Робоча група при комітеті Верховної Ради з фінансів, податкової та митної політики розглянула законопроєкт про підвищення акцизів на тютюн, який готують до розгляду парламенту в другому читанні, повідомив голова парламентського комітету Данило Гетманцев.
“Законопроєкт однозначно своєчасний і буде підтриманий ВР. Водночас є питання, які мають бути розглянуті в другому читанні. Усвідомлено депутатами в залі. Серед них графік підвищення ставок акцизу, їхній розмір за окремими позиціями та підвищення адвалорної ставки”, – написав він у Telegram у понеділок.
Крім того, до тексту законопроєкту щодо підвищення акцизів на тютюнові вироби, за інформацією Гетманцева, є ще кілька технічних питань. Щодо них депутати мають намір знайти консенсус на рівні парламентського комітету.
Гетманцев також повідомив, що ухвалений 2020 року законопроєкт про введення акцизу на тютюновмісні вироби для електричного нагріву (ТВЕН) допоміг державі отримати на сьогодні 22,5 млрд грн.
“Хороший результат”, – резюмував голова фінансового комітету.
Як повідомлялося, Європейська бізнес-асоціація виступає категорично проти внесення змін до Податкового кодексу України щодо перегляду ставок акцизного податку на тютюнові вироби (законопроєкт №11090), який розглядають у зв’язку з вимогами Директиви Ради ЄС щодо структури та ставок акцизів, що застосовуються до тютюнових виробів.
Перегляд ставок акцизного податку на тютюнові вироби вже з 1 липня 2024 року не відповідає принципу стабільності податкового законодавства, стверджують в ЄБА.
Експерти звернули увагу на те, що на 2024-2027 роки заплановано підвищення ставок акцизного податку на тютюнові вироби – на 20% щорічно. Однак законопроєктом №11090 пропонується підвищувати зазначені ставки нерівномірно. Наприклад, пропонується підвищити розмір ставки акцизного податку на цигарки у 2025 році майже на 23,5%, а у 2026 та 2027 роках – приблизно на 5% щороку. На думку представників бізнесу, застосування такого підходу спричинить шоковий ефект на ринку 2025 року.
Водночас компанії-члени асоціації підтримують диференціацію графіка підвищення ставок акцизного податку на цигарки та тютюнові вироби для електронного нагріву за допомогою підігрівача з електронним керуванням протягом 2024-2027 років.
Перший півфінал “Євробачення 2024” транслюватиметься наживо 7 травня о 22.00 на телеканалі Суспільне Культура. Переглянути його можна на платформі кіно та телебачення Київстар ТБ без додаткової плати незалежно від мобільного оператора чи інтернет-провайдера.
Вже у вівторок українці зможуть вболівати за дует alyona alyona & Jerry Heil у півфіналі “Євробачення-2024”. Ще з моменту Нацвідбору пісня Teresa & Maria заполонила головні музичні чарти України. Режисеркою виступу українських представниць стала Таня Муіньо, яка знімає кліпи світовим зіркам першої величини.
Саме 7 травня ми дізнаємось, чи пройдуть українські співачки у фінал Євробачення.
Подія транслюватиметься у прямому ефірі на телеканалі Суспільне Культура. Київстар ТБ надає вільний доступ для авторизованих користувачів. Щоб авторизуватись потрібно просто ввести свій номер телефону у відповідному полі. Після трансляції глядачі можуть переглянути подію також і в записі на платформі.
До слова, переглядати контент на Київстар ТБ з одного акаунту можна одночасно на 5 пристроях: смартфоні, телевізорі, планшеті, ноутбуці та ТВ-приставці.
Голосування відбудеться на декількох платформах:
● у мобільному застосунку Eurovision Song Contest, який доступний для ОС Android, iOS або Windows. У додатку зможуть голосувати глядачі із країн, які не беруть участь у півфіналі;
● по телефону та/або SMS можуть віддати свій голос країни-учасники за номерами, що будуть оголошені під час трансляції;
● на сайті esc.vote можуть проголосувати країни, які не беруть участь.
Цьогоріч головний пісенний конкурс Європи пройде у місті Мальме, що у Швеції. У першому півфіналі, окрім України, також виступлять Кіпр, Сербія, Литва, Ірландія, Польща, Хорватія, Ісландія, Словенія, Фінляндія, Молдова, Азербайджан, Австралія, Португалія та Люксембург.
Більше новин про поповнення відеобібліотеки Київстар ТБ українськими та світовими фільмами, серіалами та шоу у Telegram-каналі «Кіно для ТБ».
