Провідний український виробник кормів для котів і собак Kormotech розширить виробництво в Кедайняй (Литва), інвестує понад EUR60 млн у чотири черги виробництва, які будуть введені в експлуатацію протягом 2025-2028 років, повідомила прес-служба компанії агентству “Інтерфакс-Україна”.
“Зараз Литва – наше вікно у світ. Наш завод у Кедайняй став для нас надійною опорою – він працює на 100% потужності завжди, тоді як в Україні ми маємо зважати на ризики зупинок через війну. Ми прагнемо далі розширювати наші потужності в Литві, побудувавши чотири додаткові виробничі черги до 2028 року”, – повідомив СЕО та співвласник Kormotech Ростислав Вовк.
Kormotech запустив перший закордонний завод у Кедайняй у Литві 2020 року. Наразі на виробництві вологих кормів потужністю понад 20 тис. тонн на рік працюють понад 170 фахівців з України та Литви.
“Наш успішний досвід будівництва та роботи в Литві, сприятливі умови у вільній економічній зоні, підтримка Invest Lithuania і наша добре налагоджена мережа партнерів і постачальників і привели нас до рішення розширити підприємство”, – підкреслив Вовк.
Kormotech планує запустити першу нову виробничу лінію до 2025 року, додаючи по лінії щороку, доки чотири виробничі черги не будуть запущені повністю у 2028 році. У міру прогресу проєкту розширення, компанія буде зацікавлена в пошуку кваліфікованих інженерів, технологів та інших вузькоспеціалізованих фахівців як в Україні, так і в Литві. Завдяки новому проєкту розширення Kormotech подвоїть поточну чисельність персоналу в Литві, додавши 200 нових робочих місць за п’ять років.
За словами Еліуса Чівіліса, генерального директора литовської державної агенції Invest Lithuania, розширення Kormotech свідчить про те, що Литва відкрита для іноземних інвесторів і створює для них справді сприятливі умови.
“У Кедайняй Kormotech побудувала сучасний високоавтоматизований завод, де працюють місцеві фахівці різної компетенції. Рішення компанії розширити свої потужності та подвоїти штат команди показує якість як місцевої бізнес-інфраструктури, так і талантів”, – підкреслив Чівіліс.
В Україні Kormotech постійно розширює виробничі потужності. Протягом 2022-2023 років компанія інвестувала близько $14 млн, щоб модернізувати виробництво сухих кормів і розширити виробництво вологих майже на 70%.
“Ми плануємо побудувати нові виробничі потужності в Україні одразу після закінчення війни”, – повідомив Вовк.
Kormotech – глобальна сімейна компанія з українським корінням, яка з 2003 року виробляє високоякісне харчування для кішок і собак під брендами Optimeal, CLUB 4 PAWS, Гав!, Мяу! Компанія має виробничі потужності в Україні та ЄС. Асортимент налічує понад 650 позицій.
Компанія входить до ТОП-60 світових виробників харчування для тварин і ТОП-20 найбільш динамічних петфуд-брендів. Kormotech реалізує в 40 країнах світу продукцію своїх брендів і торгових марок партнерів.
Наразі в компанії працюють близько 1300 співробітників у п’яти країнах – Україні, Литві, Польщі, Румунії, США.
Invest Lithuania – некомерційне агентство при Міністерстві економіки Литовської Республіки. Його місія – залучення іноземних інвестицій. Слугує контактним пунктом для іноземних компаній і супроводжує міжнародний бізнес на кожному етапі процесу започаткування підприємницької діяльності в Литві, надає інформацію щодо залучення персоналу, податкових пільг і варіантів фінансування.
Агропромисловий холдинг “Астарта”, найбільший виробник цукру в країні, за 9 місяців 2023 року наростив виручку від реалізації цукру на 32% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до EUR142 млн євро, повідомляється у звіті компанії на Варшавській фондовій біржі в четвер.
