Чорногорія — одна з найдоступніших країн Європи за вартістю нерухомості та одна з найпростіших у юридичному оформленні купівлі для іноземців. Останніми роками вона стала особливо популярною серед громадян країн СНД та ЄС завдяки м’якому клімату, морю, перспективам зростання цін та лояльній податковій політиці. Проте, при купівлі квартири або будинку важливо розуміти, з якими податками і зборами доведеться зіткнутися.
Основні податки при купівлі нерухомості в Чорногорії
Ставка: 3% від ринкової вартості об’єкта, визначеної податковою службою (не завжди збігається з ціною в договорі).
Податок сплачується одноразово, протягом 15 днів після укладення угоди та подання документів до податкової інспекції.
Ставка: 21%, вже включена в ціну за договором.
У такому випадку податок на передачу власності (3%) не стягується.
Податок на володіння нерухомістю
Ставка встановлюється муніципалітетами і зазвичай становить від 0,1% до 1% від кадастрової вартості (залежить від місця розташування, типу та стану нерухомості).
Наприклад:
Квартира в Будві або Которі — близько 0,25–0,5%
Об’єкти на узбережжі та в туристичних зонах оподатковуються за вищою ставкою
Податок сплачується раз на рік, зазвичай до кінця березня.
Важливо: за прострочення нараховується пеня.
Додаткові витрати
Оренда нерухомості: податки для власника
Якщо нерухомість здається в оренду, власник зобов’язаний:
Отримати дозвіл на короткострокову оренду в муніципалітеті.
Вести облік гостей і сплачувати податок:
Фіксований податок на дохід від оренди — 9%.
Плюс туристичний збір з кожного гостя — близько €1 за ніч.
З 2024 року активно перевіряється дотримання цих вимог (впровадження електронних систем обліку).
Приклад
Квартира в Будві за €150 000, куплена у приватної особи:
Податок на передачу власності: 3% = €4 500
Річний податок на нерухомість (0,4%): €600
Нотаріус + реєстраційні збори: ~€1 000
У разі оренди: податок на дохід — 9% від прибутку
Чорногорія пропонує відносно просту і передбачувану податкову систему в сфері нерухомості. Одноразовий податок при купівлі — 3% або 21% (у новобудові), щорічний податок — низький. Оренда оподатковується помірним податком, але вимагає дотримання формальностей.
Джерело: http://relocation.com.ua/property-taxes-in-montenegro-what-buyers-need-to-know/
Обсяг імпорту в Україну легкових автомобілів, включаючи вантажопасажирські автомобілі-фургони та авто для перегонів (код УКТ ЗЕД 8703), у січні-травні 2025 року в грошовому вираженні склав майже $2,052 млрд, що на 5,3% більше показника минулого року за аналогічний період ($1,947 млрд).
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) України, зокрема, в травні цього року в Україну ввезено легкових авто на $523,8 млн, що на 30% більше, ніж у травні-2024 року.
До трійки найбільших постачальників авто в Україну в січні-травні цього року увійшли Німеччина, США і Японія, тоді як минулого року в цій трійці лідирували США. Зокрема, поставки авто з Німеччини зросли на 35% – до $388,6 млн, а їх частка в структурі імпорту автомобілів склала майже 19% проти 14,8% роком раніше.
З США в Україну ввезено автомобілів на $336,2 млн (на 7,6% менше), а з Японії імпорт скоротився на 4,8% – до $230 млн.
З інших країн весь імпорт легкових авто за окреслений звітний період склав майже $1,1 млрд проти $1,05 млрд млн за січень-травень минулого року.
У той же час в січні-травні цього року Україна експортувала такі транспортні засоби лише на $2,7 млн, зокрема в ОАЕ (49,4% експорту), Чехію та Словаччину, тоді як рік тому в аналогічний період вона поставила їх на зовнішні ринки на $7,18 млн, в основному в Канаду, ОАЕ та США.
За даними ДМС, у загальній структурі імпорту товарів в Україну в січні-травні частка легкових авто склала 6,56% (торік 7,07%), у структурі експорту – 0,02% (0,04%).
Як повідомлялося, у 2024 році в Україну ввезено легкових авто на $4,385 млрд – на 8% більше, ніж рік тому, експортовано на $10,1 млн (у 2,7 раза менше).
Українські підприємства в січні-травні цього року збільшили експорт брухту чорних металів на 45,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 155,809 тис. тонн з 102,366 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у п’ятницю, в травні було експортовано 28,6 тис. тонн, у квітні – 46,321 тис. тонн, у березні – 39,908 тис. тонн, у лютому – 25,284 тис. тонн, у січні – 15,696 тис. тонн брухту.
У грошовому вимірі вивезення металобрухту за січень-травень зросло на 46,4% – до $48,127 млн з $32,872 млн.
Взимку 2025 року компанія Vertex Pharmaceuticals представила результати першого великого дослідження (фаза I/II) препарату zimislecel (раніше VX-880), заснованого на стовбурових клітинах. Це експериментальне лікування спрямоване на відновлення клітин острівців Лангерганса в печінці пацієнтів.
У випробуванні взяли участь 14 пацієнтів з важкою формою діабету 1-го типу і порушеннями виявлення гіпоглікемії. Всі учасники отримали одну інфузію zimislecel в печінкову вену і стартову імуносупресивну терапію без глюкокортикоїдів. За даними за один рік 10 з 12 повністю припинили ін’єкції інсуліну, ставши інсулінонезалежними, решта двоє пацієнтів знизили дозу інсуліну на 92% в середньому. У всіх учасників нормалізувався рівень HbA1c (<7%) і вони провели більше 70% часу в глікемічному діапазоні 70-180 мг/дл.
