Ощадбанк надав ТОВ «Електрика Юкрейн» 23,6 млн євро довгострокового проєктного фінансування на будівництво системи накопичення енергії (BESS) потужністю 50 МВт та ємністю 131,2 МВт·год, повідомив банк.
Як зазначається в його релізі в понеділок, ключовою особливістю угоди є залучення міжнародного страхового покриття за участю синдикатів Lloyd’s.
“Цей проєкт для Ощадбанку є першим досвідом структурування енергетичного фінансування із залученням міжнародного страхового покриття, зокрема, за участю синдикатів Lloyd’s. Те, що міжнародні страхові компанії готові брати участь у реалізації енергопроектів в Україні в умовах війни, створює потенціал для значного розширення обсягів розвитку енергосектора та реалізації складних інфраструктурних проектів», – прокоментував директор департаменту корпоративного бізнесу Ощадбанку Сергій Черніков.
Він звернув увагу на те, що протягом повномасштабної війни в сегменті корпоративного бізнесу банк уклав угоди вже на понад 7,4 млрд грн з метою фінансування енергетики і залишається лідером у цьому напрямку.
“Ми щиро вдячні Ощадбанку за довіру, професіоналізм і готовність підтримувати енергетичний сектор України навіть у найскладніші часи. Системи накопичення енергії – не просто інфраструктурний актив, а фундамент енергобезпеки України та основа енергосистеми майбутнього», – зазначив директор ТОВ «Електрика Юкрейн» Максим Пишний.
За його словами, компанія планує реалізувати ще низку проєктів в енергоінфраструктурі України та сподівається на подальшу співпрацю з Ощадбанком.
Що стосується самого прокредитованого проєкту BESS, то за інформацією банку, фінансування покриває приблизно 70% його вартості та спрямовано на підвищення гнучкості та стійкості української енергетичної системи в умовах обмеженої генерації та високих навантажень, спричинених наслідками війни.
Уточнюється, що проєкт реалізується на основі довгострокового контракту з НЕК «Укренерго» і передбачає надання послуг автоматичного резерву відновлення частоти – одного з головних механізмів балансування енергосистеми.
Іноземні покупці у квітні 2026 року забезпечили 649 угод з нерухомістю на Кіпрі, або 40,3% від загальної кількості зареєстрованих продажів, повідомляє Cyprus Mail з посиланням на дані Департаменту земельних ресурсів та геодезії Кіпру. Роком раніше на іноземців припадало 552 угоди, або 39,3% ринку.
Всього у квітні на Кіпрі було зареєстровано 1 611 угод купівлі-продажу нерухомості, що на 15% більше, ніж у квітні 2025 року. За січень-квітень 2026 року загальний обсяг продажів зріс на 14% — до 6 320 угод проти 5 541 за аналогічний період минулого року. Продажі іноземцям за чотири місяці збільшилися до 2 693 угод з 2 223 роком раніше.
За даними Департаменту земель та геодезії Кіпру, у квітні серед зареєстрованих контрактів купівлі-продажу іноземцями 197 об’єктів припало на покупців із країн ЄС і 452 — на покупців із країн поза межами ЄС. За січень-квітень показник склав 872 об’єкти для громадян ЄС і 1 821 об’єкт для покупців з третіх країн.
Найактивнішим регіоном за іноземним попитом залишається Пафос. У квітні там було зареєстровано 84 об’єкти з контрактами покупців з ЄС і 141 об’єкт покупців з країн поза межами ЄС. У Лімасолі показники склали 33 і 151 об’єкт відповідно, у Ларнаці — 37 і 98, у Нікосії — 29 і 40, у Фамагусті — 14 і 22.
У довгостроковій статистиці серед найбільших іноземних покупців нерухомості на Кіпрі лідирують британці, росіяни, греки та ізраїльтяни. За даними, представленими МВС Кіпру парламенту та опублікованими Open4Business, за 2021–2024 роки іноземні покупці придбали понад 37 тис. об’єктів нерухомості. Велика Британія посіла перше місце з близько 11,8 тис. об’єктів, Росія — друге з приблизно 4,9 тис., Греція — третє з близько 4,7 тис., Ізраїль — четверте з 3,9 тис., Ліван — п’яте з 2,1 тис. об’єктів.
Українці також входять до числа помітних покупців кіпрської нерухомості. У рейтингу за 2021–2024 роки Україна зазначена на 9-му місці серед країн-покупців, при цьому українські покупці особливо помітні в Лімасолі та Пафосі. Точні кількісні дані щодо українців в опублікованому зведенні не розкриті.