Згідно з ним, обсяги продажів “Астартою” цукру становили 203 тис. тонн. При цьому ціна його реалізації зросла на 8% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до EUR684 за тонну, що дало змогу наростити валовий прибуток цукрового бізнесу агрохолдингу на 36% порівняно з минулим роком до EUR41 на тлі незначного зростання маржинальності до 29%.
EBITDA цукрового бізнесу “Астарти” зросла на 35% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до EUR35 млн, при цьому її маржа залишилася стабільною – на рівні 24%.
В агрохолдингу зазначили, що за 9 місяців 2023 року експорт цукру і цукровмісних продуктів забезпечив 17% всієї виручки “Астарти”, тоді як роком раніше на його частку припадало лише 7% доходів.
Згідно зі звітом, сезон переробки цукру в 2023/24 маркетинговому році (МР) в “Астарті” стартував 12 вересня. У ньому задіяні п’ять цукрових заводів агрохолдингу.
Станом на 8 листопада, цукрові заводи “Астарти” переробили 1,1 млн тонн цукрових буряків і виробили 171 тис. тонн цукру порівняно зі 146 тис. тонн на ту саму дату 2022 року.
“Астарта” повідомила, що в Україні вже зібрано 10 млн тонн цукрових буряків за середньої врожайності 48 т/га. Виробництво цукру в 2023-2024 МР стартувало на 30 заводах. Станом на 8 листопада в країні сукупно вироблено 0,8 млн тонн цукру.
Україна відновила експорт цукру 15 вересня і наразі жодних експортних обмежень немає. За 9 місяців 2023 року український експорт цукру склав 295 тис. тонн, що в 7 разів більше, ніж роком раніше. Основним покупцем українського цукру був Європейський Союз, при цьому основним його імпортером стала Румунія, чия частка склала 31% від загального обсягу.
За оцінкою “Астарти”, її частка в експорті країни склала 11%. Ключові її європейські клієнти знаходилися в Румунії, Іспанії та Угорщині. 99% експортованого цукру було вивезено наземним транспортом, і на 85% це був автотранспорт.
“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що здійснює діяльність у восьми областях України. До його складу входять шість цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 220 тис. га і молочні ферми з 22 тис. голів ВРХ, олійноекстракційний завод у Глобиному (Полтавська обл.), сім елеваторів і біогазовий комплекс.
Агрохолдинг у третьому кварталі 2023 року одержав EUR1,24 млн чистого прибутку, що в 27,7 раза менше порівняно з аналогічним періодом 2022 року. Виручка “Астарти” скоротилася на 14,4% – до EUR104,75 млн, валовий прибуток – у 2,7 раза, до EUR26,96 млн, операційний – у 7,6 раза, до EUR6,79 млн, а EBITDA – на 42,7%, до EUR97,25 млн.
Завдяки істотно кращим показникам у першому півріччі цього року порівняно з першим півріччям минулого загалом за 9 місяців 2023 року зниження чистого прибутку становило 9,8% – до EUR55,97 млн за зростання виручки на 14,8% – до EUR392,00 млн. Валовий прибуток компанії зріс на 3,0% – до EUR151,91 млн, тоді як операційний скоротився на 15,9% – до EUR79,91 млн, а EBITDA – на 10,8%, до EUR116,63 млн.
Агрохолдинг ІМК за підсумками 9 місяців цього року отримав чистий збиток $2,25 млн проти $4,67 млн чистого прибутку за аналогічний період минулого року, говориться у звіті компанії на Варшавській фондовій біржі в четвер.
Згідно з ним, виручка холдингу зросла на 59,8% – до $98,78 млн, зокрема експорт збільшився на 24,4% – до $70,23 млн.
Водночас переоцінка біологічних активів і агропродукції в січні-вересні цього року принесла на 44,5% менше, ніж у січні-вересні минулого – $23,51 млн.
Крім того, значне зростання собівартості – на 55,6%, до $92,4 млн – призвело до скорочення валового прибутку на 33,3% – до $29,89 млн.
