Науково-виробниче підприємство «ЕНЕРГО-ПЛЮС» з початку повномасштабного вторгнення долучається до гуманітарних ініціатив та допомагає українським військовим. Кременчуцьке енергетичне підприємство забезпечує військові підрозділи автотранспортними засобами, необхідним спорядженням та технікою. Загальна сума допомоги з початку повномасштабного вторгнення складає більш як 8 мільйонів гривень.
Кошти були спрямовані на закупівлю фургонів VOLKSWAGEN TRANSPORTER Т5 та Mercedes-Benz VITO, а також легкових автомобілів та позашляховиків Renault Duster, NISSAN NAVARA, MITSUBISHI L200 та три авто FORD RANGER. А також на паливо та мастильні матеріали й обслуговування і ремонт автотехніки.
Ще одним напрямком благодійної діяльності компанії є забезпечення військових спорядженням, інструментами, оргтехнікою та інше. Окремою частиною ініціативи є закупівля та передача 5-ти генераторів, які є важливим елементом для енергозабезпечення на передовій.
– Сьогодні кожен з нас має наближати нашу державу до перемоги. Українські воїни щодня ризикують своїм життям, заради незалежності України і ми, об’єднуючи спільні зусилля, зобов’язані їм допомагати, – підкреслює Євген Корф, директор ТОВ «НВП «ЕНЕРГО-ПЛЮС».
Не менш вагомим є гуманітарний напрямок, адже на початку вторгнення, тисячі людей потребували прихистку. Тому компанія також долучилися до ініціативи Благодійного фонду «Довіра та допомога» з будівництва притулку для тимчасово переміщених осіб.
Основною діяльністю компанії є проєктування, розробка, впровадження систем промислової автоматизації, електропостачання та різних електротехнічних систем для українських підприємств та приватних компаній.
ПрАТ “Дніпровський металургійний завод” (ДМЗ, раніше – “Дніпрококс”), що входить до DCH Steel групи DCH бізнесмена Олександра Ярославського, сплатив понад 657 млн грн податків 2023 року, що на 64% вище порівняно з 2022 роком.
Згідно з інформацією компанії, у структурі платежів до бюджетів усіх рівнів найбільша сума податку на додану вартість – 277,5 млн грн. Розмір податку на прибуток становить 122 млн грн, єдиного соціального внеску, ренти та інших внесків – 257 млн грн.
При цьому наголошується, що цей результат значної підтримки бюджету держави був відзначений головою Комітету Верховної Ради України з фінансів, податкової та митної політики Данилом Гетманцевим. Він надіслав на підприємство лист подяки, в якому відзначив наполегливу працю колективу заводу, і наголосив, що ДМЗ є одним із лідерів галузі за показником сплати податків.
“Я вдячний кожному співробітнику Дніпровського металургійного заводу за внесок у підвищення обороноздатності нашої країни, її витримку і силу. Ми продовжуємо працювати на економічному фронті для підтримки фінансової стійкості держави”, – наголосив генеральний директор компанії DCH Steel Віталій Баш.
Завод у 2023 році збільшив випуск металопрокату на 86,2% порівняно з 2022 роком – до 105,6 тис. тонн, коксу – на 38,5%, до 292,7 тис. тонн.
ДМЗ спеціалізується на випуску сталі, чавуну, прокату і виробів з них. Група DCH 1 березня 2018 року підписала договір про купівлю у Evraz Дніпровського метзаводу.
Суми до відшкодування зменшились майже у півтора рази
Податок на додану вартість (ПДВ) склав п’яту частину від усіх доходів до держбюджету у 2023 році. Усі платники ПДВ мають право на відшкодування цього податку. Проте лише 63% від запитаного відшкодування ПДВ було виплачено Державною Податковою службою (ДПС) у 2023 році.
Торік ПДВ з ввезених товарів склав 366,2 млрд грн — збільшився в 1,4 рази порівняно з першим роком повномасштабної війни. Це майже стільки ж, як у 2021 році — 380,7 млрд грн.
Натомість внутрішній ПДВ — тобто податок на товари, що вироблені в країні — виріс на 10% до 2021 року.
Ситуація з відшкодування ПДВ у 2023 році трохи покращилась, проте все ще не сягла довоєнних показників. Так, минулоріч Податкова повернула 63% від сум, заявлених до відшкодування — майже 78,5 млрд грн. Це у 1,6 разів менше, ніж у 2021 році. Варто зазначити, що і суми до відшкодування зменшилися в 1,4 рази у порівнянні до того ж довоєнного року.
Загалом, найгірші показники відшкодування ПДВ за останні 4 роки зафіксовано у 2022 році — лише 48% від затребуваних сум, а найкращі — у ковідному 2020-му: 97% від запитаного.
