Nova Post у Чехії планує цього року інвестувати понад 6 млн чеських крон (понад $288 тис. за поточним курсом) у масштабування власної логістичної системи, куди увійде доставка 7 днів на тиждень, next day сервіс, забір відправлень протягом години, а також доставка та забір негабаритних посилок, йдеться у повідомленні компанії в четвер.
“Ми бачимо стрімке зростання попиту на міжнародну логістику та високий рівень довіри, що підтверджується збільшенням обсягів відправлень рік до року. Саме тому ми розпочали співпрацю з чеським підрозділом UPS і відтепер доставляємо ще в 187 країн та регіонів світу”, – цитуються у релізі слова CEO Nova Post у Чехії Андрія Артеменка.
Він зазначив, що до кінця 2026 року компанія також планує відкрити 30 нових відділень та запустити ще 2,5 тис. точок сервісу.
У компанії додали, що наразі Nova Post у Чехії самостійно здійснює розмитнення вантажів. Крім того, компанія підключила ще одну мережу з 570 поштоматів – OX Box, що збільшило загальну кількість поштоматів доставка до понад 3,5 тис.: ALZA box, GLS та OX Box.
Як повідомлялося, у минулому році група NOVA забезпечила 522 млн відправлень, з них 29 млн – у Європі. Група, яка зараз є 30-тою у світі за обсягами посилок серед експрес-доставок та пошт, ставить задачу у 2030 році увійти у першу двадцятку та збільшити кількість відправлений до 2 млрд.
Cпіввласник лідера експрес-доставки “Нової пошти” В’ячеслав Климов на присвячених євроінтеграції “Діалогах з NV” зауважував, що Nova Post Europe з групи NOVA планує у 2026 році збільшити мережу відділень у Європі вдвічі та зберігати фокус своєї стратегії на забезпеченні максимальної швидкості доставки.
Основним видом діяльності “Нової пошти”, основного активу групи NOVA, є експрес-доставка документів, посилок та палетованих великогабаритних вантажів. Її кінцевими бенефiцiарними власниками є Володимир Поперешнюк і В’ячеслав Климов.
Аргентина призупинила практичний запуск програми громадянства за інвестиції після скасування міжнародного тендеру на відбір консультанта, який мав розробити та впровадити її операційну модель. Міністерство економіки країни анулювало конкурс на консультаційні та технічні послуги для програми Citizenship by Investment, як випливає з офіційних документів про тендер.
Йдеться не про скасування самої правової бази програми, а про замороження її запуску. Основу механізму раніше створив указ президента Аргентини Хав’єра Мілея №524/2025. Документ дозволив іноземцям, які зробили «значну інвестицію», подавати заяву на аргентинське громадянство через спеціальне агентство при Міністерстві економіки.
Для практичного запуску влада в грудні 2025 року оголосила міжнародний тендер на «консультаційні та технічні послуги» для програми громадянства за інвестиції. Саме цей конкурс тепер скасовано.
Профільні джерела, що стежать за інвестиційною міграцією, зазначають, що після скасування тендеру параметри програми, включаючи остаточні інвестиційні вимоги та терміни запуску, знову виявилися невизначеними.
Раніше очікувалося, що Аргентина стане однією з перших країн Латинської Америки з окремою моделлю citizenship by investment. Однак тепер запуск, судячи з усього, буде відкладено щонайменше до переробки організаційної схеми та повторного вибору операційної моделі програми.
Реєстрації автобусів (нові, імпортовані вживані, внутрішні перепродажі) у березні 2026 року зросли на 41,8% порівняно з лютим цього ж року – до 553 од., однак це на три автобуси менше за показник березня-2025, повідомляє Інститут досліджень авторинку (ІДА).
“Внутрішні перепродажі залишаються основним каналом обігу техніки (355 угод), продемонструвавши ріст на 47,9% порівняно з лютим. Проте у річному вимірі (до березня-2025) ринок все ще демонструє відставання на 9,9%, що є наслідком високої вартості експлуатації застарілих моделей”, – йдеться у дописі на сайті ІДА.
Лідером перепродажів залишається Mercedes-Benz Sprinter (72 угоди), який, як зазначають експерти, фактично монополізував нішу приміських та міжміських експрес-перевезень. Друга позиція – у VDL Citea (46 угод), що, на думку експертів, свідчить про активну ротацію вживаних європейських низькопідлогових автобусів на внутрішньому ринку.
Третя й четверта позиції у українських “Еталон” та “Богдан” – відповідно 21 та 20 угод. Вони утримують позиції в сегменті шкільних та бюджетних приміських перевезень.
