Business news from Ukraine

“Укрзалізниця” отримає 11 млрд грн бюджетної підтримки

Пряме бюджетне фінансування АТ “Укрзалізниця” (УЗ) 2023 року становитиме 5 млрд грн, з яких за 10 місяців уже виділено 3,5 млрд грн, а ще на 6 млрд грн уряд надає державні гарантії за кредитами, які компанія залучає в міжнародних фінансових організацій, повідомило Міністерство фінансів України.

Зокрема, за інформацією Мінфіну, йдеться про 3,9 млрд грн від Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) і 2,1 млрд грн від Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР).

Уточнюється, що з уже виділених цьогоріч 3,5 млрд грн майже 3 млрд грн спрямовано на закупівлю нових пасажирських вагонів, зокрема, завершення оплати 100 пасажирських вагонів, замовлених 2021 року, і 44 вагони 2023 року.

“Попередню оплату для придбання 44 нових пасажирських вагонів здійснено 28 жовтня цього року, серед них передбачено постачання 9 нових плацкартних вагонів. Це будуть перші нові плацкартні вагони, придбані за останні 15 років, і перші плацкартні вагони українського виробництва”, – наводяться в релізі слова заступника міністра фінансів Олександра Кави. Він нагадав, що раніше закуповувалися російські плацкартні вагони.

За інформацією Мінфіну, також триває робота з реалізації міжнародних проєктів, спрямованих на відновлення залізничної інфраструктури: залучення позики від ЄБРР на суму до EUR200 млн у рамках Проєкту “Надзвичайна підтримка української залізниці”, гранту Світового банку $25 млн у рамках проєкту “Відновлення критично важливої інфраструктури та мережевого сполучення” (RELINC), кредиту Франції на EUR37,6 млн, а також грантової допомоги від Швейцарії на 14 млн швейцарських франків.

Як повідомлялося, УЗ цієї осені підписала з Крюківським вагонобудівним заводом (КВБЗ, Полтавська обл.) договір на виготовлення 44 пасажирських вагонів за 1,951 млрд грн з умовою поставки до 31 грудня 2025 року.

КВБЗ до весни 2023 року завершив виконання замовлення “Укрзалізниці” на поставку 100 пасажирських вагонів у рамках укладеного у 2021 році договору більш ніж на 3 млрд грн, проте вказував на прострочення оплати.

, ,

KSG Agro завершив збирання соняшнику з урожайністю 24 ц/га

Господарства агрохолдингу KSG Agro завершили збиральну кампанію соняшнику на площі 7 тис. 360 га з врожайністю 24 ц/га, повідомила прес-служба агрохолдингу.

“Для нас результати збиральної кампанії позитивні – допомогли погодні умови з достатнім рівнем опадів. Ми прогнозували фінальну врожайність у проміжку 23-25 ц/га, а за фактом отримали 24 ц/га. Цьогорічна збиральна кампанія була відтермінована, оскільки частково ми використовували насіння з пізнім терміном. Окремо варто відзначити результати відділення “Апостолівське”, яке вперше з моменту своєї роботи у складі холдингу, досягло високих результатів врожайності соняшнику на рівні 24,5 ц/га”, – зазначив керівник рослинницького підрозділу компанії Дмитро Ємельченко, чиї слова наведені в прес-релізі.

За його інформацією, паралельно зі збиральною кампанією соняшнику господарства холдингу провели посів озимої пшениці на площі 2 тис. га і ріпаку на площі 1,5 тис. га.

“Особливістю цьогорічної посівної озимих стало те, що внаслідок погодних умов ми сіяли практично всуху. Проте отримані наприкінці жовтня сходи перебувають у задовільно-хорошому стані”, – зазначив Ємельченко.

Вертикально інтегрований холдинг KSG Аgro займається свинарством, а також виробництвом, зберіганням, переробкою та продажем зернових і олійних культур. Його земельний банк становить близько 21 тис. га в Дніпропетровській і Херсонській областях.

За даними агрохолдингу, він входить до топ-5 виробників свинини в Україні.

Минулий рік KSG Agro через розпочату РФ повномасштабну війну завершив із чистим збитком $1,68 млн порівняно з $17,71 млн чистого прибутку 2021 року, його EBITDA скоротилася в 5,5 раза – до $1,79 млн, а виручка – на 47,3%, до $16,2 млн.

