Міністерство сільського господарства США (USDA) у травневому звіті вперше дало прогноз експорту пшениці та кукурудзи з України у 2026/2026 маркетинговому році (МР) – відповідно 13 млн тонн та 23 млн тонн, що на 0,5 млн тонн та 1 млн тонн більше, аніж на поточний МР.
За оцінками Мінсільгоспу США, врожай пшениці в Україні наступного МР знизиться до 23 млн тонн з 24,1 млн тонн минулого року, але перехідні залишки за рік зростуть всього на 0,9 млн тонн – до 4,53 млн тонн, тоді як цього року очікується їх зростання на 2,9 млн тонн.
Щодо врожаю кукурудзи, то аналітики USDA прогнозують його цього року у розмірі 30 млн тонн порівняно із 30,9 млн тонн торік. Зростання експорту також має відбутися за рахунок зменшення перехідних залишків на 0,19 млн тонн, тоді як цього МР вони збільшаться на 1,91 млн тонн.
З урахуванням інших культур Мінсільгосп США очікує зменшення врожаю фуражного зерна цього року до 36,08 млн тонн з 37,22 млн тонн минулого року, але збільшення його експорту наступного МР до 25,19 млн тонн з 24,30 млн тонн цього МР так само за рахунок накопичених цього року перехідних залишків.
Як повідомлялося, Мінекономіки прогнозує урожай зернових у 2026 році близько 60,4 млн тонн, що всього на 1%, або 0,64 млн тонн менше, аніж торік. За попередніми оцінками Мінекономіки, урожай основних культур може становити: пшениця – близько 22,4 млн тонн, ячмінь – близько 4,7 млн тонн та кукурудза – близько 31,6 млн тонн.
За даними Держстату, врожай пшениці у 2025 році зріс на 3,6% – до 23,34 млн тонн, кукурудзи – на 14,6%, до 30,9 млн тонн, тоді як ячменю зменшився на 2,4% – до 5,2 млн тонн.
Мінсільгосп США очікує цього року зменшення врожаю пшениці 819,06 млн тонн та його експорту до 211,70 млн тонн з 843,84 млн тонн та 222,68 млн тонн відповідно минулого року.
Перший прогноз світового виробництва кукурудзи цього року від USDA становить 1 295,38 млн тонн, його експорту на 2026/27 МР – 206,91 млн тонн, тоді як врожай минулого року був 1 312,68 млн тонн, а експорт 2025-26 МР очікується у 213,59 млн тонн.
АТ “НАЕК “Енергоатом” реалізовує домовленості з компанією Westinghouse Electric Sweden AB щодо локалізації виробництва компонентів, які використовуються у паливних збірках.
“ВП “Атоменергомаш” (АЕМ) отримав необхідні матеріали для виготовлення першої партії хвостовиків паливних збірок ВВЕР-1000. Термін виробництва партії – чотири місяці”, – повідомив “Енергоатом” у середу.
Виготовлені на українських потужностях компоненти використовуватимуться у виробництві палива для українських АЕС.
“Запуск власного виробництва компонентів тепловидільних збірок є важливим етапом у реалізації стратегічної мети України зі зміцнення енергетичної безпеки та утвердження енергетичної незалежності. Крім того, триває процес кваліфікації ще одного компонента паливних збірок – головок для паливних касет“, – зазначив очільник “Енергоатома” Павло Ковтонюк.
У компанії нагадали, що Westinghouse Electric Sweden AB визнав філію “Енергоатома” “ВП “Атоменергомаш” кваліфікованим та затвердженим постачальником компонентів ядерного палива (тепловиділяючих збірок (ТВЗ) для реакторів ВВЕР. Система якості “Атоменергомаша” відповідає Westinghouse.
ATOMENERGOMASH, ENERGOATOM, WESTINGHOUSE, АЭС, ЯДЕРНЕ ПАЛИВО
Машинобудівники “ДТЕК Енерго” у січні-квітні цього року виготовили та відремонтували 640 од. гірничо-шахтного обладнання (ГШО), зокрема виготовили п’ять нових прохідницьких та очисних комбайнів та три електродвигуни, повідомляється в пресрелізі компанії.
