З початку 2024 року столична служба зайнятості виплатила роботодавцям Києва 13,2 млн грн компенсації за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб у період воєнного стану та ще 2,4 млн грн – на оплату праці працевлаштованих зареєстрованих безробітних з числа ВПО за направленням центрів зайнятості. Завдяки компенсаціям роботу в столиці отримали 750 внутрішньо переміщених осіб.
Наразі служба зайнятості реалізує дві програми надання компенсації витрат роботодавців на оплату праці за працевлаштованих внутрішньо переміщених осіб:
1) компенсація витрат на оплату праці при працевлаштуванні ВПО під час дії воєнного стану
– у розмірі 8 тис. грн., максимальний термін – три місяці для ВПО, шість місяців – для ВПО з інвалідністю. Отримати можна:
онлайн – подавши заяву на порталі Дія,
офлайн – звернувшись до центру зайнятості за місцем реєстрації діяльності.
2) компенсація витрат при працевлаштуванні зареєстрованих безробітних з-поміж ВПО за направленням центру зайнятості
– максимальний розмір – 16 тис. грн, загальна тривалість працевлаштування ВПО на період виплати – 12 місяців, максимальний термін виплат – 6 місяців. Отримати можна:
онлайн – подавши заяву через електронний кабінет роботодавця на сайті ДЦЗ,
офлайн – звернувшись безпосередньо до центру зайнятості.
«Відшкодування витрат на зарплату та соціальні внески знижує фінансовий тиск на компанії та створює для них мотивацію приймати на роботу внутрішньо переміщених осіб. Такі ініціативи не тільки допомагають інтегрувати цих людей у нові колективи, але й сприяють зменшенню безробіття та підвищенню соціальної стабільності», – зауважив директор Київського МЦЗ Дмитро Новицький.
У січні – липні 2024 року послугами Київської служби зайнятості скористались понад 3,1 тисячі внутрішньо переміщених осіб.
Українські підприємства в січні-липні збільшили імпорт олова та виробів на 7,8% – до $1,536 млн (у липні – $185 тис.),
Згідно з митною статистикою, оприлюдненою Державною митною службою України, експорт олова та виробів становив $331 тис. (у липні – $150 тис.) проти $53 тис. в аналогічному періоді роком раніше.
У 2023 році експорт олова та виробів становив $159 тис. проти $424 тис. за 2022 рік.
Олово використовується переважно як безпечне, нетоксичне, корозійностійке покриття в чистому вигляді або в сплавах з іншими металами. Головні промислові застосування олова – у білій блясі для виготовлення тари харчових продуктів, у припоях для електроніки, у будинкових трубопроводах, у підшипникових сплавах та в покриттях з олова та його сплавів. Найважливіший сплав олова – бронза (з міддю). Інший відомий сплав – пьютер – використовується для виготовлення посуду.
Понад 65% від усіх продажів житла на первинному ринку здійснюється за допомогою програм розтермінування, близько 30% – придбання за повну вартість і від 5% за допомогою іпотеки – державної програми “єОселя” та спільних іпотечних програм банків і девелоперів.
Про це заявила Маріанна Бігунець, директорка з продажів Будівельної компанії GAZDA.
За даними експертки, до початку повномасштабного вторгнення співвідношення придбань житла за різних фінансових механізмів було таким: програми розтермінування складали до 35-40% від загальної кількості продажів, за повну вартість оселі зафіксовано понад 50% продажів, частка іпотеки складала 10-15%.
Вона вважає, що зростання частки придбань житла за програмами на виплат прямо пов’язана з кількома чинниками.
“На тлі економічної “непевності” та інфляційних процесів, які також зачіпають первинний ринок житла, адже за підсумками 2024 року порівняно з 2023 роком вартість житла може зрости на 30%, громадянин має змогу, по-перше, придбати житло за мінімального першого внеску (від 10% до 30% вартості квартири чи, приміром, таунхаусу) та з фіксацією ціни, що убереже його заощадження від знецінення. А по-друге, його щомісячні витрати на обслуговування розтермінування залежно від вартості житла та суми першого внеску не перевищать 36-55 тис. грн”, — аргументує фахівчиня.
Вона розповіла, що станом на серпень найбільш розповсюдженими є програми розтермінування терміном на 3 роки з початковим внеском від 10% до 30% з фіксацією ціни. Найчастіше за допомогою програм на виплат купують 1,2-кімнатні квартири площею від 40 м2 до 60 м 2 та смартквартири площею до 30 м2. При цьому поволі повертається тенденція до вкладання коштів на ранніх етапах будівництва, коли ціна для покупця в середньому на 35% менша, ніж на стадії введення будинку в експлуатацію.
Маріанна Бігунець навела приклад програми безвідсоткового розтермінування за першого внеску 30% вартості оселі й терміном до 3 років. Так, за 2-кімнатну квартиру площею 60 м2 середньою вартістю від 2 млн до 3 млн грн покупець заплатить перший внесок у розмірі від 700 тис. до 1 млн грн, а щомісячні платежі можуть скласти від 36 тис. грн до 55 тис. грн.
Як твердить фахівчиня, наразі “найдорожчими” містами за рівнем цін на первинному ринку є Київ, Львів, Ужгород і Одеса. У цих містах середня вартість м2 залежно від стадії будівництва, класу об’єкта, площі квартири варіюється від 42 тис. грн до 47 тис. грн. Вона переконана, що саме рівень цін вимагає від забудовника шукати та впроваджувати механізми, які б, з одного боку дали змогу громадянам стати власниками нового житла, а з іншого — не зупиняти будівництво.
