Україна за підсумками вересня-травня 2024-2025 маркетингового року експортувала 2,68 млн тонн соняшникового шроту, що на 29% менше показника за аналогічний період сезону-2023/2024 та стало найменшим обсягом з 2011/2012 МР, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “АПК-Інформ”.
Аналітики зазначили, що близько 49% загального експорту українського шроту припало на ЄС та ще 35% – на Китай.
“Усього до ЄС за дев’ять місяців поточного сезону було експортовано 1,3 млн тонн, що на 22% поступається показнику в аналогічний період минулого сезону. У загальному обсязі імпорту Євросоюзом даного шроту український продукт утримує 63% (43% у попередньому сезоні), проте, крім високої конкуренції із соєвим шротом, його тіснить і аргентинський соняшниковий шрот, частка якого зросла до 28% (20% у попередньому МР) “, – пояснили експерти.
За їх інформацією, до Китаю експорт українського соняшникового шроту за цей же період скоротився на 25% та становив 944 тис. тонн. На ринку КНР український продукт утримує близько 60% у загальному імпорті за вересень-квітень поточного сезону (71% у вересні-квітні сезону-2023/24). Російський шрот зайняв до 27% за цей же період у загальному імпорті проти 9% у попередньому МР.
При цьому майже у п’ять разів спостерігається збільшення відвантажень до Китаю соняшникового шроту з Казахстану, а його частка в імпорті КНР становить близько 5%, резюмували в “АПК-Інформ”.
Елеваторні потужності “Континентал” потужністю 634 тис. тонн готуються до приймання зерна врожаю 2025 року, на них завершуються ремонтні роботи, комплексне очищення та знезараження силосів, після чого новий урожай почне надходити на елеватори, повідомила пресслужба агрохолдингу в Facebook.
В “Континенталі” уточнили, що шість елеваторів і три сушильно-зернові комплекси агрохолдингу локалізовані в Тернопільській, Львівській та Івано-Франківській областях, вони працюють із зерном кукурудзи, пшениці, ріпаку, соняшнику, ячменю та сої.
При цьому запуск нового сорсингового напряму діяльності серйозно трансформував операційний цикл елеваторних господарств. Починаючи з минулого сезону, “Континентал” реалізує програму закупівлі зерна від сторонніх поклажодавців, здебільшого фермерів, надає послуги з його зберігання та очищення. Відтак, період приймання продукції на зерносховищах збільшився зі звичних 5-6 до 11 місяців на рік, а це — із липня до травня включно. Призупинення їхньої роботи відбувається лише для планового відвантаження накопичених залишків і здійснення підготовчих заходів перед новим сезоном.
За словами начальника управління зберігання готової продукції “Контінентал Фармерз Груп” Сергія Зимного, додаткове навантаження на елеваторні потужності минулого року становило 15% від власного обсягу. На цей сезон планується подальше збільшення закупівель, відтак згаданий показник може сягнути вже 30-40%.
“Ми прогнозуємо інтенсивний сезон із високим навантаженням, особливо — на наші потужності на Львівщині й Івано-Франківщині, які через ринкову кон’юнктуру наразі демонструють найвищу активність закупівель від сторонніх поклажодавців. Плануємо безперервну роботу як на приймання, так і на відвантаження продукції на автомобільний та залізничний транспорт, забезпечення швидкого обслуговування власно вирощеного зерна і надання якісних послуг зовнішнім клієнтам”, — зауважив Зимний.
У “Континенталі” додали, що впродовж року реалізувала масштабну програму навчання співробітників — лаборантів, інженерно-технічних працівників, енергетиків та електриків, включно зі спеціалізованими курсами з програмування та ергономічного управління обладнанням для скорочення споживання енергоресурсів. Це дозволить покращити ефективність виробничих процесів та оптимізувати використання електроенергії.
Агрохолдинг “Мрія” та компанія CFG, об’єднані під назвою “Континентал Фармерз Груп”, працюють як єдиний бізнес з листопада 2018 року, коли “Мрія” уклала угоду з міжнародним інвестором Salic UK щодо продажу активів.
Salic засновано у 2012 році. Її єдиним акціонером є Державний інвестиційний фонд Саудівської Аравії, який інвестує у виробництво сільськогосподарської та тваринницької продукції.
Кабінет міністрів України ухвалив постанову, яка дозволить повідомляти про початок або завершення будівельних робіт через застосунок “Дія”, повідомляється на сайті “Дії”.
Зазначається, що власники приватних будинків зможуть скористатися двома цифровими послугами: подати повідомлення про початок будівельних робіт та декларацію про готовність об’єкта до експлуатації.
Повідомлення про початок будівельних робіт на підставі будівельного паспорта та декларація будуть доступні для будинків до 500 кв. м до двох поверхів і господарських споруд на ділянці — гаража, сараю, літньої кухні тощо.
Раніше ця послуга була доступна лише на порталі “Дія” або в ЦНАПі. В застосунку оформлення документів стане простішими, а дані підтягуватимуться з реєстрів автоматично. “Дія” відразу покаже, якщо щось не так, і підкаже, як виправити, а ще надсилатиме push-сповіщення, коли документ відправлено, розглянуто чи прийнято на порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (ЄДЕСББ), зазначається в повідомленні.
Ці зміни зменшать вплив людського фактора, спростять процедури отримання послуг та забезпечать контрольованість процесів.
