Європейська бізнес асоціація (ЄБА) закликає зберегти нульову квоту на експорт брухту чорних металів, що означає фактичну заборону на експорт металобрухту у 2027 році, а альтернативно, у разі її скасування, компанії-члени пропонують встановити експортне мито у розмірі EUR180 за тонну для всіх напрямків експорту з урахуванням міжнародних зобов’язань України.
“Внутрішня переробка металобрухту в Україні дозволяє формувати додану вартість, підтримувати робочі місця та податкові надходження, а також забезпечувати сировиною виробництво сталі й готової металопродукції. Використання брухту також сприяє зниженню енерговитрат і викидів CO₂ у виробництві сталі, що набуває додаткового значення в умовах застосування CBAM у ЄС”, – йдеться у публікації.
Згідно з нею, компанії-члени ЄБА звернулися до Кабінету міністрів та Мінекономіки.
Останнім часом після зупинки більшості українських металургічних комбінатів, викликаною масованими російськими обстрілами, компаній зі збору брухту закликали уряд переглянути обмеження на його експорт. Раніше брухтозбиральники виступали за скасування фактичної заборони на експорт брухту з України і введення квот на поставки в країни ЄС цієї сировини у розмірі 200 тис. тонн на рік.
Як повідомлялося, Кабінет міністрів України з 1 січня 2026 року встановив нульову квоту на експорт металобрухту, щоб забезпечити українські підприємства цією сировиною.
ЄБА нагадала, що за підсумками 2025 року експорт брухту чорних металів з України зріс на 53% порівняно з 2024 роком – до 448,68 тис. тонн. На переконання бізнесу, послаблення поточних обмежень може призвести до зростання експорту та дефіциту сировини для українських виробників.
За даними “УАВтормет”, за 8 міс-2026 вироблено 4,3 млн тонн сталі (у 2025р – 7,41 млн тонн), на меткомбінати поставлено 925,4 тис. тонн брухту (1,56 млн тонн), заготівля брухту склала 971,7 тис. тонн (2,11 млн тонн). За попередніми прогнозами, у 2026 році буде вироблено 6,4-6,5 млн тонн сталі, на меткомбінати буде поставлено 1,2-1,25 млн тонн брухту, заготівля брухту складе 1,22-1,25 млн тонн.
Українські підприємства в січні-серпні цього року скоротили експорт брухту чорних більш ніж у 20 разів порівняно з торішнім аналогічним періодом – до 13,86 тис. тонн із 283,06 тис. тонн, у грошах – до $3,930 млн з $85,4 млн. При цьому у січні було вивезено у зв’язку із завершенням минулорічних контрактів 9,31 тис. тонн порівняно із 68,52 тис. тонн у грудні 2025 року. У лютому-травні цього року експорт був відсутній, у червні за кордон реалізовано 4,08 тис. тонн, у липні – 315 тонн, у серпні – 157 тонн.
Кабінет міністрів 29 квітня 2026 року своєю постановою №563 вніс зміни до додатку 1 до своєї постанови від 31 грудня 2025 р. №1795, дозволивши експорт брухту на підставі ліцензій, виданих Мінекономіки суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності, які є переможцями проведених у грудні 2025 року електронних аукціонів з продажу таких товарів згідно з Порядком відчуження та передачі в оренду майна господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50% акцій належать державі або іншій юридичній особі, єдиним учасником якої є держава.
Німеччина передала 5 пікапів та 5 вантажних фургонів для колійників, зв’язківців та енергетиків, задля якомога швидшого відновлення пошкодженої інфраструктури та руху поїздів після російських атак на залізницю – повідомляє Міністерство з відновлення, інфраструктури та транспорту України у себе в Телеграм.
“Після кожного удару на місце мають якнайшвидше виїхати ремонтні бригади, щоб відновити інфраструктуру та рух поїздів. Для цього потрібні люди, обладнання і, звичайно, транспорт.
Дякуємо залізничникам за роботу 24/7. І дякуємо Німеччині за послідовну підтримку та практичну допомогу. Для нас важливо, що ця підтримка продовжується і посилюється”, – зазначив заступник міністра Володимир Шемаєв.
