Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” у січні-квітні поточного року збільшив відвантаження прокату на 5,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 819,6 тис. тонн з 865,7 тис. тонн.
Згідно із пресрелізом компанії, виплавка сталі за перші чотири місяці становила 914,7 тис. тонн (у січні-квітні-2025 – 1 млн 18,9 тис. тонн), чавуну – 1 млн 12,9 тис. тонн (1 млн 132,4 тис. тонн).
У квітні “Запоріжсталь” виробила 193,5 тис. тонн чавуну, 156,6 тис. тонн сталі, відвантажено 159,1 тис. тонн прокату, тоді як попереднього місяця випустила 316,4 тис. тонн чавуну, 298,2 тис. тонн сталі, відвантажила 254,6 тис. тонн прокату.
При цьому пояснюється, що зниження виробничих показників пов’язане із позаплановою зупинкою виробничих потужностей підприємства, спричиненою атакою російської армії на інфраструктуру регіону. Під час вимушеного простою виконано комплекс ремонтів та технічного обслуговування виробничих агрегатів та очисних споруд для підвищення надійності їхньої роботи надалі.
В іншому пресрелізі повідомляється, шо запорізькі підприємства “Метінвесту” – “Запоріжсталь”, “Запоріжкокс”, “Запоріжвогнетрив” і “Метінвест Машинері” – у першому кварталі 2026 року сплатили понад 778 млн грн податків і зборів до бюджетів усіх рівнів, збільшивши відрахування на 10% у порівнянні з аналогічним періодом 2025 року. Найбільші обсяги відрахувань традиційно забезпечили єдиний соціальний внесок, податок на доходи фізичних осіб, екологічний податок та військовий збір.
Крім того, підкреслюється, що підприємства “Метінвесту” стабільно залишаються лідерами за обсягом сплачених податків у Запоріжжі. До місцевих бюджетів за перший квартал поточного року спрямовано 250 млн грн, що на 7% більше, ніж торік. В умовах повномасштабної війни група у Запоріжжі продовжує системно підтримувати економіку країни та громади. Керуючись принципами соціального партнерства заради сталого розвитку регіонів присутності, Компанія разом з підприємствами у діалозі з громадою реалізує освітні проєкти, ветеранські програми, долучається до відновлення інфраструктури, пошкодженої обстрілами.
“Від початку повномасштабної війни “Запоріжсталь” та інші підприємства “Метінвесту” в Запоріжжі спрямували до економіки України понад 14 млрд грн”, – зазначив в. о. генерального директора меткомбінату Тарас Шевченко.
Загалом, з урахуванням асоційованих компаній і спільних підприємств, група у січні-березні 2026 року перерахувала до бюджетів усіх рівнів України 4,3 млрд грн податків і зборів. Від початку повномасштабного вторгнення, разом із результатами першого кварталу 2026 року, загальний внесок компанії в економіку країни становить близько 78 млрд грн.
Як повідомлялося, “Запоріжсталь” у 2025 році збільшила випуск прокату на 15,2% порівняно з попереднім роком – до 2 млн 794,6 тис. тонн з 2 млн 426,7 тис. тонн. Виплавка сталі становила 3 млн 212,2 тис. тонн (у 2024 році – 2 млн 890,8 тис. тонн), чавуну – 3 млн 567,8 тис. тонн (3 млн 106,3 тис. тонн).
“Запоріжсталь” у 2024 році збільшила випуск прокату на 18,1% порівняно з 2023 роком – до 2 млн 426,7 тис. тонн з 2 млн 54,7 тис. тонн, сталі – на 17,2%, до 2 млн 890,8 тис. тонн, чавуну – на 14,2%, до 3 млн 106,3 тис. тонн.
“Запоріжсталь” – одне з найбільших промислових підприємств України, продукція якого користується широким попитом у споживачів як на внутрішньому ринку, так і в багатьох країнах світу.
“Запоріжсталь” є спільним підприємством групи “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (71,24%) і Smart Steel Limited (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Крос-курс долара США до євро на кінець 2026 року становитиме $1,16/EUR1, таку оновлену оцінку Кабінет міністрів затвердив у проєкті змін до державного бюджету України (№15224), тоді як раніше він передбачав його на рівні $1,08/EUR1.