Цифровізація будівельних послуг реалізується у співпраці Міністерства розвитку громад та територій й Міністерства цифрової трансформації за підтримки проєкту “Цифровізація для зростання, доброчесності та прозорості” – UK DIGIT, що впроваджується Фондом Євразія та фінансується UK Dev. Партнер проєкту — Фонд Східна Європа.
Хорватія — популярна країна для інвестування в нерухомість на узбережжі Адріатики. Проте, перш ніж купувати квартиру або будинок, варто враховувати не лише вартість самої нерухомості, а й податки при купівлі, реєстраційні збори та щорічне утримання.
Податок на купівлю нерухомості
Ставка: 3 % від оціночної вартості, визначеної місцевим податковим органом.
Хто сплачує: покупець.
Коли сплачується: протягом 30 днів після отримання податкового повідомлення.
Якщо купівля здійснюється у будівельної компанії (новобудова з ПДВ) — податок не сплачується, а замість цього в ціну включено 25 % ПДВ.
Приклад: Купівля вторинної квартири за €200 000 → податок = €6 000.
Реєстраційні витрати
Нотаріус: €200–800 залежно від складності угоди.
Юрист (опціонально): 0,5–1,5 % від вартості об’єкта.
Реєстрація в земельному кадастрі (Ured za katastar): €40–60.
Переклад документів (якщо нерезидент): €50–150.
Щорічний податок на нерухомість (з 2025 року)
З 1 січня 2025 року в Хорватії діє новий податок на житлову нерухомість, що замінив «курортний збір».
Хто має платити?
Власники другої нерухомості, вакантного житла або об’єктів, що здаються короткостроково (менше ніж 10 місяців).
Не стосується житла, яке:
є основним місцем проживання;
здане в довгострокову оренду (10+ місяців на рік);
використовується для с/г цілей, або визнано непридатним для проживання.
Ставка визначається муніципалітетом:
від €0,60 до €8/м² на рік.
При відсутності рішення — автоматично застосовується мінімальна ставка €0,60/м².
Приклад: Квартира площею 70 м² у Спліті → €2/м² → €140/рік
Комунальні витрати
Комунальний збір (комунална накнада):
~€0,3–0,6/м²/місяць;
залежить від міста, району, типу об’єкта.
Плата за вивіз сміття:
€10–25/місяць.
Вода + каналізація:
€1,5–2,5/м³.
Електрика:
середній рахунок для квартири — €40–60/місяць (у міжсезоння).
Інтернет, ТБ:
€25–35/місяць.
Податок на дохід від оренди
Якщо нерухомість здається в оренду:
Фіксований податок + туристичний збір (~€300–500/рік).
Додатково: щорічна реєстрація об’єкта як туристичного (категоризація).
Може виникнути потреба в реєстрації як фізична особа-підприємець (обязкове при доходах вище €40 000/рік).
Податок на приріст капіталу (при продажу)
Якщо ви продаєте нерухомість менше ніж через 2 роки після купівлі → податок 10 % від прибутку.
Після 2 років — звільнення від податку (за умови, що це не комерційна діяльність).
Нерухомість у Хорватії залишається привабливою для інвесторів та покупців з ЄС, України та інших країн. Але з 2025 року обслуговування стало дорожчим через новий щорічний податок. При купівлі варто враховувати як початкові витрати (до 4–5 % додатково до ціни), так і щорічні витрати (від €500+ залежно від площі і використання).
Джерело: http://relocation.com.ua/podatki-na-neruhomist-u-horvatiyi-u-2025-rotsi-analiz-vid-relocation/
Продажі вітчизняного сиру вдається утримувати виключно за рахунок використання акційних розпродажів, а результати у більшості операторів поки далекі навіть від рівня минулого року, основною перешкодою вітчизняні сировари вважають імпорт європейського сиру, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “Інфагро”.
“Очікуваного зменшення імпорту сиру через зміцнення курсу євро поки не відбувається. У травні в Україну було завезено на 30% більше твердих, напівтвердих та “білих” сирів. Окремо закупки твердих і напівтвердих сирів зросли на 22% до травня минулого року”, – зазначили аналітики.
Вони зазначили, що імпортний сир займає досить значну частку українського ринку, і у продажах європейського сиру акції використовуються не менш активно, ніж у продажах сиру українського виробництва.
Незважаючи на величезні проблеми з реалізацією, українські сировари не знижують базові ціни на свою продукцію, водночас акційні знижки часто сягають 25%, констатували в “Інфагро”.
Обсяги зовнішньої торгівлі молокопродуктами у першій половині червня 2025 року склали $19,5 млн, що на 29% менше проти першої половини травня (-29%), повідомила експертно-аналітична служба Спілки молочних підприємств України (СМПУ).
В галузевому об`єднанні зауважили, що обсяги експорту молокопродуктів знизилися на 44%, обсяги імпорту на 4%. Співвідношення обсягів експорту/ імпорту у червні становило 0,96,у травні – 1,6, у квітні – 1,2 разів.
При цьому в структурі експорту частка молока і вершків не згущених зменшилася на 47%, молока і вершків – на 58%, молочної сироватки – на 50%, масла вершкового/молочних жирів – на 51%, сирів усіх видів – практично не змінились.
Водночас імпорт кисломолочних продуктів скоротився на 6%, сирів всіх видів – також на 6%.
“Обсяги експорту в червні будуть найнижчими із січня поточного року”, – прогнозують в СМПУ.
