Криворізька філія ТОВ “Запорізький ливарно-механічний завод” (ЗЛМЗ), створеного на базі виробничих цехів управління головного механіка ПАТ “Запоріжсталь”, що входить до групи “Метінвест”, планує видобуток підземних вод для забезпечення питних, санітарно-гігієнічних та виробничих потреб.
Згідно з документацією, яку має в своєму розпорядженні агентство “Інтерфакс-Україна“, підприємством передбачається експлуатація семи артезіанських свердловин.
При цьому уточнюється, що на існуючий стан основним джерелом водопостачання для забезпечення питних, санітарно-гігієнічних та виробничих потреб є водопровідні мережі КП “Кривбасводоканал”. Для забезпечення водоспоживання підприємства у повному обсязі додатково планується експлуатація резервного джерела водопостачання, у вигляді семи свердловин розміщених на території підприємства. Потужність підземного водозабору складатиме 1008 куб. м/добу.
Артезіанські свердловини обслуговуватимуться наявним технічним персоналом, в одну зміну впродовж року (постійна присутність персоналу не потребується). Режим роботи свердловин – цілодобово протягом року. Вода зі семи свердловин насосами марки DAB S4 відкачуватиметься по трубопроводам у два накопичувальні резервуари ємністю по 200 куб. м кожен, з’єднані між собою за принципом сполучених судин, із яких подаватиметься на установку зворотного осмосу.
Після очищення підземна вода накопичуватиметься у двох резервуарах по 500 куб. м кожен, з’єднаних між собою за принципом сполучених судин. Далі вода через насосну станцію подаватиметься у мережу заводу.
В основному виробництві вода використовується на охолодження обладнання, промивання деталей (в ливарному, термічному, механічному, ковальсько-пресовому виробництвах) та інші цілі.
ЗЛМЗ спеціалізується на виробництві виливків з чавуну, а також з легованих, низьколегованих і високолегованих сталей, металоконструкцій і металевих деталей. Підприємство випускає широкий асортимент продукції, який включає в себе виливниці для металургійних заводів, будівельні конструкції, запчастини та збірні вузли. Основними споживачами продукції заводу є підприємства гірничо-металургійної та інших галузей промисловості.
Підприємство входить до групи “Метінвест”.
Куди переїжджає найбільше бізнесу
11 083 компаній змінили юридичну адресу реєстрації у 2024 році, за даними Єдиного державного реєстру. Більшість з них займаються оптовою торгівлею та будівництвом. Лідером за виписаними та зареєстрованими бізнесами став Київ – майже однакова кількість компаній релокувалася сюди та звідси торік.
Понад 11 тис. компаній релокувалися з одного регіону в інший торік. Переїзди компаній через війну за рік скоротилися на 18%. Також це на 25% менше, ніж до повномасштабного.
32% цих компаній займаються оптовою торгівлею, ще 6% – будівництвом. Замикає трійку компаній-мігрантів бізнеси, що проводять операції з нерухомістю – 4,8%.
Найбільше бізнесу покинуло Київ – 36,6% або 4 тис. компаній. Ще по 10% поїхало з Київської та Дніпропетровської областей.
Водночас ті самі регіони є найпопулярнішим місцем, куди переїжджає бізнес. 28% компаній зареєструвалися у Києві. Ще 11% релокувалися до Київської області, а 10% – до Дніпропетровської.
Найпопулярніші маршрути переїздів такі:
Найбільшою компанією за доходом у 3 кварталі 2024 року, яка релокувалася, стала “ЗЕ.ТЕК” (6,7 млрд. грн), яка торгує газом. Торік вона поїхала з Рівненської області до Києва, але у 2025 році повернулася назад.
Компанія “КВОРУМ-НАФТА” (5,7 млрд. грн), яка виробляє паперову продукцію, релокувалася з Миколаївської області у Київ. А виробнича компанія “ЗОЛОТИЙ ДРАКОН” (4 млрд грн доходу), яка займається оптовою торгівлею, переїхала з Вінницької області у Київ.
