад 15%.
Щодо Веревського, то його вимогою як якірного інвестора була відмова Ferrexpo від будь-якого альтернативного залучення коштів за рахунок акцій або іншої транзакції.
Розміщення було проведено через прискорений процес формування книги акцій, спільними глобальними координаторами та букраннерами виступили Panmure Liberum Limited та Peel Hunt LLP.
Ferrеxpo належить 100%-ва частка ТОВ “Єристівський ГЗК”, 99,9% – ТОВ “Біланівський ГЗК” і 100% акцій ПрАТ “Полтавський ГЗК”.
Ferrexpo завершила перше півріччя 2026 року з чистим збитком $14,9 млн, що в 13,2 раза менше за показник першого півріччя 2025 року. Виручка компанії знизилася у 2,3 раза – до $196 млн.
Лондонська фондова біржа (LSE) з початку травня призупинила торги акціями Ferrexpo через неможливість компанії вчасно опублікувати річну звітність, які відновила 7 вересня.
Як повідомляє сербське ділове видання Parametar, Адріатичне море нагрівається не тільки біля поверхні — вчені зафіксували безпрецедентне підвищення температури в глибоких шарах Південної Адріатики, включаючи глибину близько 1000 метрів.
Дослідження міжнародної групи океанографів показало, що за останнє десятиліття температура придонних вод Південно-Адріатичної улоговини зросла на 0,8 °C. Одночасно істотно збільшилася солоність.
Для дослідження вчені об’єднали дані спостережень, які ведуться з 1957 року, вимірювання глибоководних станцій та дані 15 автономних буїв міжнародної системи Argo.
На тривалому часовому проміжку 1957–2024 років температура на глибині 1000 метрів підвищувалася в середньому на 0,088 °C за десятиліття.
Однак останніми роками цей процес різко прискорився.
За даними Argo, між окремими циклами оновлення глибинних вод темпи зростання температури на глибині 1000 метрів становили близько 0,40°C за десятиліття у 2012–2016 роках, 0,67 °C у 2018–2021 роках та 0,64 °C у 2022–2024 роках.
Ще один наочний показник масштабів змін — поширення теплої води вглиб. На початку 2010-х років ізотерма 14 °C знаходилася приблизно на глибині 100 метрів, а до 2024 року вода з такою температурою поширилася практично до дна Південно-Адріатичної улоговини.
Зміни фіксувалися навіть на глибині 1200 метрів. Під час оновлення глибинних вод у 2022 році температура там зросла приблизно на 0,4°C, водночас значно збільшилася солоність.
Дослідники називають те, що відбувається, безпрецедентним потеплінням та осолоненням глибинних вод Адріатики. Спостережувані зміни відбуваються значно швидше, ніж передбачали регіональні кліматичні моделі з високими викидами.
Південна Адріатика має особливе значення для всього моря. Тут розташована глибока улоговина, що сягає 1200 метрів, у якій формуються та перерозподіляються глибокі водні маси Адріатики.
Тому зміни, що відбуваються там, можуть впливати не лише на температуру води. Вчені попереджають про потенційні наслідки для морської біогеохімії, циркуляції води та живих організмів.
Для країн Адріатичного узбережжя, зокрема Чорногорії, Хорватії, Албанії та Італії, це означає, що кліматичні зміни моря вже не можна оцінювати лише за температурою води на пляжах влітку. Трансформація зачіпає практично всю товщу води і стає довгостроковою зміною самої морської системи.
Окреме дослідження температурних трендів Середземного моря також показало, що Південна Адріатика виділяється серед глибоководних районів. У шарі глибиною 700–2000 метрів у 2013–2020 роках тут фіксувалося потепління на 0,058 °C на рік — одне з найвираженіших у глибоких шарах Середземномор’я.
Джерело: Limnology and Oceanography Letters
Як повідомляє Experts Club, реалізація транспортних проєктів ініціативи «Один пояс, один шлях» може сприяти зростанню торгівлі країн уздовж відповідних коридорів на 2,8–9,7%, повідомив посол Китаю в Україні Ма Шенкунь з посиланням на дослідження Світового банку.
Як написав дипломат у колонці на сайті агентства «Інтерфакс-Україна», згідно з оцінками Світового банку та інших міжнародних організацій, розвиток інфраструктурної зв’язаності сприяє розширенню торгівлі та скороченню бідності в країнах, що беруть участь в ініціативі.
