Середньозважена ціна на землю в Україні за підсумками січня-вересня 2023 року зросла на 10,4% – до 38,5 тис. грн/га, йдеться у звіті про стан ринку земель в Україні, підготовленому експертами Київської школи економіки (KSE) за підтримки Програми USAID АГРО.
Аналітики зазначили, що в Україні 31,1 млн га землі перебуває у приватній власності, тому зростання ціни на 10,4% дорівнює збільшенню капіталізації ринку сільгоспземель на 115,1 млрд грн, що відповідає приблизно десятій частині доходів загального фонду бюджету країни у 2023 році.
“У вересні 2023 року середньозважена ціна одного гектара всіх сільгоспземель становила 38,45 тис. грн. При цьому середньозважена ціна на землю з цільовим призначенням “для ведення товарного сільськогосподарського виробництва” була вищою за середню та становила 39,0 тис. грн/га. Це означає, що “товарні” землі цінуються ринком дещо більше, ніж інші види сільськогосподарських земель в Україні”, – йдеться в дослідженні.
За інформацією експертів KSE, найвищі ціни на земельні ділянки сільгосппризначення спостерігаються в Івано-Франківській, Львівській, Волинській і Тернопільській областях, а також Київській і Полтавській областях. Найнижчі – на територіях, охоплених бойовими діями, а також у прифронтових областях.
Згідно з дослідженням, у третьому кварталі 2023 року було здійснено 21,4 тис. транзакцій купівлі-продажу ділянок сільськогосподарського призначення площею 43,5 тис. га, що незначно відрізняється від показників другого кварталу, коли за ідентичної кількості договорів купівлі-продажу було реалізовано 44,0 тис. га сільгоспугідь. Водночас у другому та третьому кварталах 2023 року ринок землі був істотно активнішим, ніж у першому кварталі, коли було укладено 15,7 тис. угод сукупною площею 32 тис. га.
У четвертому кварталі ринок землі може ще більше зрости, адже після завершення жнив і вивільнення додаткових ресурсів для купівлі землі, очікується активізація покупців і збільшення попиту на купівлю земельних ділянок, прогнозують у KSE.
Страхова компанія “Княжа Лайф Вієнна Іншуранс Груп” (Київ) у січні-вересні 2023 року зібрала 46,04 млн грн страхових платежів, що на 7,66% більше, ніж за аналогічний період 2022 року.
Про це повідомляється на сайті рейтингового агентства “Стандарт-Рейтинг”, яке підтвердило рейтинг фінансової стійкості/кредитний рейтинг компанії на рівні “uaAA+” за підсумками дев’яти місяців 2023 року.
Обсяг страхових виплат і відшкодувань, здійснених компанією за дев’ять місяців 2023 року, склав 26,172 млн грн, що в 2,69 раза перевищило обсяг виплат за аналогічний період 2022 року. Таким чином, рівень виплат страховика зріс на 34,10 п.п. – до 56,85%.
Аквізиційні витрати страховика за три квартали 2023 року порівняно з тим же періодом 2022 року знизилися на 19,71% – до 6,263 млн грн. За підсумками звітного періоду діяльність СК була прибутковою. Зокрема, чистий прибуток страховика зріс до 11,124 млн грн.
Активи компанії станом на 30 жовтня 2023 року зросли на 5,92% – до 785,635 млн грн, власний капітал показав приріст на 13,03% до 128,557 млн грн, зобов’язання збільшилися на 4,64% – до 657,078 млн грн, грошові кошти та їх еквіваленти становлять 2,625 млн грн (скорочення на 95,01% пов’язано зі збільшенням поточних фінансових інвестицій).
Таким чином, станом на початок четвертого кварталу 2023 року власний капітал покривав 19,56% зобов’язань страховика, а 0,4% його зобов’язань були забезпечені грошовими коштами та їх еквівалентами.
При цьому РА зазначає, що станом на 1 жовтня 2023 року страховик сформував портфель фінансових інвестицій в обсязі 741,204 млн грн, що включав банківські депозити (168,9 млн грн), а також інвестиції в ОВДП (572,304 млн грн). Таким чином, на початок четвертого кварталу 2023 року ліквідні активи (грошові кошти та їхні еквіваленти, банківські депозити та ОВДП) покривали 113,20% зобов’язань страховика.
РА підкреслює, що високий рівень зовнішньої підтримки компанії забезпечує її акціонер – міжнародна страхова група зі штаб-квартирою в Австрії Vienna Insurance Group Wiener Städtische Versicherung AG., що представлена 50 компаніями в 30 країнах і є лідером страхового ринку Центральної та Східної Європи.
Райффайзенбанк (Київ) за січень-вересень цього року заробив 6 млрд 135,77 млн грн чистого прибутку, тоді як за аналогічний період 2022-го цей показник становив 2 млрд 394,84 млн грн, ідеться в квартальному звіті банку.
Згідно з ним, зокрема, чистий прибуток Райффайзенбанку за третій квартал становив 3 млрд 17,11 млн грн, що у 2,8 раза більше, ніж у другому кварталі, та в 1,7 раза перевищує чистий прибуток за зіставний період минулого року.
