Перші українські пацієнти розпочали лікування раку передміхурової залози інноваційним препаратом Bayer, зареєстрованим в вересні 2025 року.
Як повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” в компанії, наразі препарат доступний для пацієнтів. Його ефективність і профіль безпеки терапії підтверджено міжнародними клінічними дослідженнями.
Рак передміхурової залози залишається одним із найпоширеніших онкологічних захворювань серед чоловіків.
Як повідомлялося, Bayer прогнозує зростання свого фармацевтичного бізнесу з 2027 року, підвищення операційної маржі до 30% до 2030 року. Крім того, компанія планує розвивати п’ять ключових терапевтичних напрямів, серед яких кардіологія, зокрема, вторинна профілактика інсульту, комплексне лікування хронічної хвороби нирок, онкологія, в тому числі лікування метастатичного гормоночутливого раку передміхурової залози, напрям здоров’я жінок та менеджмент симптомів менопаузи.
Міжнародна компанія Bayer працює у сферах охорони здоров’я та сільського господарства. У 2025 фінансовому році в групі Bayer працювало понад 88 тис. чоловік, а обсяг продажів становив понад EUR45,6 млрд. Витрати на R&D без урахування спеціальних статей сягли понад EUR5,8 млрд.
Bayer Ukraine є частиною глобального концерну “Байєр АГ” (Bayer AG) зі штаб-квартирою в Леверкузені (Німеччина). В Україні компанія розпочала роботу з 1992 року. Вона представлена такими напрямами: фармацевтичний підрозділ, підрозділ безрецептурних препаратів, аграрний підрозділ.
Сприйняття Словенії в українському суспільстві за результатами опитування, проведеного у березні 2026 року дослідницькою компанією Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club, має виразно збалансований, але стриманий характер. Загальна частка позитивних оцінок становить 40,6%, що формує основу загалом доброзичливого, хоча й не домінуючого образу країни. Водночас майже половина респондентів — 48,0% — обрали нейтральну позицію, що є ключовою характеристикою цього профілю.
Структура позитивного ставлення свідчить про помірний рівень емоційної залученості. Лише 10,5% українців заявили про «повністю позитивне» ставлення до Словенії, тоді як більшість у цьому сегменті — 30,1% — схиляються до варіанту «здебільшого позитивне». Це означає, що позитив є радше раціональним і загальним, ніж глибоко емоційним.
Нейтральність, яка охоплює майже половину опитаних, виступає визначальним фактором у сприйнятті країни. Такий показник зазвичай вказує на обмежену інформаційну присутність держави в українському медійному просторі або відсутність чітко сформованого образу серед широкої аудиторії. У цьому контексті Словенія не викликає ані сильних симпатій, ані суттєвого відторгнення.
Негативні оцінки залишаються відносно низькими — 7,0% загалом. З них 5,8% припадає на «здебільшого негативне» ставлення і лише 1,2% — на «повністю негативне». Це свідчить про те, що критичне сприйняття країни є маргінальним і не має системного характеру.
Окремо варто звернути увагу на частку тих, хто не зміг визначитися — 4,4%. Разом із нейтральною групою це формує значний сегмент аудиторії, який потенційно відкритий до зміни ставлення залежно від інформаційного контексту та інтенсивності контактів між країнами.
У підсумку, Словенія сприймається українцями як країна з позитивним, але не домінуючим іміджем. Високий рівень нейтральності вказує на наявність простору для зміцнення двостороннього образу, тоді як низький рівень негативу створює сприятливу основу для подальшого розвитку сприйняття у більш позитивному напрямку.
Згідно з дослідженням, проведеним інформаційно-аналітичним центром Experts Club на підставі даних Держмитслужби, Словенія посідає 46-те місце за загальним обсягом торгівлі товарами з Україною з показником $368,7 млн. Водночас імпорт зі Словенії більш ніж утричі перевищує український експорт, що формує від’ємне сальдо на рівні $205,8 млн.