Техніку передав Надзвичайний і Повноважний Посол Федеративної Республіки Німеччини в Україні Борис Руґе.
Мережа супермаркетів Novus відкрила перший магазин в Івано-Франківську, який став 100-м об’єктом мережі в Україні, повідомила прес-служба компанії.
«Ми поступово виходимо в нові міста і плануємо продовжувати цей рух. Івано-Франківськ став важливою точкою нашого розвитку, але точно не останньою. Ми прагнемо бути ближче до покупців у різних регіонах України», — йдеться в прес-релізі Novus.
Згідно з повідомленням, новий супермаркет площею 1,9 тис. кв. м відкрився в ТЦ «Арсен». Асортимент налічує понад 17 тис. найменувань. У магазині також представлено власне виробництво «Майстра Смаку». У залі встановлено вісім звичайних кас і вісім кас самообслуговування.
Як повідомлялося, у серпні Novus відкрив одразу два супермаркети у Львові.
У червні 2026 року Антимонопольний комітет України дозволив ТОВ «Новус-Україна» орендувати низку активів групи «Євротек», яка закрила свої мережі супермаркетів «Фреш», «Арсен», «Союз» та «Квартал».
Novus — мережа супермаркетів зі 100% литовським капіталом, що працює з 2008 року та розвивається компанією BT Invest (Литва). Станом на середину 2026 року компанія налічує 173 об’єкти та представлена в Києві, Київській області та низці інших регіонів України. Засновником і бенефіціаром групи є литовський підприємець Раймондас Туменас. Компанія розвиває мережу супермаркетів, а також магазини формату «поруч із домом» «Мі Маркет».
За даними аналітичної системи YouControl, у 2025 році виручка Novus склала 34,69 млрд грн, що на 19,55% більше, ніж у 2024 році.
Як повідомляє Еxperts.news, обсяг зовнішньої торгівлі товарами Китаю у 2025 році сягнув 45,47 трлн юанів, збільшившись на 3,8% порівняно з попереднім роком, повідомив посол КНР в Україні Ма Шенкунь.
«У 2025 році загальний обсяг імпорту та експорту товарів Китаю сягнув 45,47 трлн юанів, збільшившись на 3,8% у річному вимірі. Обсяг імпорту склав рекордні 18,48 трлн юанів», — написав дипломат у своїй колонці на сайті агентства «Інтерфакс-Україна».
За його словами, Китай 17-й рік поспіль залишається другим за величиною імпортним ринком світу і є головним торговельним партнером для понад 160 країн і регіонів.
Посол також повідомив, що у 2025 році імпорт Китаю з найменш розвинених країн збільшився на 9%, тоді як поставки з Азії зросли на 3,9%, з Латинської Америки — на 4,9%, з Африки — на 6%.
Ма Шенкунь відзначив зростання високотехнологічного сегмента китайського експорту. За наведеними ним даними, експорт високотехнологічної продукції у 2025 році досяг 5,25 трлн юанів, збільшившись на 13,2%.
Зокрема, сукупний експорт електромобілів, фотоелектричної продукції та літієвих акумуляторів, які в Китаї називають «новою трійкою» експортних товарів, зріс на 27,1%.
Як повідомлялося, Китай залишається найбільшим торговельним партнером України. Згідно з дослідженням інформаційно-аналітичного центру Experts Club, за підсумками першого півріччя 2026 року товарообіг України з Китаєм сягнув $14,68 млрд, у тому числі імпорт китайських товарів — $13,9 млрд, експорт українських товарів до Китаю — $778,4 млн. На Китай припало 21,9% сукупного товарообігу України з її 50 найбільшими торговельними партнерами.
За найсвіжішими даними Державної митної служби України, у січні-серпні 2026 року Китай зберіг перше місце серед постачальників товарів до України: імпорт перевищив $19,6 млрд. Загальний імпорт України за цей період становив майже $66,3 млрд, експорт — понад $26,6 млрд.
У опублікованому 18 вересня спільному дослідженні Experts Club та Active Group також зазначалося, що Китай залишається найбільшим торговельним партнером України, однак український експорт на китайський ринок суттєво поступається імпорту з КНР.
