Ukraine open for business

В июле украинцы заняли третье место среди иностранных покупателей жилья в Турции

В июле 2026 года граждане Украины приобрели в Турции 145 объектов жилой недвижимости и заняли третье место среди иностранных покупателей жилья в стране, свидетельствуют данные Турецкого статистического института (TÜİK), опубликованные 13 августа.

Больше всего жилья среди иностранцев в июле приобрели граждане России — 394 объекта. На втором месте оказались граждане Ирана с 189 сделками, на третьем — украинцы с 145 объектами.

Таким образом, на граждан Украины пришлось около 6,8 % всех продаж жилья иностранцам в Турции за месяц.

При этом по сравнению с июнем активность украинских покупателей несколько снизилась. В июне украинцы приобрели 170 объектов и делили второе место с гражданами Ирана. В июле количество сделок украинцев уменьшилось примерно на 15 %, однако Украина осталась в тройке крупнейших иностранных покупателей турецкой недвижимости.

Всего иностранцам в Турции в июле было продано 2,12 тыс. объектов жилья, что на 1,9% больше, чем в июле прошлого года. Доля иностранцев в общем объеме продаж жилья составила 1,7%.

При этом общая ситуация на турецком рынке недвижимости была значительно хуже: в июле в стране было продано 123 603 тыс. домов и квартир — на 17% меньше, чем годом ранее. Продажи нового жилья снизились на 8,6% — до 42 529 тыс. объектов, вторичного — на 20,8%, до 81 074 тыс.

Таким образом, спрос со стороны иностранных покупателей в июле выглядел более стабильным, чем на внутреннем рынке. Однако по итогам более длительного периода иностранный спрос пока остается ниже прошлогоднего. В январе–июле 2026 года иностранцы приобрели в Турции 11 203 тыс. объектов жилья, что на 7,3% меньше, чем за аналогичный период 2025 года.

Украинцы сохраняют высокие позиции на турецком рынке недвижимости уже не первый год. По итогам 2025 года граждане Украины также занимали третье место среди иностранцев: они приобрели 1 541 тыс. объектов жилья. Впереди были россияне с 3 649 тыс. сделок и граждане Ирана с 1 878 тыс.

Для сравнения: в 2024 году украинцы также входили в тройку крупнейших иностранных покупателей, приобретя 1 631 тыс. объектов.

Таким образом, несмотря на некоторое снижение в июле по сравнению с июнем, Украина остается одним из трёх крупнейших иностранных рынков для турецкой жилой недвижимости, наряду с Россией и Ираном.

НЕДВИЖИМОСТЬ, покупатель, ТУРЦИЯ, УКРАИНА

Soft Skills Summit 2026 очікує понад 5 тис. учасників у гібридному форматі

Міжнародний Soft Skills Summit 2026, присвячений розвитку людей, команд і організацій в умовах поширення штучного інтелекту, відбудеться 12-14 вересня у гібридному форматі та об’єднає понад 70 українських і міжнародних експертів.

Як повідомили організатори заходу, перший день саміту відбудеться офлайн у Києві з онлайн-трансляцією, ще два дні пройдуть онлайн. Очікується участь понад 5 тис. осіб.

У межах саміту також уперше відбудеться Soft Skills Summit Awards 2026 – професійна премія для корпоративних програм у сфері розвитку лідерства, талантів, команд, корпоративної культури та soft skills.
За словами організаторів, програма Soft Skills Summit побудована навколо трьох рівнів розвитку – людини, команди та організації.

12 вересня програма буде присвячена індивідуальному розвитку. Цього дня у Києві відбудуться виступи на головній сцені, панельні дискусії, практичні Soft Skills Hubs, Mindfulness-зона, EXPO, Guided Speed Networking, а також церемонія нагородження переможців Soft Skills Summit Awards 2026.

13 вересня онлайн-програма буде зосереджена на розвитку команд, комунікації, психологічній безпеці та сучасних підходах до лідерства.

14 вересня учасники обговорюватимуть корпоративну культуру, управління талантами та змінами, організаційну ефективність і трансформацію компаній під впливом штучного інтелекту.

