13 листопада в рамках саміту COP29 відбулася церемонія підписання Угоди про стратегічне партнерство у сфері розвитку та передачі «зеленої» енергії між Узбекистаном, Казахстаном та Азербайджаном.
Виступаючи на заході, Президент Республіки Узбекистан Шавкат Мірзійоєв наголосив, що відновлювана енергія – це не економічна мета, а внесок у майбутнє, результат почуття відповідальності перед наступними поколіннями.
Особливо підкреслено екологічну важливість проєкту. Енергія, яка передаватиметься, – це енергія вітру та сонця, відновлюваний і чистий ресурс, що дозволить зменшити вплив на клімат.
Таким чином, сторони підтримують спільні зусилля щодо захисту клімату в рамках Паризької угоди та Цілей сталого розвитку.
Відзначено, що країни-підписанти, маючи значні ресурси відновлюваної енергії, здатні зробити вагомий внесок у глобальний енергетичний перехід.
Торкнувшись зусиль Узбекистану щодо розвитку зеленої економіки, Лідер Узбекистану зупинився на ключових аспектах масштабної роботи у цьому напрямку.
Зазначено, що щороку в країні вводиться близько двох гігават потужностей сонячної та вітрової генерації. Крім того, до кінця цього року до мережі буде підключено додатково 2,6 гігават відновлюваної генерації та систем зберігання енергії на 300 мегават.
До 2030 року планується довести частку відновлюваних джерел енергії до 40 відсотків, а також створити системи зберігання енергії на 4,2 гігават.
Висловлено впевненість, що економічний ефект від реалізації цього проєкту відчують усі його учасники.
Наголошено на важливості прискорення реалізації проєкту, зокрема створення спільного підприємства, розробки та узгодження технічної документації та інших процедур.
На завершення Президент Мірзійоєв підтвердив прихильність Узбекистану до спільної реалізації цього регіонального проєкту.
За три квартали 2024 року Україна експортувала 12,6 тис. тонн мороженого м’яса ВРХ – на 20,3% менше, ніж за аналогічний період минулого року.
Про це свідчать дані Державної митної служби.
Виторг від експорту цієї продукції скоротився на 18,9% проти січня-вересня 2023 року ‒ до $50,9 млн.
Найбільше українського мороженого м’яса ВРХ протягом дев’яти місяців 2024 року купували Азербайджан (37%), Китай (27,8%) та Узбекистан (9,7%).
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль вважає, що умовах обмежених ресурсів ухвалений Верховною Радою державний бюджет на 2025 рік чітко визначає пріоритети.
«В умовах обмежених ресурсів цей бюджет чітко визначає пріоритети. Оборона, безпека, підтримка людей, розвиток і відновлення країни. Це все, що робить нас сильнішими і веде до перемоги», – написав Шмигаль у телеграм-каналі після ухвалення Верховною Радою бюджету в другому читанні та в цілому.
За словами прем’єра, усі податки громадян і бізнесу наступного року будуть спрямовані на оборону і безпеку країни.
«Загальний ресурс, спрямований на сектор безпеки і оборони, становитиме 2,23 трлн грн. Рекордні кошти будуть спрямовані на виробництво та закупівлю зброї. Передбачено на це 739 млрд грн. Буде більше фінансування на модернізацію нашого оборонно-промислового комплексу, а також на закупівлю дронів», – розповів він.
Шмигаль зазначив, що другим пріоритетом бюджету є підтримка громадян, зокрема, загалом на програми допомоги в соціальній сфері передбачено майже 421 млрд грн.
«Видатки на освіту становитимуть близько 199 млрд грн, а на медицину 217 млрд грн. В обох областях заплановані важливі проєкти модернізації та розвитку. На оновлення медичних закладів, придбання сучасного обладнання та створення реабілітаційних центрів передбачено 10,7 млрд грн. На модернізацію освітніх закладів та облаштування укриттів додатково передбачено 17,5 млрд. грн.», – додав він.
Серед іншого, Шмигаль зазначив, що у 2025 році ресурс місцевих бюджетів зросте на 15%.
АТ «ОТП БАНК» провів зустріч з корпоративними клієнтами у Києві, на якій гості обговорили бізнес-тренди, монетарну політику, успішні партнерства, фінансування та питання розподіленої енергетики. Захід із назвою «Power for Business» зібрав 100 гостей – представників компаній харчової, хімічної, металургійної промисловості, аграрної та IT сфери, виробництва устаткування альтернативних джерел енергії тощо.
Семінар відкрив СЕО ОТП БАНК Володимир Мудрий, який наголосив на пріоритеті прямої та відкритої комунікації з клієнтами, розповів про розвиток Банку і його досягнення, а також окреслив благодійні ініціативи, які підтримує Банк і його команда.
