Пасажиропотік через український кордон за тиждень з 2 по 8 серпня збільшився на 1,6% – до 778 тис. і встановив новий рекорд для воєнного часу: минулого року найбільший пасажиропотік також фіксувався в серпні, але становив до 737 тис.
Як свідчать дані Держприкордонслужби в Facebook, потік на виїзд у десятий тиждень літа зріс з 367 тис. до 376 тис., тоді як на в’їзд – з 399 тис. до 401 тис.
Минулими вихідними щодня фіксувалося 123-129 тис. перетинів кордону, а в цю суботу – 120 тис.
Кількість транспортних засобів, які проїхали через пункти пропуску цього тижня, збільшилася з 141 тис. до 142 тис., а потік машин з гуманітарними вантажами трохи скоротився – з 538 до 570.
«З початком літнього сезону пасажиропотік через пункти пропуску Львівської області зріс на 40%, а у вихідні дні навантаження зростає ще більше – в середньому на 16% порівняно з буднями», – наголошується в повідомленні Західного регіонального управління Держприкордонслужби.
Згідно з ним, найбільш завантаженими є пункти пропуску (ПП) «Краковець», «Шегині» і «Устилуг», середнє навантаження фіксується в ПП «Грушев», «Угринів», «Рава-Руська», тоді як найменше – в ПП “Смильниця” і «Нижанковичі».
Цієї неділі станом на 12:00 на польському кордоні, за інформацією Держприкордонслужби, найбільша черга з 60 легкових авто була в ПК «Устилуг». 35 машин очікували проходження кордону в ПП «Грушев», 30 – в ПП «Угринов», 25 – в ПП “Краковець” і 10 – в ПП «Шегині».
На кордоні з Угорщиною найбільша черга з 30 машин була на переході «Лужанка», тоді як в ПП «Вилок» і «Дзвінково» – по 20, “Косино” – 15 і «Тиса» – 5.
На кордоні зі Словаччиною в ПП «Ужгород» і «Малий Березний» очікували на контроль відповідно 35 і 25 авто, а на кордоні з Румунією черги були в ПП “Порубне” – 60 машин і ПП «Дяково» – 15.
Сумарні показники перетину кордону людьми в цьому році на 5,7% вищі за торішні: тоді за подібні сім днів з України виїхало 356 тис. і в’їхало 380 тис. осіб, потік машин також був меншим – 137 тис.
Як повідомлялося, з 10 травня 2022 року відтік біженців з України, що почався з початком війни, змінився припливом, який тривав до 23 вересня 2022 року і склав 409 тис. осіб. Однак з кінця вересня, можливо під впливом новин про мобілізацію в Росії і «псевдореферендумів» на окупованих територіях, а потім масових обстрілів енергетичної інфраструктури, фіксувалося перевищення кількості виїжджаючих над в’їжджаючими. Загалом з кінця вересня 2022 року до першої річниці повномасштабної війни воно досягло 223 тис. осіб.
За другий рік повномасштабної війни кількість перетинів кордону на виїзд з України, за даними Держприкордонслужби, перевищила кількість перетинів на в’їзд на 25 тис., за третій – на 187 тис., а з початку четвертого – на 128 тис., з яких 108 тис. – сезонно з початку літа.
Як зазначив на початку березня 2023 року заступник міністра економіки Сергій Соболєв, повернення кожних 100 тис. українців додому дає приріст ВВП у 0,5%.
Нацбанк у липневому інфляційному звіті погіршив прогноз міграції: якщо в квітні він очікував у 2026 році чистого припливу в Україну 0,2 млн осіб, то тепер прогнозує чистий відтік 0,2 млн, що відповідає оцінці чистого відтоку в цьому році. «Чисте повернення почнеться тільки в 2027 році (близько 0,1 млн осіб, у попередньому прогнозі – 0,5 млн осіб)», – додав НБУ. В абсолютних цифрах Нацбанк оцінює кількість мігрантів, які зараз залишаються за кордоном, на рівні близько 5,8 млн.