“Сьогодні конкурентна перевага компаній визначається не лише технологіями. Вона визначається людьми, їхньою здатністю мислити, взаємодіяти, навчатися й вести інших через зміни. Саме тому ми створили Soft Skills Summit – платформу, яка об’єднує світову експертизу та український досвід, щоб допомогти людям, командам і організаціям бути готовими до майбутнього”, – зазначили співзасновники UpPro School та Soft Skills Summit Ігор Лук’яненко та Наталі Новгородська.

Організатори зазначають, що розвиток soft skills набуває додаткового значення на тлі поширення технологій штучного інтелекту та зміни вимог ринку праці.

Згідно з прогнозом World Economic Forum, до 2030 року зміниться близько 39% професійних навичок, необхідних для роботи. Серед компетенцій, значення яких зростатиме найшвидше, називаються аналітичне мислення, стійкість, адаптивність, креативність, лідерство та соціальний вплив.

Для України актуальність цієї проблематики також пов’язана з дефіцитом кадрів, інтеграцією ветеранів і внутрішньо переміщених осіб на ринок праці, можливим поверненням українців із-за кордону, необхідністю розвитку управлінських команд та впровадженням AI-інструментів у бізнес-процеси.

Серед заявлених спікерів Soft Skills Summit 2026 – засновник Fedoriv Group Андрій Федорів, професор Case Western Reserve University та експерт з емоційного інтелекту і лідерства Richard E. Boyatzis (США), експерт із комунікацій і TED-спікер Julian Treasure (Велика Британія), старша віцепрезидентка HR SoftServe Рента Дельпорте, голова Advanter Group Андрій Длігач, лідерка Академії PwC Україна Ірина Блінова, бізнес-консультант Frank Pucelik (США), експертка з комунікацій та People-First культури Shola Kaye (Велика Британія), а також соматична трансформаційна коучка і TED-спікерка Chen Lizra (Канада).

Повна програма та інформація про участь доступні на сайті Soft Skills Summit 2026.
Саміт орієнтований на власників бізнесу, CEO, керівників команд, HR- та L&D-фахівців, бізнес-тренерів, коучів, психологів, консультантів та інших фахівців, які працюють із розвитком людей і організацій.

У межах Soft Skills Summit Awards 2026 буде визначено найкращі програми у п’яти номінаціях: розвиток лідерства, розвиток талантів, розвиток команд і корпоративної культури, підтримка ментального здоров’я, а також інновації у навчанні та розвитку soft skills.

Оцінювання проєктів проводитиметься за єдиною методологією, розробленою Аналітичним центром UpPro School за участі громадської організації “Незалежна асоціація психології та коучингу” та незалежного експертного журі. Організатори заявляють, що основними критеріями стануть професійна цінність програми, якість реалізації та фактичний вплив незалежно від розміру компанії.

Детальна інформація про премію та умови участі розміщена на сторінці Soft Skills Summit Awards 2026.

Організатором саміту виступає UpPro School – міжнародний освітній центр навчання та підвищення кваліфікації психологів, HR- та L&D-фахівців, керівників та інших професіоналів, які працюють із розвитком людей, команд і організацій. За даними організаторів, UpPro School є акредитованим CPD-провайдером Великої Британії, понад 150 тис. учасників долучилися до освітніх заходів центру, понад 8 тис. слухачів пройшли професійне навчання.

Для читачів “Open4Business” діє промокод Open4Business, який надає знижку 10% на квитки Soft Skills Summit 2026. Промокод діє до 11 вересня 2026 року.

Контакт із питань партнерства: Світлана Чаурова, partnerships@softskills-summit.com.

Open4Business – офіційний інформаційний партнер івенту

Soft Skills Summit, команда, лідерство, ОСВІТА, ШІ

У липні українці посіли третє місце серед іноземних покупців житла в Туреччині

У липні 2026 року громадяни України придбали в Туреччині 145 об’єктів житлової нерухомості та посіли третє місце серед іноземних покупців житла в країні, свідчать дані Турецького статистичного інституту (TÜİK), опубліковані 13 серпня.

Найбільше житла серед іноземців у липні придбали громадяни Росії — 394 об’єкти. На другому місці опинилися громадяни Ірану зі 189 угодами, на третьому — українці зі 145 об’єктами.