Побічні ефекти:
• Нейтропенія спостерігалася у 3 пацієнтів;
• Зафіксовано два летальних випадки: один від криптококового менінгіту (поза протоколом), інший — внаслідок важкої когнітивної патології, не пов’язаної з лікуванням.
Припинення інсулінової терапії у 83 % учасників — це дуже серйозне досягнення, що означає можливість відновлення ендогенної секреції інсуліну. Американська діабетологічна асоціація (ADA) назвала дані «безпрецедентними» після трьох етапів подачі на конференції ADA-2025 в Чикаго.
Однак слід врахувати, що дослідження було невеликим (12–14 учасників) і коротким (12 місяців); потрібен масштабний контрольний досвід. Дані про довгострокову ефективність, безпеку та комерційну цінову доступність поки що невідомі.
Зараз розпочато фазу III, в ході якої планується участь близько 50 пацієнтів. Очікується, що наступні результати з’являться в кінці року, після чого почнеться подача документів до FDA.
Препарат позиціонується як проривна «функціональна ремісія» для групи хворих з важким діабетом і схильністю до гіпоглікемічних подій. Якщо повністю підтвердиться ефективність, це стане глобальною революцією в терапії діабету 1-го типу.
Мінфін США знову надав відстрочку до 29 липня щодо застосування санкцій проти сербської NIS, йдеться в повідомленні компанії. Міністр енергетики Дубравка Джедович-Ханданович, яку цитують сербські ЗМІ, заявила, що «санкції проти NIS офіційно відкладені, про що вночі були отримані письмові підтвердження».
Раніше Сербія кілька разів вже отримувала від США відстрочки санкцій проти NIS, востаннє вони були відкладені до 27 червня.
Як повідомлялося, 10 січня США ввели санкції проти двох російських нафтових компаній – «Газпром нафти» і «Сургутнефтегаза», а також їх дочірніх компаній. У SDN List включена і сербська “дочка” «Газпром нафти» – NIS. Потім США переносили введення санкцій щодо NIS.
В кінці лютого «Газпром нафта» передала “Газпрому” 5,15% акцій NIS. Тепер у «Газпром нафти» – 44,85% акцій NIS, у «Газпрому» – 11,3%. Ще 29,87% акцій NIS перебуває у власності Сербії, решта – у міноритарних акціонерів.
Президент Сербії Олександр Вучич повідомляв, що США вимагають повного виведення російського капіталу з NIS. При цьому він нагадував, що уряд Сербії в 2008 році продав контроль в NIS російській «Газпром нафті», і за минулі роки російська компанія і NIS сприяли отриманню значних доходів до бюджету Сербії, а також розвитку багатьох проектів.
NIS – єдина компанія в Сербії, що займається розвідкою і видобутком вуглеводнів, їй також належить великий НПЗ в місті Панчево. Компанія домінує на ринку нафтопродуктів Сербії, мережа АЗС NIS представлена в Боснії і Герцеговині, Болгарії та Румунії, включаючи в цілому понад 400 станцій.
Напередодні щорічного Дня Дунаю експерти та екологи нагадують про масштабні екологічні загрози найбільшій річковій системі Європи. За останні 150 років Дунай втратив близько 80% своїх природних заплав і водно-болотних угідь — через втручання людини, будівництво гребель, гідроенергетику, активне судноплавство та регулювання русла. Це призвело до різкого скорочення біорізноманіття, зникнення осетрових риб, ослаблення здатності екосистем стримувати паводки і посухи.
Загальна протяжність Дунаю становить приблизно 2 857 км. Це найінтернаціональніша річка Європи: вона протікає по території або служить кордоном десяти держав.
У Німеччині — близько 214 км,
в Австрії — 294 км,
у Словаччині — 166 км,
в Угорщині — 334 км,
у Хорватії — 129 км,
у Сербії — 269 км,
в Болгарії — 148 км,
в Румунії — 825 км,
в Молдові — 49 км,
в Україні — близько 109 км.
У басейні річки проживає близько 83 мільйонів людей, понад 20 мільйонів з яких залежать від Дунаю як джерела питної води. На Дунаї розташовані столиці чотирьох європейських держав — Відень, Братислава, Будапешт і Белград.
Серед найсерйозніших проблем:
забруднення органічними та токсичними речовинами, що надходять зі стоками та с/г угідь;
засмічення побутовими відходами, в тому числі пластиком;
зміна клімату та коливання рівня води;
інвазивні види;
будівництво гребель та гідровузлів, які заважають міграції риб;
браконьєрський вилов осетрових заради чорної ікри.
Гідроспоруди, такі як гребля «Залізні ворота» на кордоні Сербії та Румунії, повністю перекрили шлях до нерестовищ для десятків видів риб.
Ініціатива WWF Living Danube Partnership вже відновила понад 1 700 гектарів водно-болотних угідь і поліпшила водопостачання на площі 3 700 гектарів.
Проект LIFE-Boat 4 Sturgeon працює над збереженням осетрових, створенням генетичного банку і відновленням популяцій.
Розвиваються системи раціонального водокористування, впроваджуються водоочисні фільтри та стале землекористування.
Залучаються підприємства, що працюють у басейні Дунаю, до відповідальності за водні ресурси.
Дунай залишається життєво важливою річкою для десятків мільйонів людей і останнім притулком для унікальних видів риб і птахів. Збереження та відновлення Дунаю вимагає міжнародної координації, системного природоохоронного підходу та усвідомленої політики з боку країн регіону. Річка, про яку писав Штраус у знаменитому вальсі «На прекрасному блакитному Дунаї», повинна зберегти своє природне обличчя і в XXI столітті.