У першому кварталі 2023 року агрохолдинг отримав $1,53 млн чистого прибутку, що на 17% менше, ніж за аналогічний період минулого року. Його EBITDA зросла на 23% – до $1,87 млн, а виручка – на 45%, до $5,12 млн.

, , ,

Ціни на нафту опускаються, Brent $84,8 за барель

Ціни на нафту опускаються у вівторок після невеликого підйому за підсумками попередньої сесії на тлі рішень Саудівської Аравії та РФ про продовження добровільного обмеження видобутку.

Вартість січневих ф’ючерсів на нафту Brent на лондонській біржі ICE Futures за даними на 7:10 кв. у вівторок становила $84,77 за барель, що на $0,41 (0,48%) нижче, ніж на закриття попередньої сесії. У понеділок ціна цих контрактів зросла на $0,29 (0,3%), до $85,18 за барель.

Ф’ючерси на нафту WTI на грудень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) подешевшали до цього часу на $0,36 (0,45%), до $80,46 за барель. За підсумками попередніх торгів вартість цих контрактів збільшилася на $0,31 (0,4%), до $80,82 за барель.

Тиск на ринок чинять побоювання ослаблення світової економіки і, відповідно, попиту на нафту. “Слабкі економічні очікування стримують нафтовий ринок і обґрунтовують позицію країн ОПЕК+, що обмежують видобуток”, – зазначає аналітик OANDA Крейг Ерлам, слова якого наводить Market Watch.

Минулими вихідними стало відомо, що Саудівська Аравія ухвалила рішення не змінювати обсяг добровільного скорочення видобутку нафти і збереже його на рівні 1 млн б/д до кінця 2023 року.

У грудні Ер-Ріяд може переглянути параметри обмежень, щоб ухвалити рішення або в бік поглиблення скорочення, або збільшення виробництва, повідомило в неділю саудівське державне агентство з посиланням на офіційне джерело в міністерстві енергетики країни.

Саудівська держкомпанія Saudi Aramco повідомила в понеділок, що збереже в грудні незмінною ціну на основний сорт нафти, що поставляється в Азію, – Arab Light. Ціна цього сорту для азіатських покупців зростала п’ять місяців поспіль.

РФ продовжить до кінця грудня 2023 року додаткове добровільне скорочення постачань нафти і нафтопродуктів на світові ринки на 300 тисяч барелів на день, яке набуло чинності у вересні та жовтні 2023 року.

,

​​​​​​​15 листопада UkraineInvest організує у Варшаві наймасштабніший інвестиційний форум FIT for Ukraine: Annual Meeting

Мета: залучення приватних інвестицій для відбудови України. Учасники обговорять найважливіші питання, з якими стикаються інвестори в Україні, окреслять інвестиційні досягнення 2023 року та визначать плани на наступний рік.

Захід відбудеться офлайн, у рамках найбільшої виставки з реконструкції України ReBuild Ukraine. Всі, хто бажають інвестувати в Україну та взяти участь у її відбудові, отримають найактуальніші аналітичні дані, інформацію про доступні інвестиційні стимули, успішні інвестиційні кейси, регуляторні зміни, практичні аспекти реалізації проєктів, інвестиційні проєкти в розробці UkraineInvest.

Щорічний форум об’єднає високопоставлених представників влади та бізнесу, інвестиційні агенції, міжнародні організації та фінансові установи. Серед спікерів  – урядовці, представники BlackRock, DFC, ЄБРР, CSIS, Kingspan, Kovalska, Bayer тощо. Очікується, що захід відвідають 500 міжнародних делегатів.

Під час форуму відбудеться Церемонія нагородження для представників влади, бізнесу та міжнародних організацій, які зробили свій внесок у розвиток та підтримку економіки України.

Програма заходу

https://shorturl.at/jsyJY

Акредитація ЗМІ:

E-mail: nazarii.volianskyi@ukraineinvest.gov.ua; тел. +38063-023-11-93

“Укргазвидобування” пробурило дві високодебітні свердловини

ПАТ “Укргазвидобування” (“УГВ”) пробурило дві високодебітні свердловини, розвідувальну та експлуатаційну, сумарною добовою продуктивністю 0,5 млн куб. м.

