Business news from Ukraine

“Укртелеком” отримав 242 млн грн чистого прибутку

“Укртелеком”, найбільший фіксований оператор України, за результатами січня-вересня 2023 року отримав чистий прибуток 242,39 млн грн проти чистого збитку за аналогічний період минулого року 755,18 млн грн, повідомляють у звіті на сайті компанії в понеділок.

Виручка “Укртелекому” за дев’ять місяців зменшилася на 6,1% – до 3,14 млрд грн.

Уточнюється, що валовий прибуток зріс на 26,4% – до 791,6 млн грн, а EBITDA становила понад 1 млрд грн проти 975 млрд грн у січні-вересні 2022 року, внаслідок чого рентабельність за EBITDA зросла до 28%.

При цьому наголошується, що в умовах війни “Укртелеком” продовжує розвивати оптичну інфраструктуру, забезпечуючи доступ до інтернету на рівні майже 90% від кількості населених пунктів, покритих мережею оператора до повномасштабного російського вторгнення.

Згідно з релізом, що вийшов зі звітом у понеділок, від початку року компанія вже проклала майже 4 тис. км волоконно-оптичних ліній порівняно з близько 5 тис. км за 9 місяців минулого року. До швидкісного оптичного інтернету підключені як нові користувачі – представники бізнесу, так і фізособи. Зазначається, що за дев’ять місяців поточного року до оптики також було під’єднано 120 медичних і 140 освітніх установ.

Згідно з повідомленням, у січні-вересні-2023 “Укртелеком” сплатив 1 млрд грн податків і зборів до бюджетів усіх рівнів порівняно з 1,12 млрд грн у січні-вересні-2022, а для потреб захисників спрямовано вже понад 70 млн грн (50 млн грн у січні-вересні-2022). У лавах ЗСУ Україну захищають майже 400 співробітників “Укртелекому”, тоді як рік тому їх було близько 350.

,

Бюро економічної безпеки на Полтавщині викрило підпільне виробництво сигарет

Детективи Територіального управління Бюро економічної безпеки у Полтавській області викрили мешканців Кременчуцького району, які налагодили повний цикл виробництва та продажу контрафактних сигарет.

За допомогою спеціального обладнання правопорушники подрібнювали листовий тютюн та додавали до нього смакові домішки.

Готові цигарки продавали у кіосках та на ринках м. Кременчука переважно за готівку.

Під час обшуку приміщень правоохоронці вилучили майже 1 тис. кг тютюну, понад 370 пачок цигарок, станки для різання, дробіння, набивки тютюном, фасування та обробки готової продукції, більше 1 млн шт. гільз для набивки, 15 л ароматизаторів. Вартість вилученого без обладнання складає майже 1,5 млн грн.

Досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення  передбаченого ч. 2 ст. 204 Кримінального Кодексу України (незаконне виготовлення підакцизних товарів) здійснюють детективи Територіального управління БЕБ у Полтавській області за процесуального керівництва прокурорів Полтавської обласної прокуратури та оперативного супроводу працівників УСБУ у Полтавській області.

, , ,

Харківський “ФЕД” наростив чистий дохід на 87%, прибуток у 2,8 раза

Підприємство авіапрому АТ “ФЕД” (Харків) завершило січень-вересень 2023 року з чистим доходом у розмірі 907 млн грн, що на 87,1% перевищує аналогічний показник дев’яти місяців 2022 року.

Згідно з проміжною фінзвітністю підприємства, оприлюдненою в системі розкриття інформації НКЦПФР, його чистий прибуток за цей період збільшився у 2,8 раза – до 272,5 млн грн.

Від операційної діяльності АТ “ФЕД” отримало 334,6 млн грн прибутку – у 2,8 раза більше, а валовий прибуток зріс майже в 2,3 раза – до 432,3 млн грн.

Як повідомлялося, у січні-червні 2023 року компанія наростила чистий прибуток у 12,6 раза до першого півріччя 2022 року – до 249,43 млн грн за зростання чистого доходу майже втричі – до 674,89 млн грн.

Таким чином, у третьому кварталі поточного року чистий прибуток АТ “ФЕД” становив 23 млн грн – на 70,3% менше, ніж у липні-вересні 2022 року, за падіння чистого доходу на 9,1% до 232,1 млн грн.

АТ “ФЕД” – одне з провідних підприємств України, спеціалізується на розробці, виробництві, сервісному обслуговуванні та ремонті агрегатів авіаційного, космічного та загальномашинобудівного призначення.

У 2022 році компанія, за її даними, скоротила чистий прибуток у 2,7 раза до 2021 року – до 146,77 млн грн. Чистий дохід знизився у 2,3 раза до 570,9 млн грн.