За цей період вони також випустили понад 600 тис. запчастин і комплектуючих.
Як повідомлялось, за чотири місяці минулого року було виготовлено та відремонтовано 1136 од. ГШО (зокрема, три нових комбайни) та 735 тис. запчастин та комплектуючих.
“Стійкість енергосистеми, особливо у такі найскладніші зими, яку ми нещодавно мали, формується щоденною роботою на випередження. Наші машинобудівники уже зараз виготовляють і ремонтують обладнання, комплектуючі та запчастини, необхідні для надійнішої роботи українського вуглевидобутку. Це внесок у надійність шахт, енергосистеми та готовність до викликів наступного сезону”, – цитується в пресрелізі генеральний директор ДТЕК Енерго Олександр Фоменко.
Своєю чергою один з машинобудівних активів компанії – Корум Дружківський машзавод (Дніпро) повідомив у Facebook, що у січні-квітні виготовив 88 од. ГШО та 294,9 тис. комплектуючих та запасних частин, а також відремонтував один прохідницький комбайн КПД. Торік за цей період було виготовлено 106 од. ГШО, відновлено два комбайни КПД, та випущено понад 286 тис. комплектуючих.
ДТЕК Енерго забезпечує замкнений цикл виробництва електроенергії з вугілля. Встановлена потужність в тепловій генерації електроенергії – 13,3 ГВт (станом на січень 2022 р.). У вуглевидобутку створений повний виробничий цикл: видобуток і збагачення вугілля, машинобудування та сервісне обслуговування шахтного устаткування.
Як зазначається у повідомленні, за попередніми даними, у січні-квітні 2026 року ДТЕК Енерго інвестував близько 5 млрд грн у підготовку до літніх піків споживання та наступного опалювального сезону.
“Основну частину коштів компанія спрямувала на ремонтну кампанію та відновлювальні роботи після ворожих атак, а також на підтримку надійнішої роботи теплової генерації та вугільних підприємств”, – йдеться у пресрелізі.
Інвестиції компанії у ремонти та відновлення ТЕС, підтримку роботи шахт та машинобудівних заводів з початку повномасштабного вторгнення (2022 – 4міс. 2026 рр.) вже перевищили 49 млрд грн.
Група “ДТЕК” – найбільший приватний інвестор в енергетичний сектор України, що налічує 55 тис. працівників та понад EUR12 млрд капіталу, інвестованого з 2005 року. На 100% належить SCM Holdings. Кінцевим бенефіціаром та єдиним акціонером є Рінат Ахметов.
АТ «Сумиобленерго» 12 травня оголосило тендер на закупівлю послуг обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСАГО).
Згідно з повідомленням у системі електронних державних закупівель Prozorro, очікувана вартість закупівлі послуг становить 1,7 млн грн. Документи приймаються до 20 травня. Як повідомлялося, переможцем аналогічного тендеру рік тому стала СК «Арсенал Страхування».
Міністерство культури України повідомляє про включення до Попереднього списку ЮНЕСКО транснаціонального Культурного комплексу “Прекукутень-Аріушд-Кукутень-Трипілля”.
“До його складу входять 15 об’єктів археології, розташованих на території 8 областей України, а також 36 в Румунії та 20 в Республіці Молдова. Попереду – наступний етап: підготовка повного номінаційного досьє для подання до ЮНЕСКО з метою включення зазначених об’єктів до Списку всесвітньої спадщини”, – йдеться в повідомленні міністерства.
Зазначається, що включені українські об’єкти репрезентують археологічні пам’ятки, що відображають високий рівень розвитку поселень, планування та матеріальної культури епохи енеоліту на території сучасної України.
Як повідомлялося, 18 вересня 2025 року міністерства культури України, Румунії та Молдови підписали меморандум про взаєморозуміння щодо співробітництва у підготовці та просуванні спільного номінаційного досьє. Документ закріпив наміри трьох країн спільно підготувати та подати транснаціональний серійний об’єкт Культурний комплекс “Прекукутень-Аріушд-Кукутень-Трипілля” до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Фокус літнього відпочинку 2026 року в Україні змістився на гірські курорти та міські тури, бюджет збільшився на 25-40% порівняно з минулим сезоном відпусток, повідомили у аналітичному відділі Ribas Hotels Group.