Дослідження було презентовано у прес-центрі «Інтерфакс-Україна», відео можна переглянути на Youtube-каналі агентства. Повну версію дослідження можна знайти за цим посиланням на сайті аналітичного центру Experts Club.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, ОПИТУВАННЯ, Позній, СЛОВЕНИЯ, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
Економіка України наприкінці 2025 року продемонструвала більш стабільне завершення року, ніж очікувалося восени, однак говорити про повноцінне відновлення поки що передчасно. Такий висновок випливає з аналітичного огляду ключових макроекономічних показників України та світу, підготовленого на основі даних Держстату, НБУ, МВФ, Світового банку та провідних міжнародних статистичних відомств.
Згідно з оглядом, зростання реального ВВП України у 2025 році оцінено в 1,8%, а інфляція у грудні сповільнилася до 8% у річному вимірі. Одночасно послабився і базовий інфляційний тиск: базова інфляція у грудні також сповільнилася до 8% проти 11% у вересні. Це дозволило економіці завершити рік із формально позитивною динамікою навіть на тлі війни, втрат енергетичної інфраструктури, дефіциту робочої сили та високого бюджетного тиску.
При цьому структура зростання залишалася нерівномірною. Споживчий сегмент і частина інвестиційної активності виглядали стійко: у четвертому кварталі 2025 року зростання роздрібної торгівлі прискорилося в середньому до 13,6% рік до року, а будівельна активність підтримувалася ремонтом житла та відновленням логістичної, інфраструктурної та енергетичної бази. У другому півріччі зарплати у приватному секторі, за оцінками на основі банківських даних, зростали більш ніж на 20% у річному вираженні. Водночас промисловість залишалася слабкою: у четвертому кварталі промислове виробництво в середньому скорочувалося на 4,8% рік до року, насамперед через спад в енергетиці та видобувній галузі.
Як зазначив засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club Максим Уракін, ідеться не про фазу класичного економічного підйому, а радше про збереження макростійкості в умовах війни.
«Підсумок 2025 року для України можна назвати стримано позитивним, але без підстав для самозаспокоєння. Так, інфляція виявилася нижчою, ніж очікувалося ще восени, базовий ціновий тиск теж помітно послабився, резерви стали рекордними, а економіка не зірвалася у спад навіть попри жорсткі воєнні умови. Водночас це не є ознакою повноцінного підйому», — підкреслив він.
Зміна реального ввп у фактични х цінах відносно попереднього періоду в 2014-2024 рр.
За словами Максима Уракіна, нинішня модель української економіки тримається на поєднанні зовнішнього фінансування, високих бюджетних витрат, адаптації бізнесу та живучості внутрішнього попиту. «Фактично ми бачимо модель економіки, яка тримається на поєднанні зовнішнього фінансування, високих бюджетних витрат, адаптації бізнесу та живучості внутрішнього попиту. Але без більш масштабного припливу інвестицій у виробництво, енергетику, логістику і технологічне оновлення це зростання залишатиметься обмеженим і дуже чутливим до будь-якого нового зовнішнього або воєнного шоку», — зазначив він.
Найважливішою опорою для макрофінансової стабільності залишалася зовнішня допомога. У четвертому кварталі її приплив різко посилився, а загалом у 2025 році Україна отримала $52,4 млрд офіційного фінансування, зокрема $32,7 млрд від ЄС і $12 млрд від США. Це дозволило наростити міжнародні резерви до історичного максимуму у $57,3 млрд наприкінці року. Але одночасно посилилися і дисбаланси: дефіцит поточного рахунку за січень-листопад досяг $30,6 млрд, а консолідований дефіцит бюджету без урахування грантів становив 2,209 трлн грн, або 24,8% ВВП. НБУ також вказував, що державний і гарантований державою борг утримуватиметься на рівні понад 100% ВВП на прогнозному горизонті.
