Виробник банок та пляшок з безбарвного скла ТОВ “Пісківський завод скловиробів” (ПЗС, Бучанський р-н Київська обл.) у січні-березні 2026 року збільшив чистий дохід від реалізації продукції на 19,4% порівняно з тим самим періодом 2025 року – до 438,6 млн грн.
Згідно з проміжною фінансовою звітністю компанії, вона завершила перший квартал з чистим прибутком 1 млрд 663 млн грн, тоді як роком раніше збиток становив 37,2 млн грн.
Компанія отримала 19 млн грн валового прибутку (у першому кварталі 2025 року збиток 7,7 млн грн), а прибуток від операційної діяльності перевищив 2 млрд грн (за рахунок статті “інші доходи”, що становили 1,8 млрд грн), тоді як торік збиток сягав майже 13 млн грн.
Непокритий збиток станом на 31 березня 2026 року становив 824,8 млн грн, тоді як на початок року – 2 млрд 487 млн грн.
За даними звіту, частка експорту в загальному обсязі продажів становиоа 77,7% (майже 341 млн грн). Серед країн-імпортерів – Польща, Iталiя, Нiмеччина, Францiя, Грецiя, Румунiя, Туреччина, Литва, Латвiя, Молдова, Грузiя,
Основними клієнтами компанія називає Francesco Arpaia, Saulite Partikas Grupa SIA, ТОВ “Феррет”.
За перший квартал завод виготовив більш ніж 78,4 млн од. продукцiї (зокрема 72,5 млн банок та майже 6 млн пляшок), що в грошовому вимірі становить 375,4 млн грн.
В звіті нагадується, що після початку повномасштабного вторгнення завод зупиняв роботу і після охолодження печей протягом травня 2022 – червня 2023 року тривали роботи з вiдновлення виробництва на однiй з двох печей, яку було запущено в червні 2023 року.
Водночас підкреслюється, що робота тiльки однiєї печi має наслiдки для асортименту готової продукцiї: якщо до вiйни завод виробляв продукцiю з безбарвного скла (Flint) та кольорового (коричневого i зеленого), то зараз тiльки з безбарвного скла.
В той же час компанії вдалось знов збільшити експортні поставки за рахунок змін в географії ринку збуту після іх падіння у 2023 році до 47% обсягу продажів.
ПЗС оцінює конкуренцію в галузі як жорстку, і зазначає, що деякі українські підприємства-конкуренти, як і Пісківський завод скловиробів, зазнали втрат та руйнувань внаслiдок вiйни.
Серед конкурентів, зокрема, в Рівненській області вказані “Консюмерс-Скло-Зоря” (пляшки та банки з прозорого скла), “Костопiльський завод скловиробiв”(склотара для слабо- та безалкогольних напоїв, тари парфумерної та консервної, горiлчаних пляшок), “Рокитнiвський скляний завод” (пляшки iз зеленого, коричневого та прозорого скла).
Також серед виробників аналогічної продукції – “Малинiвський склозавод” (Чугуєвський р-н Харківської обл.), “Ветропак Гостомельський склозавод” (Київська обл.), “Мерефянська скляна компанiя” (Харківська обл.)
Серед інших проблем галузі завод зазначає в умовах зниження споживчого попиту в Україні – процес стагнацiї, за кордоном- зростання конкуренцiї i демпiнгування.
“Основне завдання на наступнi декiлька рокiв – вийти на довоєннi обсяги виробництва, а для цього потрiбно вiдновити виробничий процес на печi №1”, – йдеться у звіті.
Згідно зі звітом компанії за 2025 рік, у цьому році вона планує запустити другу скловарну пiч, яка на 75% збiльшить виробничi потужностi, що дасть змогу наростити експорт i оптимiзувати витрати.
При цьому, зазначає ПЗС, близько 2/3 готової продукцiї планується експортувати до країн ЄС, де в останнi кiлька рокiв спостерiгається стiйке зростання попиту на скляну тару (прирiст близько 5% на рiк) через пiдвищення iнтересу до екологiчно чистих пакувальних матерiалiв.
Завод у 2025 році збільшив чистий дохід від реалізації на 12% порівняно з 2024 роком – до 1 млрд 607 млн грн, отримавши 227,9 млн грн збитку.
На підприємстві на початок другого кварталу 2026 року працювало 449 осiб.
Ціни на будівельно-монтажні роботи (БМР) в Україні у березні 2026 року зросли на 16,2% порівняно з березнем-2025, повідомила Державна служба статистики (Держстат).
За даними статвідомства, у березні-2026 до березня-2025 ціни зросли в усіх сегментах будівництва: у житловому будівництві на 15,3% (на 9,2% порівняно з попереднім місяцем), у нежитловому – на 17,3% (9,7%), інженерному – на 16,1% (9,3%).