Відповідно до звіту, чистий процентний дохід банку зріс у січні-вересні-2023 на 41,1% до попереднього року – до 12,4 млрд грн. Зокрема, за третій квартал цей показник становив 4,4 млрд грн порівняно з 3,9 млрд грн у другому кварталі та 3,6 млрд грн за третій квартал 2022 року.
Підкреслюється, що дохід банку від основної діяльності за січень-вересень склав 22,3 млрд грн, що на 37% перевершує результат минулого року.
Згідно з наданою інформацією, Райффайзенбанк отримав 4,8 млрд грн (або 21% від загальних доходів) від відсоткових доходів за депозитними сертифікатами (ДС) і договорами процентного свопу з Нацбанком. Водночас відсоткові доходи за облігаціями внутрішньої державної позики, рефінансованими НБУ, принесли банку 2,5 млрд грн, що становить 11% від загальних доходів.
Банк нагадав, що за 9 місяців 2022 року відсоткові доходи за ДС та операціями відсоткового свопу становили 2,3 млрд грн (або 14% від загальних доходів).
“Основна частина доходів від зовнішніх клієнтів генерується операціями з резидентами України. Більшість довгострокових активів зосереджені на території України”, – підкреслили у фінустанові.
Зазначається, що чистий комісійний дохід збільшився за дев’ять місяців цього року до результатів 2022-го на 30,3% – до 1,8 млрд грн. Проте в третьому кварталі цей показник виявився на 30% меншим, ніж за квітень-червень цього року, і на 33% меншим, ніж у третьому кварталі 2022 року – 495 млн грн.
Як свідчать дані звіту, з кінця 2022 року активи банку зросли на 15,8 млрд грн і досягли 182 млрд грн станом на 30 вересня. Таке зростання забезпечене насамперед значним збільшенням обсягу цінних паперів – з 25,4 млрд грн до 41,8 млрд грн.
Обсяг готівки скоротився з 8,2 млрд грн до 7,4 млрд грн, тоді як гроші на поточних рахунках у НБУ та інших банків збільшилися на 9,2% і 66,5% відповідно – до 12,7 млрд грн і 11,8 млрд грн.
Кредити та аванси клієнтам трохи підросли порівняно з попереднім кварталом – на 6,3%, до 53,5 млрд грн, але все ж залишаються нижчими за рівень минулого року – 61,7 млрд грн. Тим часом заборгованість інших банків зросла на 3,5% – до 43,7 млрд грн і тримається вище за показник 2022 року – 39 млрд грн.
За липень-вересень фінустанові вдалося наростити кошти клієнтів з 146,4 млрд грн до 152,6 млрд грн, тоді як під кінець минулого року вони були на рівні 143,6 млрд грн. Кошти банків, за дев’ять місяців 2023 року, навпаки, скоротилися на 220,5 млн грн – до 2,2 млрд грн.
Зазначається, що загальна сума капіталу банку зросла на 36% з грудня 2022 року і досягла 23,2 млрд грн, зокрема нерозподілений прибуток – у 4 рази, до 6,2 млрд грн. Водночас зобов’язання Райффайзена зросли з 149,2 млрд грн до 158,9 млрд грн.
Банк витратив 2,8 млрд на виплату зарплат співробітникам, премії, інші заохочувальні виплати та на відрахування до фонду заробітної плати, тоді як минулого року – 2,6 млрд грн.
АТ “Райффайзен Банк” зареєстровано в Україні 1992 року і є найбільшим банком з іноземним капіталом в Україні. З жовтня 2005 року банк став частиною австрійської банківської групи “Райффайзен Банк Інтернаціональ АГ”. Наразі група Raiffeisen володіє 68,21% акцій банку, Європейський банк реконструкції та розвитку – 30%.
За даними Нацбанку України, станом на 1 вересня 2023 року за розміром активів Райффайзенбанк посідав 4-те місце (132,9 млрд грн) серед 64 банків, що діяли в країні.
Заводи азотного холдингу Ostchem, що об’єднує підприємства азотного бізнесу Group DF, за 9 місяців 2023 року виробили 1,57 млн тонн мінеральних добрив, що на 92% більше за аналогічний період минулого року, ідеться в пресрелізі Group DF у вівторок.
“Водночас довоєнного рівня нам поки що досягти не вдалося: завантаження основних потужностей заводів протягом року не перевищувало 70-80%. Причина недозавантаження – критичне зростання обсягів імпорту добрив, які сьогодні ввозяться в Україну”, – зазначив керівник азотного бізнесу Ostchem Сергій Павлючук.
За його інформацією, виробничі плани в січні-вересні виконані повністю, а потужності заводів навантажувалися більш рівномірно, ніж минулого року. За звітний період Черкаський “Азот” наростив обсяги виробництва на 148% порівняно з аналогічним періодом минулого року і виробив 1,22 млн тонн, “Рівнеазот” – на 7%, до 347,3 тис. тонн.