Таким чином, на громадян України припало близько 6,8 % усіх продажів житла іноземцям у Туреччині за місяць.

При цьому порівняно з червнем активність українських покупців дещо знизилася. У червні українці придбали 170 об’єктів і ділили друге місце з громадянами Ірану. У липні кількість угод українців зменшилася приблизно на 15%, проте Україна залишилася у трійці найбільших іноземних покупців турецької нерухомості.

Загалом іноземцям у Туреччині в липні було продано 2,12 тис. об’єктів житла, що на 1,9% більше, ніж у липні минулого року. Частка іноземців у загальному обсязі продажів житла становила 1,7%.

При цьому загальна ситуація на турецькому ринку нерухомості була значно гіршою: у липні в країні продали 123 603 тис. будинків і квартир — на 17% менше, ніж роком раніше. Продажі нового житла знизилися на 8,6% — до 42,529 тис. об’єктів, вторинного — на 20,8%, до 81,074 тис.

Таким чином, попит з боку іноземних покупців у липні виглядав стабільнішим, ніж на внутрішньому ринку. Однак за підсумками більш тривалого періоду іноземний попит поки що залишається нижчим за торішній. У січні–липні 2026 року іноземці придбали в Туреччині 11 203 тис. об’єктів житла, що на 7,3% менше, ніж за аналогічний період 2025 року.

Українці зберігають високі позиції на турецькому ринку нерухомості вже не перший рік. За підсумками 2025 року громадяни України також посідали третє місце серед іноземців: вони придбали 1 541 тис. об’єктів житла. Попереду були росіяни з 3 649 тис. угод та громадяни Ірану з 1 878 тис.

Для порівняння: у 2024 році українці також входили до трійки найбільших іноземних покупців, придбавши 1 631 тис. об’єктів.

Таким чином, незважаючи на певне липневе зниження порівняно з червнем, Україна залишається одним із трьох найбільших іноземних ринків для турецької житлової нерухомості, поряд із Росією та Іраном.

ЖИТЛО, НЕРУХОМІСТЬ, покупець, ТУРЕЧЧИНА, УКРАЇНА

Swarmer збільшив квартальний чистий збиток до $7,3 млн

Український оборонний стартап Swarmer, який у березні цього року вийшов на IPO на Nasdaq (тікер SWMR), у другому кварталі 2026 року збільшив чистий збиток порівняно з аналогічним періодом 2025 року з $1,6 млн до $7,3 млн, тоді як виручка зросла з $138,2 тис. до $216 тис., йдеться у фінансовому звіті компанії.

“Другий квартал 2026 року став для нас першим повним кварталом у статусі публічної компанії та періодом значного прогресу в усіх напрямах діяльності. Ми успішно залучили нових клієнтів і просунулися в реалізації проєктів із впровадження наших рішень на різноманітних безпілотних платформах, водночас продовжуючи інвестувати в команду й технології, необхідні для забезпечення майбутнього зростання”, – цитуються у релізі слова співзасновника компанії Алекса Фінка.

Згідно зі звітом, валовий прибуток компанії за другий квартал 2026 року становив $183,6 тис. порівняно з $82 тис. у квітні-червні-2025. Відповідне зростання було зумовлене насамперед доходами від ліцензування, визнаними в межах програми SkyKnight.

Зазначається, що операційні витрати Swarmer у цей звітний період становили $7,5 млн порівняно з $854,8 тис. рік тому.

“Це зростання зумовлене насамперед інвестиціями в персонал, інженерні розробки, створення продуктів і можливості інтеграції платформи, а також збільшенням витрат на консалтингові, юридичні та професійні послуги, пов’язані з діяльністю компанії як публічної структури”, – зауважили у компанії.

Операційні витрати за другий квартал 2026 року охопили серед іншого також близько $1,2 млн негрошових витрат на виплати у формі акцій та певні разові витрати на придбання обладнання, які, як очікується, не повторюватимуться на регулярній основі.

У звіті додали, що протягом другого кварталу цього року компанія виставила рахунки на суму $1,5 млн виробнику дронів SkyKnight. Зокрема, $0,2 млн визнано як дохід, $0,1 млн відображено як відстрочений дохід, а решту суми – як аванс у балансі.