Запрошений спікер – заступник виконавчого директора від України у Міжнародному валютному фонді Владислав Рашкован – виступив із презентацією «A bit crazy and definitely fragmenting World». Він представив стислий огляд макроекономічної ситуації у світі, зокрема розглянув динаміку інфляції та зростання ВВП, продуктивності праці в різних країнах, вплив політичних подій на економіку, перетворення тренду глобалізації ринків у їхню фрагментацію за регіонами, а також акцентував увагу на необхідності плану реконструкції України.
Традиційно на клієнтському семінарі виступили представники світових організацій – партнерів ОТП БАНК. Ольга Якименко, фахівець IFC зі сталого фінансування, розповіла про ключові рішення для формування розподіленої енергогенерації. Юлія Вітка, заступниця керівника Проєкту USAID «Інвестиції для стійкості бізнесу» відзначила досягнення спільної програми з ОТП БАНК зі співфінансування українських підприємців.
Серед запрошених спікерів був голова Наглядової Ради Ukrainian Institute for the Future Ігор Ліскі, який обговорив з гостями кейси успішних інвестицій. Валерій Поврезнюк, директор з реструктуризацій, фінансування та послуг з капіталом EY в Україні поділився досвідом залучення грантового фінансування.
Також на зустрічі виступили представники ОТП БАНК, які розповіли про програми з фінансування проєктів розподіленої енергетики і про ESG-тренди.
Україна станом на 18 листопада від початку 2024/25 маркетингового року (МР, липень-2023-червень-2024) експортувала 16,431 млн тонн зернових і зернобобових культур, з яких 2,032 млн тонн відвантажено в поточному місяці, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики і продовольства з посиланням на Державну митну службу.
Згідно з повідомленням на сайті відомства, на аналогічну дату минулого року загальний показник відвантажень за кордон становив 12,033 млн тонн, зокрема в листопаді – 2,793 млн тонн.
У розрізі культур від початку поточного сезону було експортовано пшениці – 8,351 млн тонн (у листопаді – 610 тис. тонн), ячменю – 1,74 млн тонн (41 тис. тонн), жита – 10,8 тис. тонн (0,2 тис. тонн), кукурудзи – 6,048 млн тонн (1,367 млн тонн).
Загальний експорт українського борошна з початку сезону станом на 18 листопада оцінюється в 28,9 тис. тонн (у листопаді – 3,3 тис. тонн), зокрема пшеничного – 26,2 тис. тонн (2,8 тис. тонн).
Група компаній “Велта” з активами з видобутку титановмісних руд у Новомиргороді (Кіровоградська обл.) за підсумками роботи в січні-вересні 2024 року виробила 71 тис. тонн ільменіту, тоді як в аналогічному періоді минулого року було випущено 104 тис. тонн цієї продукції (зниження на 31,7%).
“Причини падіння очевидні. Першим я б назвав електропостачання, а саме зростання цін. Якщо раніше електроенергія була на третій позиції в собівартості продукції, то тепер впевнено вийшла на першу. Якщо говорити про період 9 місяців минулого і цього року, то зростання становило 35% і навіть більше, оскільки ціна коливається від місяця до місяця, то максимальна різниця становить 93%! Звичайно, до цього додається обмежене постачання”, – пояснив СЕО і співвласник компанії Андрій Бродський у відповідь на запит агентства “Інтерфакс-Україна”.
За його словами, логістика також продовжує бути викликом, позначається на собівартості та стримує розвиток. Крім того, критична ситуація з кадрами: незважаючи на те, що наш титановий комплекс визнано критичним, 15% від персоналу служать у лавах ЗСУ.
“І якщо ці проблеми умовно виникли з початку війни, держава додає нові – збільшення розміру податків. Поки що я чую від колег бізнесменів, що діє жорстка зв’язка між виплатою податків і статусом критичного підприємства. Умовно, якщо ти не виплатив підвищені податки вчасно, то одразу твоє підприємство втрачає статус, а твої співробітники втрачають бронь і швидко отримують повістки. Я б сказав, що зараз для українських бізнесменів пора вибору без вибору”, – вважає гендиректор.
Як повідомлялося, “Велта” в I кв.-2024 виробила 25,409 тис. тонн ільменіту.
ТОВ “ВКФ Велта” зареєстровано у квітні 2000 року. Основною діяльністю є видобуток і виробництво ільменітового концентрату.
ТОВ “Велта Холдинг” належить 100% ТОВ “ВКФ «Велта». Кінцевими бенефіціарами є три фізособи: Андрій Бродський (60%), Вадим Москаленко (20%) і Віталій Малахов (20%).
