Первинні реєстрації нових автобусів (включно з мікроавтобусами) в Україні в лютому-2024 зросли на 22,7% до лютого минулого року – до 108 од., свідчить оприлюднена асоціацією “Укравтопром” статистика.
Водночас порівняно із січнем-2024 попит на автобуси скоротився на 9,2%, або на 11 машин.
Згідно з повідомленням, лідирував на ринку український Ataman із реєстрацією 40 автобусів: у лютому минулого року він посідав другу сходинку з 22 машинами. Друге місце у лідера торішнього лютого автобусів “Еталон”, реєстрації яких зменшилися на 14 од. – до 30 автобусів.
Третє місце, як і роком раніше, у Citroen із 10 автобусами (на один більше), четвертим знову став Volkswagen із 9-ма машинами (на 5 од. більше).
Замикає п’ятірку Ford з реєстрацією восьми автобусів проти трьох роком раніше. У лютому минулого року п’ятірку замикав український ЗАЗ, але в лютому поточного ці автобуси не реєструвалися.
Водночас реєстрації турецьких автобусів у лютому Temsa становили лише 1 од. проти 13 у січні поточного року. Ця марка, як повідомлялося, планує істотно зміцнити свої позиції в Україні, зокрема в сегменті шкільних автобусів.
Таким чином, у січні-лютому 2024 року первинні реєстрації автобусів в Україні скоротилися на 30,6% до того ж періоду 2023 року – до 227 од.
У 2023 році загальні первинні реєстрації нових автобусів усіх класів в Україні становили 1701 од. – на 86% більше, ніж у 2022 році.
“Оператор ГТС України” у 2024 році створить 167 нових мобільних бригад для обслуговування газорозподільних станцій (ГРМ), повідомила пресслужба компанії.
За її даними, проєкт технічного обслуговування і ремонту обладнання (ТОРО) є частиною стратегії ОГТСУ з підвищення надійності та ефективності роботи газотранспортної системи.
Наразі в його рамках працюють 43 мобільні бригади, кожна з яких обслуговує свій “кущ” – кілька ГРС і прилеглу до них лінійну частину газопроводів. У 2024 році бригади ТОРО обслуговуватимуть 819 ГРС.
Аналогічна практика обслуговування газової інфраструктури використовується в Європі. Зокрема, ОГТСУ орієнтувався на досвід італійського оператора Snam, який обслуговує в такий спосіб не тільки ГРМ, а й лінійну частину та компресорні станції.
“Мобільне ТОРО – це ефективне використання ресурсів через залучення персоналу до обслуговування, насамперед, ГРМ. Застосування такого підходу пов’язане з низкою заходів, зокрема значного поліпшення стану ГРМ. Якщо технічний стан об’єкта дозволяє змінити форму обслуговування, ми включаємо його в зону обслуговування мобільного ТОРО”, – пояснив головний інженер ОГТСУ Юрій Зябченко.
Для того, щоб робота мобільних бригад відповідала стандартам європейських операторів, була автоматизованою та прозорою, ОГТСУ запросив і отримав технічну допомогу від USAID через Проєкт енергетичної безпеки для закупівлі мобільного застосунку.
“Уже у 2024 році мобільні бригади використовуватимуть мобільний застосунок у своїй роботі як основний інструмент фіксування інформації про технічний стан обладнання. Це дасть змогу покращити якість технічного обслуговування та ремонту газової інфраструктури та зменшити кількість аварійних зупинок”, – нагадали в операторі.
У Київській області в неділю, 10 березня, мінлива хмарність, без опадів, повідомляє Укргідрометцентр. Вітер південно-східний із переходом на північно-східний, 5-10 м/с.
Температура вночі 0-5° морозу, вдень 4-9° тепла.
У Києві хмарно з проясненнями, без опадів. Вітер південно-східний із переходом на північно-східний, 5-10 м/с. Температура вночі 0-2° морозу, вдень 5-7° тепла.
На 11-12 березня в Київській області хмарно з проясненнями. 11 березня без опадів; 12 березня – дощ із переходом у мокрий сніг.
Вітер південно-східний, 7-12 м/с.
Температура вночі від 2° тепла до 3° морозу, вдень 1-6° тепла.
У Києві хмарно з проясненнями, 11 березня без опадів, 12 березня – дощ із переходом у мокрий сніг.
Вітер південно-східний, 7-12 м/с. Температура вночі та вдень 0-2° тепла, вдень 11 березня 4-6° тепла.
На 13-14 березня в Київській області мокрий сніг та дощ.
Температура вночі та вдень від 1° морозу до 4° тепла.
У Києві мокрий сніг та дощ, температура вночі та вдень 1-3° тепла.
Українські металургійні підприємства за підсумками роботи в січні-лютому поточного року збільшили виробництво загального прокату, за оперативними даними, на 52,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 900 тис. тонн з 590 тис. тонн.
Згідно з інформацією об’єднання “Укрметалургпром” у п’ятницю, за цей період виплавка сталі зросла на 52% до січня-лютого-2023 – до 1,076 млн тонн із 708 тис. тонн.
Виплавка чавуну збільшилася на 42,5% – до 1,050 млн тонн із 737 тис. тонн.
Як повідомлялося, у січні-2024 року збільшила випуск загального прокату на 75,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 453 тис. тонн із 257 тис. тонн, сталі на 91,6%, до 544 тис. тонн із 284 тис. тонн, чавуну на 44,5% – до 555 тис. тонн із 384 тис. тонн.
Україна 2023 року збільшила виробництво загального прокату на 0,4% порівняно з 2022 роком – до 5,372 млн тонн, але знизила виплавку сталі на 0,6% – до 6,228 млн тонн, чавуну на 6,1% – до 6,003 млн тонн.