Зокрема, за умови повної реалізації транспортних проєктів час у дорозі вздовж відповідних коридорів потенційно може скоротитися до 12%, світова торгівля — збільшитися на 1,7–6,2%, а глобальні реальні доходи — на 0,7–2,9%.
Як приклади інфраструктурних проєктів посол навів Китайсько-Лаоську залізницю та високошвидкісну залізничну лінію Джакарта-Бандунг в Індонезії.
За наведеними ним даними, Китайсько-Лаоська залізниця до кінця 2025 року забезпечила понад 64 млн пасажирських поїздок та перевезення понад 74 млн тонн вантажів. Номенклатура товарів, що перевозяться, перевищила 3,8 тис. найменувань, а географія перевезень охопила 19 країн і регіонів.
Високошвидкісна залізниця Джакарта-Бандунг, комерційна експлуатація якої розпочалася в жовтні 2023 року, до липня 2026 року перевезла понад 16,58 млн пасажирів.
Як повідомлялося, Китай залишається найбільшим торговельним партнером України. Згідно з аналізом Experts Club, товарообіг України з КНР у січні–червні 2026 року сягнув $14,68 млрд, при цьому $13,9 млрд припало на імпорт китайських товарів, а $778,4 млн — на український експорт.
За даними Державної митної служби України, за січень-серпень 2026 року імпорт із Китаю перевищив $19,6 млрд — значно більше, ніж із Польщі ($6,3 млрд) та Німеччини ($4,4 млрд), які посідали наступні позиції серед найбільших постачальників товарів до України.
У дослідженні Experts Club та Active Group від 18 вересня 2026 року відзначається суттєвий розрив між масштабами економічної взаємодії України з Китаєм та структурою двосторонньої торгівлі: КНР залишається найбільшим торговельним партнером країни, проте український експорт на китайський ринок суттєво поступається імпорту.
Міністерство фінансів України попри затримку із отриманням зовнішнього фінансування наразі утримуватиметься від суттєвого збільшення обсягів залучення на внутрішньому борговому ринку, щоб не збільшувати вартість його обслуговування, повідомив перший заступник міністра фінансів Роман Єрмоличев.
“Ми будемо дивитися по стану Єдиного казначейського рахунку. Ми ж повинні розуміти, що це боргові зобов’язання, які ми, в будь-якому випадку, маємо виконувати”, – зазначив перший заступник міністра у організованій Центром економічної стратегії минулого тижня бюджетній дискусії.
“Залучення більших коштів потребуватиме підняття ставок, ми б не хотіли цього робити”, – наголосив Єрмоличев.
Він нагадав, що на останніх первинних аукціонах ОВДП Мінфіну вдалося збільшити обсяги залучення коштів на 5 млрд грн порівняно із стандартним у , ніж стандартна динаміка.
“Наступні залучення можуть бути також більші, в залежності від того, скільки нам треба буде коштів на проплату соціального характеру і тих критичних, які будуть виникати щодня”, – сказав перший заступник міністра.
За його словами, в очікуванні зовнішнього фінансування, прив’язаного до прийняття Верховної Радою ряду законів, Мінфін переніс близько 39 млрд грн незахищених капітальних видатків на грудень.
Як повідомляло агентство “Інтерфакс-Україна”, на перших первинних аукціонах з розміщення ОВДП після підвищення Нацбанком облікової ставки з 15,5% до 16% річних 22 вересня Мінфін зміг не тільки утримати ставки за звичайними облігаціями на попередньому рівні, а навіть знизити ставки за бенчмарк-облігаціями, якими банки можуть частково формувати обов’язкові резерви. Ставки відсікання 12-міс. та 29-міс. ОВДП залишилися на рівні 15,18% та 16,10%, бенчмарк-облігацій знизилася до 12,18%.
Всього на трьох аукціонах Мінфін залучив 7,36 млрд грн порівняно із 2,01 млрд грн тижнем раніше, коли аукціонів було два та пропозиція на кожному з них була по 1 млрд грн.
На найближчі аукціони у вівторок, 29 вересня, Мінфін зменшив пропозицію звичайних ОВДП до 1 млрд грн з 3 млрд грн у минулий вівторок, залишивши більш популярні річні облігації. В той же час він знову запропонує бенчмарк-облігації на 5 млрд грн, тоді як раніше ці інструменти виставлялися на аукціони приблизно раз на місяць.