Як зазначається у пояснювальній записці до проекту, такі зміни вплинули на оцінку граничних обсягів державного боргу: він скоротиться лише на 332,2 млрд грн, хоча фінансування державного бюджету за рахунок боргових операцій буде меншим на 651,5 млрд грн завдяки залученню 13,2 млрд євро нової бюджетної підтримки Європейського Союзу в рамках Ukraine Support Loan.
Згідно з проектом, пропонується встановити граничний обсяг державного боргу на кінець цього року в розмірі 10 трлн 145, 6 млрд грн та граничний обсяг гарантованого державою боргу в розмірі 464,6 млрд грн при доходах бюджету в розмірі 5 трлн 195,9 млрд грн та видатках у розмірі 6 трлн 407,1 млрд грн.
Як повідомлялося, у розрахунках до державного бюджету України на 2026 рік уряд вперше зафіксував окремим показником прогнозний середньорічний курс євро до гривні – 49,4 грн/EUR1 на додаток до традиційного середньорічного курсу долара, який на цей рік Кабмін очікує на рівні 45,7 грн/$1.
В останні кілька років частка зобов’язань у євро у складі українського державного боргу значно зросла, оскільки ЄС став основним донором України, тоді як фінансова підтримка з боку США скоротилася.
Державний та гарантований державою борг за перший квартал 2026 року зріс у гривні на 190,4 млрд грн, або 2,1% – до 9 трлн 233,0 млрд грн, але в доларовому еквіваленті зменшився на $2,5 млрд, або 1,2% – до $210,8 млрд.
Частка боргу в євро на кінець березня цього року становила 44,08%, тоді як у доларах – 22,74%, у гривнях – 20,94%, у спеціальних правах запозичення (СПЗ, SDR) МВФ – 9,12%.
Національний банк України в оновленому квітневому Інфляційному звіті передбачає середньорічний курс долара до євро на рівні $1,18/EUR1, що відповідає поточному курсу, порівняно з $1,13/EUR1 у 2025 році.
Офіційний курс гривні до долара наразі становить 43,8033 грн/$1, до євро – 51,5433 грн/$1.
ФК «Шахтар» достроково став чемпіоном України з футболу за підсумками 27-го туру української Прем’єр-ліги, повідомляє Суспільне Спорт.
Це сталося після перемоги «Шахтаря» у матчі з СК “Полтава”, який гірники виграли з рахунком 4:0, оскільки перевага над найближчим конкурентом «Поліссям» становитиме 11 очок за три тури до завершення чемпіонату.
Для клубу це 16-й чемпіонський титул і перший за останні два роки.
ТОВ “Шувар” (Львів), яке керує однойменним львівським ринком сільськогосподарської продукції, за результатами роботи у 2025 році отримав 136,4 млн грн чистого прибутку, що на 49% більше за попередній рік.
Згідно з річним звітом підприємства, розміщеним у системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондових ринків (НКЦПФР), фінансовий результат до оподаткування становив 168,3 млн грн.
Як зазначається у фінансовому звіті, валовий прибуток підприємства виріс на 21,5% порівняно з попереднім роком – до 158,8 млн грн. Чистий дохід збільшився на 10,1%, до 305,4 млн грн.
Нерозподілений прибуток ТОВ “Шувар” у 2025 році виріс на 10,7%, до 566,8 млн грн. Поточні зобов’язання підприємства на кінець 2025 року зменшились на 38,3% – до 88,6 млн грн, довгострокові – на 3,3%, до 120,4 млн грн. Активи компанії у 2025 році виросли на 1,4%, до 796,8 млн грн.
За даними аналітичної системи YouControl, власниками ТОВ “Шувар” виступають ТОВ “Регіональний аграрно-маркетинговий центр “Шувар” (85%), ТОВ “Ринок сільськогосподарської продукції “Шувар” (10%) та Тетяна Амброскіна (5%). Кінцевими бенефіціарами зазначені Андрій Чіпчар і Роман Федишин.
“Шувар” – найбільший гуртовий ринок сільськогосподарської продукції у Львові на заході України. Загальна площа ринку понад 20 га, представлено 480 постійних орендарів. Входить до Світової організації оптових ринків. Протягом року на територію ринку заїжджає в середньому 1,4 млн автомобілів. Ринок входить до складу групи компаній “Шувар”, управління якою здійснює ТОВ “Шувар”.
