Лідер партії Християнсько-демократичний союз Німеччини (ХДС) Фрідріх Мерц зазнав поразки в першому турі голосування, отримавши 310 голосів замість необхідних 316, повторне голосування відбудеться протягом 14 днів, повідомляє у вівторок tagesschau.de.
«Лідер ХДС Фрідріх Мерц програв перший тур голосування на виборах канцлера Бундестагу. У таємному голосуванні він отримав 310 голосів «за», що на шість менше, ніж необхідна більшість у 316 голосів. Коаліційні партії ХДС/ХСС і СДПН разом мають 328 місць у парламенті», – йдеться в повідомленні.
Як пише видання, це “безпрецедентна подія” в історії Федеративної Республіки Німеччина. Ніколи раніше призначений канцлер не був обраний Бундестагом після федеральних виборів і успішних коаліційних переговорів.
Відзначається, що Конституція ФРН регулює такий випадок. Стаття 63, яка містить правила обрання канцлера, гласить: «Якщо кандидат не буде обраний, Бундестаг може обрати федерального канцлера більш ніж половиною голосів своїх членів протягом 14 днів після голосування».
Друге голосування може бути організовано протягом двох тижнів – можливо, з іншим кандидатом. Якщо канцлер все ще не отримає більшості голосів, може бути проведено третє голосування більшістю голосів присутніх депутатів.
У Хорезмській області Узбекистану планується реалізація масштабних інвестиційних проєктів у хімічній промисловості, які, як очікується, перетворять цю галузь на один із ключових драйверів економічного зростання регіону. Про це повідомив прес-секретар Президента Узбекистану під час наради в Ургенчському районі.
Цього року в Тупраккалінському районі стартує перший етап будівництва газохімічного комплексу вартістю $10 млрд, який використовуватиме технологію МТО (метанол-олефіни). Після завершення проєкту комплекс щорічно випускатиме 14 найменувань базових полімерних виробів з високою доданою вартістю загальною потужністю до 2 мільйонів тонн.
Проєкт уперше був оголошений ще в березні минулого року під час візиту Глави держави до регіону. Тоді Шавкат Мірзійоєв провів робочу нараду за участі керівництва Міністерства енергетики, «Узкимёсаноат» та великої іноземної інвестиційної компанії, назву якої не розголошували.
Очікувалося, що майбутні виробничі потужності зможуть випускати до 2,5 мільйона тонн продукції на рік та створити близько 3000 робочих місць. Реалізація проєкту передбачена на 2024–2028 роки.
Крім того, в Хазараспському районі буде створено хімічний технопарк площею 10 гектарів, де реалізовуватимуться проєкти на суму $100 млн з виробництва полімерної продукції.
Окрема увага була приділена будівельній галузі регіону. Торік 663 підприємства Хорезму виробили будматеріалів на суму близько $86,6 млн. Для подальшого розвитку цього сегменту у 2025 році заплановано реалізацію 40 нових проєктів загальною вартістю $100 млн, що дозволить збільшити обсяг виробництва до близько $118,1 млн.
Завод “Каметсталь” гірничо-металургійної групи “Метінвест” (Кам’янське Дніпропетровської обл.) в рамках цьогорічної програми капітальних ремонтів розпочав роботи з оновлення основного сталеплавильного обладнання на одному з ключових об’єктів – конвертері №1.
Згідно із пресрелізом у понеділок, цьогоріч першочергова увага підприємства зосереджено на оновленні енергетичного устаткування, насамперед комплексу газовідвідного тракту конвертера, де значну частину обладнання буде замінено на нове, зокрема фурмові та допоміжні кесони. Також буде замінено статор і ротор електродвигуна нагнітача димососних газів газовідвідного тракту.
Уже виконано роботи з ремонту корпусу конвертера. Серед важливих етапів капремонту – цілковита заміна вогнетривкого футерування конвертера. Зараз старі вогнетриви вже демонтовано.
За словами заступника начальника конвертерного цеху з інжинірингу “Каметсталі” Андрія Зуєва, комплексні завдання усіх служб конвертерного цеху, а також ЦРМУ та ЦРУ, охоплюють не тільки оновлення ключового устаткування першого конвертера, а й ретельну ревізію та ремонт усіх інфраструктурних об’єктів агрегату: машини подачі кисню, вертикального тракту подачі сипучих матеріалів, циркуляційних насосних установок, спеціального рухомого складу – шлаковозів, сталевозів тощо.
“На кожному з цих об’єктів виконуються ремонтні втручання за механічним, енерго- та електронапрямами, що дозволить після завершення капітального ремонту забезпечити надійну та ефективну роботу конвертера №1”, – констатував він.
“Каметсталь” входить до групи “Метінвест”.
Перший український міжнародний банк (ПУМБ, Київ) у січні-березні 2025 року отримав 1,55 млрд грн чистого прибутку, що на 27,2%, або 0,58 млрд грн менше, ніж у першому кварталі 2024 року.
Згідно зі звітністю банку, прибуток до оподаткування у першому кварталі 2025 року склав 2,07 млрд грн, що на 27,2%, або 0,77 млрд грн менше, ніж у відповідному періоді 2024 року.
Чистий процентний дохід ПУМБУ за звітний період зріс на 11,5%, або на 0,41 млрд грн – до 3,96 млрд грн, чистий комісійний дохід – на 2,9%, до 0,53 млрд грн, тоді як чистий прибуток від операцій з інвалютою зменшився на 8,2% – до 0,20 млрд грн.