Згідно з оновленими даними УВКБ ООН, кількість українських біженців в Європі станом на 31 липня 2025 року оцінювалася в 5,115 млн (на 1 липня – 5,083 млн), а в цілому в світі – в 5,676 млн (5,643 млн).
В самій Україні, за останніми даними ООН на квітень цього року, 3,757 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО) порівняно з 3,669 млн на кінець минулого року.
ТОВ “Біо Термо Пак” (Хмельницька обл.), основна спеціалізація якого – виробництва паперу і картону, став учасником індустріального парку “Теофопіль Еко Парк” (с. Теофопіль Хмельницької об.), повідомляє Мінекономіки.
Згідно з інформацією міністерства, воно отримало відповідне повідомлення від керуючої компанії індустріального парку – ТОВ “Тео Грін Інвест”, яка, згідно з даними opendatabot, входить в групу агрокомпаній “Україна 2001”, президентом та кінцевим бенефіциаром якої є підприємець Вадим Лейві.
ТОВ “Біо Термо Пак”створене в березні 2025 року зі статутним капіталом 100 тис. грн, серед його напрямків діяльності – виробництво паперової маси, гофрованого картону і паперу, паперової та картонної тари.
Індустріальний парк “Теофопіль Еко Парк” зареєстровано в грудні 2024 року, його площа 30,87 га.
За даними Мінекономіки, загальний обсяг капіталовкладень у будівництво об’єктів на його території оцінюється приблизно у 2,43 млрд грн, планується створення 1550 робочих місць у паперовій та супутніх галузях переробної промисловості.
Крім виробництва паперових та картонних виробів, концепцією ІП передбачені виробництво біогазу та біоетанолу, біопластика, а також харчова промисловість, альтернативна енергетика.
Ініціатором створення індустріального парку виступила Теофіпольська селищна рада.
Парк розташований поряд із Теофіпольською енергетичною компанією та Теофіпольським цукровим заводом, кінцевим бенефіциаром яких також є Лейві.
За даними opendatabot, ТОВ “Україна 2001” у 2024 році одержала 4,88 млрд грн чистого доходу та більш ніж 2 млрд грн чистого прибутку.
Гірничорудна компанія Ferrexpo plc з основними активами в Україні за підсумками січня-червня 2025 року здійснила доставку залізорудної сировини (ЗРС) морськими перевезеннями на рівні 60% від загальних обсягів реалізації, залізницею – 35%, річковими баржами – 5%.
Згідно з проміжним звітом компанії у середу, група продовжувала користуватися перевагами доступу до українських портів Чорного моря для експорту продукції морем в Азії, регіоні Близького Сходу та Північної Африки, а також у Європі, які віддають перевагу постачанню морем замість залізниці чи річкової баржі. Загалом 60% продажів було експортовано морем протягом цього періоду порівняно з 53% за попередні шість місяців та 47% – аналогічний період 2024.
Пвідомляється, що загалом протягом півріччя продукцією Ferrexpo з українських портів було завантажено 16 суден. Із загального обсягу продажів 50% припадало на азійських клієнтів, 38% – на європейськихв, решта 12% – на клієнтів з регіону Близького Сходу та Північної Африки. В цілому морські продажі залишалися стабільними – на рівні 2,1 млн тонн.
Обсяги продажів зросли порівняно з попередніми півряччями, хоча й залишилися незмінними порівняно з аналогічним періодом 2024 року. Однак індекс залізної руди Fe (65%) за цей період знизився на 10%, що привело до доходу в розмірі $453 млн, що на 18% більше порівняно з попередніми шістьома місяцями та на 17% менше порівняно з аналогічним періодом минулого року ($549 млн), коли ціни на залізну руду були значно вищими.
Сумарно обсяг продажів склав 3,8 млн тонн, включаючи окатиші та концентрат, – це на 28% більше порівняно з другим півріччям-2024, але менше на 1% порівняно з першим півріччям-2024.