У січні-березні поточного року до аналогічного періоду минулого ціни на БМР виросли на 9,9%, зокрема, у житловому секторі – на 9,2%, нежитловому – 10,4%, інженерному – 9,7%.
Порівняно з попереднім кварталом, у січні-березні 2026 року ціни на БМР виросли на 6,1%, зокрема, у житловому будівництві – на 5,3%, нежитловому – 6,6%, інженерному – 6,1%.
Держстат також порівняв поточні показники цін з середньорічним показником 2021 року. Так, у першому кварталі 2026 року житловому секторі ціни виросли на 83,6%, у нежитловому – на 84,1%, в інженерному – 78,6%.
Як повідомлялося, у 2025 році ціни на БМР виросли на 5,8% порівняно з попереднім роком, у 2024 році – на 7,9%, у 2023 – на 15,8%.
Завод “Каметсталь” гірничо-металургійної групи “Метінвест”, створений на потужностях Дніпровського меткомбінату (Кам’янське Дніпропетровської обл.), провів капітальний ремонт частини обладнання технології вдування пиловугільного палива (ПВП) у домені печі для зменшення енерговитрат.
Згідно з інформацією підприємства, ефективність доменного виробництва на “Каметсталі” нерозривно пов’язана з надійністю технології вдування ПВП, тому для забезпечення стабільної роботи цього обладнання капітально відремонтовано контур помелу №2 – ключовий етап цьогорічної модернізації комплексу ПВП.
Як уточнюється, ПВП – енергетичний ресурс, що виступає високоефективною вуглецевою складовою і дає змогу радикально скоротити витрати природного газу або повністю відмовитися від нього в процесі плавки. Також вдування ПВП дає можливість зменшувати витрати безпосередньо коксу, коксового еквівалента умовного палива та впливає на підвищення продуктивності доменних печей.
Дільниця ПВП забезпечує паливом не лише доменне виробництво, а й обертові печі вапняно-випалювального цеху.
“Каметсталь” створено на базі ПрАТ “Дніпровський коксохімічний завод” (ДКХЗ) і ПАТ “Дніпровський металургійний комбінат” (ДМК). Входить до групи “Метінвест”.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європи. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Попри обстріли та руйнування ДТЕК вдалося у січні-березні 2026 року збільшити сплату податків до 14 млрд, що на 10% більше у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, повідомив енергохолдинг у понеділок.
“У центральний бюджет було сплачено майже 13 млрд грн, а у місцеві – понад 1 млрд грн”, – зазначили у компанії.
Як пояснили у ДТЕК, група продовжує посилено готуватися до наступної зими, тому інвестує у ремонти теплоелектростанцій і електромереж після ворожих атак, та активно будує нові об’єкти відновлювальної енергетики.
В обидва вказані напрямки було інвестовано понад 101 млрд грн з початку повномасштабного вторгнення.
Ритейлер побутової техніки та електроніки Comfy (ТОВ “Комфі Трейд”) в січні-березні 2026 року отримав 14 млрд грн виторгу, що на 28% більше порівняно з аналогічним періодом 2025 року, повідомляє пресслужба компанії.
Сума сплачених податків та зборів склала 643 млн гривень, що на 14% більше, ніж у першому кварталі 2025 року.
“Ринок ритейлу та поведінка клієнтів змінюється. Межа між офлайн та онлайн магазинами практично стерлась — і клієнт хоче отримувати найкращий досвід незалежно від обраного шляху до покупки. Тому ми розвиваємо Comfy як єдиний безшовний досвід, в 2026 році інвестуємо в цифровізацію та зручність кожного кроку клієнтського шляху. Один із ключових кроків — цього року ми розпочинаємо тестування функціоналу маркетплейсу. Кожна третя покупка сьогодні — онлайн. Завтра це буде кожна друга. Ми до цього готуємось”, — розповів СЕО Comfy Геннадій Вербиленко.
Драйвером зростання у звітний період залишається розвиток e-commerce, частка онлайн-продажів Comfy досягла 36,6% (+6,6 в.п. до Q1 2025 року). Мобільний застосунок Comfy сьогодні генерує понад третину всіх онлайн-продажів компанії. Кількість завантажень за січень-березень 2026 року зросла на 8%, а частка щомісячно активних користувачів (MAU) збільшилася за рік на 38%.
Дані першого кварталу 2026 року свідчать про зміну споживчої поведінки українців у бік раціональності та функціональності. Найбільшу динаміку продемонстрували: миючі пилососи (на 380%), ігрові клавіатури ( на 374%), refurbished-планшети (відновлені) – на 205%, епілятори – на 191% стайлери для волосся – на 73,3%, що свідчить про інвестиції українців у домашній комфорт та автономність. Також стабільно зростають продажі фотокамер (+65,3%), мультипечей (+46,4%), сушильних машин (+23,8%) та ноутбуків (+23,7%). Орієнтуючись на ці тренди, COMFY посилює категорії з високою практичною цінністю та сегмент відновленої техніки (refurbished) як відповідь на запит щодо розумної економії та екологічності.