Географічна Структура міжнародної допомоги Україні у 2022-2025 роках, млрд євро
Уракін вважає, що саме 2026 рік стане для України визначальним. «Ключовий висновок 2025 року для України дуже простий: зовнішня допомога виграла для держави час, але сама по собі не вирішує проблему слабкої структури економіки. Рекордні резерви, велике офіційне фінансування і навіть сповільнення інфляції ще не означають, що економіка стала самодостатньою. Навпаки, якщо подивитися на дефіцит поточного рахунку, масштаб бюджетного розриву та боргове навантаження, видно, що макростійкість поки що значною мірою тримається на зовнішньому ресурсі», — підкреслив він.
Він додав, що без припливу інвестицій у виробництво, інфраструктуру, енергетику та експортну переробку нинішня стабільність ризикує залишитися лише режимом утримання системи. «Саме тому 2026 рік буде критичним: якщо він не дасть приросту інвестицій у виробництво, інфраструктуру, енергетику та експортну переробку, то нинішня стабільність залишиться лише режимом утримання системи, а не переходом до справжнього економічного відновлення», — резюмував Уракін.
На глобальному тлі ситуація виглядала помірно слабкою, але не кризовою. За даними огляду, світова економіка наприкінці 2025 року сповільнювалася, однак США зберігали стійке зростання, єврозона демонструвала слабку, але позитивну динаміку, а Китай завершив рік із формально сильним зростанням ВВП на 5%, хоча і на тлі слабкого внутрішнього попиту. Для України це означає, що зовнішнє середовище залишається неоднорідним: без різкого обвалу, але й без потужного зовнішнього імпульсу, який міг би автоматично прискорити внутрішнє відновлення.
Experts Club — український інформаційно-аналітичний центр, який займається підготовкою досліджень, оглядів та експертних матеріалів з економіки, міжнародних відносин, ринків і довгострокових тенденцій розвитку України та світу. Центр також регулярно виступає майданчиком для публічних коментарів і дискусій за участю профільних експертів.
Антимонопольний комітет України (АМКУ) надав дозвіл ТОВ “Олімп” на набуття контролю над активами ТОВ “АДМ Юкрейн” у вигляді єдиного майнового комплексу (елеватора), повідомило відомство у Facebook.
Згідно з даними регулятора, йдеться про об’єкт, що надає послуги зі зберігання зерна.
За інформацією учасників ринку, об’єктом угоди є елеватор “Кам’янський” у Черкаській області. Потужність зберігання підприємства становить 64 тис. тонн у металевих силосах та підлогових складах.
Після завершення угоди у власності “АДМ Юкрейн” фактично не залишиться активів для зберігання зерна в Україні. Раніше компанія втратила контроль над “Таврійським” елеватором через військову агресію РФ.
Archer Daniels Midland (ADM) – американська агропромислова корпорація зі штаб-квартирою у Чикаго, що працює у 200 країнах. Компанія спеціалізується на виробництві харчових інгредієнтів, кормів для тварин, біопалива, а також на переробці, зберіганні та логістиці сільськогосподарської продукції. Виробничий портфель включає зернові, олійні культури, борошно, крохмалі, рослинні жири та логістичні послуги через підрозділ ADM Logistics. В Україні корпорація представлена ТОВ “АДМ Юкрейн”.
ТОВ “Олімп” – українська агропромислова компанія із земельним банком 36 тис. га у Житомирській, Кіровоградській та Черкаській областях. Спеціалізується на рослинництві (кукурудза, пшениця, соя, соняшник), тваринництві, переробці та трейдингу. До структури активів входять шість переробних підприємств (млини, пекарні, консервні цехи), елеватори “Олімп” та “Олімп-Агро”, а також Кам’янський машинобудівний завод. Бенефіціарами компанії згідно з даними аналітичної системи YouControl є Володимир Гецько та Юрій Москалик.
Як повідомляє Fixygen, Приватне акціонерне товариство (ПрАТ) “Житомирський консервний завод” планує 25 травня провести дистанційні загальні збори акціонерів, на розгляд яких винесено звіти органів управління за останні сім років (2019-2025 роки), повідомила компанія у системі розкриття Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).
