Статус тимчасового захисту в країнах ЄС на 31 грудня 2024 року мали 4 млн 260,08 тис. громадян країн, що не входять до ЄС, які залишили Україну внаслідок російського вторгнення 24 лютого 2022 року, що на 25,59 тис., або 0,6%, більше, ніж місяцем раніше, повідомляє Євростат.
«Найбільший абсолютний приріст кількості бенефіціарів спостерігався в Німеччині (+8830; +0,8%), Польщі (+3705; +0,4%) і Чехії (+3435; +0,9%)», – ідеться в інформації відомства.
Зазначається, що кількість людей, які перебувають під тимчасовим захистом, у грудні скоротилася тільки в Данії (-1 995; -5,1%), Італії (-1 310; -0,8%) і Франції (-595; -1,0%).
Згідно з даними Євростату, Німеччина зі зростаючим відривом залишається країною з найбільшою кількістю біженців з України в ЄС і світі – 1 млн 161,45 тис. до кінця 2024 року, або 27,3% від загальної кількості бенефіціарів у ЄС.
До трійки лідерів входять також Польща – 991,63 тис., або 23,3% і Чехія – 388,63 тис., або 9,1%.
Слідом зі значним відставанням ідуть Іспанія – 226,62 тис., Румунія – 179,72 тис. та Італія – 163,10 тис.
Згідно з даними Євростату, загалом за 2024 рік кількість мігрантів з України зі статусом тимчасового захисту скоротилася на 52,14 тис. осіб, але наприкінці 2023 року не врахували даних Швейцарії, де наразі перебуває 68,05 тис. таких громадян.
У Німеччині 2024 року кількість біженців з України зі статусом тимчасового захисту зменшилася на 89,80 тис. через проведене наприкінці 2023 року уточнення даних, тоді як у Польщі вона збільшилася на 36,84 тис., у Чехії – на 15,59 тис., в Іспанії – на 31,70 тис., Румунії – на 33,87 тис. і в Італії – на 1,73 тис.
Євростат також останніми місяцями уточнює, що в даних щодо Іспанії, Греції та Кіпру враховується частина людей, чий статус тимчасового захисту вже недійсний.
Згідно з даними відомства, порівняно з чисельністю населення кожного члена ЄС найбільша кількість бенефіціарів тимчасового захисту на тисячу осіб наприкінці 2024 року спостерігалася в Чехії (35,7), Польщі (27,1) та Естонії (25,8), тоді як відповідний показник на рівні ЄС становить 9,5.
Йдеться також, що на кінець 2024 року на громадян України припадало понад 98,3% бенефіціарів тимчасового захисту. Дорослі жінки становили майже половину (44,8%) отримувачів тимчасового захисту в ЄС, діти – майже третину (31,9%), тоді як дорослі чоловіки – менш як чверть (23,2%) від загальної кількості. Роком раніше частка жінок була 46,2%, дітей 33,2% і дорослих чоловіків 20,6%.
Понад 100 тис. осіб зі статусом тимчасового захисту на кінець 2024 року було також у Словаччині – 131,53 тис., Нідерландах – 121,30 тис. та Ірландії – 109,99 тис.
Від 50 тис. до 100 тис. їх налічували в Бельгії – 87,24 тис., Австрії – 85,56 тис., Норвегії – 78,77 тис., Фінляндії – 69,39 тис., Болгарії – 68,94 тис., Швейцарії – 68,05 тис., Португалії – 65,29 тис. і Франції – 58,53 тис. (дані про дітей переважно не включено – Євростат).
Далі йдуть Литва – 48,25 тис., Латвія – 48,09 тис. осіб, Швеція – 46,41 тис., Угорщина – 39,17 тис., Данія – 36,92 тис., Греція – 32,537 тис., Естонія – 35,44 тис., Хорватія – 25,95 тис., Кіпр – 22,16 тис., Ісландія – 4,2, 22 тис. і Ліхтенштейн – 0,70 тис.
Євростат уточнив, що всі дані стосуються надання тимчасового захисту на підставі Рішення Ради ЄС 2022/382 від 4 березня 2022 року, що встановлює наявність масового припливу переміщених осіб з України у зв’язку з військовим вторгненням Росії та тягне за собою запровадження тимчасового захисту. 25 червня 2024 року Європейська рада ухвалила рішення про продовження тимчасового захисту для цих осіб з 4 березня 2025 року по 4 березня 2026 року.
