Понад 330 дорожньо-транспортних пригод, які стались через неналежний стан доріг, зафіксовано в Україні у 2025 році за даними Департаменту патрульної поліції. Це майже на третину менше, ніж у 2024 році. Найбільше таких аварій фіксують на Львівщині, у Києві та Тернопільщині.
332 ДТП через неналежний стан доріг оформила поліція в Україні торік. Це на третину менше, ніж у 2024 році, коли була зафіксована рекордна кількість від початку повномасштабної — 475 аварій. До порівняння, попередній рекорд був у 2021 році: тоді через неналежний стан доріг трапилось 849 автопригод.
Найбільше таких аварій традиційно фіксують на Львівщині — 72 ДТП. Водночас ситуація тут все ж покращилася: за рік кількість таких випадків скоротилася на 31%, а порівняно з 2021 роком — більш ніж удвічі.
Друге місце стабільно утримує Київ — 63 ДТП через порушення правил утримання доріг та вулиць. На відміну від Львівщини, тут ситуація дещо погіршилася: порівняно з 2024 роком кількість таких аварій зросла на 17%. Водночас показник усе одно значно нижчий, ніж до повномасштабного вторгнення.
Трійку антилідерів цього року замикає Тернопільщина, де поліція оформила 29 ДТП через поганий стан доріг. За рік кількість аварій тут зросла на 16%. Загалом на ці 3 регіони припадає половина усіх таких ДТП.
Як діяти у випадку ДТП через неналежний стан доріг?
Якщо автомобіль пошкодився через яму чи поганий стан дороги, головне — правильно оформити ДТП та зібрати докази. Насамперед потрібно зупинитися, увімкнути аварійку, встановити знак аварійної зупинки та викликати поліцію.
Поки правоохоронці їдуть, варто максимально зафіксувати все самостійно: зробити фото й відео ями, пошкоджень авто, дорожніх знаків або їхньої відсутності. Бажано також знайти свідків та записати їхні контакти.
Поліція повинна оглянути місце ДТП, скласти схему аварії та внести всі обставини до протоколу. Важливо, щоб у документах було зазначено саме неналежний стан дороги. Також правоохоронці мають визначити, яка служба відповідає за цю ділянку дороги, та скласти протокол на відповідальних посадовців за ст. 140 КУпАП.
Після цього водію потрібно оцінити збитки. Для цього слід звернутися до незалежного оцінювача, який підготує офіційний звіт про вартість ремонту та суму завданих збитків.
Далі зібрані документи — протокол поліції, фото, відео та висновок оцінювача — потрібно направити до організації, яка відповідає за утримання дороги, з вимогою компенсувати збитки. Якщо добровільно кошти не відшкодовують, водій може звернутися до суду.
Водночас важливо, щоб водій сам не порушував правила дорожнього руху. Якщо поліція вирішить, що аварія сталася через перевищення швидкості чи неуважність, на самого водія можуть скласти протокол, а суд — оштрафувати або навіть тимчасово позбавити права керування авто.
https://opendatabot.ua/analytics/dtp-bad-roads-2026
Індекс цін на житло в Україні за підсумками січня-березня 2026 року становить 117,2%, тоді як за аналогічний період 2025 року показник становив 111,2%, повідомила Державна служба статистики (Держстат).
За її даними, на первинному ринку ціни на житло за підсумками першого кварталу 2026 року прискорили зростання до 17,3% проти 14,8% у першому кварталі минулого року. При цьому квартири на первинці подорожчали на 17,3%, житлові будинки – на 16,4%.
На вторинному ринку ціни прискорили зростання до 17,1% у січні-березні 2026 року проти 9,3%% за аналогічний період 2025-го. Так, зростання цін на квартири становило 17,9%, на будинки – 15,4%.
Як повідомило статвідомство, порівняно з попереднім кварталом, ціни на житло зросли на 6,1%%, при цьому на первинному ринку – на 4,8%, на вторинному – на 6,6%.
Квартири на первинному ринку у першому кварталі до попереднього виросли в ціні на 4,2%, будинки – на 7,5%. На вторинному ринку показники виросли на 5,9% та 7,8% відповідно, зазначив Держстат.
Держстат також порівняв поточні показники цін з середньорічними показниками 2019 року. Так, у першому кварталі 2026 року, ціни на житло виросли на 132,3%.
Згідно з Держстатом ціни на житло у 2025 році зросли на 12,8%, у 2024-му – на 12,7%.
Як повідомлялося, з першого кварталу 2026 року діє оновлена методологія державного статистичного спостереження “Зміни цін на ринку житла”, яку Держстат затвердив на виконання вимог Регламенту Європейської Комісії (ЄС) 2025/1182 від 17 червня 2025 року.
Майже 22 тисячі фопів з іноземним громадянством зареєстровано в Україні станом на середину травня 2026 року за даними Єдиного державного реєстру. Кожен четвертий фоп-іноземець працює у Києві. Майже третина усіх фопів з іноземним громадянством займається роздрібною торгівлею. Кожен п’ятий іноземний фоп має російське громадянство.
Загалом 21 967 підприємців з іноземним громадянством нараховується наразі в Україні. В середньому, від початку повномасштабної на рік відкривається 1 896 справ громадян інших країн.
Слідкуємо за динамікою малого бізнесу на сторінці фопономіки Опендатаботу.
Кожен четвертий з них зареєстрований у Києві: 5 216. Харківщина посідає друге місце з 3 506 підприємцями, а Одещина — третє з 3 295 фопами. Саме на ці 3 регіони припадає майже 55% усіх іноземців, що започаткували свій бізнес в Україні.