Група у звітному періоді знизила собівартість виробництва продукції на 2,2% за статтею C1 – до $77,1/тонна (у першому півріччі-2024 – $78,8/тонна) через скорочення гірничодобувної діяльності, впливу нижчих цін на паливо, зменшення витрат на технічне обслуговування та витрат на персонал. Основними факторами, що впливають на витрати C1, є ціни на е/е, природний газ та дизельне паливо. Група продовжувала зазнавати різкого зростання цін на е/е через наявну слабкість потужностей з виробництва та розподілу е/е в Україні внаслідок російських атак, що тривають.
При цьому зазначається, що бізнес групи є енергоємним, а основними компонентами витрат C1 є е/е, газ та дизпаливо, які разом становлять 49% (у першому півріччі 2024 року – 45%) від загальних витрат. Зокрема, у січні-червні 2025 року частка витрат на е/е у витратах C1 зросла до 34% (перше півріччя 2024 року – 27%), частка природного газу – до 9% (перше півріччя 2024 року – 7%).
Ціна на залізну руду з бенчмарком 65% знизилася протягом першої половини 2025 року, закрившись на $11 нижче, на рівні $104/тонна. У липні ціни на залізну руду дещо відновилися, при цьому середній показник 65% Fe становив $116/тонна в останній тиждень липня що на 12% вище, ніж на початок місяця.
Протягом першої половини року група експлуатувала дві з чотирьох ліній огрудкування у першому кварталі та одну лінію у другому кварталі, а також спеціалізовану лінію концентрату.
Коментуючи результати діяльності групи, тимчасовий в.о. голови Лусіо Дженовезе (Lucio Genovese) констатував, що з січня по квітень 2025 року компанії відмовлено у відшкодуванні ПДВ у розмірі $31,1 млн, а до кінця червня ця сума досягла $38,3 млн.
За винятком зобов’язань за лізингом група не має жодних непогашених кредитів та позик з нарахуванням відсотків, тому процентних витрат за фінансовими лініями не було понесено. Група має мінімальний фінансовий борг у розмірі $2 млн.
Ferrеxpo належить 100-відсоткова частка ТОВ “Єристівський ГЗК”, 99,9-відсоткова – ТОВ “Біланівський ГЗК” і 100% акцій ПрАТ “Полтавський ГЗК”.
Сумарний обсяг сегмента електромобілів (імпорт нових, вживаних та внутрішні перепродажі) за підсумками липня 2025 року склав 9,7 тис., що на 41,1% більше відносно показників липня-2024 та на 9,8% більше, ніж у червні поточного року, повідомляє Інститут досліджень авторинку.
“Це історичний рекорд обсягів для нашого ринку, і основних драйверів три: подорожчання пального на АЗС, загальна тенденція зростання інтересу до електромобілів (яка складається з покращення їхніх характеристик та зменшення ринкових цін), а також наближення розмитнення з ПДВ, яке заплановано на 1 січня 2026 року”, – йдеться в повідомленні на сайті.
Нові електроавто зайняли 16% в цьому обсязі (1552 од.), тоді як в липні-2024 частка складала 14,3%. При цьому їх продажі зросли на 58%.
“Це новий рекорд для вперше зареєстрованих нових електромобілів”, – констатують експерти.
Імпорт вживаних електрокарів в липні збільшився на 38% до липня-2024, склавши 5,154 тис.од., а внутрішні перепродажі – на 38,8%, до 3,01 тис.
За даними Інституту, порівняно з червнем поточного року імпорт нових електромобілів зріс на 11,2%, вживаних – на 9,7%, внутрішні перепродажі – на 9,4%.
Експерти також проаналізували загальний парк електричного транспорту України (без урахування промислових електрокарів, тролейбусів та рейкових машин): станом на кінець липня він склав 178 тис. од., з них найбільше легковиків — 173,2 тис., вантажівок на електротязі – 3,7 тис., є кілька електробусів (8 шт.) та майже 1,1 тис. од. мототехніки.
“Цікаво, що найбільше у нашому парку електромобілів марки Tesla — 19,9%, хоча від початку “електромобілізації” й донедавна лідирував Nissan, частка якого зараз 19,4%. Третій у цьому списку Volkswagen з часткою 12,8%”, – зазначають експерти.