“Українці сьогодні більш за все потребують відпочинку та безпечного місця, де можна відновити сили. І, хоча сьогодні доступ до закордонних подорожей обмежений, в Україні є багато місць, де можна відпочити за різним бюджетом”, – зазначила Єлизавета Волошина, керівник відділу продажів В2С та маркетингу компанії.
Можливість морського відпочинку на даному етапі сконцентрована в Одеській області.
До плюсів морських курортів поблизу Одеси можна віднести: більш спокійний відпочинок, порівняно з містом, вайб сімейного затишку у прибережних селах та бюджетний рахунок, порівняно з іншими варіантами дозвілля. “Але, на жаль, вибір морського напряму має свої мінуси, серед яких як безпекові чинники та закриті пляжі, так і не розвинена інфраструктура та мала кількість готелів, де ціна відповідає якості”, – зазанчила Волошина.
Останніми роками збільшується запит на короткий відпочинок у містах та передмісті. З переваг – розвинена інфраструктура, яка дає можливість за бажанням в будь який день змінити сценарій свого дозвілля. Наприклад, в Одесі з офіційно відкритими пляжами можна вибрати пляжний день або гастротур, чи займатися вивченням історичних місць. Також є можливість вибору різнопланових пропозицій для відпочинку від бюджетного до преміум. А головне, у містах більше пропозицій з укриттями. До мінусів такого відпочинку у Одесі можна віднести тільки велику кількість людей у сезон.
Водночас, за даними проведеного компанією дослідження, серед планів на відпустку лідирують гірські курорти. До плюсів такого відпочинку можна віднести: більшу долю сучасної пропозиції, безпечність, оздоровлення, різноманітні активності та багато екскурсій. З мінусів – нестабільна погода, надто людяно та висока вартість відпочинку та атракцій у високий сезон.
Незалежно від обраного напрямку, “базис” бюджету відпустки буде включати чотири види витрат. Основна частка вартості – від 40 до 50% бюджету відпустки піде на проживання. У готелях високого сегмента ця частка може бути навіть вищою, оскільки в кошторис входить не просто ліжко, а інфраструктура: SPA, басейни, сервіс.
За підрахунками Ribas Hotels Group у цьому році бюджет за проживання у садибах або простих апартаментах коштує 800–1500 грн/ніч. Для середнього сегменту апарт-готелів та готелів 3* вартість складає 1800–3500 грн/ніч. Ще більше буде коштувати проживання у готелях зі SPA, басейном та гарним сервісом: 3500–6000 грн/ніч. А на відпочинок у преміум готелі вже потрібно близько 6000–12000+ грн/ніч. Для порівняння: у 2025 році садиби та прості апартаменти можна було знайти за 600–1200 грн/ніч, готелі 3* — від 1200 до 2600 грн/ніч, готелі зі SPA та басейном — у діапазоні 3000–5000 грн/ніч.
Тобто у 2026 році кожен сегмент подорожчав в середньому кілька сотень гривень за добу (на 25-40%). Причина — стабільно високий попит на внутрішній відпочинок за умов обмеженого виїзду за кордон, а також зростання операційних витрат готелів: вартість електроенергії для бізнесу у 2026 році становить 11,50–12,50 грн за кВт·год проти 10,4 грн у 2025-му, паливо подорожчало на 13,2% річних за даними Держстату.
На другому місці по витратам – від 20 до 30% буде харчування. Сюди входять як основні прийоми їжі, так і “атмосферні” витрати: кава з видом, вечірній коктейль, регіональна кухня. Бюджет харчування зазвичай формується зі сніданку за 200–400 грн на людину, обіду на 300–600 грн та вечері за 400–800 грн.
“Таким чином на одну людину середній чек на день по мінімуму складає 500–700 грн до комфортного – від 1500 до 2000 грн”, – сказала Волошина.
