Запорізький завод феросплавів (ЗЗФ) у 2024 році наростив випуск продукції на 35,2% порівняно з 2023 роком – до 26,80 тис. тонн з 19,82 тис. тонн.
Як повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” в Українській асоціації виробників феросплавів (УкрФА), за 2024 рік ЗЗФ наростив випуск силікомарганцю в шість разів – до 23,08 тис. тонн з 3,87 тис. тонн, але знизив феросиліцію – до 0,12 тис. тонн з 10,49 тис. тонн, феромарганцю – до 3,6 тис. тонн з 5,43 тис. тонн.
При цьому підприємство не випускало марганець металевий, тоді як за 2023 рік виробило 0,03 тис. тонн.
ЗЗФ – один із трьох основних українських виробників цієї продукції.
Як повідомлялося, Покровський гірничо-збагачувальний комбінат (ПГЗК, раніше – Орджонікідзевський ГЗК) і Марганецький ГЗК (МГЗК, обидва – Дніпропетровська обл.), що входять до групи “Приват”, наприкінці жовтня – на початку листопада 2023 року припинили видобуток і переробку сирої марганцевої руди, а НЗФ і Запорізький завод феросплавів (ЗЗФ) призупинили виплавку продукції. Пізніше феросплавні підприємства відновили роботу на мінімальному рівні виробництва.
Зокрема, ЗЗФ працює двома печами на 7% потужності з 1 травня 2024 року, з кінця червня минулого року також працює НЗФ.
Бізнес ЗЗФ, НЗФ, Стахановського ЗФ (перебуває на НКТ), Покровського (раніше – Орджонікідзевського) і Марганецького гірничо-збагачувальних комбінатів до націоналізації організовував ПриватБанк.
Котирування міжбанківського валютного ринку України (грн за $1 США, період з 01.10.2024 по 31.10.2024)
Джерело: Open4Business.com.ua
Чистий прибуток державного ПриватБанку, найбільшого українського банку, в 2024 році склав 40,141 млрд грн, що на 6% більше, аніж в 2023 році, повідомив банк на брифінгу у Києві у вівторок.
“Чистий процентний дохід зріс на 12% – до 66,89 млрд грн, чистий комісійний – на 14%, до 27,77 млрд грн”, – сказала заступниця голови правління банку, CFO Лариса Чернишова, передає кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна”.
Вона уточнила, що результати попередні та мають бути підтверджені аудитом, що очікується у березні.
За її словами, банк після аудиту направить на виплату дивідендів за 2024 рік 80% чистого прибутку, що попередньо складе 32,113 млрд грн проти 30,211 млрд грн торік.
Чернишова уточнила, що прибуток до оподаткування у 2024 році зріс на 11,3% – до 81,004 млрд грн, операційні витрати зросли на 8% – до 21,32 млрд грн.
“За 2024 рік банк сплатить понад 40,9 млрд грн податку на прибуток, що має безпосередній позитивний ефект на макроекономічну стабільність країни”, – підкреслив заступник міністра фінансів Юрій Драганчук під час брифінгу.
Чистий кредитний портфель Привату з початку минулого року виріс на 20,7 млрд грн – до 112,8 млрд грн. Кошти на рахунках клієнтів за цей час збільшились більш як на 10%, таким чином депозити й залишки на рахунках склали 621,6 млрд грн.
ПриватБанк закінчив минулий рік з активами на рівні 761,7 млрд грн, що, згідно з інформацією Нацбанку України, на 13,4% менше, ніж загальні активи банку станом на 1 січня 2024 року – 879,8 млрд грн.
Фінустанова повідомила, що операційні витрати зросли на 8% порівняно з 2023 роком, що є нижчим показником за річну інфляцію.
Банк оцінює свою активну клієнтську базу за підсумком 2024 року в 18,32 млн фізосіб і 910 тис. бізнес-клієнтів. Кількість користувачів мобільним застосунком банку “Приват24” становила 13,76 млн осіб.
Згідно з інформацією Привату, мережа відділень банку складалась під кінець 2024 року з 1163 точок, тим часом як на початок минулого року, за статистикою НБУ, вона налічувала 1132 точки.
Інфраструктура фінустанови включає 6,86 тис. банкоматів та 10,42 тис. терміналів. При цьому, кількість POS-терміналів Привату становила за підсумком 2024 більш ніж 316 тис.