Минулоріч ПДВ з вітчизняних товарів, з урахуванням відшкодування, склав 8,6% бюджету, а ПДВ з імпортних товарів — 11,5%. На ПДВ припадає 20% від усіх доходів до держбюджету у 2023 році. Для порівняння, у 2022 році ПДВ приносив державній казні 25% доходу.
26 лютого 2024 року в Києві відбувся Grand Pitch Day освітньо-грантової програми Початок. Десять фіналісток Програми презентували журі свої бізнес-ідеї та змагалися за два головні заохочення проєкту — до $5 000 додаткового фінансування на впровадження власних бізнес-ідей.
Освітньо-грантова програма Початок мала на меті покращити бізнес-навички українських жінок та допомогти їм запустити чи розвинути власну справу. Проєкт передбачав онлайн- та офлайн-навчання, консультації провідних психологів, менторський супровід бізнес-експертів та фінансову підтримку на розвиток бізнесу.
Десять фіналісток Grand Pitch Day було обрано з 200 учасниць Програми, які вже під час своєї участі в проєкті залучили фінансову підтримку до $3 000 на розвиток бізнесу. Учасниці мали найвищі бали за власні бізнес-презентації від менторів мережі центрів підтримки підприємців Дія.Бізнес, активно відвідували освітні заняття впродовж навчання та, відповідно, мали високу успішність у проєкті.
«Ми в Мінцифрі будуємо країну підприємців. Саме тому створили національний проєкт Дія.Бізнес, який надає безоплатні можливості та інструменти для підприємців. Особливу увагу приділяємо підприємицям, адже зараз на жінок припадає 60% нових ФОПів. Тож ми прагнемо допомогти українкам здобути необхідні бізнес-знання та отримати профільну підтримку. Освітньо-грантова програма Початок стала рекордною за швидкістю реєстрацій та активністю учасниць. У ній взяли участь майже 6 000 підприємиць, з яких 200 учасниць отримали до $3 000 на розвиток власної бізнес-ідеї чи нового для себе напряму діяльності», — зазначила Валерія Іонан, заступник Міністра цифрової трансформації з питань європейської інтеграції.
Валерія Іонан, заступник Міністра цифрової трансформації з питань європейської інтеграції
За результатами голосування журі, два головні заохочення Програми Початок отримали учасниці:
● Ірина Антончик, садовий центр «АгроХобі». Навчалася на базі центру Дія.Бізнес у Луцьку
● Наталя Ольшанська, виробництво натуральної продукції з кизилу Famberry. Навчалася на базі центру Дія.Бізнес у Кривому Розі
Переможниці Grand Pitch Day
«Офіс з розвитку підприємництва та експорту й національний проєкт Дія.Бізнес активно долучаються до реалізації освітньо-грантових проєктів, які орієнтовані на підтримку жіночого підприємництва. Програма Початок стала для багатьох українських жінок важливим першим кроком для створення бізнесу або необхідним натхненням продовжувати розвивати власну справ. Під час навчання учасниці здобули нові бізнес-знання, ментальну, менторську та фінансову підтримки. Сьогодні ми побачили конкурентоспроможних, сильних та креативних учасниць, які довели на власному прикладі, що український бізнес не стоїть на місці, а активно рухається до нових звершень», — сказав Андрій Ремізов, директор Офісу з розвитку підприємництва та експорту.
Андрій Ремізов, директор Офісу з розвитку підприємництва та експорту
Усього в освітньо-грантовій програмі взяли участь понад 6 000 підприємиць
У першому етапі навчання учасниці відвідали 11 онлайн-лекцій від провідних бізнес-експертів та психолога проєкту. Підприємиці дізналися більше про: аналіз бізнес-моделі, управління фінансами, психологію лідерства для жінок, стратегії успіху та саморозвитку, цифрову трансформацію малого й середнього бізнесу, управління командою та побудову HR-процесів тощо.
До другого етапу навчання потрапили 367 учасниць, які представили незалежним менторам проєкту презентації щодо власного майбутнього або вже діючого бізнесу. Окрім цього підприємиці були залучені до 11 онлайн- та офлайн-занять з бізнесу, психології на базі центрів Дія.Бізнес, отримали індивідуальний менторський супровід та можливість поборотися за фінансову підтримку Програми. Загальний грантовий фонд програми — 22 570 000 гривень.
«Grand Pitch Day має величезне значення як ключовий момент проєкту ООН Жінки “Посилення гендерного реагування та запобігання насильству щодо жінок і дівчат в умовах гуманітарної кризи та кризи біженців в Україні”. Цей захід є кульмінацією зусиль, платформою, де прагнення та підприємницькі починання жінок посідають центральне місце. Він надає учасницям унікальну можливість продемонструвати свої бізнес-ідеї, інновації та плани перед різноманітною аудиторією», — сказала Джулія Бруссард, заступниця представниці ООН Жінки в Україні.