Контекст
Варто зазначити, що компанії можуть змінювати юридичні адреси декілька разів на рік. Наприклад, компанія в сфері оптової торгівлі “АЛЬБАКОР” (4 млрд грн доходу), торік 5 разів переїжджала з Запорізької області до Дніпропетровської та назад. Наразі бізнес зареєстрований на Дніпропетровщині.
https://opendatabot.ua/analytics/business-migration-2024
Гірничо-металургійна група “Метінвест” у 2025 році інвестує більш як 2,5 млрд грн в модернізацію заводу “Каметсталь”, створеного на потужностях Дніпровського металургійного комбінату (Кам’янське Дніпропетровської обл.).
Згідно з пресрелізом, на “Каметсталі” розпочато реалізацію рекордної інвестпрограми-2025.
При цьому зазначається, що у складний воєнний час “Каметсталь” разом з іншими підприємствами групи “Метінвест” продовжує системну роботу в напрямі будівництва і реконструкції задля підвищення надійності та ефективності виробництва. З перших днів січня 2025 року на підприємстві приступили до реалізації цьогорічної інвестиційної програми із загальним запланованим бюджетом понад 2,5 млрд грн.
Серед найважливіших її пунктів – капітальний ремонт доменної печі №9, в який інвестують майже третину бюджету програми, оскільки першочергові її завдання спрямовані на підтримання працездатності основного обладнання та технологічних процесів для стабільного випуску товарної продукції.
Серед пріоритетних також – пілотний інвестпроєкт з будівництва альтернативної електростанції зі встановленням сонячних панелей. Такі проєкти на підприємствах “Метінвесту” досі не реалізовувалися. Зараз триває передпроєктне опрацювання, визначаються практичні шляхи розв’язання цього нового завдання.
“Цьогоріч у програму “Каметсталі” інвестується рекордний за останні роки загальний бюджет – $59,8 млн, значна частина якого спрямована на підтримку й оновлення основного виробничого обладнання – потенціалу, який є трампліном для подальшого розвитку та модернізації підприємства. Загалом протягом року плануємо до реалізації 114 інвестиційних проєктів різної ваги. В основних виробничих цехах буде виконано капремонти ключового обладнання. Відновлення виробництва дасть підприємству можливість поновити присутність та вийти на нові ринки збуту цього продукту, отримуючи, таким чином, додатковий прибуток”, – сказав директор з капітального будівництва та інвестицій “Каметсталі” Михайло Коптєв.
У планах модернізації інфраструктури енергетичного господарства значну увагу приділено будівництву водоводів. Водоводи та газопроводи “Каметсталі” – комунікації великої протяжності, що потребують системного оновлення. У найближчих планах – винесення водоводів для доменного цеху.
У програмі-2025 також початок зведення першого пускового комплексу за масштабним проєктом будівництва нового колектора доменного газу, у низці проєктів надійності один з найвагоміших – модернізація системи управління приводами машини безперервного лиття заготовок (МБЛЗ) №1.
“Каметсталь” створено на базі ПрАТ “Дніпровський коксохімічний завод” (ДКХЗ) і ЦМК ПАТ “Дніпровський металургійний комбінат” (ДМК).
Згідно зі звітом материнської компанії групи “Метінвест” за 2020 рік, Metinvest B.V. (Нідерланди) належало 100% акцій ДКХЗ.
Віцепрезидент США Джей Ді Венс і президент України Володимир Зеленський проведуть двосторонню зустріч під час Мюнхенської конференції з безпеки, яка стартує 14 лютого, передає CBS News. За даними видання, Зеленський очолить українську делегацію на щорічній Мюнхенській безпековій конференції, яка триватиме з 14 до 16 лютого в Німеччині.
Під час заходу заплановано зустріч Зеленського з віцепрезидентом США Венсом, який також відвідає конференцію.