Київстар ТБ – спільний проєкт 1+1 media та Київстар, заснований 11 грудня 2019 року. Це платформа кіно та телебачення, що надає користувачам доступ до сотень тисяч годин вітчизняного та закордонного контенту, прямоефірних програм і регулярно пропонує ексклюзивні допрем’єрні покази проєктів. Платформа нарахоє понад 400 телеканалів і VOD-бібліотеку із 20 тис. фільмів, серіалів, мультфільмів і шоу. Додаткова інформація: tv.kyivstar.ua
Уряд призначив Станіслава Банчука виконувачем обов’язків директора державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості “Укрспирт”, повідомляється на офіційному сайті уряду.
“Погодитися з пропозицією Фонду державного майна щодо призначення Банчука Станіслава Ярославовича виконувачем обов’язків директора державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості “Укрспирт”, – наголошується в розпорядженні Кабінету міністрів №386 від 30 квітня.
На сайті ФДМ і Facebook-сторінці “Укрспирту” поки що додаткові дані про нового керівника відсутні. Згідно з інформацією в інтернеті, людина з таким самим прізвищем та ініціалами була заступником обласного прокурора Чернівецької області до 2014 року, після чого вела індивідуальну адвокатську практику в Київській області.
Згідно з даними сервісу Youcontrol, Банчук С. Я. є засновником низки підприємств, зокрема, ТОВ “Юридична компанія “Стандарт”, ТОВ “Газтехком”, ТОВ “Новітні енергетичні системи”, Торговий дім “П. Е. Г. О. “, ТОВ “ВОГА Ресурси” і ТОВ “СпецОіл”, які спеціалізуються на торгівлі нафтою і газом.
Чистий збиток DTEK RENEWABLES BV торік становив 0,547 млрд грн, що в 29 разів менше, ніж у 2022 році (15,841 млрд грн).
Згідно з оприлюдненим на біржі звітом компанії, її виручка зросла на 26,5% (на 0,782 млрд грн) порівняно з 2022 роком – до 3,728 млрд грн, а валовий прибуток становив 2,57 млрд грн проти 12,157 млрд грн валового збитку.
Зокрема, група збільшила виручку від реалізації електроенергії сонячними електростанціями (СЕС) за «зеленим» тарифом на 68% завдяки його збільшенню та під впливом зростання курсу гривні до євро, тоді як зниження на 65% виручки від реалізації вітровими електростанціями (ВЕС) пов’язане з відсутністю генерувальних станцій, розташованих на окупованих територіях.
Згідно зі звітом, на кінець минулого року сукупні активи DTEK RENEWABLES становили 25,841 млрд грн проти 26,331 млрд грн роком раніше, а власний капітал знизився з 3,394 млрд грн до 2,93 млрд грн.
Компанія констатує, що порушила певні фінансові та нефінансові умови щодо банківських і небанківських боргових зобов’язань номінальним обсягом EUR222 млн станом на кінець 2023 року, і ці борги були класифіковані як поточні зобов’язання.
Запланований термін погашення «зелених» облігацій настає 12 листопада 2024 року. Керівництво групи має намір почати переговори з власниками облігацій з метою продовження терміну погашення «зелених» облігацій на пізніший період, і розраховує на досягнення компромісу на них.
Протягом 2023 року група виробила 999 ГВт-год, що відповідає розрахунковій кількості відвернутих викидів CO2 на рівні 1062 тис. тонн, порівняно з 881 ГВт-год і 937 тис. тонн CO2 2022 року, і 2117 ГВт-год і 2250 тис. тонн CO2 – 2021 року.
ДТЕК ВДЕ планує продовжувати свою діяльність відповідно до поточних планів і довгострокової стратегії до 2030 року. Група планує розвивати проєкти в Полтавській області (650 МВт) і на півдні України (до 650 МВт) протягом наступних 5 років.
Група компаній CRH, найбільший виробник будівельних матеріалів у Північній Америці та Європі, інвестувала в Україну $80 млн за час повномасштабного вторгнення. Як повідомив президент CRH у Центральній та Східній Європі Гійом Кавальє в інтерв’ю “Forbes Україна”, сумарні інвестиції групи в Україні за 25 років роботи становлять понад $500 млн. За його словами, в контексті відновлення інфраструктури в Україні важливо використовувати цемент, вироблений локально, що забезпечить робочі місця та вищі надходження до держбюджету.
Кавальє наголосив, що для потенційного зростання українського цементного ринку після вступу до ЄС, важливо інвестувати в розширення виробництв уже зараз. Він нагадав, що Антимонопольний комітет України (АМКУ) наразі розглядає заяву CRH про придбання активів італійської Buzzi в Україні – цементних заводів “Волинь-цемент” (Здолбунів Рівненської обл.) і “ЮГцемент” (смт Ольшанське Миколаївської обл.).
