Як повідомляє Інтерфакс-Україна, економіка України за підсумками першого півріччя 2026 року продемонструвала перші ознаки виходу зі спаду, однак високий дефіцит зовнішньої торгівлі, інфляційний тиск і залежність державних фінансів від міжнародної допомоги залишаються ключовими макроекономічними ризиками, йдеться в черговому випуску «Економічного моніторингу».
Як зазначає засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club, кандидат економічних наук Максим Уракін, після падіння реального ВВП на 0,6% у річному вимірі в першому кварталі у квітні-червні економіка повернулася до зростання.
У другому кварталі реальний ВВП України збільшився на 0,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року та на 0,3% порівняно з попереднім кварталом. Водночас прогноз Національного банку передбачав зростання української економіки лише на 1,3% за підсумками всього 2026 року.
«Позитивними чинниками за підсумками першого півріччя стали відновлення хоча б мінімального зростання ВВП, повернення міжнародних резервів вище $50 млрд, контрольованість валютного ринку, ритмічніше міжнародне фінансування та адаптивність українського бізнесу. Основними ризиками залишаються війна, стан енергетики, високі виробничі витрати, дефіцит трудових ресурсів, слабкість товарного експорту та дедалі більший торговельний дисбаланс. Україна має значний запас зовнішньої ліквідності, але він не може замінити внутрішнє економічне зростання», – зазначив Уракін.
Споживча інфляція у червні сповільнилася до 7,2%, тоді як базова інфляція прискорилася до 8,1%. Облікова ставка НБУ залишалася на рівні 15%.
Водночас міжнародні резерви України після чотирьох місяців скорочення у червні збільшилися на 12,1% – до $51,27 млрд. Валютні інтервенції НБУ при цьому залишалися значними.
Одним із головних структурних ризиків української економіки залишається зовнішня торгівля. За січень-червень 2026 року товарний імпорт становив близько $49,3 млрд, тоді як експорт – приблизно $21 млрд. Таким чином, товарний дефіцит досяг близько $28,3 млрд.
Значне навантаження зберігається і на державні фінанси. Доходи загального фонду державного бюджету за перше півріччя становили майже 1,9 трлн грн, видатки – близько 2,23 трлн грн.
На сектор безпеки та оборони було спрямовано близько 1,4 трлн грн, або приблизно 63% усіх видатків загального фонду. Обсяг міжнародних грантів становив 569,6 млрд грн.
На думку Уракіна, одним із головних завдань економічної політики має стати перетворення значного імпорту обладнання, міжнародного фінансування та оборонних витрат на основу для створення нових виробничих потужностей усередині країни.
«Наступний етап економічної політики має полягати не лише у підтриманні фінансової стабільності, а у перетворенні імпортованого обладнання, міжнародних коштів та оборонних видатків на нові виробничі активи. Основою довгострокового розвитку мають стати енергетична автономність, оборонно-промисловий комплекс, агропереробка, машинобудування, локалізація виробництва, логістика, цифрові технології та експорт продукції з високою доданою вартістю», – вважає засновник Experts Club.
При цьому перше півріччя показало значні відмінності між найбільшими світовими економіками та ринками, що розвиваються.
Китайська економіка за перші шість місяців 2026 року зросла на 4,7%, тоді як Індія у квітні-червні демонструвала темпи зростання близько 7,8%.
Туреччина продовжувала поєднувати економічне зростання з надзвичайно високою інфляцією. У другому кварталі її ВВП збільшився на 2,3% у річному вимірі та на 1,1% порівняно з попереднім кварталом, тоді як річна інфляція в червні залишалася поблизу 32%.
Бразилія демонструвала більш помірну динаміку: її ВВП у другому кварталі збільшився на 2% у річному вимірі та на 0,5% порівняно з попереднім кварталом. За перше півріччя економіка країни зросла на 1,9%, а річна інфляція в червні сповільнилася до 4,64%.
«Ключові країни, що розвиваються, завершили перше півріччя з дуже різною структурою зростання. Китай зріс на 4,7%, але його другий квартал був слабшим за перший, а внутрішнє споживання суттєво відстає від промисловості й експорту. Індія продовжує зростати майже на 8%, спираючись на масштаб внутрішнього ринку та інвестиції. Туреччина залишається прикладом того, як інфляція понад 30% обмежує якість економічного зростання, тоді як Бразилія демонструє більш помірну динаміку з поступовим контролем інфляції. Для України головний висновок незмінний: довгострокове зростання потребує власної промислової, технологічної та експортної бази», – підкреслив Уракін.