Прямі нефінансові інвестиції китайських компаній у країни, що беруть участь в ініціативі «Один пояс, один шлях», у 2025 році сягнули 39,67 млрд доларів, що на 17,6% більше, ніж у попередньому році, повідомив посол Китаю в Україні Ма Шенкунь.
«Завдяки прямим інвестиціям, підрядному виконанню проєктів та фінансуванню розвитку Китай сприяв покращенню місцевої інфраструктури, модернізації промисловості та підвищенню добробуту населення», — написав дипломат у колонці на сайті агентства «Інтерфакс-Україна».
За наведеними ним даними, інвестиції Китаю в Африку у 2025 році зросли на 41%.
Китайські компанії створили закордонні зони торговельно-економічного співробітництва в 46 країнах, загальний обсяг вкладень у які наблизився до $80 млрд.
Як один із прикладів промислової кооперації Ма Шенкунь навів проєкт китайського виробника акумуляторів CATL в Індонезії. Він передбачає створення повного виробничого циклу тягових батарей — від видобутку та переробки нікелю й випуску акумуляторних матеріалів до виробництва та переробки готових батарей.
Загальний обсяг прямих нефінансових закордонних інвестицій Китаю у 2025 році, згідно з даними, наведеними послом, сягнув $145,66 млрд.
Ма Шенкунь також посилався на оцінки Світового банку, згідно з якими повна реалізація транспортних проєктів у рамках ініціативи «Один пояс, один шлях» потенційно здатна скоротити час перевезень відповідними коридорами до 12% та збільшити торгівлю країн, розташованих уздовж них, на 2,8–9,7%.
Як повідомлялося, Китай є найбільшим торговельним партнером України. За розрахунками інформаційно-аналітичного центру Experts Club, товарообіг двох країн у першому півріччі 2026 року становив $14,68 млрд. При цьому Україна імпортувала китайських товарів на $13,9 млрд та експортувала до Китаю на $778,4 млн, внаслідок чого від’ємне сальдо сягнуло $13,12 млрд.
Китай забезпечив 21,9 % товарообігу України з її 50 найбільшими партнерами та 29,4 % імпорту з цієї групи країн. На китайський напрямок припало близько 47,3 % сукупного торговельного дефіциту України з ТОП-50 партнерами.
За даними Державної митної служби, за січень-серпень 2026 року імпорт товарів з Китаю в Україну вже перевищив $19,6 млрд, що зберігає за КНР перше місце серед країн-постачальників на український ринок.
Детальніше роль Китаю у зовнішній торгівлі України проаналізовано в дослідженні Experts Club та Active Group, опублікованому 18 вересня 2026 року.
Як повідомляє Інтерфакс-Україна, економіка України за підсумками першого півріччя 2026 року продемонструвала перші ознаки виходу зі спаду, однак високий дефіцит зовнішньої торгівлі, інфляційний тиск і залежність державних фінансів від міжнародної допомоги залишаються ключовими макроекономічними ризиками, йдеться в черговому випуску «Економічного моніторингу».
Як зазначає засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club, кандидат економічних наук Максим Уракін, після падіння реального ВВП на 0,6% у річному вимірі в першому кварталі у квітні-червні економіка повернулася до зростання.
У другому кварталі реальний ВВП України збільшився на 0,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року та на 0,3% порівняно з попереднім кварталом. Водночас прогноз Національного банку передбачав зростання української економіки лише на 1,3% за підсумками всього 2026 року.
«Позитивними чинниками за підсумками першого півріччя стали відновлення хоча б мінімального зростання ВВП, повернення міжнародних резервів вище $50 млрд, контрольованість валютного ринку, ритмічніше міжнародне фінансування та адаптивність українського бізнесу. Основними ризиками залишаються війна, стан енергетики, високі виробничі витрати, дефіцит трудових ресурсів, слабкість товарного експорту та дедалі більший торговельний дисбаланс. Україна має значний запас зовнішньої ліквідності, але він не може замінити внутрішнє економічне зростання», – зазначив Уракін.