Свіжі дані за національностями за період з вересня 2024 року по вересень 2025 року підтверджують домінування британців, росіян, ізраїльтян і греків. У Ларнаці найбільшою групою стали ізраїльтяни з 850 угодами, далі йшли ліванці з 723 та британці з 302. У Лімасолі лідирували росіяни з 846 угодами, за ними слідували ізраїльтяни з 571 та греки з 261. У Пафосі перше місце посіли британці з 890 угодами, далі — ізраїльтяни з 683 та росіяни з 327.
Зростання іноземного попиту посилює дискусію на Кіпрі щодо доступності житла та правил купівлі нерухомості громадянами третіх країн.
Ринок житлової нерухомості Будапешта після парламентських виборів в Угорщині почав демонструвати ознаки охолодження: у квітні 2026 року індекс цін на житло в столиці знизився на 0,1% після зростання на 1,1% у березні. Це стало першим місячним зниженням цін у Будапешті приблизно за півтора року, випливає з даних угорського ринку нерухомості.
Зниження поки що виглядає помірним, однак воно стало важливим сигналом для ринку, який в останні роки залишався одним із найдорожчих і перегрітих у Центральній Європі. Річне зростання цін у Будапешті сповільнилося з 13,7% до 10,9% і, за оцінками учасників ринку, може опуститися нижче 10% вперше з листопада 2024 року.
Охолодження ринку відбувається на тлі різкої політичної зміни в Угорщині. У квітні партія Tisza Петера Мадьяра перемогла Fidesz Віктора Орбана, завершивши 16-річний період його правління. Новий уряд був приведений до присяги 12 травня, а Tisza отримала дві третини місць у парламенті — 141 із 199. Fidesz після виборів контролює 52 місця.
Прямий зв’язок між поразкою Орбана та зниженням цін на житло не доведено, проте політична невизначеність та очікування перегляду економічної політики могли посилити обережність покупців та інвесторів. Новий уряд заявив про намір відновити передбачуваність економічної політики, скоротити дефіцит бюджету, посилити боротьбу з корупцією та домогтися розблокування заморожених коштів ЄС.
Додатковим фактором тиску на інвестиційні настрої може бути ситуація навколо активів бізнес-груп, пов’язаних з колишньою владою. The Guardian повідомляла, що після поразки Орбана частина впливових фігур, близьких до Fidesz, почала переводити активи за кордон, зокрема до країн Близького Сходу, США, Австралії та Сінгапуру. Петер Мадьяр також публічно заявляв, що пов’язані з Орбаном бізнесмени намагаються вивести з країни десятки мільярдів форинтів.
Для ринку нерухомості це може означати зниження активності у верхньому ціновому сегменті, де значну роль відігравали заможні інвестори та покупці, пов’язані з внутрішнім капіталом. Якщо частина таких гравців дійсно виводить кошти з Угорщини або займає вичікувальну позицію, це може зменшити попит на дорогі квартири та будинки в Будапешті.
При цьому фундаментальні причини високої вартості житла в угорській столиці зберігаються. Пропозиція залишається обмеженою, будівництво нового житла йде повільно.
Українські підприємства у січні-квітні поточного року зменшили споживання металопрокату на 0,96% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1 млн 187,4 тис. тонн.
Згідно із пресрелізом об’єднання “Укрметалургпром”, за цей період імпортовано 506,4 тис. тонн, або 42,65% внутрішнього ринку споживання металопрокату.
За даними “Укрметалургпрому”, у січні-квітні 2026 року українські метпідприємства виробили 1,802 млн тонн металопрокату (90,9% відносно аналогічного періоду 2025 р.), з яких, за інформацією Державної митної служби України, експортовано порядку 1,121 млн тонн, або 62,2%. У січні-квітні 2025 року частка експорту становила 62,3% (1,234 млн тонн при загальному виробництві металопрокату 1,982 млн тонн).
Частка напівфабрикатів в експортних поставках у січні-квітні 2026 року становила 39,25%, що вище показника за той же період 2025 року (32,06%). Питома вага плоского прокату в експортних поставках у січні-квітні-2026 помітно перевищує показник січня-квітня-2025 (51,29% та 44,89% відповідно). Частка ж сортового помітно нижча за показник січня-березня-2025 (9,46% у 2026 році проти 19,04% у 2025році).
Структура імпорту у січні-квітні 2026 року характеризується помітним домінуванням плоского прокату над сортовим (61,99% та 25,38% відповідно), проте в січні-квітні 2025 року домінування плоского прокату над сортовим було значно більшим (відповідно, 78,86% та 19,12%).
“У січні-квітні 2026 року ємність внутрішнього ринку становила 1 млн 187,4 тис. тонн металопрокату, з яких 506,4 тис. тонн, або 42,65% припадає на імпорт. У січні-квітні 2025 року ємність внутрішнього ринку була 1 млн 198,9 тис. тонн, з яких 450,9 тис. тонн, або 37,61% імпортовано. Таким чином, у січні-квітні 2026 року спостерігається скорочення ємності внутрішнього ринку відносно січня-квітня 2025 року на 0,96%, з одночасним зростанням частки імпортної складової на 4,95%”, – констатується у пресрелізі.