Джулія Бруссард, заступниця представниці ООН Жінки в Україні
Експертним журі Grand Pitch Day були:
● Асліхан Озкан, спеціалістка з питань планування та партнерства, ООН Жінки в Україні
● Євгенія Клепа, директорка з партнерств та інновацій SET University
● Валерія Чачибая, продюсерка Forbes Ukraine
● Антон Шулик, фінансист, підприємець та співзасновник платформи fint8
Журі Grand Pitch Day
Критерії оцінки бізнес-проєктів учасниць Grand Pitch Day, за якими оцінювало журі:
● Візія, спроможність втілити проєкт в життя — учасниці мають обґрунтувати покроковий план його реалізації.
● Бізнес-проєкт, актуальність та ефективність проєкту — ідея має відповідати наведеним цілям акселераційної програми та вимогам ринку, чинячи позитивний вплив на український бізнес та культуру ведення підприємницької діяльності.
● Реалістичність гіпотези — проєкт має бути спрямований на задоволення потреб цільової аудиторії та відповідати гіпотезі щодо ринкової ніші, яку компанія планує посісти.
● Конкурентні переваги — оцінюються параметри, що виділяють компанію, продукт, послугу або бізнес-концепт серед конкурентів у вибраній ніші.
● Фінансова стратегія — учасниці мають презентувати опис конкретних напрямів розвитку компанії, продукту, послуги або бізнес-концепту, на які будуть спрямовані подальші інвестиції, а також зазначити план збільшення дохідності проєкту.
Довідково:
Освітньо-грантову програму Початок втілювала мережа центрів підтримки підприємців Дія.Бізнес за сприяння Міністерства цифрової трансформації України, Офісу з розвитку підприємництва та експорту за підтримки UN Women Ukraine / ООН Жінки в Україні та Уряду Японії.
Бельгійське державне агентство з питань розвитку ENABEL має намір брати участь у проєктах відновлення критичної та соціальної інфраструктури в Україні, відкриє офіси в Києві та Харкові, повідомила пресслужба Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури (Мінвідновлення).
“Команда міністерства провела зустріч із міністром співробітництва у сфері розвитку великих міст Бельгії Кароліною Женею та головою Бельгійського держагентства з питань розвитку ENABEL Яном Ван Веттером. Сторони узгодили вже в березні почати реалізацію проєкти відновлення критичної та соціальної інфраструктури”, – ідеться в пресрелізі міністерства за підсумками зустрічі.
У повідомленні наголошується, що ENABEL має у своєму розпорядженні фінансування в $150 млн, отримане за рахунок “заморожених” у Бельгії російських активів.
Сторони також обговорили можливість співпраці у спільному зі Світовим Банком проєкті HOPE з відновлення пошкодженого через військові дії житла.
Ціни на сою в Україні просіли за місяць на 1,5 тис. грн/тонна і знизилися до 16,5 тис. грн/тонна, що пов’язано з падінням світових цін на неї, повідомили в аналітичному кооперативі “Пуск”, створеному в рамках Всеукраїнської аграрної ради (ВАР).
“В Україні ціни на сою активно знижуються за останній місяць. Якщо до кінця січня переробники закуповували сою за ціною понад 18 тис. грн/тонна, то на кінець січня цінники не перевищують 16,5 тис. грн/тонна. Здешевлення української сої відбувається внаслідок падіння світових цін на олійну”, – констатували аналітики.
За їхньою інформацією, Україна в лютому експортувала 290 тис. тонн із законтрактованого обсягу в 300 тис. тонн. Трейдерам складно реалізовувати українську сою на експорт через її високу ціну, зазначається в повідомленні.
Ключовими ринками для збуту української сої, на які зазвичай припадає 50-60% експорту, є Туреччина та Єгипет. Однак якщо в цих країнах тонна української сої завжди була на $10-15 дешевшою за бразильську, то наразі ціни не лише вирівнялися, але на український товар сою продовжать знижуватися.
“Світові ціни на олійну падають, чому сприяють рекордний урожай у Бразилії, прогнози високого врожаю в Аргентині, великі запаси сої в США”, – пояснили експерти.
Вони прогнозують, якщо на базисі DAP Польща-Румунія умовні ціни на сою становлять $420/тонна, то до кінця березня вони можуть знизитися до $390/тонна. Крім того, переробники знизили закупівельні ціни на тонні в діапазоні 16,5-16,8 тис. грн, до кінця березня падіння цін може досягти 16 тис. грн.
“Ще одним фактором, який підтримує зниження цін на українську олійну, є падіння цін на соєвий шрот у ЄС. До того ж раніше основним імпортером була Польща, але зараз ця країна не найкращий торговий партнер”, – резюмували в “Пуску”.
