ПрАТ “Граве Україна Страхування життя” (Київ) у січні-вересні 2023 року зібрало 286,5 млн грн чистих премій, що на 10,3% більше, ніж за аналогічний період 2022 року.
Згідно зі звітом компанії в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), її валові премії за цей період склали 334,6 млн грн, що на 10,8% більше ніж за дев’ять місяців 2022 року. У перестрахування було передано 48,154 млн грн (+13,8%).
За дев’ять місяців компанія виплатила 110,904 млн грн, що на 29,4% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Адміністративні витрати компанії становили 30,299 млн грн (+34,6%), витрати на збут -126,9 млн грн (+76,5%).
Фінансовий результат до оподаткування 50,769 млн грн, що в 5,4 раза більше, ніж за дев’ять місяців роком раніше.
Чистий прибуток становив 40,021 млн грн (майже в 10 разів більше).
Як повідомлялося, ПрАТ “Граве Україна Страхування життя” і ПрАТ “СК “Граве Україна” входять до НФГ “Граве Україна”, кінцевим бенефіціарієм якої є GRAWE-Vermögensverwaltung (Австрія).
Гірничо-металургійна група “Метінвест” у січні-вересні поточного року з урахуванням асоційованих компаній і спільних підприємств перерахувала до бюджетів усіх рівнів в Україні майже 11 млрд грн податків і зборів.
Згідно з прес-релізом компанії в четвер, незважаючи на повномасштабне російське вторгнення в Україну, “Метінвест” Ріната Ахметова залишається опорою економіки країни.
Українські підприємства “Метінвесту” за січень-вересень цього року сплатили 2,8 млрд грн податку на прибуток, 2,4 млрд грн єдиного соціального внеску (ЄСВ) і 2,3 млрд грн податку на доходи фізичних осіб. Водночас “Метінвест” за дев’ять місяців збільшив плату за землю на 4% порівняно з аналогічним показником 2022 року – до 893 млн грн.
Значними джерелами наповнення державного та місцевих бюджетів України стали плата за користування надрами – 1,5 млрд грн та екологічний податок – 449 млн грн.
У третьому кварталі 2023 року група перерахувала до українського бюджету 4,6 млрд грн, що на 15% перевищує суму за аналогічний період минулого року.
У тому числі за липень-вересень підприємства “Метінвесту” збільшили виплату податку на прибуток на 28% порівняно з липнем-вереснем 2022 року – до 1,7 млрд грн. Відрахування ЄСВ за той самий період зросли на 8% порівняно з третім кварталом 2022 року – до 847 млн грн. А виплата податку на доходи фізосіб зросла на 12% порівняно з показником за липень-вересень 2022 року – до 818 млн грн.
Крім того, за третій квартал-2023 підприємства групи сплатили 618 млн грн за користування надрами, що на 2% більше за аналогічний показник минулого року. Водночас плата за землю за липень-вересень цього року порівняно з таким самим періодом 2022 року зросла на 9%, до 304 млн грн, а екологічний податок – на 24%, до 146 млн грн.
Генеральний директор “Метінвесту” Юрій Риженков зазначив, що на початку великої війни “Метінвест” зіткнувся із серйозними викликами, які група продовжує долати.
“Нам довелося перебудувати бізнес, створити нові логістичні ланцюжки для експорту продукції, змінити операційну модель. Усі ці кроки допомогли компанії вистояти і залишитися одним із найбільших платників податків в Україні. Ми хочемо допомогти українцям, країні та армії, так само як подбали про наших співробітників і жителів регіонів присутності. Тому продовжуємо працювати на перемогу в усіх напрямках”, – наголосив топ-менеджер, якого цитує прес-служба.
Як повідомлялося, “Метінвест” з урахуванням асоційованих компаній і спільних підприємств у січні-березні 2023 року сплатив понад 2,5 млрд грн податків і зборів до бюджетів усіх рівнів в Україні, у I півріччі-2023 – понад 6,3 млрд грн, а у 2022 році – 20,5 млрд грн.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Підприємства групи розташовані, здебільшого, в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях.
Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують ним.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Чистий прибуток державного ПриватБанку (Київ) за січень-вересень 2023 року становив 43,37 млрд грн, що в 3 рази перевищує цей показник за аналогічний період 2022 року, повідомляється в неконсолідованому звіті банку за третій квартал.
Згідно з ним, зокрема, чистий прибуток держбанку за третій квартал становив 13,62 млрд грн, що на 0,082 млрд грн менше, ніж у другому кварталі, і водночас на 6,08 млрд перевищує його показник за порівнянний період минулого року.
Відповідно до звіту, чистий процентний дохід ПриватБанку зріс у січні-вересні-2023 на 64,5% до попереднього року – до 43,18 млрд грн, зокрема, у третьому кварталі зростання становило 40,7% – до 15,32 млрд грн, що зі свого боку на 1,2 млрд грн менше, ніж у другому кварталі цього року.
Чистий комісійний дохід за дев’ять місяців цього року збільшився до результатів 2022-го на 25% – до 17,45 млрд грн. Проте в третьому кварталі цей показник виявився на 1,5% меншим, ніж за квітень-червень цього року, але на 1,3% більшим, ніж у третьому кварталі 2022-го – 5,81 млрд грн.
Значний внесок у поліпшення фінансового результату банку внесло зниження збитку від скорочення корисності за дев’ять місяців цього року до 0,072 млрд грн, тоді як за аналогічний період минулого року цей показник становив 17,34 млрд грн. За даними звіту, за липень-вересень за цією статтею було навіть отримано 0,697 млрд грн прибутку проти 0,051 млрд у попередньому кварталі та 9,73 млрд грн збитку в третьому кварталі минулого року.
ПриватБанк також повідомляє, що його сукупний прибуток за січень-вересень цього року сягнув 49,52 млрд грн, у 3,5 раза перевищивши показник порівнянного періоду 2022 року. Проте в третьому кварталі 2023-го сукупний прибуток скоротився на 42% до другого кварталу і склав 13,63 млрд грн, перевищивши на 43% сукупний прибуток за третій квартал 2022 року.
Згідно зі звітом, за 9 міс.-2023 активи банку зросли на 12%, досягнувши 605,26 млрд грн на 30 вересня.
Таке зростання пояснюється збільшенням обсягу коштів у НБУ з 11,46 млрд грн до 59,32 млрд грн, коштів на кореспондентських рахунках і вкладах у депозити овернайт у банках: в Україні вони на цей період становили 2 млн грн (дані за 2022р відсутні), у країнах Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) – із 58,1 млрд грн за 2022 рік до 75,22 млрд грн на 30 вересня 2023 року.
Щодо кредитів та авансів клієнтам, то в січні-вересні цього року вони зросли на 32%, до 89,82 млрд грн. Кредити й аванси банкам, навпаки, з грудня 2022 року скоротилися на 10,7%, до 93,81 млрд грн, із них 93,14 млрд грн – депозитні сертифікати (ДС) Нацбанку, а 0,67 млрд грн – за ескроу в НБУ. При цьому, 55,5 млрд грн – ДС під 16%, 26,3 млрд грн – ДС під 22% і 10 млрд грн – ДС під 25%.
Кредитний портфель юросіб зріс на 15,8%, зокрема договори РЕПО до 2,87 млрд грн (дані за 2022 рік відсутні). Найбільший приріст у роздрібному портфелі зафіксовано в позиках за кредитними картками (+16,8%), у споживчих кредитах (+94,5%), а також в автокредитах (зростання в 2 рази).
Кредити та дебіторська заборгованість за фінансовим лізингом збільшилася з 167,93 млрд грн до 169,35 млрд грн. Загалом дебіторська заборгованість за фінлізингом значно скоротилася в усіх сегментах як у фізосіб, так і у юросіб, а також у малого та середнього бізнесу і підприємств.
Водночас інвестиції в цінні папери вперше за поточний рік незначно скоротилися – з 239,75 млрд грн до 239,18 млрд грн.
Кошти клієнтів ПриватБанку за дев’ять місяців 2023 року збільшилися з 471,97 млрд грн до 509,94 млрд грн, а капітал – з 57,79 млрд грн до 83,11 млрд грн.