Як повідомлялося, АМКУ 23 січня повідомив про початок розгляду справи про узгоджені дії у вигляді виконання положень про утримання від конкуренції, закріплених у договорі про концентрацію між ірландською групою CRH і Dyckerhoff GmbH, які володіють активами в Україні.
У червні 2023 року італійський виробник цементу Buzzi, внесений Національним агентством із запобігання корупції до переліку міжнародних спонсорів війни, через дочірню компанію Dyckerhoff GmbH досягнув угоди про продаж частини свого бізнесу у Східній Європі ірландській групі CRH, включно з українськими активами у вигляді двох цементних заводів. Угоду планується закрити 2024 року.
Пізніше, у вересні 2023 року, АМКУ повернув без розгляду заяву CRH про концентрацію через невідповідність вимогам, а також зазначив, що група займає близько третини українського ринку цементу. У жовтні того ж року відомство знову почало розгляд справи.
CRH працює в Україні з 1999 року. З листопада 2021 року його цементні підприємства в Україні ведуть діяльність під брендом Cemark: АТ “Подільський цемент” (Хмельницька обл.), ТОВ “Цемент” (м. Одеса) і ПрАТ “Миколаївцемент” (Львівська обл.).
Окремий напрямок бізнесу CRH в Україні – це виробництво бетону та залізобетонних виробів. Білоцерківський завод ЗБК PoliBeton Energo є спеціалізованим підприємством, що виробляє опори для ліній електропередачі. Бетонний вузол PoliBeton на півночі Одеси увійшов до CRH у 2020 році.
CRH є провідним виробником будівельних матеріалів у світі. На 3200 підприємствах компанії у 28 країнах зайнято близько 71 тис. осіб. Це найбільший виробник будівельних матеріалів у Північній Америці та Європі. Компанія також представлена в Азії. Американські депозитарні акції CRH котируються на Нью-Йоркській фондовій біржі.
Державний ПриватБанк (Київ) збільшить до 360 млн грн фінансування групи аграрних підприємств “Вілія” для розширення виробництва, нарощування експорту, збільшення парку сільгосптехніки та обладнання, повідомила прес-служба ПриватБанку в четвер.
“Банк ухвалив рішення про збільшення обсягів кредитування найбільшого агропідприємства на Волині – групи компаній “Вілія”, яка за рейтингом Forbes цьогоріч увійшла до ТОП-20 найефективніших агрокомпаній країни. Збільшення обсягів фінансування банком до 360 млн грн дасть змогу компанії протягом 2024 року забезпечити придбання основних засобів для розширення виробництва та експортних потужностей агропродукції регіону, збільшення парку сільгосптехніки та обладнання”, – повідомив член правління Євген Заграєв.
За його інформацією, ПриватБанк від початку війни визначив фінансування агровиробництва як першочерговий пріоритет і став одним із лідерів за обсягами кредитування аграріїв.
“Ми продовжуємо підтримку агробізнесу і сьогодні розширюємо інвестиції в провідні сучасні агропідприємства, як-от підприємства ГК “Вілія”, що вражають динамікою розвитку та модернізації бізнесу”, – зазначив Заграєв.
За інформацією ПриватБанку, з початку війни ГК “Вілія” збільшила інвестиції в будівництво зернового терміналу, наростила обсяги переробки продукції завдяки запуску борошномельного комплексу. Протягом 2024 року компанія планує інвестувати в модернізацію виробництва та експортних потужностей понад 1,5 млрд грн.
Крім того, за два роки війни “Вілія” збільшила парк зерновозів на 25%, а обсяг зберігання зерна в елеваторах – на 20%. Агрохолдинг у 2025 році планує відновити будівництво молочної ферми та розглядає проєкт створення новітніх свинокомплексів.
Група компаній “Вілія” об’єднує низку підприємств Волинської та Рівненської областей, які обробляють 42 тис. га земель, спеціалізуються на рослинництві, зберіганні зернових, олійних і бобових культур, зернотрейді, борошномельно-круп’яному виробництві, тваринництві. Її материнська компанія ТОВ “Волинь-Зерно-Продукт” розпочала роботу 2001 року. У складі ГК “Вілія” – сім елеваторів у Волинській та Рівненській областях, ТОВ Луцький комбікормовий завод, ТОВ Млинівський комбікормовий завод, насіннєвий завод, низка складських приміщень, власна залізнична гілка. Бенефіціар підприємства – Євген Дудка.
За даними Нацбанку України, на 1 вересня 2023 року ПриватБанк за розміром активів посідав 1 місце (782,31 млрд грн) серед 64 банків, що діяли в країні, і друге – за кількістю відділень на території країни (1131).