Згідно з оновленими даними УВКБ ООН, кількість українських біженців у Європі станом на 16 січня 2025 року оцінювали в 6,303 млн, а у світі – у 6,863 млн, що на 49 тис. більше, ніж на 16 грудня.
У самій Україні, за останніми даними ООН, 3,6 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО), приблизно 160 тис. осіб. осіб переміщено з прифронтових районів на сході та півдні в період із травня до жовтня 2024 року у зв’язку з активізацією бойових дій.
Як зазначав на початку березня 2023 року заступник міністра економіки Сергій Соболєв, повернення кожних 100 тис. українців додому дає приріст ВВП у 0,5%. Нацбанк у січневому інфляційному звіті оцінив відтік з України 2024 року в 0,5 млн (за даними Держприкордонслужби – 0,315 млн). НБУ також зберіг прогноз відтоку 2025 року на рівні 0,2 млн.
Джерело: http://relocation.com.ua/the-number-of-refugees-from-ukraine-in-eu-es/
Завод “Каметсталь” гірничо-металургійної групи “Метінвест”, створений на потужностях Дніпровського металургійного комбінату (Кам’янське Дніпропетровської обл.), за підсумками роботи в 2024 році збільшив сплату податків і зборів на 30% порівняно з 2023 роком – до майже 2,815 млрд грн.
Згідно з пресрелізом, третій воєнний рік поспіль завод залишається сталевою підтримкою економіки України, попри усі об’єктивні складнощі.
“Майже 639 млн грн – на 34 млн більше, ніж 2023 року – отримав бюджет міста Кам’янського. До обласного та державного бюджетів надійшло майже 2,176 млрд грн”, – констатується в інформації компанії.
І уточнюється, що найбільші за обсягом відрахування до бюджетів різних рівнів: єдиний соціальний внесок – майже 457 млн грн (+14% до 2023 року), плату за землю до місцевого бюджету проти 2023 року збільшено на 21,5 млн грн – склала понад 386 млн грн (+6% до 2023 року). Також значний податок на доходи фізичних осіб – майже 394 млн грн (+12% до 2023 року), воєнний збір склав 37 млн грн (+28% до 2023 року).
Екологічний податок зріс порівняно з 2023 роком на 17,5%, до 181 млн грн.
Фінансова директорка заводу Євгенія Жаміашвілі зазначила, що “Каметсталь”, разом з усіма підприємствами компанії, працює для економіки країни, залишаючись у найскладніші часи стабільним виробником затребуваної металопродукції та відповідальним платником податків.
“Також ми, як ключове підприємство міста, залишаємося найбільшим донатором для міського бюджету. Відповідальне відрахування підприємством коштів у повному обсязі – це підтримка стабільних виплат заробітної плати співробітникам комунальних підприємств міста, забезпечення роботи медичних закладів та найбільш важливих міських програм”, – сказала фіндиректор.
Прессслужба нагадує, що група “Метінвест” у 2024 році з урахуванням асоційованих компаній та спільних підприємств збільшила сплату податків і зборів до бюджетів усіх рівнів в Україні на 36% проти 2023 року – до 19,8 млрд грн.
Як повідомлялося, “Каметсталь” у 2023 році збільшила сплату податків і зборів на 34,8% порівняно з 2022 роком – до 2,154 млрд грн. “Каметсталь” у 2022 році сплатила 1,598 млрд грн податків і зборів, що вище за показник 2021 року.
“Каметсталь” створено на базі ПрАТ “Дніпровський коксохімічний завод” (ДКХЗ) і ЦМК ПАТ “Дніпровський металургійний комбінат” (ДМК).
Згідно зі звітом материнської компанії групи “Метінвест” за 2020 рік, Metinvest B.V. (Нідерланди) належало 100% акцій ДКХЗ.
ПАТ “Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод” (“Інтерпайп НТЗ”, Дніпро) у січні-вересні 2024 року скоротило консолідований чистий прибуток на 57,6% у порівнянні з аналогічним періодом 2023 року – до 501,810 млн грн з 1 млрд 183,320 млн грн.
