Уряд Австралії виділив $AU 20 млн. на пакет військової допомоги для України, про це заявив під час свого візиту до Вашингтона прем’єр-міністр Австралії Ентоні Албанізі, повідомляє в середу надзвичайний і повноважний посол України в Австралії Василь Мірошниченко на своїй сторінці у Facebook.
“20 млн австралійських доларів (USD 12,7 млн – ІФ-У) підуть на закупівлю нових товарів від ВПК Австралії, зокрема противодронної зброї (Droneshield), устаткування для розмінування (Minelab), мобільних рентген-апаратів (Micro-X) і промислових 3D принтерів (SPEE3D)”, – написав він.
Так само посол повідомив про те, що розвідувальний літак королівських ВПС Австралії E-7A Wedgetail прилетів на базу в Рамштайні і почне свою роботу в авіапросторі Східної Європи.
Василь Мірошниченко подякував прем’єр-міністру Ентоні Албанізі, міністру оборони Річарду Марльзу та міністру ВПК Пету Конрою за підтримку України.
Курс біткойна піднявся у вівторок вище за позначку в $35 тис. вперше з травня минулого року.
За даними на 18:15 кв. він додає 9% і становить $34,362 тис. Під час сесії курс досягав позначки в $35,142 тис.
Підйому вартості біткойна сприяють зростаючі очікування інвесторів, що США незабаром схвалять створення біржових індексних фондів (ETF) для прямих інвестицій у криптовалюти, пише Market Watch.
Комісія з цінних паперів і бірж (SEC) США в минулому неодноразово відхиляла заявки інвесткомпаній на запуск подібних ETF, аргументуючи це високими ризиками маніпулювання ринковими цінами. Однак експерти криптовалютної галузі вважають, що ситуація незабаром зміниться.
У понеділок апеляційний суд США ухвалив, що його серпневе рішення, яким він скасував запроваджену раніше SEC заборону на перетворення криптовалютного трасту Grayscale Investments на спотовий біткойн-ETF, має набути чинності.
Експерти зазначають, що поява на ринку подібних продуктів сприятиме більш масштабному впровадженню біткойна.
Якщо біткойнові ETF будуть схвалені, ми можемо побачити “історичний стрибок вартості криптовалюти” і перехід ринку до бичачого тренду, зазначає головний виконавчий директор і співзасновник Lolli Алекс Адельман.
Серед компаній, готових пропонувати подібні продукти, – BlackRock Inc., а також Fidelity Investments.
Цей інструмент “дасть інституційним і роздрібним інвесторам нові способи нарощувати вкладення в біткойни в рамках чинних регулюючих норм”, каже Адельман.
Котирування акцій криптовалютних компаній Coinbase Global Inc., MicroStrategy Inc., Riot Platforms Inc. і Marathon Digital Holdings Inc. додають у ціні 13%, 14,8%, 14,5% і 17,5% відповідно.
АТ “Чернігівгаз” перейшло під управління групи “Нафтогаз”, повідомила прес-служба компанії у вівторок.
“Чернігівгаз” став 18 підприємством, що перейшло під контроль держави.
Компанія забезпечує доставку газу для майже 360 тис. будинків, регулює його розподіл до бюджетних і релігійних організацій, промислових об’єктів і підприємств комунальної теплоенергетики,
“Входження “Чернігівгазу” до групи “Нафтогаз” відбулося в рамках передачі газорозподільних підприємств під державний контроль. Наразі особисті рахунки клієнтів, як і тарифи на послуги з розподілу, залишаються незмінними”, – наголошується в повідомленні.
Як повідомлялося, наприкінці травня 2022 року за клопотанням Державного бюро розслідувань (ДБР) суд передав в управління АРМА заарештовані приватні корпоративні права на 26 обласних і міських операторів газорозподільних систем.
“Нафтогаз України” у вересні 2022 року зареєстрував ТОВ “Газорозподільні мережі України” (“Газомережі”), основним видом діяльності якого зазначено розподіл газу через місцеві (локальні) трубопроводи.
Кабінет міністрів постановою №1335 від 25 листопада 2022 року передав “Газмережам” в експлуатацію державні газорозподільні мережі.
Україна експортувала 41 тис. тонн ячменю нового врожаю, завдяки активізації роботи одеських портів, але основний попит демонструє внутрішній ринок. Про це йшлося 24 жовтня під час щотижневого брифінгу, повідомили в аналітичному кооперативі “Пуск”, створеному в рамках Всеукраїнської аграрної ради (ВАР).
“Експортний попит на ячмінь активізувався. В Одесі фіксується попит на ячмінь із сертифікацією для поставок до Китаю за ціною близько 118-120 $/тонна. Такі ціни озвучуються з поставкою в Одесу до 10 листопада. На листопад уже продано 50 тис. тонн ячменю з поставкою в Китай. Тому можна очікувати подальшого руху зернової через одеські порти. Великого зростання цін не буде, але позначки можуть піднятися на 5 $/тонна”, – зазначили експерти.
За їхньою інформацією, дунайські порти поки що не торгують ячменем. Хоча індикативна ціна становить 125-130 $/тонна, але реального руху немає. Вища ліквідність фіксується на західних кордонах (ЧОП) – 135-140 $/тонна на умовах DAP, але попит за цим напрямком невеликий.
