Україна в січні-квітні поточного року збільшила експорт переробленого чавуну в натуральному виразі на 11,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 638,303 тис. тонн зі 574,057 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у квітні було експортовано 181,670 тис. тонн чавуну, у березні – 168,493 тис. тонн, у лютому – 194,345 тис. тонн, у січні – 93,795 тис. тонн.
За січень-квітень експорт чавуну в грошовому вираженні зріс на 7,6% – до $243,568 млн з $226,282 млн.
При цьому експорт здійснювався переважно до США (91,92% поставок у грошовому вираженні), Італії (3,73%) та Туреччини (2,65%).
За перші чотири місяці поточного року країна не імпортувала чавун, тоді як за чотири місяці минулого року ввезла 29 тонн на $55 тис.
Як повідомлялося, Україна у 2025 році збільшила експорт чавуну у натуральному виразі на 53,5% порівняно з попереднім роком – до 1 млн 980,620 тис. тонн, виторг – на 51,9%, до $759,882 млн. Експорт здійснювався переважно до США (68,25% поставок у грошовому виразі), Італії (20,26%) і Туреччини (3,63%).
За минулий рік країна імпортувала 39 тис. тонн на $78 тис. з Німеччини (51,95%) та Бразилії (48,05%), тоді як у січні-грудні-2024 було завезено 38 тонн чавуну на $90 тис.
США з 12 березня 2025 року згідно з рішенням президента Дональда Трампа почали стягувати 25%-е мито на імпорт української сталевої металопродукції, крім чавуну.
Україна в січні-квітні поточного року знизила експорт феросплавів у натуральному виразі на 89,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 3,929 тис. тонн з 38,963 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у квітні було експортовано 2,755 тис. тонн феросплавів, у березні – 337 тонн, у лютому – 72 тонни, у січні – 765 тонн.
У грошовому виразі експорт феросплавів за січень-квітень впав на 88,5% – до $4,894 млн з $42,657 млн. При цьому основний експорт здійснювався до Польщі (56,81% у грошовому вимірі), Румунії (13,01%) та Словаччини (12,81%).
Крім того, за перші чотири місяці року Україна імпортувала 9,751 тис. тонн цієї продукції – зниження на 32% до січня-квітня-2025. У грошовому виразі імпорт впав на 37,2% – до $17,469 млн. Ввезення здійснювалося переважно з Казахстану (20,81%), Франції (16,85%) та Норвегії (15,34%).
Як повідомлялося, Покровський гірничо-збагачувальний комбінат (ПГЗК, раніше – Орджонікідзевський ГЗК) і Марганецький ГЗК (МГЗК, обидва – Дніпропетровська обл.), що входять до групи “Приват”, наприкінці жовтня-на початку листопада 2023 року припинили видобуток і переробку сирої марганцевої руди, а НЗФ і ЗЗФ зупинили виплавку феросплавів. Влітку 2024 року феросплавні заводи відновили виробництво на мінімальному рівні.
З 19 січня 2026 року через проблеми з постачанням електроенергії та великими цінами на неї НЗФ знаходився у простої, ЗЗФ працює на мінімальному рівні.
Феросплавні заводи у 2025 році наростили експорт феросплавів у натуральному виразі на 21,4% порівняно з 2024 роком – до 93,841 тис. тонн, виторг збільшився на 19% – до $105,441 млн. При цьому основний експорт здійснювався до Польщі (28,69% поставок у грошовому виразі), Туреччини (21,62%) та Алжиру (21,48%).
За 2025 рік Україна імпортувала 38,434 тис. тонн цієї продукції – зниження на 53,3% відносно 2024 року. У грошовому вимірі імпорт впав на 47,5% – до $73,839 млн. Ввезення здійснювалося переважно з Норвегії (16,11%), Казахстану (15,89%) і Франції (12,56%).
Бізнес ЗЗФ, НЗФ, Стахановського ЗФ (перебуває на НКТ), Покровського і Марганецького ГЗК до націоналізації фінустанови організовував ПриватБанк. Нікопольський завод феросплавів контролює група EastOne, створена восени 2007 року внаслідок реструктуризації групи “Інтерпайп”, а також група “Приват”.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга назвав Казахстан ключовим регіональним партнером України та висловився за поглиблення співпраці у сферах логістики, енергетики та післявоєнного відновлення, заявивши також про намір ініціювати платформу «Україна + Центральна Азія».
“Важливо, щоб Казахстан залишався одним із ключових постачальників енергетичних ресурсів у Євразії, одночасно диверсифікуючи та модернізуючи свій енергетичний сектор. Казахстан також є одним із провідних світових виробників урану, який є критично важливим ресурсом для виробництва ядерної енергії. Це відіграє важливу роль у глобальній енергетичній безпеці», – сказав міністр в інтерв’ю виданню The Times of Central Asia.
Сібіга зазначив, що Україна зацікавлена в участі казахстанського бізнесу та інвесторів у відновленні країни, а також у розвитку Середнього коридору як альтернативного транспортного маршруту між Азією та Європою за участю українських чорноморських портів.
Окремо глава МЗС торкнувся теми історичної пам’яті та спільного досвіду України і Казахстану, пов’язаного з політикою репресій і придушення національної ідентичності.
За словами Сібіги, стратегічна мета Росії полягає в продовженні політики, яка, за його оцінкою, бере початок ще з часів Російської імперії та радянського періоду.
«Стратегічна мета Росії – завершити те, що свого часу розпочала Російська імперія і не змогла довести до кінця радянська влада: викорінення національної ідентичності та знищення самої основи нашого існування як окремої нації», – підкреслив він.