У компанії зауважили, що станом на кінець червня 2026 року обсяг грошових коштів та їх еквівалентів збільшився до $25,3 млн з $9,3 млн на 31 грудня 2025 року.

У Swarmer пояснюють, що таке зростання зумовлено надходженням близько $16 млн від первинного публічного розміщення акцій, залученням $8,8 млн в межах лінії фінансування під випуск акцій та отриманням $3,5 млн від продажу конвертованих привілейованих акцій серії A-1.

У квітні-червні цього року Swarmer також підписав меморандум про взаєморозуміння (MOU) з технологічною компанією Autonomous Power Corporation (Powerus) для дослідження можливої інтеграції перевіреного у бою програмного забезпечення Swarmer з автономними авіаційними та морськими платформами Powerus.

Основні сфери діяльності компанії включають автономну координацію рою, інтеграцію багатодоменних безпілотних систем, спільну автономію на базі ШІ, програмне забезпечення для командування та управління розподіленими роботизованими операціями, йдеться у релізі. Крім того, клієнтами компанії є виробники дронів, які ліцензують програмне забезпечення Swarmer для інтеграції зі своїми апаратними платформами.

Як повідомлялось, Swarmer за січень-березень 2026 року отримав $4,5 млн чистого збитку порівняно із $0,7 млн за аналогічний період 2025 року. Тоді виручка скоротилася до $20,3 тис. з $110,7 тис., а операційні витрати зросли до $4,5 млн з $0,8 млн.

Компанію заснували Сергій Купрієнко та Алекс Фінк у травні 2023-го. Заявлена штаб-квартира та офіс маркетингу та продажів – Остін (Техас, США), тоді як інженерні підрозділи розподілені між офісами у Києві (Україна) та Варшаві (Польща). В холдинговій структурі компанії “дочірні” підприємства в Україні, Польщі та Естонії.

До IPO Купрієнку належало 27,4%, Фінку – 15,1%, тоді як серед інших власників Theseus Capital Partners, де управляючим партнером є член ради директорів Філіп Вагенхайм, – 22%, D3 Fund Евелін Бучацькі – 10,1%, RG.AI Technologies Чарльза Еберлі фон Сексі – 14%, Green Flag Fund I – 5,3%, Radius Fund I – 6,9%

Виручка Swarmer у 2025 році скоротилася до $0,31 млн з $0,33 млн роком раніше, а чистий збиток збільшився до $8,53 млн з $2,07 млн.