Страхова компанія “ІНГО” виплатила 10 млн грн компанії з іноземними інвестиціями ТОВ “Вортекс” (група “Біосфера”) за пошкодження виробничо-складського комплексу в Дніпрі внаслідок ракетної атаки у квітні цього року.
Як повідомляється в інформації компанії, виплату проведено у розмірі максимальної страхової суми, передбаченої договором, адже реальний обсяг збитків суттєво перевищив ліміт відповідальності.
Уточнюється, що ракетний удар РФ по цивільній інфраструктурі міста спричинив масштабну пожежу на території комплексу: вогонь охопив близько 6 тис. кв. м. Значних пошкоджень зазнали будівлі та споруди підприємства. За результатами технічного обстеження було зафіксовано руйнування конструкцій, пошкодження перекриттів та стель у ряді приміщень, стін та перегородок, внутрішньої та зовнішньої обшивки фасадів, а також деформацію віконних і дверних блоків. Стан частини приміщень не дає змоги подальшої експлуатації через ризик аварійного обвалення. Крім того, суттєво постраждало майно всередині будівель – виробниче обладнання, товарні запаси, меблі. За офіційними даними, внаслідок атаки загинув один співробітник, ще 17 зазнали поранень різного ступеню тяжкості.
Компанія повідомляє, що це вже другий страховий випадок на цьому об’єкті, пов’язаний із воєнними ризиками. На початку року комплекс також постраждав від вибухової хвилі. Тоді пошкодження були менш масштабними і стосувалися переважно віконних конструкцій.
Група “Біосфера”, до якої входить “Вортекс”, є одним із найбільших українських виробників та дистриб’юторів товарів для дому, особистої гігієни та професійного використання. Підприємства групи розташовані в різних регіонах України і забезпечують робочі місця для тисяч співробітників.
СК “ІНГО” понад 30 років працює на українському ринку і надає страхові рішення для бізнесу та приватних осіб. Має ліцензії на 18 класів страхування, входить до числа лідерів ринку за обсягами премій, активів і страхових виплат, має широку мережу обслуговування по всій країні.
29–31 серпня 2025 року — у Львові відбудеться Lviv Invest Forum 2025, одна з ключових інвестиційних подій року.
Форум збере понад 1000+ учасників, інвесторів, підприємців представників влади та міжнародних партнерів, щоб обговорити найактуальніші виклики й можливості інвестування в Україні.
Фокус 2025: “Інвестуй з розумом. Рости зі спільнотою”
Цьогорічна тема форуму — усвідомлені інвестиції та сталий розвиток приватного капіталу.
Це не просто подія, а жива платформа для нетворкінгу, запуску спільних проектів і стратегічного діалогу між бізнесом, державою та інвесторами.
Що на вас чекає?
Серед спікерів:
Організатори та партнери
Форум організовує команда Lviv Invest Forum у партнерстві з провідними українськими бізнесами.
Генеральний партнер:
Resident Development — девелоперська компанія, яка вже 9 років змінює міське середовище Львова, поєднуючи комфорт, якість і інвестиційну привабливість.
Серед партнерів: Bentley, МХП, Photomate, Spatium, Arha Group та десятки інших компаній.
Готелі-партнери:
Emily Resort, Grand Hotel Lviv, City Inn Lviv та Citadel Gastro Boutique Hotel — спеціальні умови проживання для учасників (знижки до 15% за промокодом LIF2025).
Для кого цей форум:
Деталі та участь
Офіційна реєстрація: https://lviv-invest.com
Дати проведення: 29–31 серпня 2025
Локації: Emily Resort, Львів. (день 3 – с.Деревач)
Контакт для ЗМІ та партнерств: lviv.invest.forum@gmail.com
Lviv Invest Forum 2025 — це місце, де бізнес знаходить партнерів, а інвестиції — сенс. Приєднуйтесь, щоб бути в центрі нової економіки.