У першому кварталі 2026 року компанія відкрила два нових магазини: у Львові (ТРЦ Victoria Gardens) та великий двоповерховий об’єкт у Дніпрі (проспект Героїв, 1-М). Також відновив роботу магазин у Запоріжжі: після влучання російського дрона та пожежі в ТЦ “Амстор” 2 січня, частина техніки та приміщення були знищені, але вже наприкінці лютого магазин відновлено).
Станом на кінець березня мережа Comfy налічує 115 магазинів у 56 містах України. До кінця року заплановано ще два відкриття. За даними компанії, виторг за підсумками 2025 року склав 55,8 млрд грн , що на 17% більше, ніж у 2024 році, Впродовж року компанія сплатила до державного бюджету 2,3 млрд грн податків і зборів.
Elementum Energy, дочірня компанія VR Capital Group, в реалізації в Україні свого пілотного проєкту установки зберігання енергії (УЗЕ) обрала сценарій поєднання її з Дністровською ВЕС загальною встановленою потужністю 100 МВт для оптимізації роботи генерації, оскільки вважає його найбільш ефективним для ВДЕ гравців, повідомив комерційний директор компанії Роман Волошенюк.
“Ми пішли в сценарій, який доволі мало в Україні розглядають, – УЗЕ як інструмент оптимізації наших діючих активів. Наш пілотний проєкт УЗЕ 10 МВт потужності та 20 МВт*год ємності направлений на взаємодію з нашою ВЕС 100 МВт. Ми розглядаємо УЗЕ не як окремий самостійний бізнес, а як інструмент для власної генерації”, – сказав Волошенюк під час Energy Storage Day-2026, організованому Українською вітроенергетичною асоціацією.
Він пояснив, що перші два сценарії – діяльність УЗЕ за державною підтримкою за результатами аукціонів НЕК “Укренерго” на допоміжні послуги та ціновий арбітраж – компанія вирішила не застосовувати з низки причин.
“Ми маємо негативний досвід роботи з державною підтримкою – борги за “зеленим” тарифом, одностороннє зрізання його ставок, зміна умов відповідальності за небаланси – цей список можна продовжувати. Наступний домінуючий сценарій – це ціновий арбітраж. Там ми бачимо великі спреди, але є зворотній бік – це велика волатильність і часті зміни регуляторного поля”, – пояснив Волошенюк.
Водночас він зазначив, що третій сценарій, який вибрала компанія, виглядає найбільш ефективним, оскільки дозволяє об’єднувати одразу кілька напрямків.
По-перше, завдяки цьому вдається застосовувати класичний арбітраж з перенесення в часі виробництва та продажу електроенергії, і це дає можливість оптимізувати виробіток. По-друге, з’являється можливість балансуватися й уникати зайвих витрат на оплату небалансів, які, за словами Волошенюка, складають кожен третій вироблений ВЕС МВт*год.
По-третє, сценарій УЗЕ плюс ВЕС дозволяє оптимізувати обсяги обмежень виробітку е/е з боку системного оператора “Укренерго” в години профіциту.
“Відповідно, ми маємо комбінацію з трьох сценаріїв та переходити на той з них, який буде більш вигідним та ефективним. Наша модель роботи показує, що оптимальний розподіл застосування УЗЕ виглядатиме так: арбітраж та робота з обмеженнями – це 70% застосування УЗЕ, ще 30% – робота з небалансами. Залишилося лише підтвердити припущення – ми очікуємо протестувати пілот найближчим часом”, – пояснив комерційний директор Elementum Energy.
При цьому він наголосив, що “серцем нашого концепту” є розробка власного софтового рішення, яке буде поєднувати всі ці сценарії в режимі реального часу й автоматично вибирати та переключати на найпродуктивніший з них.
“Все це дозволяє мати стабільну бізнес-модель використання УЗЕ: поєднання різних напрямків її роботи та власні програмні інструменти для керування системою”, – резюмував Волошенюк.
Elementum Energy, дочірня компанія VR Capital Group, міжнародний інвестор у секторі відновлюваної енергетики України. Компанія управляє портфелем СЕС і ВЕС загальною потужністю 636 МВт і продовжує розробку нових проєктів у сфері вітрової енергетики та систем накопичення енергії.
На початку грудня 2024 року Elementum Energy заявила, що придбала проєкт 200 МВт вітроенергетичних потужностей на заході України і має намір підготувати його до будівництва наприкінці 2025 року.
Також компанія анонсувала плани до кінця 2026 року запустити в роботу ВЕС 60 МВт “Дунай” на півдні Одещини.
Про розробку пілотного проєкту УЗЕ 10 МВт Elementum Energy повідомила наприкінці 2025 року.