І хоча ІМК вдалося більш ніж удвічі скоротити адміністративні витрати (до $7,12 млн), більш ніж дворазове зростання витрат на логістику та дистрибуцію (до $16,50 млн) з урахуванням зниження валового прибутку призвело до падіння операційного прибутку порівняно з аналогічним періодом минулого року майже в 15,3 раза – до $1,41 млн.
Водночас частково ситуацію компенсували позитивні курсові різниці в січні-вересні цього року в $0,79 млн проти курсових збитків $11,07 млн за цей же період минулого року.
Нормалізована EBITDA за підсумками 9 місяців становила $13,85 млн, що в 2,7 раза менше, ніж за 9 місяців минулого року. У звіті наголошується, що причиною падіння стало зниження цін врожаю цього року.
Уточнюється, що основну виручку ІМК у звітному періоді принесла реалізація 472,98 тис. тонн кукурудзи – $82,42 млн і 56,12 тис. тонн пшениці – $10,78 млн, проте їхня ціна впала порівняно з минулим роком відповідно з $208 за тонну до $174 за тонну і з $268 за тонну до $192 за тонну.
Чистий грошовий потік від операційної діяльності за 9 місяців 2023 року склав $10,06 млн, тоді як за 9 місяців минулого року він був негативним – $9,37 млн.
Обсяг інвестицій зріс на 79% – до $5,80 млн і з урахуванням менше ніж $2 млн відтоку за фінансовими операціями чистий грошовий потік виявився позитивним – $2,30 млн проти негативного результату $11,63 млн за 9 місяців минулого року.
Поточні зобов’язання ІМ на кінець вересня цього року становили $55,81 млн (роком раніше – $55,51 млн), нетекучі – $13294 млн ($126,70 млн).
Вільні грошові кошти компанії на початок жовтня цього року дорівнювали $27,16 млн порівняно з $24,86 млн на початок цього року і $13,28 млн рік тому.
ІМК – інтегрована група компаній, що працює в Сумській, Полтавській та Чернігівській областях (північ і центр України). Контролює 120,3 тис. га (120,0 тис. га під обробкою). Станом на 30 вересня 2023 року група працювала у двох сегментах: рослинництво, а також елеватори та склади.
Чистий збиток агрохолдингу 2022 року становив $1,1 млн проти чистого прибутку $78,7 млн роком раніше за скорочення виручки на 37,3% – до $114 млн. EBITDA знизилася втричі – до $36,2 млн.
У першому півріччі 2023 року ІМК отримав $6,28 млн чистого прибутку, що на 44,6% менше, ніж за аналогічний період минулого року, а його виручка зросла на 61,6% – до $71,95 млн, зокрема експорт збільшився на 41,2% – до $58,9 млн. Нормалізована EBITDA за підсумками першого півріччя становила $17,06 млн, що на 41% менше, ніж у першому півріччі минулого року, через зростання витрат на продажі та зниження цін врожаю.
Агропромисловий холдинг “Астарта”, найбільший виробник цукру в країні, відвів 29% виробничих площ під озимі культури, повідомляється у звіті компанії на Варшавській фондовій біржі в четвер.
Згідно з ним, озиму пшеницю посіяно на 49 тис. га, що на 14% більше, ніж роком раніше, а озимий ріпак – на 12 тис. га, що на 12% менше від торішнього показника.
“Виробничі площі під озимою пшеницею в процесі посівної були скориговані з запланованих під посів 54 тис. га до 49 тис. га через посушливі погодні умови для завершення посівної кампанії в оптимальні терміни”, – пояснили в агрохолдингу.
Водночас збирання олійних культур наближається до завершення. Валовий урожай соняшнику склав 83 тис. тонн за врожайності 3,0 т/га, що відповідає показнику минулого року, сої – 169 тис. тонн за врожайності 3,1 т/га, що на 6% більше, ніж у 2022 році. Збирання кукурудзи та цукрових буряків завершено на 2/3.