Споживча інфляція у червні сповільнилася до 7,2%, тоді як базова інфляція прискорилася до 8,1%. Облікова ставка НБУ залишалася на рівні 15%.
Водночас міжнародні резерви України після чотирьох місяців скорочення у червні збільшилися на 12,1% – до $51,27 млрд. Валютні інтервенції НБУ при цьому залишалися значними.
Одним із головних структурних ризиків української економіки залишається зовнішня торгівля. За січень-червень 2026 року товарний імпорт становив близько $49,3 млрд, тоді як експорт – приблизно $21 млрд. Таким чином, товарний дефіцит досяг близько $28,3 млрд.
Значне навантаження зберігається і на державні фінанси. Доходи загального фонду державного бюджету за перше півріччя становили майже 1,9 трлн грн, видатки – близько 2,23 трлн грн.
На сектор безпеки та оборони було спрямовано близько 1,4 трлн грн, або приблизно 63% усіх видатків загального фонду. Обсяг міжнародних грантів становив 569,6 млрд грн.
На думку Уракіна, одним із головних завдань економічної політики має стати перетворення значного імпорту обладнання, міжнародного фінансування та оборонних витрат на основу для створення нових виробничих потужностей усередині країни.
«Наступний етап економічної політики має полягати не лише у підтриманні фінансової стабільності, а у перетворенні імпортованого обладнання, міжнародних коштів та оборонних видатків на нові виробничі активи. Основою довгострокового розвитку мають стати енергетична автономність, оборонно-промисловий комплекс, агропереробка, машинобудування, локалізація виробництва, логістика, цифрові технології та експорт продукції з високою доданою вартістю», – вважає засновник Experts Club.
При цьому перше півріччя показало значні відмінності між найбільшими світовими економіками та ринками, що розвиваються.
Китайська економіка за перші шість місяців 2026 року зросла на 4,7%, тоді як Індія у квітні-червні демонструвала темпи зростання близько 7,8%.
Туреччина продовжувала поєднувати економічне зростання з надзвичайно високою інфляцією. У другому кварталі її ВВП збільшився на 2,3% у річному вимірі та на 1,1% порівняно з попереднім кварталом, тоді як річна інфляція в червні залишалася поблизу 32%.
Бразилія демонструвала більш помірну динаміку: її ВВП у другому кварталі збільшився на 2% у річному вимірі та на 0,5% порівняно з попереднім кварталом. За перше півріччя економіка країни зросла на 1,9%, а річна інфляція в червні сповільнилася до 4,64%.
«Ключові країни, що розвиваються, завершили перше півріччя з дуже різною структурою зростання. Китай зріс на 4,7%, але його другий квартал був слабшим за перший, а внутрішнє споживання суттєво відстає від промисловості й експорту. Індія продовжує зростати майже на 8%, спираючись на масштаб внутрішнього ринку та інвестиції. Туреччина залишається прикладом того, як інфляція понад 30% обмежує якість економічного зростання, тоді як Бразилія демонструє більш помірну динаміку з поступовим контролем інфляції. Для України головний висновок незмінний: довгострокове зростання потребує власної промислової, технологічної та експортної бази», – підкреслив Уракін.
За його оцінкою, перше півріччя підтвердило працездатність української моделі макрофінансової стабілізації, однак одночасно продемонструвало її обмеження.
«Повернення ВВП до слабкого зростання та відновлення резервів є позитивними сигналами, однак дефіцит товарної торгівлі у $28,3 млрд, високий базовий інфляційний тиск і залежність бюджету від зовнішнього фінансування показують межі цієї моделі. Лише розвиток власної виробничої та експортної бази дозволить Україні перейти від економіки воєнної стабілізації до моделі стійкого післявоєнного зростання», – підсумував Максим Уракін.
«Економічний моніторинг» – щомісячний аналітично-статистичний продукт, керівником проєкту якого є кандидат економічних наук Максим Уракін. Моніторинг аналізує основні макроекономічні показники України та провідних економік світу, динаміку ВВП, інфляції, державних фінансів, міжнародних резервів, зовнішньої торгівлі та ключові ризики економічного розвитку.
