АТ «ОТП БАНК» отримав другий грант від Проєкту USAID «Інвестиції для стійкості бізнесу» для розширення доступу мікро-, малих та середніх підприємств до фінансування. За рахунок першого траншу вже було профінансовано понад 100 компаній. З урахуванням нового траншу на $2,76 млн загальна сума гранту зросте до $4 млн. Кошти буде направлено на компенсацію частини процентної ставки для підприємств-позичальників.
Грантова програма передбачає, що банк кредитуватиме бізнес за відсотковою ставкою 9,9% річних у перший рік дії кредитного договору. Різницю між ставкою для клієнтів та ринковою ставкою буде компенсовано за рахунок грантових коштів. У другий і подальші роки клієнти сплачуватимуть проценти за користування кредитними коштами за ставкою UIRD3m+5% річних (UIRD3m – український індекс ставок за тримісячними депозитами фізичних осіб).
Отримати фінансування на пільгових умовах від ОТП БАНК зможуть мікро-, малі та середні підприємства з річним доходом до 50 млн євро та кількістю співробітників до 250 осіб, що належать до однієї з таких цільових груп:
• релокований бізнес або той, що постраждав від бойових дій;
• компанії, що належать до критичних галузей економіки (агровиробництво, виробництво будматеріалів, електропристроїв, транспорт, логістика, переробка тощо);
• компанії, співвласницями яких є жінки.
«Проєкт розпочав співпрацю з ОТП БАНК за цією грантовою програмою у вересні 2023 року. Результати нашого партнерства є вагомими. За цей час понад 100 підприємств отримали від банку фінансування на майже 550 млн грн за компенсованою процентною ставкою. Завдання на другому етапі реалізації програми ще амбітніші – забезпечити доступ до фінансування та компенсувати процентну ставку більш ніж 330 підприємствам. Віримо, що така підтримка бізнесу сприятиме відновленню економіки України, яка надзвичайно сильно страждає від війни», – наголосив Рафаель Джабба, керівник Проєкту USAID «Інвестиції для стійкості бізнесу».
Максимальна сума кредиту, яку зможе отримати компанія або об’єднана група компаній за цією програмою, становить 20 млн грн, мінімальна – 1 млн грн.
Грантова програма також поширюється на угоди факторингу, за якими клієнти банку можуть отримати до 90% від вартості постачань у сумі від 2 млн грн до 20 млн грн.
Для сільгоспвиробників діятимуть спеціальні умови, якщо вони використають кошти, отримані у межах грантової програми, на закупівлю продукції у партнерів «ОТП Агро Фабрики».
«Співпраця ОТП БАНК та Проєкту USAID «Інвестиції для стійкості бізнесу» продовжується, і це для нас багато означає. Банк показав себе надійним та ефективним партнером, перевіреним часом, що бездоганно виконує взяті на себе зобов’язання. Грант є надважливим для України та її економіки, яка зазнає неймовірного тиску в умовах війни. Завдяки цій програмі бізнеси з критичних галузей отримають таку необхідну для них підтримку, постраждалі від війни компанії зможуть відновитися, а жінки-підприємниці одержать додатковий стимул для розвитку своєї справи», – зазначив Володимир Мудрий, СЕО ОТП БАНК.
Нагадаємо, протягом першого етапу програми, який розпочався в 2023 році, було надано фінансування понад 100 українським підприємствам. Серед них були компанії з аграрного сектору, бізнеси, у керівному складі яких переважали жінки, а також підприємства з критично важливих галузей економіки і ті, які через війну були змушені релокувати виробництво. Крім того, у межах програми представники ММСБ скористалися послугами факторингу на пільгових умовах.
Про Проєкт USAID «Інвестиції для стійкості бізнесу»
Проєкт USAID «Інвестиції для стійкості бізнесу» (IBR) – це п’ятирічна програма, яка впроваджується компанією DAI Global, підтримує системні зміни в економіці України і збільшує пропозицію фінансування, доступного для українського бізнесу. Проєкт IBR має на меті трансформувати фінансовий сектор країни у добре функціонуючий і конкурентний ринок, який відповідає стандартам Європейського Союзу і є інтегрованим у міжнародні фінансові системи, водночас безпосередньо надаючи фінансування підприємствам для забезпечення сталого економічного зростання в Україні.
Для отримання додаткової інформації про діяльність USAID IBR в Україні відвідайте сторінку у Фейсбуці: https://www.facebook.com/IBRUAproject
Про ОТП БАНК
АТ «ОТП БАНК» – один з найбільших українських банків з іноземним капіталом, який є визнаним лідером фінансового сектора країни. На ринку він представлений з 1998 року, має стійку репутацію соціально-відповідальної, надійної та стабільної структури, що пропонує споживачам сервіси європейської якості. Банк надає повний спектр фінансових послуг для корпоративних і приватних клієнтів, а також представників малого та середнього бізнесу.