Міністр також наголосив, що Україна та Казахстан мають спільну історичну пам’ять про заборону мови та культури, репресії, депортації та голодомори.
«Україна та Казахстан однаково пам’ятають трагічні сторінки своєї історії: заборони мови та культури, знищення інтелігенції, депортації, репресії та голодомори. Ми не можемо допустити, щоб це повторилося знову», – резюмував глава МЗС.
Страхова компанія “Країна” (Київ) збільшить статутний капітал до 144,999 млн грн шляхом проведення додаткової емісії на суму 20 млн грн.
Як повідомила компанія в системі розкриття інформації НКЦПФР, таке рішення прийняли збори її акціонерів 7 травня.
Додатково буде випущено 15,504 млн простих іменних акцій існуючої номінальної вартості 1,29 грн.
Згідно з інформацією Вячеслав Супруненко є власником пакету акцій у розмірі 96,897 млн акцій компанії, що становить 99,997987% від загальної кількості акцій.
СК “Країна” працює на страховому ринку України з 1994 року.
За даними НБУ, компанія посідала 18 позицію по зібраних преміях серед non-life страховиків України за підсумками 2025 року.
Представник Болгарії виконавиця DARA перемогла у міжнародному пісенному конкурсі “Євробачення-2026” у австрійському місті Відень.
Як передає кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна”, у ніч на 17 травня у австрійському Відні відбувся фінал пісенного конкурсу “Євробачення-2026”, переможцем якого став представник Болгарії виконавиця DARA з піснею Bangaranga.
До п’ятірки фіналістів також увійшли: Ізраїль, Румунія, Австралія і Італія.
Українська виконавиця Leléka з піснею Ridnym за результатами голосування національних журі країн-учасниць розмістилася на 15 місці з 54 балами. Найвищий бал 12 Україні поставило лише національне журі Швейцарії, а 10 балів – Азербайджана. Після глядацького голосування Україна перемістилася на 9 місце, отримавши від глядачів 167 балів.
Загалом у фіналі конкурсу брали участь виконавці від 25 країн: Данії: Søren Torpegaard Lund – Før Vi Går Hjem, Німеччина (Sarah Engels – Fire), Ізраїлю: Noam Bettan – Michelle, Бельгії: ESSYLA – Dancing on the Ice, Албанії: Alis – Nân, Греції: Akylas – Ferto, України: Leléka – Ridnym, Австралії: Delta Goodrem – Eclipse, Сербії: LAVINA – Kraj mene, Мальти: Aidan – Bella, Чехії: Daniel Žižka – Crossroads, Болгарії: DARA – Bangaranga, Хорватії: LELEK – Andromeda, Великої Британії: LOOK MUM NO COMPUTER – Eins, Zwei, Drei, Франції: Monroe – Regarde!, Молдови: Satoshi – Viva, Moldova!, Фінляндії: Linda Lampenius x Pete Parkkonen – Liekinheitin, Польщі: ALICJA – Pray, Литви: Lion Ceccah – Sólo Quiero Más, Швеції: FELICIA – My System, Кіпру: Antigoni – JALLA, Італії: Sal Da Vinci – Per Sempre Sì,Норвегії: Jonas Lovv – Ya Ya Ya, Румунії: Alexandra Căpitănescu – Choke Me і Австрії: COSMÓ – Tanzschein.
Як повідомлялося, представник Австрії виконавець JJ переміг у міжнародному пісенному конкурсі “Євробачення-2025” у шведському місті Базель. Відповідно 70-й ювілейний конкурс “Євробачення-2026” відбувався у Відні (Австрії) на найбільшій критій арені країни Wiener Stadthalle.
Представники України за час участі у “Євробаченні” завжди проходили у фінал, а також жодного разу не займали останнє місце на конкурсі.
Україна дебютувала на “Євробаченні” 2003 року, а вже 2004 року українська співачка Руслана з піснею Wild Dances перемогла в конкурсі та принесла країні право провести “Євробачення” в Україні.
У 2016 році, після річної паузи, Україну на конкурсі представляла співачка Джамала з піснею “1944”, яка стала переможницею, і 2017 року Україна знову приймала “Євробачення”.
У 2019 році Україна не брала участі в конкурсі у зв’язку із суспільною критикою переможниці нацвідбору співачки Maruv через її виступ у РФ.
У 2020 році “Євробачення” не проводилося у звичному конкурсному форматі через пандемію COVID-19. А уже в 2021 році на “Євробаченні” Україну представляв електро-фолк-гурт Go_A, який посів п’яте місце у фіналі конкурсу.
У 2022 році український гурт Kalush Orchestra з піснею Stefania переміг на “Євробаченні”, але через війну “Євробачення-2023” приймала Велика Британія від імені України.
У 2023 році на “Євробаченні” Україну представляв гурт Tvorchi з піснею Heart Of Steel, який посів шосте місце.
У 2024 році на “Євробаченні” Україну представляв дует виконавиць Alyona Alyona & Jerry Heil з піснею “Teresa & Maria”, який посів третє місце.
У 2025 році гурт Ziferblat з піснею Bird Of Pray посів 9-те місце на “Євробачення-2025”.
Загалом Україна понад 20 разів брала участь у пісенному конкурсі “Євробачення” і тричі перемагала (Руслана, Джамала, Kalush Orchestra). Ще 6 разів Україна потрапляла до п’ятірки фіналістів: Вєрка Сердючка (2-ге місце), Ані Лорак (2-ге), Злата Огнєвіч (3-тє), Alyona Alyona & Jerry Heil (3-тє), Міка Ньютон (4-те) і Go_A (5-те).