Згідно з проміжним звітом про консолідовані фінансові результати за підсумками зазначених дев’яти місяців, з яким ознайомилося агентство “Інтерфакс-Україна“, компанія зменшила чистий дохід за цей період на 28,3% – до 6 млрд 229,471 млн грн.
Нерозподілений консолідований прибуток на кінець вересня-2024 становив 4 млрд 455,675 млн грн.
Як повідомлялося, “Інтерпайп НТЗ” у січні-вересні 2023 року отримало консолідований чистий прибуток 1 млрд 183,320 млн грн, тоді як завершило аналогічний період 2022 року з чистим збитком 1 млрд 933,986 млн грн.
Компанія завершила 2023 рік з консолідованим чистим прибутком 748,896 млн грн проти збитку у 2022 році 1 млрд 233,944 млн грн.
“Інтерпайп” – українська промислова компанія, виробник безшовних труб і залізничних коліс. В “Інтерпайпі” працює близько 9 тис. співробітників.
У структурі компанії – п’ять промислових активів: “Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод (НТЗ)”, “Інтерпайп Новомосковський трубний завод (НМТЗ)”, “Інтерпайп Ніко-Тьюб”, “Дніпропетровський Втормет” і електросталеплавильний комплекс “Дніпросталь” під брендом “Інтерпайп Сталь”.
Кінцевим власником Interpipe Limited є український бізнесмен і філантроп Віктор Пінчук і члени його сім’ї.
“Інтерпайп НТЗ” виробляє прямошовні зварні труби діаметром від 152 до 530 мм. Його виробничі потужності перевищують 850 тис. тонн.
За даними НДУ на третій квартал 2024 року, у власності ТОВ “Інтерпайп Україна” перебуває 12,0902% його акцій, KLW Limited (Кіпр) – 60,8197% і Interpipe Limited (Кіпр) – 21,8405%.
Статутний капітал ПАТ “Інтерпайп НТЗ” становить 100 млн грн, номінал акції – 0,25 грн.
Комунальне підприємство Миколаївської міської ради «Миколаївпастранс» 10 лютого оголосило тендер на послуги з обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (Лот1), страхування від нещасного випадку на транспорті (Лот 2) під час поїздки (нерегулярні перевезення) (Лот 3).
Як повідомляють у системі електронних держзакупівель Prozorro, загальна очікувана вартість закупівлі – 965,187 тис. грн.
Документи на участь у тендері приймаються до 18 лютого.
Як повідомлялося, аналогічний тендер було оголошено 30 січня.
АТ “Укрпошта” в четвертому кварталі 2024 року збільшило чистий дохід на 11,5% у порівнянні з торішнім показником до 3,59 млрд грн, отримавши вперше з початку повномасштабного вторгнення чистий прибуток 97,7 млн грн, повідомила компанія на своєму сайті.
“Чистий дохiд вiд реалiзацiї продукцiї (товарiв, робiт, послуг) за IV квартал 2024 року становить 3 591,6 млн грн, що на 262,3 млн грн, або на 6,8% менше проти плану та на 370,9 млн грн, або на 11,5% бiльше фактичних даних за IV квартал 2023 року”, – йдеться в проміжному звіті на сайті компанії.
Повідомляється, що невиконання плану доходiв пов’язано з тим, що “Укрпошта” не мала можливості надавати послуги в повному обсязі в регіонах, де ведуться бойовi дiї, та на тимчасово окупованих територiях.
Водночас за низкою основних послуг спостерiгається збiльшення обсягiв продажiв, що дало можливiсть забезпечити зростання доходiв порiвняно з аналогiчним перiодом минулого року.
Зазначається, що упродовж четвертого кварталу 2024 року “Укрпошта” прийняла внутрішніх та мiжнародних вiдправлень 22,7 млн одиниць письмової кореспонденції, 13,3 млн посилок та 23,3 млн платежiв.
EBITDA “Укрпошти” останній квартал 2024 року має позитивне значення та склала близько 200 млн грн.
У цей період було закладено основу оновлення логiстичної мережi компанії та IТ інфраструктури, йдеться у проміжному звіті “Укрпошти”.