Частка непрацюючих кредитів (NPL) у банківському секторі протягом січня-березня 2026 року скоротилася на 1 процентний пункт – до 12,92%, свідчать дані Національного банку України (НБУ).
«Факторами зменшення частки NPL у січні-березні 2026 року стали як збільшення обсягу нових кредитів кращої якості, так і врегулювання непрацюючих боргів», – зазначив Нацбанк у прес-релізі на сайті.
Валовий кредитний портфель банківської системи за перший квартал 2026 року зріс на 75,84 млрд грн – до 1 трлн 435,58 млрд грн, у тому числі в березні – на 3,66 млрд грн.
Динаміка валового обсягу непрацюючих кредитів протягом кварталу була нерівномірною: після зростання в січні показник у лютому-березні знижувався, а березневе скорочення на 5,55 млрд грн забезпечило основну частину квартального зменшення на 3,82 млрд грн – до 185,49 млрд грн.
Скорочення частки NPL у 1 кварталі року зафіксовано в усіх групах банків: у банків із держчасткою (без ПриватБанку) – з 25,07% до 23,86%, у ПриватБанку – з 8,45% до 7,74%, у фінустановах з іноземним капіталом – з 6,46% до 6,17% та у приватних українських банках – з 8,37% до 7,75%.
Якщо брати в абсолютному вимірі, NPL на 1 квітня збільшилися в ПриватБанку – на 592,0 млн грн, до 19,41 млрд грн, і в банках з іноземним капіталом – на 196,43 млн грн, до 18,76 млрд грн.
Першу п’ятірку банків за обсягом NPL сформували держбанки: Ощадбанк з 44,78 млрд грн (показник на початок року – 43,83 млрд грн), Укрексімбанк – 25,52 млрд грн (33,19 млрд грн), Сенс Банк – 23,92 млрд грн (22,46 млрд грн), Укргазбанк – 21,87 млрд грн (21,79 млрд грн) та ПриватБанк – 19,41 млрд грн (18,82 млрд грн).
До першої десятки також увійшли Райффайзен Банк з 8,17 млрд грн (8,05 млрд грн), ПУМБ – 5,04 млрд грн (4,94 млрд грн), ТАСкомбанк – 4,06 млрд грн (4,08 млрд грн), ОТП Банк – 3,71 млрд грн (3,19 млрд грн) та Ідея Банк – 3,52 млрд грн (3,17 млрд грн).
При цьому найвищу частку NPL серед банків з найбільшим кредитним портфелем мав Альянс Банк – 39,9% (49,6%), другим став Сенс Банк з 29,8% (28,5%), а трійку замикав Ідея Банк з 28,8% (28,6%).
Місця з четвертого по шосте посіли держбанки: Ощадбанк – 26,4% (26,5%), Укрексімбанк – 20,8% (25,3%) та Укргазбанк – 19,3% (20,1%).
До першої десятки також увійшли ТАСкомбанк з 16,3% (16,6%), МТБ Банк – 11,6% (9,9%), А-Банк – 10,9% (12,0%) та Радабанк – 10,6% (12,3%).
Центробанк зазначив, що в корпоративному секторі частка непрацюючих кредитів за перший квартал скоротилася з 16,99% до 15,73%, а в роздрібному – з 10,78% до 10,32%.
Як повідомлялося, тенденція до зменшення частки NPL триває з початку 2023 року, коли вони збільшилися до 38,1%. До повномасштабного вторгнення Росії проблемна заборгованість в українських банках скорочувалася з 2018 року: з 55% до 27% станом на 1 березня 2022 року.
У грудні 2025 року частка NPL різко знизилася – з 23,9% до 13,9% – після того, як ПриватБанк припинив визнавати близько 140 млрд грн старих гривневих активів непрацюючими.
У Чорнобильській зоні відчуження триває ліквідація масштабної лісової пожежі.
«Станом на 17:00 вогонь охопив 1200 га – поширенню вогню сприяє посушлива погода та різкі пориви вітру», – йдеться у повідомленні Держслужби з надзвичайних ситуацій у Telegram у суботу.
Загалом до гасіння пожежі залучено 374 особи, з них від ДСНС – 253 рятувальники.
«Ситуація повністю контролюється», – запевнили в ДСНС.