“В умовах зростання вартості житла програми розтермінування і ціна мають бути співмірні та під силу покупцеві. Саме тому ми констатуємо повільне повернення “довоєнної” тенденції — інвестування громадян на ранніх етапах будівництва, адже на таких стадіях ціна є найнижчою. Звісно, поки це розповсюджується переважно на безпечні та найбільш комфортні на життя регіони, такі як Львів, Чернівці, Ужгород, Київ тощо. Важливим є те, що ця тенденція можлива лише в об’єктах найбільш надійних компаній, які не лише не зупиняють будівництво, а ще об’єкти яких акредитовані державною іпотечною програмою “єОселя” та діють спеціальні кредитні програми з комерційними банками”, — зауважила вона.
Будівельна компанія GAZDA була створена у 2007 році. За цей час портфель компанії налічує 13 проєктів житлового будівництва: введено в експлуатацію понад 1500 квартир. Загальна площа зданої в експлуатацію нерухомості більш як 150 тис. м². Наразі триває будівництво 3 проєктів в м. Ужгород: ЖК ParkLand, ЖК Grand Hills та нова черга Котеджного містечка Sherwood. У GAZDA немає жодного об’єкта незавершеного будівництва.
Компанія спеціалізується на будівництві багатоквартирних середньоповерхових житлових будинків (5-9 поверхів), таунхаусів комфорт-класу, котеджних містечок комфорт- та преміумкласу. Площа квартир від 25 м² до 160 м². Площа таунхаусів – від 122 м² до 238 м².
За 2023 рік GAZDA здала в експлуатацію 22 тис. м². З них: ЖК ParkLand — 12 тис. м²; таунхауси “Джерельна” — 1 тис. м², КМ Sherwood — 9,8 тис. м².
GAZDA пропонує різноманітні варіанти квартир у своїх комплексах: з чорновим оздобленням та індивідуальною розводкою комунікацій, або з готовим ремонтом від забудовника. Окрім цього, компанія має власну студію дизайну MG Design Studio, яка виконує ремонт від забудовника та заощаджує ваш час та кошти. Близько 5% квартир пропонується з готовим дизайнерським ремонтом, включно з побутовою технікою, меблями та текстилем.
Компанія є учасником державної пільгової іпотечної програми “єОселя” (до участі в програмі акредитовано ЖК ParkLand та КМ Sherwood (наявна черга).
Українські підприємства в січні-липні знизили ввезення свинцю та виробів із нього на 14,4% – до $610 тис. (у липні – $50 тис.).
Згідно з митною статистикою, оприлюдненою Державною митною службою України, експорт свинцю та виробів із нього знизився на 27,8% – до $6,492 млн (у липні – $1,089 млн).
Україна за 2023 рік знизила імпорт свинцю та виробів із нього на 65,2% – до $989 тис.
Основне застосування свинець наразі знаходить у виробництві свинцево-кислотних акумуляторних батарей для автомобільної промисловості. Крім того, свинець застосовується для виготовлення куль і деяких сплавів.
Українські підприємства в січні-липні знизили ввезення свинцю та виробів із нього на 14,4% – до $610 тис. (у липні – $50 тис.).
Згідно з митною статистикою, оприлюдненою Державною митною службою України, експорт свинцю та виробів із нього знизився на 27,8% – до $6,492 млн (у липні – $1,089 млн).
Україна за 2023 рік знизила імпорт свинцю та виробів із нього на 65,2% – до $989 тис.
Основне застосування свинець наразі знаходить у виробництві свинцево-кислотних акумуляторних батарей для автомобільної промисловості. Крім того, свинець застосовується для виготовлення куль і деяких сплавів.
Експорт свинцю, Україна
Кабінет міністрів ухвалив законопроєкт «Про внесення змін до Закону України “Про санкції” щодо заборони використання програмних продуктів і доступу до електронних інформаційних ресурсів», де, зокрема, пропонується заборонити в Україні електронні сайти, розробниками яких є іноземні особи, до яких застосовано санкції, повідомив представник Кабміну у Верховній Раді Тарас Мельничук.
Згідно з його повідомленням у телеграм-каналі, «законопроєктом пропонується внести зміни до ЗУ “Про санкції”, визначивши нові види секторальних санкцій, зокрема, заборону розповсюдження та використання на території України юридичними особами програмних продуктів, складові яких мають походженням іноземну державу, до якої застосовано санкції згідно з ЗУ “Про санкції”, або розробником чи суб’єктом авторського права яких є юридична (фізична) особа – резидент такої іноземної держави чи юридична особа, частка якої в статутному документі є іноземним, а також заборону використовувати електронні сайти.
Крім цього, пропонується заборонити використовувати програмні продукти від суб’єктів, які здійснюють терористичну діяльність, або розробниками чи суб’єктом авторського права яких є іноземні юридичні чи фізичні особи, до яких застосовано санкції.
Також санкції можуть бути застосовані до програмних продуктів, створених з використанням вихідного або об’єктного коду програмних продуктів, їхніх складових, на які поширюються санкції; а також може бути заборонено доступ до електронних інформаційних ресурсів в Інтернеті (вебсторінки, вебсайти, інші вебресурси), електронних комунікаційних мереж, електронних комунікаційних систем, інформаційних систем, інформаційно-комунікаційних систем.