Сегмент імпорту в березні вживаних автобусів зріс на 26% до лютого-2026 – до 97 од. (у березні-2025 – 102 од.). Понад половина першої п’ятірки реєстрацій припадає на продукцію концерну Daimler – лидирує Mercedes-Benz Sprinter (31 од.), друга та третя позиція – у моделей Cirato та Vario (12 од. та 7 од. відповідно).
“В умовах дизеля по 90 грн/л перевізники надають перевагу техніці стандартів Euro-5 та Euro-6, що є необхідною умовою підтримки рентабельності на маршрутах”, – йдеться у повідомленні.
Сегмент нових автобусів (імпорт та українське виробництво) у березні становив 101 од. – на 68% більше за березень минулого року, але, як зазначають в ІДА, головним трендом став ріст імпорту нових машин (53 од. – вчетверо більше за лютий-2026), що вперше за тривалий час перевищило обсяги внутрішнього виробництва (48 од.).
За даними експертів, лідером ринку став Isuzu Citiport (20 од.), що вказує на реалізацію цільових програм оновлення міських флотів. Друга позиція – у нових Ford Transit 17 од.), які використовуються як соціальний та корпоративний транспорт. Далі йдуть українські “Еталон” та “Богдан – по 12 од.
“Вітчизняні виробники (БАЗ, “Богдан”, Ataman, ЗАЗ) у березні зафіксували спад виробництва на 20% порівняно з лютим. Основна частина виготовленої техніки – це приміські моделі малого класу, що традиційно закуповуються за бюджетні кошти. Позитивна динаміка у річному вимірі (+71,4% до березня-2025) вказує на поступове відновлення роботи заводів після минулорічної стагнації”, – зазначають експерти.
Metinvest B.V. (Нідерланди), материнська компанія гірничо-металургійної групи “Метінвест”, повністю погасила єврооблігації на $428 млн зі ставкою 8,5% річних, термін сплати за якими наступив 23 квітня 2026 року.
“Група успішно завершила погашення облігацій 2026 року, що стало ще одним важливим етапом для “Метінвесту” в умовах війни. Погашення здійснено завдяки власному грошовому потоку, зокрема, за рахунок оптимізації оборотного капіталу”, – наводяться слова СЕО групи “Метінвест” Юрія Риженкова у повідомлені на сайті у четвер.
CEO нагадав, що на сьогоднішній день “Метінвест” повністю погасив вже три випуски облігацій, а сукупний обсяг виплат за цими інструментами перевищив $1 млрд.
“Із покращенням ринкових умов “Метінвест” і надалі розглядатиме можливості залучення фінансування на ринках боргового капіталу відповідно до своїх потреб. Це погашення підтверджує дисциплінований підхід Групи до системи фінансового управління та послідовне виконання зобов’язань перед стейкхолдерами”, – наголосив Риженков.
Згідно зі звітом, “Метінвест” у 2025 році скоротила загальний борг на 15% – з $1,705 млрд до $1,441 млрд та має сплатити за ним у 2026 році $470 млн, з яких $428 млн – за єврооблігаціями-2026 (сума виплат наведена без нарахованих відсотків, зборів, комісій та дисконтів, револьверного торгового фінансування та лізингових зобов’язань).
У 2027 році “Метінвест” має сплатити $351 млн, з яких $332 млн за облігаціями-2027 зі ставкою 7,65% річних, у 2028 році – $18 млн, а у 2029 році – $550 млн, з яких $500 млн за єврооблігаціями-2029 зі ставкою 7,75% річних.
У структурі боргу на кінець минулого року частка євробондів складала 88%, фінансування капітальних інвестицій – 5%, торгове фінансування – 2%, решта – 5%.
Європейський Союз зацікавлений у розширенні європейської залізничної мережі до Львова, Києва та Одеси із дотриманням безпеки перевезень, заявила генеральна директорка Директорату з питань мобільності та транспорту Європейської Комісії Магда Копчинська (Magda Kopczyńska).
“У середньостроковій перспективі я хотіла б бачити кілька залізничних коридорів європейської колії, які б безперешкодно проходили від Польщі аж до Києва, з Праги – аж до південного маршруту через Ужгород, а потім – аж до Києва та до Одеси”, – сказала вона на бізнес-саміті “Україна-ЄС” у Брюсселі у середу, передає кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна“.
Копчинська нагадала, що Україна вже дуже швидко побудувала 22 км європейської колії від Чопу до Ужгорода, а ЄС виділив Україні частину коштів для того, аби розпочати будівництво лінії, яка пролягатиме до Львова.