“Астарта” також оцінила свою частку в експорті Україною зернових та олійних культур за результатами роботи за 9 місяців 2023 року на рівні 1%.
“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що здійснює діяльність у восьми областях України. До його складу входять шість цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 220 тис. га і молочні ферми з 22 тис. голів ВРХ, олійноекстракційний завод у Глобиному (Полтавська обл.), сім елеваторів і біогазовий комплекс.
Агрохолдинг у третьому кварталі 2023 року одержав EUR1,24 млн чистого прибутку, що в 27,7 раза менше порівняно з аналогічним періодом 2022 року. Виручка “Астарти” скоротилася на 14,4% – до EUR104,75 млн, валовий прибуток – у 2,7 раза, до EUR26,96 млн, операційний – у 7,6 раза, до EUR6,79 млн, а EBITDA – на 42,7%, до EUR97,25 млн.
Завдяки істотно кращим показникам у першому півріччі цього року порівняно з першим півріччям минулого загалом за 9 місяців 2023 року зниження чистого прибутку становило 9,8% – до EUR55,97 млн за зростання виручки на 14,8% – до EUR392,00 млн. Валовий прибуток компанії зріс на 3,0% – до EUR151,91 млн, тоді як операційний скоротився на 15,9% – до EUR79,91 млн, а EBITDA – на 10,8%, до EUR116,63 млн.
Україна в жовтні 2023 року імпортувала 6,08 тис. тонн молочних продуктів, що на 27,8% більше, ніж у вересні, і на 35% більше, ніж у жовтні 2022 року, що є найвищим показником із березня 2022 року.
Як повідомили в Українському клубі аграрного бізнесу (УКАБ), зростання фіксується в усіх категоріях молочних товарів, однак найбільші обсяги імпорту припадають на сири – 3,2 тис. тонн. Крім цього, у жовтні вдвічі збільшилися обсяги імпорту вершкового масла, які сягнули 619 тонн, що є найвищим показником із листопада 2021 року.
“Загалом за 10 місяців 2023 року було імпортовано 48,89 тис. тонн молочних продуктів, що на 6,1% менше, ніж за аналогічний період минулого року, але водночас вартісний показник більший на 11,3% ($210,2 млн)”, – підкреслили в УКАБ.
За інформацією аналітиків асоціації, обсяги експорту молочної продукції залишаються стабільними другий місяць поспіль – 8,25 тис. тонн, що відповідає показникам аналогічного періоду минулого року. Однак у грошовому вираженні дохід знизився на 19% і склав $226,94.
Водночас експерти УКАБ відзначили активізацію попиту на світовому молочному ринку після дев’ятимісячного спаду цін. Це підтверджує індекс ФАО за жовтень і збільшення торгів на світовій молочній біржі (Global Dairy Trade): середнє значення Індексу цін на молочну продукцію ФАО в жовтні становило 111,3 пункти, що на 2,4 пункти (2,2%) вище за показник вересня, але все ж на 28 пунктів (20,1%) нижче, ніж за відповідний період минулого року.
“У жовтні найбільше зросли світові ціни на сухе молоко. Це відбулося головним чином під впливом різкого зростання імпортного попиту як за контрактами з коротким, так і за тривалими термінами поставки. Додатковим фактором зростання цін на молочну продукцію стала обмеженість поставок молока в Західній Європі та деяка невизначеність впливу погодних умов на виробництво в країнах Океанії”, – пояснив аналітик УКАБ Максим Гопка.
Світові ціни на вершкове масло зросли під впливом зміцнення роздрібних цін перед початком зимових свят у Західній Європі та збільшення імпортного попиту з країн Північно-Східної Азії. Водночас ціни на сир, навпаки, дещо знизилися внаслідок ослаблення євро щодо долара США та зростання експортної пропозиції з країн Океанії, резюмували в УКАБ.