Найбільше серед підприємців громадян Російської Федерації — кожен п’ятий іноземець-фоп (4 593). Наслідують громадяни В’єтнаму (1 994), Азербайджану (1 635), Узбекистану (1 469) та Молдови (1 118). Загалом майже половина іноземців із власною справою походять з цих 5 країн.
Найчастіше іноземці в Україні працюють у сфері роздрібної торгівлі — 6 346 фопів. Популярними також залишаються складська діяльність (2 746), оптова торгівля (1 732), HoReCa (1 703), а також ІТ-сфера (1 624).
https://opendatabot.ua/analytics/fops-foreigners-2026
Прогноз ризиків для інфляційної динаміки та економічного розвитку (на 31.12.2025)
В Україні впроваджено єдину інфраструктуру телеком-ідентифікації з покриттям усієї мобільної абонентської бази країни на основі технології myGaru, до відповідного проєкту долучилися усі три мобільні оператори України – “Київстар” “Vodafone Україна” та lifecell, а також оператор фіксованого зв’язку “Укртелеком”.
“Ідентифікація є фундаментом роботи з даними – без неї неможливі ані коректний збір, ані спільне використання даних, ані подальша активація рекламних комунікацій. Крос-телеком ID формує єдиний стандарт ідентифікації для ринку даних, створюючи умови для розвитку суверенної економіки даних в Україні”, – цитуються у релізі слова CEO myGaru Віталій Морозенка.
У myGaru пояснили, що технологія поєднує телеком-ідентифікацію з цифровою рекламною екосистемою. Це дає змогу точніше доставляти рекламу у мобільних застосунках, на вебсайтах, у форматі addressable TV та на цифрових платформах, зокрема Google, Meta, TikTok і Телеграм.
“Впровадження технології myGaru – це крок до інноваційного рекламного простору, який поєднує ефективність для бізнесу, захист приватності користувачів і відповідальний підхід до безпеки даних”, – прокоментував директор з BigData в “Київстарі” Андрій Желєзняк.
Після запуску телеком-ідентифікації компанії також отримають можливість точніше пов’язувати рекламні покази з діями користувачів, обмежувати частоту показів одному користувачеві в межах однієї кампанії та вимірювати результативність реклами у режимі реального часу.
Крім того декларується, що технологія дозволить бізнесу аналізувати свою аудиторію та забезпечить безпечний механізм спільного аналізу даних між компаніями через спеціальний захищений механізм – дата-клін-рум myGaru із використанням агрегованих знеособлених даних.
Що стосується персональних даних – вони не передаватимуться між сторонами, а оброблятимуться в захищеному середовищі.
“Рішення на базі myGaru працює виключно із знеособленими та агрегованими даними всередині захищеної інфраструктури оператора. Це дозволяє ринку отримати сучасний інструмент для розвитку цифрових сервісів, не порушуючи приватність користувачів”, – додала керівниця проєктів і програм Big Data в lifecell Катерина Шульга.
Зазначається, що наразі в Україні рекламний сервіс на базі крос-телеком ID забезпечує агенція GlobalDigital, аналітичний функціонал надає платформа Nexinsight, а офіційним оператором платформи myGaru на українському ринку є компанія Adtech.
myGaru – компанія, що була заснована у 2019 році та працює з телеком-операторами, ритейлерами, видавцями та рекламодавцями для забезпечення безпечної, анонімізованої, когортної роботи з даними. Побудована як deep-tech-інфраструктура для суверенних екосистем даних.
ПрАТ “Центральний гірничо-збагачувальний комбінат” (ЦГЗК, Дніпропетровська обл.), що входить до групи “Метінвест”, за підсумками діяльності в січні-березні поточного року наростив чистий збиток на 20,9% – до 468,466 млн грн з 387,594 млн грн у аналогічному періоді минулого року.
Згідно з проміжним звітом компанії, який є в розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна“, дохід від звичайної діяльності за цей період знизився на 3% – до 4 млрд 406,260 млн грн.
Нерозподілений прибуток на кінець березня становив 2 млрд 463,793 млн грн.
Згідно з річним звітом, ЦГЗК у 2025 році наростив чистий збиток у 5,3 рази, до 3 млрд 428,076 млн грн з 648,004 млн грн у 2024 році. При цьому дохід від звичайної діяльності за минулий рік зріс на 1% – до 15 млрд 988,004 млн грн.
Як повідомлялось, комбінат завершив 2024 рік з чистим збитком 648,004 млн грн, тоді як у 2023 році він становив 1 млрд 326,661 млн грн. Підприємство у 2022 році скоротило чистий прибуток більш ніж учетверо, до 2 млрд 117,831 млн грн з 8 млрд 919,978 млн грн у 2021р. ЦГЗК у 2020 році наростив чистий прибуток на 8,7%, порівняно з попереднім роком – до 1,601 млрд грн.
ЦГЗК входить до п’ятірки найбільших виробників гірничорудної сировини України, спеціалізується на видобутку і виробництві залізорудної сировини (концентрату й окатишів). Середньооблікова чисельність штатних працівників – 3360 осіб.
У власності Metіnvest B.V. перебуває 100% акцій ЦГЗК.
Статутний капітал ПрАТ “ЦГЗК” – 296,635 млн грн, номінал акції – 0,25 грн.
ЦГЗК входить до групи “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (СКМ, Донецьк) (71,24%) і група компаній “Смарт-холдинг” (23,76%). Керуючою компанією групи “Метінвест” є ТОВ “Метінвест Холдинг”.