Представниця Єврокомісії наголосила, що ЄС під час планування нових фінансових програм дедалі більше стикається з принципом “подвійного використання” інфраструктури – з урахуванням питань належного функціонування та безпеки транспортної інфраструктури.
“Тепер, виходячи з жахливого досвіду України, держави-члени набагато більше усвідомлюють, що недостатньо просто щось побудувати. Нам також потрібно переконатися, що ми знаємо, як це захистити”, – підкреслила вона.
Копчинська зазначила, що за останні 10 років відбулося усвідомлення необхідності продовження транспортних коридорів за межі ЄС, що стало основою розширення Транс’європейської транспортної мережі (TEN-T) після 2022 року на Україну, зокрема, до Одеси.
“Ми намагалися переконати держави-члени 10 років тому, що, можливо, було б добре, якби ці коридори, які знаходяться в ЄС, виходили за межі ЄС. Це не спрацьовувало до лютого 2022 року”, – констатувала Копчинська.
Окрему увагу вона звернула на роль так званих “Шляхів солідарності”, які ЄС запровадив після початку повномасштабної війни, коли робота українських портів Чорного моря була фактично заблокована. За її словами, ці шляхи довели свою ефективність і залишаються важливими для України та світу й після відкриття судноплавства Чорним морем.
“Я думаю, що ситуація трохи покращується, але якщо ви запитаєте мене, чи все ідеально та гладко, то це не так”, – закликала Копчинська до подальшого розвитку “Шляхів солідарності”.
На її думку, слід розглянути побудову інфраструктури прикордонних переходів таким чином, щоб це забезпечило максимальне спрощення, враховуючи, що Україна все ще не входить до Шенгенської зони.
Копчинська наголосила, що потрібно розвивати також внутрішні водні шляхи, функціонуючі морські порти у Чорному морі.
“І так, коли повітряний простір буде відкритий, нам також потрібні розвинуті аеропорти в Україні”, – додала генеральна директорка Директорату з питань мобільності та транспорту.
Schneider Electric, глобальний лідер у сфері енергетичних технологій, сьогодні оприлюднив нові результати свого глобального дослідження Industrial AI in CPG Survey 2026, які свідчать про те, що виробники товарів повсякденного попиту (CPG) очікують суттєвого зростання виробничої неефективності та тиску на витрати до 2030 року. Багато з них звертаються до промислового інтелекту — поєднання можливостей ШІ, даних і автоматизації — щоб зміцнити конкурентоспроможність у десятилітті прискореної нестабільності.
Очікується зростання структурних виробничих витрат до 2030 року
Опитування показує, що виробники товарів повсякденного попиту (CPG) очікують прискорення кризи маржинальності: неефективність, зокрема виробничі затримки, простої та поломки обладнання, вже сьогодні становлять приблизно 20,3% від кінцевої вартості виробленої продукції. Респонденти повідомляють, що 15,2% середнього виробничого доходу втрачається через затримки, простої, переробку, відхилення якості або неефективне використання активів.
Очікується, що ці втрати, яких можна було б уникнути, суттєво зростуть — до 21,37% вже наступного року та наблизяться до 29,14% до 2030 року.
Багато виробників CPG роблять ставку на промисловий ШІ, щоб скоротити прогнозоване зростання таких втрат у виробництві.
Очікування щодо ШІ стрімко зростають, тоді як готовність відстає
Сьогодні лише один із восьми (13%) виробників товарів повсякденного попиту (CPG) зазначає, що ШІ повністю інтегрований у ключові операції та процеси ухвалення рішень. До 2030 року понад третина (37%) очікує, що ШІ стане основою їхньої операційної діяльності — це трикратне зростання рівня впровадження лише за чотири роки.
Респонденти також очікують суттєвого зростання окупності інвестицій (ROI), забезпеченої ШІ:
• третина (32,7%) очікує прибутковість на рівні 50–74% від своїх ШІ-проєктів до 2030 року
• майже десята частина (7,9%) прогнозує прибутковість понад 100%, що означає, що інвестиції в ШІ окупляться менш ніж за рік
Такий рівень ефективності сьогодні спостерігається лише у WEF Lighthouses[1] або автономних фабриках.
Натомість сімдесят відсотків респондентів зазначають, що поточна окупність інвестицій у ШІ становить менше 20%, причому майже третина (28,4%) фіксує ROI на рівні 5% або нижче, що відображає галузь, яка поки що отримує обмежену цінність від ранніх впроваджень.