З 2019 року згідно з рішенням НБУ ОТП Банк віднесено до переліку системно важливих банків України, які мають вагомий вплив на розвиток фінансової системи країни.
В Україні АТ «ОТП БАНК» виступає флагманом банківської групи ОТП, зареєстрованої Національним банком України, до складу якої також входять ТОВ «КУА «ОТП Капітал», ТОВ «ОТП Лізинг», недержавний пенсійний фонд «Фріфлайт» та відкритий пенсійний фонд «ОТП Пенсія».
Прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді відвідає Україну, це буде його перший візит після російського вторгнення, повідомляють індійські ЗМІ з посиланням на МЗС. Подробиці поїздки стануть відомі пізніше протягом дня.
Очікується, що Моді відвідає Україну в період з 21 по 23 серпня, повідомляли раніше ЗМІ.
Поїздка Моді відбудеться приблизно через місяць після його зустрічі з президентом РФ Путіним у Москві.
Очікується, що Моді також відвідає Польщу – це перший візит індійського прем’єра за останні чотири десятиліття, незважаючи на те, що Польща є найбільшим торговельним та інвестиційним партнером Індії в центральній і східній Європі.
Державний і гарантований державою борг України з 2010 по травень 2024 (млн. грн.)
Джерело: Open4Business.com.ua
Кількість перетинів кордону України в 11-й тиждень літа, з 10 до 16 серпня, стабілізувалася на рівні 737 тис., чистий тижневий приплив в Україну фіксували четвертий тиждень поспіль, знизившись до 15 тис. із 24 тис. тижнем раніше.
Як свідчать дані Держприкордонслужби у Facebook, кількість перетинів на в’їзд скоротилася до 376 тис. із 380 тис., тоді як кількість перетинів на виїзд збільшилася до 361 тис. із 356 тис.
Кількість транспортних засобів, які прослідували через пункти пропуску, за тиждень зменшилася до 131 тис. зі 137 тис. тижнем раніше, а потік машин із гуманітарними вантажами зріс до 617 із 589 автомобілів.
Щодо розподілу потоку за днями тижня, то згідно з інформацією прикордонників, традиційно потік на виїзд більший у п’ятницю-неділю, тоді як на в’їзд – від суботи до понеділка.
Держприкордонслужба вказує, що в пунктах пропуску (ПП) «Краковець» і «Шегині» спостерігається періодичне накопичення транспорту на виїзд з України. За її даними, наразі йдеться відповідно про 60 і 50 легкових автомобілів у черзі на виїзд на цих ПП, тоді як у ПП «Устилуг» їх 75, у «Косино» на кордоні з Угорщиною – 50, а в решті 35 і менше.
Показники перетину кордону людьми в 11-й тиждень літа цього року лише трохи поступаються минулорічним: тоді за подібні сім днів в Україну в’їхало 384 тис. людей, а виїхало 372 тис. Однак потік машин торік був значно вищим – 144 тис. порівняно зі 131 тис. цього року.
Як повідомлялося, з 10 травня 2022 року відтік біженців з України, що розпочався з початком війни, змінився припливом, який тривав до 23 вересня 2022 року і становив 409 тис. осіб.
Однак із кінця вересня, можливо під впливом новин про мобілізацію в Росії та «псевдореферендуми» на окупованих територіях, а потім масованих обстрілів енергетичної інфраструктури, фіксували перевищення кількості тих, хто виїжджає, над тими, хто в’їжджає. Воно тимчасово припинилося в другій половині грудня – на початку січня на період свят, проте потім знову відновилося і сумарно з кінця вересня 2022 року до першої річниці повномасштабної війни досягло 223 тис. осіб.
За другий рік повномасштабної війни кількість перетинів кордону на виїзд з України, за даними Держприкордонслужби, перевищила кількість перетинів на в’їзд на 25 тис., тоді як від початку третього року – ще на 101 тис.
Як зазначив на початку березня минулого року заступник міністра економіки Сергій Соболєв, повернення кожних 100 тис. українців додому дає приріст ВВП у 0,5%. Мінекономіки в макропрогнозі на цей рік заклало повернення в Україну 1,5 млн осіб, тоді як у Нацбанку, навпаки, очікують відтоку з України 0,4 млн, що вдвічі більше за показник 2023 року.
Згідно з оновленими даними УВКБ ООН, кількість українських біженців у Європі станом на 15 липня цього року оцінювали в 6,021 млн, а загалом у світі – у 6,580 млн, що відповідно на 24 тис. і 25 тис. більше, ніж місяцем раніше.
У самій Україні, за останніми даними ООН на квітень цього року, було 3,548 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО), що на 141 тис. менше, ніж на початок року.