Як повідомлялося, президент України Володимир Зеленський очолить українську делегацію на Мюнхенській безпековій конференції наступного тижня, де українська сторона презентуватиме позицію країни щодо припинення війни та своє бачення того, як можна досягти «тривалого і міцного миру», повідомив глава Офісу президента України Андрій Єрмак.
Раніше спецпредставник американського президента Дональда Трампа з питань України та РФ Кіт Келлоґ заявив, що візьме участь у безпековій конференції в Мюнхені, де говоритиме про припинення російсько-української війни.
Очікується, що спецпредставник Трампа також відвідає Київ після Мюнхенської конференції з безпеки, приблизно наприкінці лютого.
Мюнхенська конференція з безпеки відбудеться 14-16 лютого.
Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” завдяки нововведенням у цеху холодної прокатки (ЦХП) у 2024 році зекономив $590 тис.
Згідно з інформацією компанії, фахівці цеху не тільки володіють знаннями для поліпшення механічних властивостей металу, а й на підвищенні ефективності самого виробничого процесу.
“Наприклад, тільки у 2024 році профі ЦХП втілили в життя рішення, які принесли $590 тис. економії. Вагомий внесок у спільну роботу з підвищення конкурентоспроможності”, – констатується у інформації компанії.
Крім того, команда ініціативних прокатників в межах Системи подання пропозицій (СПП) застосувала новий підхід у виготовленні листів завтовшки 2,3-2,5 мм. Тепер метал спершу проходить усі етапи обробки у вигляді рулону, і тільки потім його ріжуть на листи та готують до відправки споживачам, що суттєво зменшує кількість обрізу.
“Запоріжсталь” – одне з найбільших промислових підприємств України, продукція якого має широкий попит у споживачів як на внутрішньому ринку, так і в багатьох країнах світу.
“Запоріжсталь” перебуває в процесі інтеграції в групу “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (71,24%) і група компаній “Смарт-холдинг” (23,76%).
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Агрохолдинг “Агро-Регіон” у 2025 році повернеться до традиційної сівозміни, повідомила прес-служба агрохолдингу у Facebook.
“Повернення до традиційної сівозміни дозволить компанії ефективніше використовувати ресурси, забезпечуючи стабільність і підвищену врожайність”, — зауважив директор Київського кластера агрохолдингу Іван Андрійчук.
За його інформацією, під озиму пшеницю в “Агро-Регіоні” вже відвели 1,5 тис. га, що становить 14,6% усіх виробничих площ і це на 11% менше у порівнянні з 2024 роком. Зменшено на третину площі під соєю – 1,4 тис. га (13,7%) та вдвічі під соняшником – 1,8 тис. га (17,6%). Водночас збільшено площі на 15% під озимим ріпаком до 1,1 тис. га (10,7%) і вдвічі під кукурудзу – до 4,6 тис. га (43,4%).
Андрійчук пояснив, у компанії оперативно реагують на зміни цін на агропродукцію, військові ризики та нестачу персоналу, що також впливають на коригування сівозміни.
“Ці фактори допомагають нам зберігати адаптивність і забезпечити стабільну роботу в умовах глобальних викликів”, — резюмував він.
Агрохолдинг “Агро-Регіон” володіє земельним банком 39 тис. га у Київській, Чернігівській, Житомирській та Хмельницькій областях. Спеціалізується на рослинництві. До його складу входять 11 компаній, об’єднаних у чотири рослинницькі кластери. Має два елеватори: Бориспільський потужністю 73 тис. тонн і Миропільський – 52 тис. тонн.
Щорічний урожай зернових та олійних культур “Агро-Регіон” становить до 200 тис. тонн.
Шведська компанія Lobiu Sala AB, що належить ексміністру економіки України Айварасу Абромавичусу, у квітні 2021 року одержала від Антимонопольного комітету України дозвіл на купівлю шведської Agro Region Stockholm Holding, яка управляє в Україні групою компаній “Агро-Регіон”.