За його оцінкою, перше півріччя підтвердило працездатність української моделі макрофінансової стабілізації, однак одночасно продемонструвало її обмеження.
«Повернення ВВП до слабкого зростання та відновлення резервів є позитивними сигналами, однак дефіцит товарної торгівлі у $28,3 млрд, високий базовий інфляційний тиск і залежність бюджету від зовнішнього фінансування показують межі цієї моделі. Лише розвиток власної виробничої та експортної бази дозволить Україні перейти від економіки воєнної стабілізації до моделі стійкого післявоєнного зростання», – підсумував Максим Уракін.
«Економічний моніторинг» – щомісячний аналітично-статистичний продукт, керівником проєкту якого є кандидат економічних наук Максим Уракін. Моніторинг аналізує основні макроекономічні показники України та провідних економік світу, динаміку ВВП, інфляції, державних фінансів, міжнародних резервів, зовнішньої торгівлі та ключові ризики економічного розвитку.
Президентські вибори в Сербії можуть відбутися 13 грудня 2026 року — саме ця дата наразі розглядається як найімовірніша, повідомляє сербський діловий ресурс Parametar із посиланням на Центр місцевого самоврядування (CLS).
За даними центру, президентські вибори в такому разі будуть призначені після завершення парламентських виборів, а виборча кампанія триватиме не більше 30 днів.
При цьому CLS наголошує, що остаточне рішення поки що не ухвалено і інші варіанти залишаються відкритими.
Дострокові вибори президента стали необхідними після того, як Александар Вучич 27 вересня подав у відставку, достроково завершивши свій другий президентський термін.
Виконуючою обов’язки президента стала голова Народної скупщини Ана Брнабіч. Згідно з сербським законодавством голова парламенту може виконувати обов’язки глави держави не більше трьох місяців.
Після дострокового припинення президентського мандата голосування має відбутися не пізніше трьох місяців. Між офіційним призначенням виборів і днем голосування має минути не менше 30 і не більше 60 днів.
Таким чином, крайнім терміном проведення президентських виборів є 27 грудня 2026 року, тому названа CLS дата 13 грудня вкладається в передбачені законом терміни.
Політична конфігурація Сербії тепер складається незвично. Спочатку країна проведе дострокові парламентські вибори, після яких має сформуватися нова парламентська конфігурація, а потім сербам доведеться обрати нового президента.
Сам Вучич заявив після відставки, що має намір брати участь у парламентській виборчій кампанії вже як звичайний громадянин.
Тому грудневі президентські вибори можуть стати другим ключовим голосуванням для Сербії менш ніж за два місяці та остаточно визначити нову структуру влади після завершення дев’ятирічного президентства Вучича.
Кандидати на посаду президента поки що остаточно не визначені.
UKRNAFTA встановлює бетонні укриття на автозаправних комплексах у Києві та Київській області. Такі споруди вже довели свою ефективність у прифронтових регіонах. Тепер найбільша мережа автозаправних комплексів України масштабує це рішення на столичний регіон, який останнім часом регулярно зазнає російських атак.
«Безпека людей — головний пріоритет в умовах, коли росія системно атакує цивільні об’єкти, від яких залежить повсякденне життя міст і громад. Першочергово укриттями обладнаємо 13 АЗК, розташованих у місцях із високою щільністю населення та поблизу великих автодоріг. Скористатися ними зможуть усі, хто перебуватиме поруч, – зазначив голова правління АТ «Укрнафта» Богдан Кукура. – Минулого тижня ми також побачили, як працює захист, який уже встановлений у Києві. Габіони на одному з наших АЗК витримали удар: вибух вдалося локалізувати, значного розльоту уламків не сталося. Це допомогло зменшити ризики для пішоходів та автомобілістів поблизу. Станом на сьогодні габіонами вже облаштовано 25 об’єктів UKRNAFTA у столичному регіоні. Продовжуємо цю роботу системно і максимально оперативно».
Нагадаємо важливі правила роботи під час повітряних тривог. АЗК UKRNAFTA припиняють роботу після оголошення тривоги жовтого або червоного рівня, персонал і клієнти залишають територію та переходять у безпечне місце.
Просимо уважно стежити за сигналами повітряної тривоги, виконувати прохання працівників АЗК, не залишати автомобілі на парковках і не перебувати на території довше, ніж потрібно для заправки чи покупки.