«Виробники прогнозують потроєння наскрізного впровадження ШІ до 2030 року, разом із різким зростанням очікуваної віддачі — до рівнів, які сьогодні демонструють лише найпросунутіші Lighthouse та автономні фабрики», — сказав Ніл Сміт, президент підрозділу CPG компанії Schneider Electric. «Цей розрив між очікуваннями та реальністю є найсильнішим сигналом терміновості, який ми бачили за останні роки. ШІ може бути трансформаційним лише тоді, коли він забезпечує справжній промисловий інтелект: здатність перетворювати операційні дані в реальному часі, сучасну автоматизацію та ШІ на синхронізовані рішення, що підвищують ефективність у масштабі. Багато організацій досі працюють із застарілими виробничими майданчиками, фрагментованими даними та легасі-системами, які обмежують цінність і впровадження ШІ. Подолання цього розриву готовності зараз є одним із ключових пріоритетів конкурентоспроможності для сектору CPG».
Бар’єр полягає не в технології ШІ, а в базовій готовності до впровадження промислового інтелекту.
Попри високу впевненість у потенціалі ШІ, респонденти опитування послідовно визначають структурні, а не технологічні, бар’єри як основні перешкоди для масштабування:
• дефіцит навичок у сфері ШІ або науки про дані (43,0%)
• застарілі системи автоматизації та інфраструктура (37,5%)
• брак контекстуалізованих операційних даних (36,3%)
• опір з боку персоналу (25,7%)
Усі ці фактори випереджають занепокоєння щодо кібербезпеки або відповідності регуляторним вимогам (21,7%).
«Результати є однозначними: досягнення трансформаційної окупності інвестицій, яку очікують від промислового ШІ всього за чотири роки, потребує якісного зсуву в співпраці, прозорості та спільних стандартах», — сказала Сесіль Верселліно, старша віцепрезидентка з сервісів підрозділу промислової автоматизації Schneider Electric. «Через SE Advisory Services ми вже застосовуємо власну експертизу “Lighthouse” у виробництві разом із клієнтами по всьому світу, допомагаючи їм перетворювати цифрові амбіції на вимірюваний результат. Ми вважаємо, що обмін і впровадження найкращих практик і галузевої експертизи стануть каталізатором наступної хвилі промислової цифрової трансформації».
Нова аналітична доповідь: “Beyond the Hype: Practical AI for Competitive Consumer Goods Manufacturing” опублікована сьогодні компанією Schneider Electric у співпраці з AVEVA, містить рекомендації щодо успішного впровадження ШІ в секторах харчової промисловості та напоїв. Вона окреслює шлях до автономних операцій через промислові дані, модульну автоматизацію, електрифікацію та етапи впровадження промислового ШІ.
Примітки для редакторів:
• Статистично репрезентативне дослідження було проведене компанією Censuswide серед вибірки 1 453 респондентів (25% — топменеджмент рівня C-suite, 75% — керівники та особи, що ухвалюють рішення у виробництві) у секторах наук про життя, а також харчової промисловості та напоїв у 14 країнах, зокрема у Великій Британії, США, Італії, Німеччині, Швеції, Норвегії, Фінляндії, Франції, Данії, Саудівській Аравії, Австрії, Ірландії, Швейцарії та Єгипті. Дані були зібрані в період з 26.02.2026 по 24.03.2026. Компанія Censuswide дотримується та залучає членів Market Research Society і керується кодексом поведінки MRS та принципами ESOMAR. Censuswide також є членом British Polling Council.
Про компанію Schneider Electric
Schneider Electric – глобальний лідер у сфері енергетичних технологій, який підвищує ефективність і сприяє сталому розвитку через електрифікацію, автоматизацію та цифровізацію промисловості, бізнесу та житлових просторів. Технології компанії дозволяють будівлям, дата-центрам, фабрикам, інфраструктурі та енергомережам функціонувати як відкриті, взаємопов’язані екосистеми, підвищуючи продуктивність, стійкість та екологічність.
Портфель компанії включає інтелектуальні пристрої, архітектури, визначені програмним забезпеченням, системи на базі штучного інтелекту, цифрові сервіси та професійні консультаційні послуги. Маючи 160 000 співробітників і 1 мільйон партнерів у понад 100 країнах, Schneider Electric стабільно входить до числа найбільш сталих компаній світу.
Дізнайтесь більше на сайті https://www.se.com/ua/uk/
[1] McKinsey, “How manufacturing’s Lighthouses are capturing the full value of AI”, 2024. Source: https://www.mckinsey.com/capabilities/operations/our-insights/how-manufacturings-lighthouses-are-capturing-the-full-value-of-ai