На початок 2022 року в компанії працювало понад 1 тис. осіб.

Понад 98,2% акцій АТ “ФЕД”, за даними НКЦПФР, належить голові правління Віктору Попову.

, , ,

Експорт українського борошна зріс на 20%

Українські борошномели у 2022/23 маркетинговому році (МР) наростили експорт борошна до 149,7 тис. тонн, що на 20,1% вище за показник довоєнного 2020/2021 МР, коли він сягав 124,6 тис. тонн, повідомив голова ревізійної комісії громадської спілки “Борошномели України” Сергій Сакіркін.

“Тобто в рік, коли було безпечне море, контейнери (про вартість яких постійно плакалися) висівок ішли нарозхват, затарку складів не можна було уявити навіть у страшних снах – проте всього 125 тис. тонн. А тут море тільки в Румунії і далі, дикі ставки на траки до портів і до європейських споживачів… Логістика – це просто жах! І 150 тис. тонн!” – написав він в огляді для аналітичного агентства “АПК-Інформ”.

Згідно з повідомленням, у 2021/2022 МР експорт борошна був рекордно низьким і склав 69,8 тис. тонн. У поточному маркетинговому році експорт українського борошна прогнозується на рівні 180 тис. тонн, прогнозують у галузевій асоціації.

Розглядаючи динаміку експорту борошна за місяцями, Сакіркін нагадав, що з березня по червень 2022 року був “незрозумілий стан справ”.

“Потім стало зрозуміло, що працювати потрібно і працювати по-новому. У липні розправили плечі і далі працювали майже без зривів. Рідкісна стабільність на відміну від попередніх двох років”, – зазначив експерт.

За його інформацією, на ціну борошна протягом минулого сезону впливав і світовий ціновий фактор, і дуже дорога логістика.

“Умови поставки, які передбачають оплату транспорту, представлені іншими цінами, але це аж ніяк не прибуток, на жаль… До речі, динаміка цін 2022/23 МР, якщо не брати абсолютні цифри, дуже схожа на динаміку довоєнного 2020/21 МР”, – сказав фахівець.

Він підкреслив, що війна дуже вплинула на географію поставок українського борошна. Якщо раніше домінувала Північна і Центральна Африка, особливо ОАЕ, то тепер із 10 країн, куди пішли найбільші обсяги українського борошна, сім – європейські країни.

“Ну, припустимо, до Молдови експортовано звичайний щорічний обсяг. Але в інші країни якщо колись і потрапляло українське борошно, то в мізерних кількостях. Зараз це тисячі, іноді навіть десятки тисяч тонн”, – написав Сакіркін.

У галузевій асоціації конкретизували, що до Молдови було поставлено 33,94 тис. тонн борошна, що становило 23% усього експорту, до Польщі – 22,16 тис. тонн (15%), Палестини – 14,7 тис. тонн (10%), Румунії – 14,7 тис. тонн (10%), Палестини – 14,7 тис. тонн (10%). тонн (10%), Румунію – 12,98 тис. тонн (9%), Хорватію – 10,77 тис. тонн (7%), Угорщину – 7,96 тис. тонн (5%), Туреччину – 7,55 (5%), Ізраїль – 6,87 тис. тонн (5%), Словаччину – 6,35 тис. тонн (4%) і Чеську Республіку – 4,43 тис. тонн (3%).

У десятці найбільших експортерів опинилися тільки виробники, серед яких “Калуський” КХП, ТОВ “Новаагро”, ТОВ “Хмельницьк-Млин”, ТОВ “Вінницький КХП №2”, ТОВ “Влад” та інші, зазначили в асоціації “Борошномели України”.