UKRNAFTA відновлює пошкоджені об’єкти, посилює їхній захист і продовжує працювати, щоб забезпечувати людей необхідним пальним.
АТ “Укрнафта” – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором найбільшої національної мережі АЗК – UKRNAFTA. У 2024 році компанія вступила в управління активами Glusco. У 2025 році завершила угоду з Shell Overseas Investments BV про купівлю мережі Shell в Україні. Загалом оперує майже 700 АЗК.
Компанія реалізує комплексну програму відновлення діяльності та оновлення формату автозаправних станцій своєї мережі. З лютого 2023 року випускає власні паливні талони та картки “NAFTAКарта”, що реалізуються юридичним і фізичним особам через ТОВ “Укрнафта-Постач”.
Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК “Нафтогаз України” з часткою 50%+1 акція.
У листопаді 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, що належали приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.
ТОВ “Оператор газотранспортної системи України” (ОГТСУ) 22 вересня оголосило тендер на добровільне страхування здоров’я працівників.
Як повідомляється в системі електронних держзакупівель Prozorro, очікувана вартість закупівлі послуг становить 163,8 млн грн.
Згідно з даними системи, останній день подання тендерних пропозицій – 8 жовтня.
Українське агентство із залучення та підтримки інвестицій UkraineInvest та Агентство з сприяння експорту та інвестицій Азербайджану (AZPROMO) підписали меморандум про взаєморозуміння, спрямований на розширення інвестиційного співробітництва між двома країнами, про це повідомляє посольство України в Азербайджані.
Документ було підписано в Баку в рамках II Azerbaijan International Investment Forum виконавчим директором AZPROMO Юсіфом Абдуллаєвим та виконавчим директором UkraineInvest Мариною Хлистун, повідомляє посольство України в Азербайджані.
Сторони мають намір розвивати прямі контакти між бізнесом двох країн та створювати умови для реалізації спільних інвестиційних проєктів.
Україна, зокрема, зацікавлена у залученні азербайджанського капіталу до проєктів відновлення країни. Серед потенційних напрямків співпраці називаються інфраструктура, енергетика, транспорт і логістика, аграрний сектор, промисловість і технології.
Посол України в Азербайджані Юрій Гусєв відзначив роботу керівництва та команд AZPROMO й UkraineInvest щодо втілення стратегічного партнерства двох країн у конкретні спільні інвестиційні проєкти.
Підписання меморандуму підтвердило й AZPROMO. За даними азербайджанського агентства, документ між AZPROMO та UkraineInvest увійшов до пакету з 11 угод, підписаних під час міжнародного інвестиційного форуму.
Загалом угоди, укладені в рамках форуму, охоплюють будівництво та девелопмент, цифрову економіку, відновлювану енергетику, промисловість, сільське господарство, фармацевтику, фінанси, водне господарство, спорт та просування інвестицій.
II Azerbaijan International Investment Forum відбувся в Баку 25–26 вересня 2026 року під патронатом президента Азербайджану Ільхама Алієва. Організаторами виступили Міністерство економіки Азербайджану та AZPROMO у рамках стратегічного партнерства з The European House – Ambrosetti.
UkraineInvest є державним органом із залучення та підтримки інвестицій. Організація супроводжує іноземних та українських інвесторів, надає консультаційну, аналітичну та інформаційну підтримку та бере участь у просуванні інвестиційних проєктів України на міжнародних ринках.
UKRAINEINVEST, АЗЕРБАЙДЖАН, ВІДНОВЛЕННЯ, ІНВЕСТИЦІЇ, УКРАЇНА
Сукупний прибуток великих промислових компаній Китаю в січні-серпні 2026 року збільшився на 15,7% порівняно з тим самим періодом минулого року — до 5,27 трлн юанів ($785 млрд), повідомило Державне статистичне управління (ДСУ).
Великими вважаються промислові підприємства з річним доходом понад 20 млн юанів.
Прибуток державних компаній зріс на 10,3%, акціонерних товариств — на 20,4%, приватних підприємств — на 10,4%.
У обробній промисловості показник збільшився на 17,4%, у гірничодобувній — на 35,1%. При цьому в секторі електро-, водо- та теплопостачання прибуток впав на 12%.
Прибуток виробників комп’ютерної, комунікаційної та іншої електронної техніки зріс більш ніж удвічі (на 110%), у вугільній галузі — на 51,6%, у хімічній — на 51%.
У серпні прибуток великих промислових підприємств КНР зріс на 4,2% у річному вимірі. Це найменший приріст з листопада 2025 року.