“Основний попит фокусується на внутрішньому ринку, головними покупцями ячменю стають переробні заводи. Поки що закупівельні ціни перебувають на рівні 4500-4800 грн/тонна, найближчими тижнями істотних змін не очікується”, – резюмували у ВАР.
Металургійні підприємства України у вересні поточного року збільшили виробництво сталі на 64,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 558 тис. тонн з 340 тис. тонн.
При цьому Україна посіла 21-е місце в рейтингу 63 країн – основних світових виробників цієї продукції, складеному Всесвітньою асоціацією виробників сталі (Worldsteel).
За даними Worldsteel, у вересні-2023 зафіксовано зростання виплавки сталі до вересня-2022 у половині країн першої десятки, крім Китаю, Японії, Бразилії та Ірану.
Перша десятка країн-виробників сталі за підсумками вересня виглядає наступним чином: Китай (82,110 млн тонн, зниження на 5,6% до вересня-2022), Індія (11,632 млн тонн, “плюс” 18,2%), Японія (7,020 млн тонн, “мінус” 1,7%), США (6,718 млн тонн, “плюс” 2,6%), РФ (6,2 млн тонн, “плюс” 9,8%), Південна Корея (5,456 млн тонн, більше на 18,2%), Німеччина (2,902 млн тонн, “плюс” 2,1%), Туреччина (2,890 млн тонн, “плюс” 8,4%), Бразилія (2,630 млн тонн, “мінус” 5,6%) та Іран (2,397 млн тонн, “мінус” 12,7%).
Загалом у вересні поточного року виплавка сталі знизилася на 1,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 149,316 млн тонн.
За дев’ять місяців 2023 року перша десятка країн-виробників сталі має такий вигляд: Китай (795,070 млн тонн, зростання на 1,7%), Індія (104,090 млн тонн, більше на 11,6%), Японія (65,387 млн тонн, падіння на 3,6%), США (60,566 млн тонн, “мінус” 1,4%), РФ (57,148 млн тонн, “плюс” 4,8%), Південна Корея (50,430 млн тонн, “мінус” 0,4%), Німеччина (27,231 млн тонн, “мінус” 3,6%), Туреччина (24,489 млн тонн, “мінус” 10,1%), Бразилія (23,965 млн тонн, менше на 8%) та Іран (22,069 млн тонн, “мінус” 0,6%).
Загалом у січні-вересні 63 країни виробили 1 млрд 406,376 млн тонн сталі, що на 0,1% більше, ніж за аналогічний період 2022 року.
Водночас Україна за дев’ять місяців 2023 року виробила 4,590 млн тонн сталі, що на 16,9% нижче за обсяги за січень-вересень 2022 року. Країна перебуває на 23-му місці за підсумками дев’яти місяців 2023 року.
Як повідомлялося, за підсумками 2022 року перша десятка країн-виробників сталі мала такий вигляд: Китай (1,013 млрд тонн, зниження на 2,1%), Індія (124,720 млн тонн, зростання на 5,5%), Японія (89,235 млн тонн, -7,4%), США (80,715 млн тонн, -5,9%), РФ (71,5 млн тонн, -7,2%), Південна Корея (65,865 млн тонн, -6,5%), Німеччина (36,849 млн тонн, -8,4%), Туреччина (35,134 млн тонн, -12,9%), Бразилія (33,972 млн тонн, -5,8%) та Іран (30,593 млн тонн, +8%).
Україна за підсумками 2022 року посіла 23-тє місце з виплавкою 6,263 млн тонн сталі (“мінус” 70,7%).
Загалом за 2022 рік 64 країни виробили 1 млрд 831,467 млн тонн сталі, що на 4,3% менше, ніж за 2021 рік.
Керівництво футбольного клубу “Шахтар” представило нового головного тренера. Ним став боснієць Марино Пушич, повідомляє пресслужба клубу.
“Контракт із наставником розрахований до завершення сезону-2025/26”, – зазначено в повідомленні.
Пушич народився 18 серпня 1971 року в Мостарі (Боснія і Герцеговина). На професійному рівні виступав за нідерландські “Де Графсхап” (1989-1990, 1992-1993) і “Гоу Ехед Іглз” (1990), сербську “Црвену Звезду” (1990-1991), боснійський “Вележ” (1991-1992), “Реден” (1993-1994), німецький “Кельн” (1994-1995), бельгійський “Ейпен” (1995-1996), нідерландські “Бабберіх” (1996-2000) і “Де Треферс” (2000-2001). Після завершення кар’єри футболіста грав за футзальні команди.
Шлях тренера розпочав також у футзалі, далі працював наставником в Академії “Вітесса” (2010-2013), асистентом головного тренера в “НАК Бреда” (2013-2014), “Інтері” (Азербайджан, 2015), “Твенте” (2015-2018), був головним тренером “Твенте” (2018-2019), асистентом головного тренера в “АЗ Алкмар” (2019-2021) і “Фейєноорді” (2021-2023).
Як головний тренер став переможцем Еерсте Дівізі (2019), як асистент головного тренера – чемпіон Нідерландів (2023).