“Ми впевнено дивимосч у 2025 рiк, рiк кардинального оновлення компанiї, виходу на позитивних фiнансовий результат та розширення дiяльностi компанiї у нових напрямках для забезпечення українцiв базовими послугами за будь яких обставин на 100% територiї нашої країни”, – мовиться в документі.
Зазначається, що у четвертому кварталі “Укрпошта” забезпечила виконання своїх боргових зобов’язань перед кредиторами. Окрім того, в цей час вона завершувала перехiд на нову централiзовану структуру без окремих фiлiй та продовжувала роботу над реалiзацiєю стратегiчних iнвестицiйних проєктiв, ключовими з яких зазначено: перехiд на пересувнi вiддiлення в сiльськiй мiсцевостi (за фiнансової пiдтримки Європейського банку реконструкцiї та розвитку); автоматизацiя пересувних вiддiлень, що дозволить повнiстю автоматизувати мережу “Укрпошти”; оновлення критичних бек- та транзакцiйних IТ систем для покращення якостi надання послуг (УСЦ, Track & Trace, BePost); нова система CRM, завдяки якiй компанiя планує оцiнити кількість реальних клiєнтiв компанії.
“Адже сьогоднi клiєнти, якi є в базi передплати, i тi, якi платять платежi й отримують посилки, – це двi рiзнi категорiї клiєнтiв”, – сказано у звіті.
Згідно з ним, у першому кварталі 2025 року “Укрпошта” планує запустити новий мобiльний клієнтський застосунок.
Торік в четвертому кварталі працювали 5219 стаціонарних точок “Укрпошти” і 2063 пересувних. Середньооблiкова чисельнiсть штатних працiвникiв компанії становила 28 945, зокрема працювало 5950 операторів поштового зв’язку та 5834 листоноші. Середня заробiтна плата штатного працiвника у вказаний звітний період становила 17 872 грн.
Раніше гендиректор “Укрпошти” Ігор Смілянський в ексклюзивному інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна” повідомив, що компанія вперше з початку повномасштабного вторгнення закінчила четвертий квартал 2024 року з прибутком, проте, попри покращення показників EBITDA та операційного доходу, за підсумками всього 2024 року має “паперовий” збиток.
Раніше також повідомлялося, що АТ “Укрпошта” в січні-вересні 2024 року збільшило чистий дохід на 12,28% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 9,38 млрд грн, скоротивши збиток на 4,9% – до 565,64 млн грн.
Імпорт товарів в Україну в січні 2025 року зріс на 7,8% до аналогічного періоду минулого року – з $5,1 млрд до $5,5 млрд, тоді як експорт зменшився на 5,9% – з $3,4 млрд до $3,2 млрд, повідомила Державна митна служба в понеділок.
Згідно з інформацією на її сайті, обсяги імпорту за січень зростають з 2023 року, коли він сягав $4,8 млрд, при цьому експорт повернувся до рівня 2023-го, коли він становив $3,1 млрд.
“Оподаткований імпорт (у січні-2025 – ІФ-У) склав $4,1 млрд, що становить 74% загального обсягу імпортованих товарів. Податкове навантаження на 1 кг оподаткованого імпорту у січні 2025 році склало 0,49$/кг”, – підкреслюється в повідомленні Держмитслужби.
Зазначається, що найбільше товарів імпортували до України Китай – на $1,4 млрд, Польща – на $487 млн і Туреччина – на $389 млн.
Експортували з України найбільше до Польщі – на $352 млн, Італії – на $205 млн, Іспанії – на $202 млн.
У загальних обсягах ввезених у січні 2025 року товарів 68% становили категорії “машини, устаткування та транспорт” – $2,2 млрд (до бюджету сплачено 12,9 млрд грн, або 27% надходжень митних платежів), “продукція хімічної промисловості” – $901 млн (відповідно 7,3 млрд грн, 15%), “паливно-енергетичні” – $734 млн (14,2 млрд грн, 30%).
До трійки найбільш експортованих з України товарів увійшли продовольчі товари ($1,8 млрд), метали та вироби з них – $325 млн, машини, устаткування та транспорт ($282 млн).
Загалом за січень 2025 року при митному оформленні експорту товарів, на які встановлене вивізне мито, до бюджету сплачено 22,2 млн грн.