Згідно з порядком денним, акціонери мають намір затвердити результати фінансово-господарської діяльності за вказаний період. Прибутки, отримані підприємством у 2019-2025 роках, пропонується залишити нерозподіленими, а збитки покривати за рахунок майбутніх доходів. Дивіденди за ці роки нараховувати та виплачувати не планується.
Окремим блоком питань є повне оновлення наглядової ради, переобрання якої відбуватиметься шляхом кумулятивного голосування, а також затвердження нової редакції статуту.
Крім того, завод планує суттєво розширити перелік видів економічної діяльності у ЄДР. До оновленого списку, зокрема, увійдуть виробництво хліба та кондитерських виробів, готової їжі та страв, дитячого харчування, а також оптова торгівля паливом, металами, зерном та молочними продуктами. Компанія має намір офіційно закріпити діяльність у сфері вантажного транспорту, ремонту промислових машин та операцій з нерухомістю.
Акціонерам також пропонується надати попередню згоду на вчинення значних правочинів протягом року на суму до 20 млн грн. Характер правочинів передбачає широкий спектр операцій: від купівлі-продажу майна та залучення кредитів до участі у створенні інших суб’єктів господарювання та інвестиційної діяльності.
За даними сервісу Opendatabot, ПрАТ “Житомирський консервний завод” за підсумками 2025 року збільшило дохід на 18,3% – до 8,56 млн грн, а чистий прибуток зріс удвічі – до 60,5 тис. грн. Активи підприємства за рік зросли на 7,2% і на кінець 2025 року становили 3,48 млн грн, тоді як зобов’язання збільшилися на 5,9% – до 3,08 млн грн. На підприємстві офіційно працюють дев’ять співробітників.
ПрАТ “Житомирський консервний завод” спеціалізується на переробці овочів і фруктів (ТМ “Житомирський”, ТМ “Дари Полісся”) та випускає продукцію Private Label для мереж “Сільпо” та “АТБ”.
ТОВ “СП “Нібулон” (Миколаїв), один із провідних операторів зернового ринку України, засіяло близько 20% запланованих площ у кожному з виробничих кластерів у межах поточної весняної посівної кампанії, повідомила пресслужба компанії.
Згідно з повідомленням, агрохолдинг впроваджує адаптивну модель управління, що передбачає відмову від уніфікованих рішень на користь регіонального планування залежно від погодних і ґрунтових умов. Зокрема, старт робіт у Черкаському та Кам’янець-Подільському кластерах було відтерміновано до належного прогрівання ґрунту.
Ключовою культурою “Нібулону” в сезоні-2026 залишається кукурудза, під яку відведено близько 28,5 тис. га. Завершити її сівбу в межах кожного підрозділу планується протягом 10-12 днів. Ще майже 3 тис. га займе соя, посіви якої зосереджені переважно в центральних та західних регіонах.
Найсуттєвіших змін зазнала структура посівів у Миколаївському кластері. Через тривалий дефіцит опадів і високі кліматичні ризики на Півдні компанія повністю відмовилася від ярих культур у цьому регіоні, зробивши ставку виключно на озимі з коротким періодом вегетації. Це дозволить ефективніше використовувати зимову вологу та зменшити залежність від весняно-літніх опадів.
“Нібулон” до війни обробляв 82 тис. га землі у 12 областях України та експортував сільгосппродукцію у понад 70 країн світу. Зернотрейдер у 2021 році експортував максимальні за час свого існування 5,64 млн тонн сільгосппродукції. Після початку війни компанія була змушена перенести центральний офіс із Миколаєва до Києва. Крім 23 елеваторних комплексів, “Нібулон” має власні автотранспортні й залізничні потужності, а також флот, збудований на власній суднобудівній верфі. У воєнний час цей флот продовжує здійснювати річкові перевезення.
Компанія також активно розвиває власний підрозділ гуманітарного розмінування для відновлення безпеки на орендованих землях та допомоги агросектору України. “Нібулон” є сертифікованим оператором протимінної діяльності.