Резерв під очікувані кредитні збитки збільшився зі 174,35 млрд грн у 2022 році до 182,41 млрд грн у вересні цього року.
За даними Нацбанку України на 1 вересня2023 року, ПриватБанк є лідером за загальними активами (642,3 млрд грн) серед 64 діючих банків країни і посідає третє місце за кількістю відділень – 1131.
В Івано-Франківську обласну клінічну інфекційну клінічну лікарню госпіталізували сімох людей із гепатитом A, серед них – четверо дорослих і троє дітей. Про ситуацію станом на 1 листопада 2023 року повідомила заступниця генерального директора медзакладу Наталя Дьоміна в коментарі “Суспільному”.
“Діти – віком шести-семи років. Є такі, що в 5-6 класах. Усі пацієнти з Івано-Франківська. Їхній стан – середньої тяжкості. Важких немає. Є хворі, яких госпіталізували 31 жовтня та 1 листопада”, – сказала Дьоміна.
Як повідомлялося, департамент охорони здоров’я Вінницької обласної військової адміністрації інформував, що випадки з гепатитом А виявили в Могилів-Подільському, Хмільнику, Калинівці, Гайсині та Козятині, загальна кількість хворих станом на 30 жовтня становить щонайменше 143 особи, з них 23 дитини. Про це йшлося на Фейсбук сторінці департаменту в понеділок.
16 листопада у Брюсселі відбудеться Інвестиційний форум міста Києва-2023, який цьогоріч буде сфокусований “на довгострокових стратегіях сталого відновлення та розвитку української столиці, а також її інтеграції у світовий економічний простір”, повідомляє прес-служба Київської міської державної адміністрації (КМДА).
“Форум відбудеться 16 листопада в Брюсселі та збере лідерів міст, європейських та українських політиків, провідних економістів, інвесторів та урбаністів”, – повідомила КМДА в середу з посиланням на департамент економіки та інвестицій, який є організатором заходу.
Як повідомляється, головна сесія форуму буде зосереджена на мінливому геополітичному ландшафті Європи, що змінюється, і зростаючій важливості мегаполісів. Учасники розглянуть виклики, пов’язані з конфліктами та війнами, підкреслять цінність сталого розвитку та відновлення постраждалих від війни громад. У її рамках відбудуться чотири панельні дискусії та дві секції щодо викликів і проблем як у воєнний, так і в повоєнний час.
У рамках Форуму також відбудеться дискусійна панель щодо інвестицій у трансформацію, зокрема щодо бізнес-екосистем та інноваційних кластерів.
“Окрему дискусію присвятять темі відновлення ментального здоров’я населення, соціальної інтеграції та адаптації ветеранів і людей, які постраждали від війн
У 2023 автоугонів стало вдвічі менше, а до суду потрапляє 55% справ
За 9 місяців 2023 року зареєстровано 1191 провадження щодо незаконного заволодіння транспортним засобом за статтею 289 ККУ. Це майже вдвічі менше порівняно з відповідним періодом 2021 року.
Кількість проваджень щодо викрадень авто (стаття 289 ККУ) падає з 2017 року — приблизно на чверть за рік. Виключенням став 2022 — саме на цей рік припав всплеск автоугонів: +45% до 2021 року.
У 2023 році, в середньому, в Україні відкривають 130 проваджень про викрадення авто на місяць. Варто зазначити, що після сплеску угонів авто на початку 2022 (460 випадків на місяць), вже у другому півріччі ця цифра та повернулася до середніх показників до початку повномасштабного вторгнення. У 2021 році цей показник склав 240 проваджень на місяць.
Зауважимо, що кількість проваджень, які доходять до суду, зростає рік до року. Загалом частка таких справ підвищилася майже удвічі: з 25,5% у 2017 році до 54% у 2021 році. Єдиним виключенням став перший рік повномасштабного вторгнення — у 2022 році цей показник впав до 19%. Проте, вже за перші 9 місяців 2023 року до суду дійшло 55% проваджень — це 651 справа з 1191, а у 787 справах (66%) було вручено підозри.