IPO, Swarmer, ДРОН, ЗБИТОК, ШІ

Українські експортери до ЄС підпадають під нові вимоги до упаковки

Українські компанії, що експортують упаковані товари до країн Євросоюзу, з 12 серпня 2026 року повинні враховувати нові єдині європейські вимоги до упаковки, передбачені Регламентом ЄС 2025/40 про упаковку та відходи упаковки — Packaging and Packaging Waste Regulation (PPWR).
Нові правила стосуються не лише виробників із країн ЄС. Єврокомісія прямо зазначає, що регламент поширюється на всю упаковку, що розміщується на ринку Євросоюзу, незалежно від матеріалу та походження. Таким чином, вимоги стосуються також товарів з України, Сербії, Туреччини, Китаю та інших третіх країн.
Регламент набрав чинності ще 11 лютого 2025 року, проте його основні положення почали застосовуватися саме з 12 серпня 2026 року. Він замінив європейську директиву про упаковку та відходи упаковки, яка діяла понад 30 років.
Для українського бізнесу це насамперед стосується виробників харчових продуктів та напоїв, косметики, побутової хімії, споживчих та промислових товарів, а також компаній електронної торгівлі, які відправляють упаковану продукцію покупцям у ЄС.
Нові норми встановлюють вимоги до складу та безпеки пакувальних матеріалів, скорочення надмірної упаковки, можливості повторного використання та переробки. Виробники повинні проводити оцінку відповідності упаковки встановленим вимогам та оформляти EU Declaration of Conformity — декларацію відповідності ЄС.
При поставках з України безпосередню юридичну відповідальність за виведення імпортованого товару на європейський ринок у багатьох випадках несе імпортер, зареєстрований у ЄС. Згідно з регламентом, імпортером є компанія або особа, що перебуває в Євросоюзі та розміщує на ринку ЄС упаковку або упакований товар із третьої країни. Щодо імпортованої продукції на нього поширюються обов’язки щодо перевірки відповідності встановленим вимогам.
Однак це не означає, що українському виробнику нічого змінювати не доведеться. На практиці європейському імпортеру потрібно буде отримати від постачальника дані про склад упаковки, підтвердження її відповідності вимогам та технічну документацію. Якщо українська компанія не зможе надати ці документи або упаковка не відповідає PPWR, європейський партнер не зможе нормально виводити такий товар на ринок ЄС.
Одна з вимог, яка вже має безпосереднє значення з 12 серпня 2026 року, стосується упаковки, що контактує з харчовими продуктами. Вона не повинна містити PFAS — так звані «вічні хімікати» — у концентраціях, що перевищують встановлені Регламентом граничні значення.
При цьому частина широко обговорюваних вимог PPWR запроваджується поетапно.
Наприклад, зобов’язання забезпечити переробність усієї упаковки розраховане на 2030 рік, а нові уніфіковані правила маркування також вводяться пізніше. Тому стверджувати, що з 12 серпня 2026 року компанії вже зобов’язані виконувати абсолютно всі майбутні норми PPWR, було б неправильно.
Для українських експортерів практичне значення реформи полягає в тому, що відповідність упаковки поступово стає таким самим елементом доступу на ринок ЄС, як вимоги до безпеки та якості самого товару. Особливо уважно перевірити упаковку варто компаніям харчової, легкої, хімічної та FMCG промисловості, а також виробникам, що працюють під private label європейських торговельних мереж.
Європейська комісія 3 серпня 2026 року додатково опублікувала оновлені роз’яснення для бізнесу щодо застосування PPWR, тоді як загальна дата набрання чинності основних положень регламенту була встановлена на 12 серпня.
Першоджерело — Регламент ЄС 2025/40 та роз’яснення Європейської комісії щодо Packaging and Packaging Waste Regulation.

вимоги до упаковки, ЄС, Українські експортери

Держстат відновив штрафи за статистичну звітність після дворічної перерви

Державна служба статистики України у 2025 році відновила застосування адміністративних штрафів за порушення під час подання статистичної звітності після того, як у 2023 та 2024 роках не було винесено жодної відповідної постанови.

За даними Opendatabot, у 2025 році Держстат виніс 30 постанов на загальну суму 5,1 тис. грн. Для порівняння: у 2022 році їх було 21, а в 2023–2024 роках — жодної.

Повернення штрафів пов’язане з відновленням обов’язкової статистичної та фінансової звітності. Держстат офіційно повідомив, що з 5 липня 2025 року подання звітності знову стало обов’язковим для підприємств, установ, організацій та підприємців, які включені до державних статистичних спостережень.

Компанії, які користувалися військовими пільгами та не подавали необхідні відомості у 2022–2025 роках, мали закрити накопичену звітність протягом трьох місяців — до 5 жовтня 2025 року. Одночасно було відновлено звичайні граничні терміни подання поточних звітів.

При цьому практика накладення штрафів у 2025 році виявилася вкрай нерівномірною. Усі 30 постанов припали лише на п’ять регіонів: по вісім отримали респонденти у Вінницькій, Закарпатській та Івано-Франківській областях, п’ять — у Миколаївській та одну — у Луганській.

За ненадання статистичних даних, порушення термінів, подання недостовірної або неповної інформації передбачена адміністративна відповідальність. За даними Opendatabot, штраф для посадових осіб та ФОП становить 170–255 грн, а при повторному порушенні може бути вищим.

У 2026 році обов’язок щодо подання звітності продовжує діяти. Держстат опублікував окремий календар звітності на 2026 рік і надає компаніям можливість перевірити необхідні форми через сервіс «Моя звітність».

Джерело: Opendatabot, публікація від 14 серпня 2026 року; Державна служба статистики України.

ДЕРЖСТАТ, звітність, підприємство, СТАТИСТИКА, ШТРАФ

Business news from Ukraine