Основними експортними ринками українського металопрокату у січні-квітні, за даними Держмитслужби, є країни Європейського союзу (80,2%), іншої Європи (10,9%) та СНД (6,3%).
Серед металургійних імпортерів перше місце обіймають інші країни Європи (50,4%), на другому країни Азії (20,4% ), на третьому – країни ЄС-27 (17,5%).
Як повідомлялося, ринок металопрокату України у 2025 році збільшився на 21,73% порівняно з 2024 роком – до 4 млн 1,6 тис. тонн. Було імпортовано 1 млн 603,6 тис. тонн, або 40,07% внутрішнього ринку споживання металопрокату.
Ринок металопрокату України у 2024 році скоротився на 6,26% порівняно з попереднім роком – до 3 млн 288,4 тис. тонн, тоді як у 2023-му збільшився у 2,19 раза порівняно з 2022-м – до 3 млн 505,6 тис. тонн.
В ніч з 17 на 18 травня 2026 року росіяни цинічно та цілеспрямовано атакували об’єкт цивільної інфраструктури – автозаправний комплекс UKRNAFTA на Дніпропетровщині.
Внаслідок удару БпЛА типу «Італмас» суттєво пошкоджено будівлю та обладнання АЗК.
Постраждали двоє співробітниць компанії – Тетяна Гордієнко та Олена Скорик. Вони отримали мінно-вибухові травми та акубаротравми. Колегам надається вся необхідна медична допомога. На щастя, загрози життю немає.
«UKRNAFTA, як державна мережа, продовжує забезпечувати роботу десятків АЗК у прифронтових регіонах, де доступ до пального залишається критично важливим для людей, громад, екстрених служб і бізнесу. Це частина соціальної відповідальності компанії перед людьми та країною, – зазначив голова правління АТ «Укрнафта» Богдан Кукура. – Безпека людей – наш головний пріоритет. Саме тому на всіх об’єктах мережі, які працюють поблизу зони бойових дій, впроваджуються додаткові заходи захисту».
Для захисту персоналу та клієнтів компанія посилює безпекові заходи на таких об’єктах. На АЗК встановлюються захисні конструкції, укриття для персоналу, системи виявлення дронів та інші засоби реагування на загрози.
АТ “Укрнафта” – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором найбільшої національної мережі АЗК – UKRNAFTA. У 2024 році компанія вступила в управління активами Glusco. У 2025 році завершила угоду з Shell Overseas Investments BV про купівлю мережі Shell в Україні. Загалом оперує майже 700 АЗК.
Компанія реалізує комплексну програму відновлення діяльності та оновлення формату автозаправних станцій своєї мережі. З лютого 2023 року випускає власні паливні талони та картки “NAFTAКарта”, що реалізуються юридичним і фізичним особам через ТОВ “Укрнафта-Постач”.
Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК “Нафтогаз України” з часткою 50%+1 акція.
У листопаді 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, що належали приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.
Україна у січні-квітні поточного року знизила експорт напівфабрикатів із вуглецевої сталі у натуральному виразі на 0,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 438,370 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у квітні було експортовано 116,550 тис. тонн напівфабрикатів, у березні – 138,203 тис. тонн у лютому – 61,629 тис. тонн, у січні – 121,988 тис. тонн.
У грошовому вимірі експорт напівфабрикатів із вуглецевої сталі за цей період зменшився на 1,3% – до $212,512 млн.
Основний експорт здійснювався до Болгарії (44,73% постачань у грошовому вимірі), Туреччини (15,42%) та Польщі (13,55%).
У перші чотири місяці 2026 року Україна ввезла 40,501 тис. тонн напівфабрикатів на суму $26,704 млн з Оману (81,57%), Чехії (13,17%) та Німеччини (4,98%), (у березні імпорт був відсутній), тоді як у січні-квітні-2025 імпортувала 3,303 тис. тонн на $2,687 млн.
Як повідомлялося, Україна у 2025 році скоротила експорт сталевих напівфабрикатів у натуральному виразі на 26,4% порівняно з попереднім роком – до 1 млн 388,183 тис. тонн, виторг впав на 28,9% – до $659,625 млн. Основний експорт здійснювався здебільшого до Болгарії (32,73% постачань у грошовому вимірі), Польщі (22,13%) та Туреччини (14,88%).
Торік Україна імпортувала 88,923 тис. тонн напівфабрикатів на $65,989 млн, в основному з Оману (37,42%), Німеччини (22,21%) та Чехії (16,71%), тоді як у 2024 році ввезла 306 тонн напівфабрикатів на $278 тис.