В той же час збиток від зменшення корисності у першому кварталі цього року склав 0,26 млрд грн проти прибутку 0,36 млрд грн за відповідний період минулого року, а операційні витрати банку збільшились на 30,2% – до 2,4 млрд грн.
Серед іншого зазначається, що окрім витрат на утримання програмного забезпечення, які включаються до операційних витрат, також за три перші місяці 2025 року банку були надані послуги з розробки та підтримки програмного забезпечення пов’язаною особою на суму 381 млн грн, які були визнані нематеріальним активом, порівняно із 190 млн грн за три місяці 2024 року.
Загальні активи ПУМБ з початку року знизились на 3,3%, або 6,16 млрд грн – до 180,43 млрд грн, загальна сума зобов’язань – на 4,5%, або 7,36 млрд грн – до 157,0 млрд грн.
В той же власний капітал банку збільшився на 5,1%, або 1,2 млрд грн – до 23,4 млрд грн, з нього нерозподілений прибуток досяг 13,09 млрд грн.
Зазначається, що 30 квітня збори акціонерів прийняли рішення про спрямування з 3,94 млрд грн чистого прибутку за 2024 рік 197,12 млн грн до резервного фонду, а решту залишити нерозподіленим.
За даними Нацбанку України, на початок 2025 року за розміром загальних активів ПУМБ посідав 6-те місце (186,5 млрд грн) серед 61-го банку, що діяли в країні.
Державний ПриватБанк (Київ) у січня-березні 2025 року отримав 16,9 млрд грн чистого прибутку, що на 21,9%, або 3,0 млрд грн більше, ніж рік тому, коли чистий прибуток складав 13,9 млрд грн.
Прибуток банку до оподаткування становив 22,3 млрд, що на 19,1%, або 3,5 млрд грн більше за перший квартал 2024 року.
Згідно зі звітністю, чистий процентний дохід ПриватБанку порівняно з першим кварталом 2024 року зріс на 16,4% – до 18,49 млрд грн, тоді як чистий комісійний – на 4,9%, до 6,64 млрд грн.
Чистий прибуток від операцій з інвалютою за звітний період збільшився на 11,8% – до 1,46 млрд грн. Окрім того ще 0,40 млрд грн принесла переоцінка іноземної валюти, тоді як у першому кварталі 2024 року її результат був негативним – 0,90 млрд грн.
Водночас витрати на виплати працівникам зросли на 29,6% – до 3,64 млрд грн, інші операційні та адмінвитрати – на 11,1%, до 2,65 млрд грн.
Кошти на рахунках фізичних осіб за перший квартал 2025 року збільшилися на 1,6%, або на 7,3 млрд грн., – до 612,8 млрд грн, разом з тим кількість клієнтів-фізосіб скоротилася з 18,32 млн до 18,2 млн.
Зазначається, що чистий кредитний портфель ПриватБанку за січень-березень зріс на 5 млрд грн – до 117,8 млрд грн, кількість бізнес-клієнтів банку збільшилася з 910 тис. до 918 тис.
Банк повідомив, що у першому кварталі провів масштабне оновлення Privat24, у тому числі були розширені можливості доступності для всіх категорій клієнтів. В результаті число його користувачів зросло з 13,76 млн до 13,9 млн.
У той же час загальні активи ПриватБанку за перший квартал 2025 року у порівнянні з минулим кварталом зменшились на 1,1%, або на 8,6 млрд грн, до 752,8 млрд грн.
Окрім того, за квартал кількість відділень ПриватБанку скоротилася на три – до 1160, банкоматів – на 11, до 6,847 тис., тоді як терміналів та POS-терміналів зросла відповідно на 19 та більше 10 тис. – до 10,439 тис. та 326,12 тис.
За даними Національного банку України, ПриватБанк станом на початок цього року займав перше місце за загальними активами (947,13 млрд грн, або 25,3%) серед 61-го банку.
АТ “Дніпровський стрілочний завод” (ДнСЗ, Дніпро), великий український виробник стрілочних переводів для магістральних залізничних колій, у січні-березні 2025 року збільшив чистий прибуток у 2,1 раза порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 113,18 млн грн.
Згідно зі звітом про фінрезультати компанії на її сайті, чистий дохід від реалізації за цей період зріс на 21,7% – до 415,36 млн грн.
Від операційної діяльності ДнСЗ отримав 135,82 млн грн прибутку (у 2,1 раза більше), а валовий прибуток становив 155,13 млн грн (+61,2%).
Заснований у 1916 році, ДнСЗ нині випускає різні типи стрілочних переводів для магістрального і промислового транспорту, метрополітенів, а також елементи верхньої будови колії.
Підприємство має повний цикл виробництва продукції, зокрема власне конструкторське бюро.
Завод завершив 2024 рік із консолідованим чистим прибутком 540,41 млн грн, що на 6% більше за аналогічний показник 2023 року, з якого 78% (420 млн грн) направив на виплату дивідендів. Консолідована виручка зросла на 77% – до 1 млрд 790 млн грн.
Неконсолідований чистий прибуток, за даними звіту компанії на її сайті, збільшився на 6,7% до 544,22 млн грн за зростання виручки на 31,1% до 2 млрд 346 млн грн.
Доля експорту у 2024 році склала 5,6%, продукція відвантажувалась до Грузії, Азербайджану, Молдови, Болгарії, Німеччини та країн Балтії.