,

В Інституті “Інтермаріум” проаналізували підсумки виборів у Польші

15 жовтня в Польщі відбулись вибори до парламенту. І хоча до законодавчого органу потрапило 5 політичних сил, найбільш гостра передвиборча боротьба розгорнулась між двома партіями – «Право і справедливість» та «Громадянською платформою». На фініші ці партії здобули приблизно рівну кількість голосів, та, відповідно, приблизно однакову кількість місць у парламенті – «Право і справедливість» здобула понад 35% голосів виборців і 194 місця в Сеймі, «Громадянська платформа», яка об’єдналась з рядом інших сил в «Громадянську коаліцію» отримала понад 30% голосів, або ж 157 місць в нижній палаті польського парламенту.
Відтак, більшості не набрала жоден з двох фаворитів перегонів. Тому в найближчі дні найбільш актуальним питанням буде формування коаліції та уряду. Звісно, такі парламентсько-урядові баталії створюють суспільний та політичний дискурс й ряд запитань, передусім – якою тепер буде політика Польщі щодо ЄС, України, її підтримки? Чи не з’явиться в Польщі власний Орбан з огляду на останні події в Словаччині та рандеву угорських можновладців з Путіним та Лукашенко? Тому проаналізуємо основні тенденції нещодавніх парламентських виборів в Польщі та спробуємо змоделювати політику Варшави в найближчі півроку-рік.
Варіанти коаліції
Очевидно, що майбутня парламентська (як і урядова) коаліція буде базуватись навколо партії «Право та справедливість» або «Громадянської платформи». Але, як ми зазначали вище – у жодної з цих політсил недостатньо голосів для самостійного формування більшості, а, відтак, й уряду. Тому, безумовно буде коаліція. Які ж існують найбільш вірогідні варіанти коаліцій в Сеймі?
1) Ліберальна коаліція на чолі з «Громадянською платформою» та її союзниками по виборчому блоку. До цього альянсу можуть приєднатися партії «Третій шлях» та «Нова лівиця», які посіли третє та четверта місце у виборчих перегонах та попередньо мають 65 та 25 місць відповідно у нижній палаті. Такий варіант є найбільш реальним, оскільки зазначені сили найбільш схожі за засадничими програмами своєї діяльності та ідеологією, яку вони сповідують. Це – проєвропейські сили центристського та ліво-центристського спрямування, з ліберальною ідеологією. Саме на них робив ставку Брюссель, оскільки, ясна річ, вони є найбільш лояльними до центральноєвропейської влади та обстоюють єдність Євросоюзу, їх жодним чином не можна назвати євроскептиками, окрім лівих, серед яких спостерігається поміркований та виважений євроскептицизм.
2) Консервативна коаліція. В цьому випадку мова йде про блокування передусім «Права та справедливість» з право-центристською «Конфедерацією». Це споріднені політичні сили за своєю ідеологією та векторами політики. Обидві сили стоять на традиційних засадах, сповідують консервативні цінності, спираються на католицьку церкву. Окрім цього, вони є доволі критично налаштовані до центральної влади ЄС. Власне, за останні 7-8 років перебування право-центристів при владі, вони неодноразово наривались на критику Брюсселя стосовно тих чи інших ініціатив – реформи конституційного суду Польщі, повної заборони абортів, відмови щодо розміщення біженців з Африки та Азії тощо. Така політика урядів, що формувала партія «Право і справедливість» призвела, навіть до санкцій стосовно Польщі з боку Євросоюзу.
Але в такої гіпотетичної коаліції є цілком реальний мінус – навіть за такого варіанту об’єднання, у «Права і справедливість» та «Конфедерації» забракне голосів. Загалом вони на сьогодні можуть розраховувати на 212 мандатів, в той час, коли для більшості необхідно мінімум 231 мандат.
Чи може до цієї коаліції долучитись інша політсила? Теоретично так, але враховуючи занадто великий контраст в ідеологіях та засадничих програмах решти партій, зокрема «Третього шляху» та, особливо, «Лівиці» наразі така форма коаліції – правих з лівими та ліво-центристами виглядає примарною.
3) Широка коаліція. Широка коаліція, наприклад партій-гігантів «Права та справедливості» й «Громадянської платформи» (або ж «Громадянської коаліції) також теоретично має шанс на існування. Вірогідність її створення підсилилась, якби Польща переживала значні соціально-політичні потрясіння або доленосні виклики, на кшталт війни, гострої економічної кризи, кризи Євросоюзу тощо. Жоден з цих варіантів на сьогодні не реальний, отже, й широка коаліція також мало реальна. До цього ще додаються амбіції та суперечності лідерів «Права та справедливості» Я. Качинського, М. Моравецького та «Громадянської платформи» – Д. Туска.
4) «Підвішений парламент». Це не формат альтернативної коаліції, це – навпаки її відсутність. Термін «підвішений парламент» інколи застосовують для характеристики розподілу політичних сил в конкретному законодавчому органі конкретної держави. Якщо парламент «підвішений» це означає, що в жодної з присутніх там політичних сил немає достатньої кількості мандатів для формування більшості або більшість настільки хитка, що тримається на перевазі 1-2 мандатів. Отже, такий варіант також можливий, якщо до фаворитів виборів не доєднаються інші політсили.
В цьому контексті слід звернути увагу на те, що й «Право і справедливість» й «Громадянська платформа» вже подали свої кандидатури на пост прем’єр-міністра президентові А. Дуді – М. Моравецького та Д. Туска відповідно. Це свідчить про те, що обидві політсили впевнені в перспективі сформувати свою власну коаліцію. Очевидно, перемовини про блокування з третіми силами тривають й будуть тривати щонайменше ще тиждень.
Що чекати Брюсселю, Лондону, Вашингтону та Києву?
Безумовно, постає питання, що буде з зовнішньополітичними орієнтирами Варшави в разі формування того чи іншого варіанту коаліції в Польщі.
Євросоюз