Україна 2022 року скоротила виробництво загального прокату на 72% порівняно з 2021 роком – до 5,350 млн тонн, сталі на 70,7% – до 6,263 млн тонн, чавуну на 69,8% – до 6,391 млн тонн.
За 2021 рік вироблено 21,165 млн тонн чавуну (103,6% до 2020 року), 21,366 млн тонн сталі (103,6%), 19,079 млн тонн прокату (103,5%).
Україна в лютому 2024 року порівняно із січнем наростила обсяги експорту електроенергії в 12 разів, проте зменшила на третину обсяги імпорту, повідомила DiXi Group із посиланням на портал Energy map.
Як наголошується в її повідомленні в п’ятницю, загалом Україна експортувала 63,1 тис. МВт-год (у січні 5,2 тис. МВт-год – ЕР), з яких найбільше – 32% (20 тис. МВт-год) надійшли до Молдови. Ще 30% (19,1 тис. МВт-год) надійшли до Румунії, 20% (12,6 тис. МВт-год) – до Польщі, 14% (9 тис. МВт-год) – до Словаччини, 4% (2,4 тис. МВт-год) – до Угорщини, до якої постачання електроенергії було відновлено після дворічної перерви із введенням спільних аукціонів із розподілу перетинів.
Зазначається, що після 11 лютого експорт майже в усі дні перевищував імпорт.
Однак за результатами місяця імпорт був більшим за експорт на 21 МВт-год, склавши загалом 84,1 тис. МВт-год (на третину менше, ніж у січні, коли було 122,8 тис. МВт-год).
40% (33,6 тис. МВт-год) із цього обсягу надійшли зі Словаччини, 34% (28,7 тис. МВт-год) – із Румунії, 16% (13,6 тис. МВт-год) – із Польщі, 7% (6,2 тис. МВт-год) – із Молдови, 3% (2,1 тис. МВт-год) – з Угорщини.
Експерти DiXi Group звертають увагу, що в лютому 2023 року експорт не здійснювався взагалі, а імпорт був на 41% більшим – 141,8 тис. МВт-год.
Вони також зазначають, що минулого місяця Україна п’ять разів (2, 4, 27-29 лютого) отримувала аварійну допомогу з Польщі, яка викуповувала надлишки української електроенергії – загалом 5,9 тис. МВт-год.
7 лютого Україна як аварійну допомогу прийняла надлишкові 1,2 тис. МВт-год із Польщі.
Економічне зростання України продовжиться 2024 року завдяки розширенню внутрішнього попиту та подальшому відновленню морського експорту, однак воно знизиться до 3,9% із приблизно 5,5% торік через ефект високої бази, створений сильним сільськогосподарським сезоном, що відбувся минулоріч, прогнозує міжнародне рейтингове агентство S&P Global Ratings.
“За відсутності значної ескалації війни ми прогнозуємо, що економіка України зросте в середньому приблизно на 4-5% у середньостроковій перспективі, але відновлення до довоєнного рівня є малоймовірним у доступному для огляду майбутньому”, – наголошується в його релізі в ніч на суботу у зв’язку з пониженням довгострокового рейтингу України в інвалюті до “CC” з “CCC” з прогнозом “негативний” на тлі очікуваної реструктуризації єврооблігацій.
За оцінками S&P, середньорічна інфляція цьогоріч знизиться приблизно до 7% з 12,8% торік, однак вона посилиться в другій половині цього року на тлі ослаблення ефекту бази, відновлення внутрішнього попиту та помірного зниження курсу валюти.
Агентство очікує, що курс гривні на кінець цього року знизиться до 41,02 грн/$1, а на кінець наступного – до 43,89/$1.
S&P підкреслює, що розвиток війни з Росією продовжує формувати макроекономічні перспективи України. Неясно, як може розвиватися війна, але ми вважаємо, що військовий глухий кут без будь-яких серйозних змін на лінії фронту залишається найвірогіднішим сценарієм, оскільки обидві сторони миряться із затяжною війною. Перспективи будь-якого мирного плану, досягнутого шляхом переговорів, здаються малоймовірними. У результаті ми припускаємо, що активна фаза війни триватиме до кінця цього року, а, найімовірніше, і далі”, – йдеться в документі.
Агентство нагадує, що російські війська окупували приблизно близько 15% території України, на які припадає близько 8-9% її довоєнного ВВП, 14% промислового і 10% сільськогосподарського виробництва. Майже третина населення України була переміщена, а близько 15% покинули країну і тепер є біженцями, які проживають переважно в ЄС.
Проте, згідно з базовим сценарієм S&P, уряд України та НБУ збережуть свій адміністративний потенціал навіть перед обличчям серйозних військових атак.
З огляду на істотну шкоду фізичному і людському капіталу, середньострокові економічні перспективи України схильні до високого ступеня невизначеності, зазначає агентство. На його думку, ключовими факторами, що визначають перспективи відновлення країни, є розвиток війни, повоєнна демографічна ситуація і профіль ринку праці, а також ефективність зусиль з відновлення і триваюча міжнародна підтримка.
S&P відзначає високий ступінь невизначеності щодо масштабів, результату та наслідків російсько-української війни. На його думку, незалежно від тривалості військових дій, пов’язані з ними ризики, ймовірно, збережуться протягом деякого часу.
Як повідомлялося, Нацбанк України в січні оцінив зростання ВВП країни 2023 року в 5,7% і зберіг прогноз його зростання 2024 року на 3,6%, трохи погіршивши його на 2025 рік – із 6,0% до 5,8%.
Уряд під час затвердження проєкту держбюджету до другого читання на початку листопада 2023 року покращив оцінку зростання ВВП торік із 2,8% до 5%, однак погіршив її на 2024 рік із 5% до 4,6%.