14 серпня 2024 року у Посольстві Пакистану в Україні в рамках відзначення 77-ої річниці Дня незалежності Ісламської Республіки Пакистан відбувся урочистий захід, на який було запрошено представників пакистанської громади з різних регіонів України, ісламських релігійних діячів та друзів Пакистану з числа громадян України.
Після читання Священного Корану Надзвичайний і Повноважний Посол Ісламської Республіки Пакистан Й.В. генерал-майор (у відставці) Надір Хан підняв державний прапор під час виконання національного гімну Пакистану.
Посол Пакистану привітав присутніх гостей з особливим днем в історії країни, коли відбулася безпрецедентна боротьба пакистанського народу за свободу під керівництвом Батька нації Мухаммада Алі Джинни, кульмінацією якої стало утворення 14 серпня 1947 року держави Пакистан.
Дипломат зауважив, що 77 – річна історія незалежності країни сповнена викликів та випробувань:
· Незавершеність територіального поділу та невирішене кашмірське питання
· Криза міграції та біженців
· Криза управління (смерть Мухаммеда Алі Джинни та вбивство Ліаката Алі Хана)
· Війни з Індією (1948,1965 та 1971 роки)
· Наслідки радянського вторгнення в Афганістан, що призвело до війни з тероризмом
· Стихійні лиха, санкції тощо.
За словами дипломата, на сьогоднішній день Пакистан – єдина мусульманська ядерна держава з потужними збройними силами.
У своєму виступі Глава Дипломатичної місії також зупинився на роботі Посольства за останній рік його перебування в Україні.
«Ми працюємо в тісній співпраці та координації з українськими друзями. Візит Міністра закордонних справ України до Пакистану, участь Першої леді Ісламської Республіки Пакистан у Форумі перших леді та джентльменів, регулярне спілкування та обмін посланнями між керівництвом двох країн, – це лише деякі моменти, які відображають позитив у наших відносинах з Україною», – сказав він.
Посол наголосив на незмінній позиції його країни щодо підтримки територіальної цілісності та суверенітету України
«Ми бажаємо і хочемо домагатися повернення повного миру в Україні якомога швидше. Пакистан був і завжди буде радий відігравати конструктивну роль для вирішення конфлікту»,- підкреслив дипломат.
Також були зачитані послання Президента Пакистану пана Асіфа Алі Зардарі.
Церемонія завершилася молитвою за благополуччя та процвітання народу Пакистану, мусульманської умми та людства, а також за повернення миру та процвітання України.
Ісламська Республіка Пакистан визнала незалежність України 31 грудня 1991 року. 16 березня 1992 року було встановлено дипломатичні відносини між Україною та Пакистаном. Посольство Пакистану функціонує в Києві з жовтня 1997 року.
Джерело – https://www.facebook.com/share/p/WPKcSM8s19ftXAzM/
Національний банк України (НБУ) поточного тижня ще трохи зменшив чистий продаж валюти на міжбанківському ринку – до $518,60 млн із $540,95 млн тижнем раніше, свідчать дані регулятора.
Згідно з ними, центробанк не здійснював купівлю валюти, тоді як продаж скоротився з $541,2 млн до $518,60 млн.
Офіційний курс гривні за тиждень знизився на 0,2%, або на 10 коп. – до 41,2110 грн/$1, тоді як на готівковому ринку гривня ослабла приблизно на 2 коп. при купівлі – до 41,35 грн/$1 і на 3 коп. при продажу – до 41,46 грн/$1.
З початку 2024 року долар за офіційним курсом подорожчав на 8,4%, або на 3,21 грн, а з моменту переходу Нацбанку 3 жовтня 2023 року до режиму керованої гнучкості – на 12,7%, або на 4,65 грн.
За липень офіційний курс гривні впав на 1,4%, або на 55 коп. – до 41,0063 грн/$1, тоді як у червні його зниження сповільнилося до 3 коп. після ослаблення в травні на 90 коп.
Як свідчать дані, які НБУ встиг опублікувати за цей період, з понеділка до четверга негативне сальдо між обсягами купівлі населенням валюти та її продажу незначно розширилося з $22,35 млн до $24,93 млн.
Міжнародні резерви України в липні, за попередніми оцінками Нацбанку, скоротилися на 1,8%, або на $572,3 млн, – до $37 млрд 231,9 млн, тоді як чисті міжнародні резерви (ЧМР) впали на $3 млрд – до $23,30 млрд. Згідно з кількісним критерієм ефективності (QPC) в оновленій програмі розширеного фінансування EFF, ЧМР України на кінець вересня цього року мають становити щонайменше $28,8 млрд, а на кінець року – щонайменше $26,3 млрд.
Водночас у серпні Україна вже отримала $3,9 млрд грант від США і EUR4,2 млрд від ЄС, з яких EUR1,5 млрд – грант.