Вразі створення коаліції на основі «Громадянської платформи» й, тим більше, обрання Д. Туска прем’єром Польщі, відносини Варшави та Брюсселя, як й інших важливих центрів ЄС – Берліна та Парижа, звісно ж поліпшаться. «Громадянська платформа» ніколи не приховувала своєї проєвропейськості, відданості ідеям ЄС, його згуртованості тощо.
В момент нинішніх кризових тенденцій в Євросоюзі, прихід до влади в Польщі європейськи орієнтованих політиків може стати своєрідним рятівним колом для старої Європи, тим паче, що Польща – важливий член ЄС та ключова країна центральноєвропейського регіону. Не секрет, що в часи перебування при владі консервативних урядів, відносини Брюсселю та Варшави були не ідеальними. Вони погіршувались й через вище згадані ініціативи польської влади щодо реформування конституційного суду Польщі, заборони абортів й через інші кричущі ініціативи польської влади, як, наприклад постійні закиди в бік Німеччини стосовно відшкодування, завданого Польщі під час Другої світової війни.
Окрім цього, в контексті приходу до влади у Словаччині євроскептиків на чолі з Р. Фіцо, посилення проєвропейських сил серед країн Вишеградської четвірки (Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина) є вкрай важливим для влади Євросоюзу. Тим паче, на відміну від польських консерваторів, й Фіцо, й Орбану буде складніше знайти спільну мову, а тим паче, підтримку польських лібералів.
В разі ж формування консервативного уряду, в цілому нинішній стан речей в діалозі Польщі з центральною владою ЄС, як, власне й в діалозі з Великобританією, США та Україною, збережеться. Тут, як кажуть, без сюрпризів.
Великобританія.
Враховуючи перебування при владі у Великобританії та Польщі консервативних сил, відносини Лондона та Варшави останні роки були доволі теплими. Це відбивалося й на зовнішній політиці цих країн та на всебічній кооперації між ними – економічній, політичній, військовій. Некоректно буде говорити про новий політичний пояс – від Британії до Східної Європи, але саме в діалозі консервативних урядів Британії та Польщі підіймались питання певних форм та концепцій альтернативних Євросоюзу міждержавних об’єднань, зокрема, й за участю України. Відтак, якщо при владі залишиться «Право і справедливість», ці консультації можуть продовжитись.
Водночас, не можна категорично сказати, що вразі приходу до влади ліберальної коаліції, ініціативи по поглибленню британсько-польської співпраці, як і пошук альтернативних міждержавних платформ, згорнуться. Справа в тім, що Польща достатньо давно приміряє на себе роль регіонального лідера, тому перманентно тестує ті чи інші форми міждержавних об’єднань, такі, як Вишеградська четвірка, Люблінський трикутник, Ініціатива трьох морів тощо, а Лондон, певною мірою є для неї противагою центрам континентальної Європи – Берліну, Парижу, Брюсселю.
США
Демократи ідеологічно ближчі до «Громадянської платформи», ніж до консервативної «Права і справедливість». Відповідно, прихід до влади лібералів може надати новий імпульс відносинам Штатів та Польщі. Хоча, як і у випадку з Великобританією, діалог двох країн за останні роки став значно тіснішим, що відбивається й на товарообігу, політичній співпраці, скасуванні візового режиму, військовій присутності США в Польщі та допомозі в переозброєнні польської армії та на інших чинниках.
Україна
Будь-яка комбінація коаліції в Сеймі не буде для України «котом в мішку». В цілому, це так само прогнозовано, як і у випадку з Великобританією та США. Польща та Україна є стратегічними партнерами і попри перманентні непорозуміння та розбіжності, наприклад, в гуманітарній чи економічній сфері, між двома країнами спостерігається динамічна всебічна співпраця. Тому, що уряд правих, що уряд лібералів не буде для Києва викликом. Д. Туск відомий своєю проукраїнською позицією ще з 2014 року та потім – коли він обіймав посаду президента європейської ради.
Щодо останніх торгівельних непорозумінь України та Польщі, стосовно експорту українського зерна та іншої аграрної продукції, то наївно буде очікувати досягнення швидкого порозуміння з ліберальним урядом Польщі, оскільки й Моравецький, й Туск будуть обстоювати інтереси польських підприємців та аграріїв. Але в цілому, через прихильність «Громадянської платформи» Євросоюзу, є висока вірогідність досягнення консенсусу в питанні експорту українського збіжжя та закінчення торгівельних війн між двома країнами.
Окрім цього, «Громадянська платформа» не так активно займається ревізією історії, як окремі радикальні кола з числа «Права і справедливість» та правої «Конфедерації», відтак й в цьому питанні можна чекати на порозуміння між Києвом та Варшавою.
Але ще раз варто підкреслити – відносини Польщі та України настільки міцні та стратегічні, що будь-який з реальних варіантів коаліції продовжить цей тісний діалог. Тим паче, стратегічний рівень цих відносин визначається не лише об’ємами товарообігу, гуманітарною співпрацею, солідарністю Польщі стосовно українських біженців. Найголовніше в цьому контексті – цивілізаційні та безпекові виклики, що постали перед обома країнами в зв’язку з російською агресією.
Отже, Польща входить в нову політичну епоху. Це відбувається в непростий для самої Польщі та регіону час в зв’язку з внутрішніми протиріччями в Євросоюзі та зовнішніми викликами, такими, як російська агресія проти України, загрози провокацій зі сторони Білорусі тощо. Очевидно, зміна уряду з консервативного на ліберальний принесе певні корективи не лише у відносини Варшави з її сусідами та центральною владою ЄС, не лише зміни в гуманітарній політиці чи соціально-економічному житті, у відносинах Церкви та держави. Відтак, з огляду на вище зазначене, особливо на епохальність доби, яку ми переживаємо, майбутній уряд може стати, без перебільшення, історичним та доленосним.
Автор: Валентин Гайдай – директор Інституту «Інтермаріум»
Джерело: facebook.com