Згідно з релізом компанії, за обсягами виробництва найдинамічніше зростали карбамід (у 3 рази), КАС (у 2,5 рази) та аміачна селітра (+89%). Водночас обсяг виробництва ВАС скоротився на 72%, до 36,9 тис. тонн.
“Наші заводи спрацювали без збоїв і своєчасно виконали контракти з українськими фермерами. Надалі завантаження заводів залежатиме від попиту на мінеральні добрива. Ми готові до пікового попиту в листопаді-грудні та старту закупівель на весняну посівну-2024”, – наголосив Павлючук.
В Ostchem серед основних факторів впливу на ринок мінеральних добрив в Україні назвали високу споживчу активність навесні-влітку 2023 року, коли мінеральні добрива були доступнішими за ціною, що задовольнило значну частину споживчого попиту.
Водночас на ринку, за інформацією провідного виробника добрив, спостерігається зниження купівельної спроможності аграріїв через зупинення зернової угоди та низькі ціни на сільгосппродукцію на тлі різкого зростання імпорту з дружніх до РФ країн.
“Обсяг імпорту зростає, що боляче б’є по вітчизняному хімпрому. У третьому кварталі 2023 року приріст імпорту мінеральних добрив становив 46,6%. З початку року загальний обсяг імпортованих в Україну добрив склав 1,71 млн тонн. Це говорить про те, що імпорт перевищує внутрішнє виробництво. Продовжують ввозитися добрива з “дружніх” РФ країн – перепаковані білоруські добрива завозять в Україну через Польщу і Румунію. Імпорт карбаміду з Туркменії зростає критичними темпами”, – розповів директор департаменту корпоративних комунікацій Group DF Олег Арестархов, якого цитує прес-служба холдингу.
Він наголосив, що часто відпускна вартість добрив з пострадянських країн з урахуванням логістичних витрат “суперечить усім ринковим законам”. “Є підстави говорити, що на територію України потрапляють підроблені сертифікати походження добрива з Росії та Білорусі”, – додав топ-менеджер.
Крім того, у Group DF вказали, що українські виробники втрачають ринок карбаміду. Компанія навела дані ДП “Держзовнішінформ” і Державної митної служби України, згідно з якими 2021 року з Туркменії було ввезено 22,7 тис. тонн карбаміду, 2022 року – 55 тис. тонн, а за 9 місяців 2023 року – 230 тис. тонн.
“За два роки обсяг ввезеного з Туркменії карбаміду збільшився майже в 12 разів. При цьому найбільші українські хімпідприємства – виробники карбаміду другий рік простоюють. Це свідчить про якість промислової політики, яку потрібно терміново коригувати для стимулювання зростання виробництва”, – пояснює Арестархов.
Group DF консолідує активи Дмитра Фірташа в газорозподільній, хімічній, титановій і портовій галузях, а також у сфері сільського господарства та медіа.
Ostchem – азотний холдинг Group DF, що об’єднує найбільших виробників мінеральних добрив в Україні. До нього входить “Рівнеазот”, Черкаський “Азот”, а також Сєвєродонецький “Азот” і “Стирол”, які не працюють і перебувають на окупованих територіях.
Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну загинули понад 9900 мирних українців, згідно з озвученими цифрами на брифінгу Ради Безпеки ООН, присвяченому гуманітарній ситуації в Україні.
“За останніми підрахунками, понад 9900 мирних жителів було вбито з початку вторгнення. У перспективі це еквівалентно майже 16 цивільним особам, які гинуть щодня”, – заявив на початку засідання директор Управління з координації гуманітарних питань (OCHA) Рамеш Раджасінгам.
Він наголосив, що наведені ним цифри є застарілими і не відображають поточну картину із загиблими в Україні. Згідно з даними Управління Верховного комісара з прав людини фактичні втрати серед цивільних вважаються вищими за озвучені.
Директор Управління ООН з координації гуманітарних питань, який виступив першим, також зазначив, що на сьогодні близько 80 млн осіб в Україні потребують тієї чи іншої форми гуманітарної допомоги. Раджасінгам зазначив, що це понад 40% усього населення України.
Зокрема, за його даними, 10 млн українців вимушено залишили свої домівки, і мають статус біженців в інших країнах, або ж внутрішньо переміщених осіб всередині України.
Медична група ADONIS стала учасником проєкту відновлення України ONOVA.
Як повідомила медгрупа, спільний проєкт ONOVA і медичної групи ADONIS передбачає, зокрема, відновлення пологового будинку ADONIS у Бузовій (Київська обл.), який було серйозно пошкоджено внаслідок влучання ракети агресора 28 лютого 2022 року.
Мережа “Адоніс” налічує вісім філій у Києві та області, де надають послуги за більш ніж 65 медичними напрямами. В умовах війни філії з хірургічними підрозділами продовжують допомагати пацієнтам, надаючи якісну медичну допомогу військовим і мирним жителям.
Ліга оновлення України ONOVA – платформа об’єднання та взаємодії представників різних сфер діяльності задля відновлення та оновлення України.