Держпідприємство «НАЕК “Енергоатом” (Київ) 11 лютого оголосило про намір укласти з СК “ВУСО” договір обов’язкового страхування автоцивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ).
Як повідомляють у системі електронних держзакупівель Prozorro, цінова пропозиція СК «ВУСО» становила 559,534 тис. грн за очікуваної вартості 1,591 млн грн.
У тендері також беруть участь СК «Європейський страховий альянс» із пропозицією 559,535 млн грн і СК «Гардіан» – 970,8 тис. грн.
СК «ВУСО» заснована 2001 року. Компанія володіє 50 ліцензіями: 34 – на добровільні та 16 – на обов’язкові види страхування, представлена в усіх регіонах України. Є членом Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ), Ліги страхових організацій України та членом Ядерного страхового пулу.
Президент США Дональд Трамп підтвердив інформацію, що міністр фінансів Скотт Бессент прибуде в Україну.
«Я відправляю міністра фінансів Скотта Бессента в Україну для зустрічі з президентом Зеленським. Ця війна повинна і скоро закінчиться – занадто багато смертей і руйнувань», – написав він у Truth Social.
Раніше Bloomberg повідомив, що міністр фінансів США Скотт Бессент має намір відвідати Україну цього тижня в рамках початкових переговорів щодо забезпечення доступу США до критично важливих корисних копалин. Бессент може стати першим членом команди президента США Дональда Трампа, який відвідає Україну.
Раніше президент заявив, що його адміністрація хоче укласти з Україною угоду про доступ до ресурсів в обмін на допомогу в її захисті від вторгнення Росії.
Президент України Володимир Зеленський заявляв журналістам у Києві раніше в понеділок, що планує зустрітися з людьми з адміністрації Трампа в Україні перед Мюнхенською конференцією з безпеки.
Ухвалення законопроекту «Про систему страхування військових ризиків» №12372 у нинішньому вигляді викличе низку негативних наслідків, вважає генеральний директор Асоціації «Страховий бізнес» (АСБ) В’ячеслав Черняховський. Керівник АСБ ставить питання про доцільність створення Державного агентства зі страхування військових ризиків, оскільки значну частину його функцій здебільшого вже давно виконують страхові компанії, які з середини 2022 року почали успішно впроваджувати нові програми такого страхування.
Зокрема, на його думку, законопроєкт не дає змоги всім охочим підприємцям і громадянам скористатися такою державною програмою, збільшує витрати дефіцитного держбюджету на внесок до статутного фонду Державного агентства зі страхування військових ризиків (від 8 млрд грн). А також передбачає високі витрати на підтримку діяльності Агентства, оскільки для його роботи необхідно мати велику кількість співробітників і структурних підрозділів як у повноцінної страхової компанії. Крім того, безпосередньо договори страхування або перестрахування в системі страхування військових ризиків можуть укладатися за участю страхових посередників (ними можуть виступати страхові агенти, зокрема банки).
Також спірними положеннями законопроєкту, на його думку, є обмежене коло об’єктів, а саме майно, передане банкам у заставу/іпотеку, протягом усього строку дії договору та об’єкти житлового будівництва протягом усього періоду нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту. І обмеження територій, де можна страхувати військові ризики. При цьому передбачено можливість автоматичного припинення чинного договору страхування для об’єктів, розташування яких припало на територію підвищеного ризику.
На думку В’ячеслава Черняховського, деякі норми законопроєкту не відповідають міжнародним практикам у частині страхування: «По-перше, обов’язковість страхування майна без згоди їхніх власників – це нетиповий підхід. Зазвичай власник самостійно розпоряджається ним, зокрема й у питаннях страхового захисту. Таке страхування застосовується лише в деяких країнах і тільки в найнебезпечніших регіонах (наприклад, страхування від землетрусів у Туреччині). По-друге, зазвичай при страхуванні катастрофічних ризиків держава надає допомогу шляхом спеціального перестрахування на пільгових умовах зниження страхових тарифів. Прикладом може бути американська програма страхування від повеней», – зазначає він.
За словами Черняховського, АСБ пропонує інші підходи до розширення системи страхування військових ризиків, а саме: створення і впровадження програми часткового субсидування державою добровільного страхування військових ризиків з можливістю доступу всіх підприємств і громадян до такого механізму. Замість створення Державної агенції можна зобов’язати Експортно-кредитну агенцію, яка має за статутом таке право, перестрахувати воєнні ризики, які передаватимуть страхові компанії, за заздалегідь визначеними умовами та правилами.