“ПЗУ Україна” збільшила збір чистих премій на 52,2%, виплати – на 13,2%

ПрАТ “Страхова компанія “ПЗУ Україна” (Київ) у січні-вересні 2023 року збільшила валові премії на 41,98% – до 1,314 млрд грн, а чисті страхові премії – на 52,2%, до 1,271 млрд грн.

Як повідомило РА “Стандарт-Рейтинг”, яке оновило кредитний рейтинг/рейтинг фінансової стійкості (надійності) компанії за національною шкалою на рівні “uaААА” за підсумками зазначеного періоду, за дев’ять місяців 2023 року надходження від фізичних осіб зросли на 49,90% – до 933,5 млн грн. Таким чином, частка фізичних осіб у брутто-преміях страховика становила 71,02%, а частка перестраховиків склала 0,40%.

Страхові платежі, відправлені перестраховикам, за дев’ять місяців 2023 року порівняно з аналогічним періодом 2022 року скоротилися на 52,2% – до 43,464 млн грн. Таким чином, коефіцієнт участі перестраховиків у страхових преміях знизився на 6,51 п.п. – до 3,31%.

За звітний період компанія виплатила 484,8 млн грн відшкодувань, що на 13,24% більше, ніж за аналогічний період 2022 року. При цьому рівень виплат знизився на 9,36 п.п. – до 36,89%.

За підсумками січня-вересня 2023 року операційний прибуток СК “ПЗУ Україна” склав 54,583 млн грн (-50,2%), а чистий прибуток зріс на 5,8% – до 112,202 млн грн.

На 30 вересня 2023 року активи компанії зросли на 7,57% – до 2,605 млрд грн, власний капітал – на 18,45%, до 1,027 млрд грн, зобов’язання – на 1,50%, до 1,578 млрд грн, грошові кошти та їхні еквіваленти – знизилися на 21,72%, до 285,292 млн грн.

Таким чином, станом на початок четвертого кварталу 2023 року компанія мала хороший рівень капіталізації (65,09%), а 18,08% її зобов’язань покривалися грошовими коштами та їхніми еквівалентами, зазначає РА.

Станом на 1 жовтня 2023 року страховик здійснив фінансові інвестиції в обсязі 693,870 млн грн, що складалися з ОВДП (237,509 млн грн) і депозитів банків (456,361 млн грн), що позитивно впливало на його забезпеченість ліквідними активами, які на звітну дату покривали 62,06% зобов’язань СК “ПЗУ Україна”.

СК “ПЗУ Україна” має підтримку однієї з найбільших страхових груп Центральної та Східної Європи – PZU Group (до складу якої входить материнська компанія ПрАТ “СК ПЗУ Україна” – PZU S.A.).

, ,