“Одна з них розвідувальна на родовищі, що нещодавно відкрилося, інша – експлуатаційна, на родовищі, якому понад 50 років”, – повідомляється на сайті компанії в понеділок.

За інформацією “УГВ”, місце буріння розвідувальної свердловини було визначено завдяки проведеним раніше 3D-сейсморозвідувальним дослідженням. Друга свердловина – експлуатаційна, пробурена на “старому” родовищі, яке має поклади з високим залишковим потенціалом, але характеризується ускладненою геологічною будовою.

“Результати буріння цієї свердловини дали змогу збільшити видобуток газу відносно родовища на 156 тис. куб. м, а також уточнити геологічну будову родовища та окреслити подальші плани з буріння наступних свердловин”, – зазначили в “УГВ”.

Обидві свердловини пробурені фахівцями філії “Укргазвидобування” – “Укрбургаз”.

“Ми продовжуємо працювати як із новими, так і зі старими родовищами і бачимо, що наші підходи показують ефективність: на цих родовищах це вже не перші успішні високодебітні свердловини, які додають суттєвий плюс до загального видобутку компанії”, – цитується на сайті т.в.о. генерального директора “Укргазвидобування” Олег Толмачов.

Перед компанією стоїть мета збільшити у 2023 році видобуток природного газу на 1 млрд куб. м – до 13,5 млрд куб. м. У 2022 році “УГВ” видобуло 12,5 млрд куб. м природного газу (товарного), що на 3% менше, ніж 2021-го.

НАК “Нафтогаз України” належить 100% акцій “Укргазвидобування”.

,

Костопільський завод скловиробів збільшив чистий прибуток у 3,6 раза

Великий український виробник скляної тари ПрАТ “Костопільський завод скловиробів” (КЗС, Рівненська обл.) у січні-вересні поточного року отримав чистий прибуток у розмірі 408,56 млн грн, що в 3,6 раза більше, ніж за той самий період 2022 року.

Згідно з проміжною звітністю підприємства, оприлюдненою на його сайті, чистий дохід за цей період зріс майже на 26% – до 1 млрд 402 млн грн.

Операційний прибуток компанії зріс у 3,3 раза – до 504,2 млн грн, валовий збільшився у 2,6 раза – до 567,1 млн грн.

У січні-вересні переважно реалізовувалася тара для напоїв (95% загального обсягу продажів), якої було продано 259,2 млн шт на 1 млрд 344 млн грн.

Згідно з оприлюдненою в понеділок у системі розкриття Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку інформації, 7 грудня акціонери компанії на позачергових зборах мають намір затвердити передавальний акт між АТ і ТОВ “Костопільський завод скловиробів”.

Рішення про перетворення на товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) ухвалено на загальних зборах акціонерів АТ “КЗС” 28 квітня поточного року “з метою спрощення системи управління, мінімізації витрат, пов’язаних з обслуговуванням приватного акціонерного товариства”.

Станом на другий квартал 2023 року, 19,4639% акцій ПрАТ “КЗС” володіє голова ради Федерації роботодавців України Дмитро Олійник, більше ніж 30% акцій сукупно належать ще трьом членам його сім’ї, болгарська Fisherman Investments володіє майже 22%, Андрій Рибицький – понад 9%.

Завод випускає флакони для парфумерної та медичної продукції та пляшки для алкогольних і безалкогольних напоїв, а також дволітрові графини.

Компанія за інформацією на її сайті є одним із провідних промислових підприємств Рівненської області та входить до п’ятірки найбільших виробників скляної тари в Україні. Потужності підприємства дають змогу виробляти на рік 432 млн шт. скловиробів.

Основні покупці – торгові марки “Немирів”, “Хортиця”, “Хлібний Дар”, “Пепсі-Кола”, “Карлсберг”.

Продукція реалізується в Україні та експортується до Польщі, Угорщини, Румунії, Словаччини, Іспанії, Молдови.

На експорт 2022 року було поставлено 84% реалізованої продукції (порівняно з 49% роком раніше), здебільшого до Польщі та Угорщини.

,