Зустріч прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля і прем’єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо відбудеться в середу, 24 січня, в Ужгороді, повідомляє словацьке видання Denník N у суботу.
“…у середу вранці я в Україні зі Шмигалем”, – заявив Фіцо, розповідаючи про свої робочі плани на майбутній тиждень.
Видання повідомляє, що “Фіцо зустрінеться з прем’єр-міністром України в Ужгороді”.
Як зазначається, на початку грудня вже відбулася телефонна розмова Фіцо з українським колегою. Зміст телефонної розмови він тоді резюмував у статусі у Facebook, заявивши, що “унеможливлює постачання зброї”, але “підтримує європейську перспективу України та Молдови, але разом із країнами західних Балкан”. Фіцо також заявив, що Словаччина зацікавлена “в допомозі Україні в гуманітарній і цивільній сфері”.
Також повідомляється, що Фіцо відзначив небажання української сторони проводити прес-конференцію.
Минулого тижня повідомлялося, що прем’єр-міністр України Шмигаль також анонсував зустріч із прем’єр-міністром Словаччини Фіцо найближчими тижнями, щоб “обговорити всі нагальні питання і зняти можливі перешкоди на шляху до реалізації Ukraine Facility”.
Зміна доходів зведеного бюджету у 2021-2023 році (%)
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Українські підприємства 2023 року збільшили імпорт міді та мідних виробів у вартісному вираженні в 2,2 раза порівняно з 2022 роком – до $140,795 млн.
Згідно з митною статистикою, оприлюдненою Державною митною службою України, експорт міді та мідних виробів за цей період скоротився на 20,1% – до $72,078 млн.
У грудні імпортовано міді на $20,856 млн, експортовано – на $6,906 млн.
Крім того, Україна за 2023 рік знизила імпорт нікелю та виробів на 74,2% порівняно з 2022 роком – до $15,391 млн (у грудні – $1,025 млн), алюмінію та виробів із нього наростила на 7,7%, до $366,463 млн ($31,951 млн).
Водночас знизила ввезення свинцю та виробів з нього на 65,2% – до $989 тис. ($70 тис.), імпорт олова та виробів з нього – на 23%, до $2,728 млн ($310 тис.), але наростила цинку і цинкових виробів – на 18,8%, до $45,966 млн ($3,665 млн).
Експорт алюмінію та виробів із нього минулого року зріс на 0,7% порівняно з 2022 роком – до $97,616 млн (у грудні – $8,433 млн), свинцю та виробів із нього зріс на 23,5% – до $14,778 млн ($704 тис.), нікелю та виробів становив $532 тис. ($24 тис.), тоді як за 2022 рік він був $1,268 млн.
Цинку за кордон у 2023 році поставлено на $130 тис. (у грудні – $13 тис.) проти $1,331 млн у 2022-му. Експорт олова та виробів становив $159 тис. (у грудні – на $79 тис.) проти $424 тис. за 2022 рік.
Як повідомлялося, українські підприємства 2022 року знизили імпорт міді та мідних виробів у вартісному вираженні на 64,3% порівняно з попереднім роком – до $65,370 млн, а їхній експорт зменшився на 56,3% – до $90,245 млн.
Крім того, Україна 2022 року скоротила імпорт нікелю та виробів із нього на 49,9% порівняно з 2021 роком – до $59,754 млн, алюмінію та виробів із нього – на 33,4%, до $340,398 млн. Водночас знизила ввезення свинцю та виробів із нього на 66,6% – до $2,839 млн.
Імпорт олова і виробів з нього впав на 33,5% – до $3,312 млн, а також скоротилося ввезення цинку і цинкових виробів – на 58,7%, до $38,690 млн.
Експорт алюмінію та виробів із нього за 2022 рік знизився на 42,7% порівняно з 2021 роком – до $96,972 млн, свинцю та виробів із нього – на 68,7% – до $11,970 млн, нікелю та виробів – на 73,9%, до $1,268 млн.
Експорт цинку за 2022 рік становив $1,331 млн, тоді як у 2021 році він становив $550 тис. Експорт олова та виробів у 2022 році становив $424 тис. проти $346 тис. за попередній рік.
Міжнародна науково-дослідна сільськогосподарська компанія Corteva Agriscience у 2023 році наростила експорт насіння кукурудзи на 50% порівняно з попереднім роком, повідомила її пресслужба.
Згідно з пресрелізом, протягом 2023 року виробничий насіннєвий комплекс компанії на Полтавщині відвантажив понад півмільйона посівних одиниць насіння кукурудзи бренду Pioneer®, що стало рекордним обсягом за 10 років існування виробництва Corteva в Україні.
“Дії Росії проти аграрного сектору України доводять його видатну роль у забезпеченні продовольчої безпеки в багатьох регіонах світу. Corteva вважає Україну одним із найбільших гравців на світовому сільськогосподарському ринку і протягом останніх років послідовно нарощує виробництво та експорт високоякісного гібридного насіння кукурудзи та соняшнику, щоб забезпечити можливість виробляти аграрну продукцію в Україні та в тих країнах, де робота фермерів залежить від виробленого в нашій країні насіння”, – зазначив керівник виробництва насіння Corteva Agriscience в Україні Олексій Турчинов.
Компанія також повідомила, що має намір продовжувати розвивати виробничі потужності насіннєвого комплексу для нарощування експорту насіння через налагоджені канали збуту до Європейського Союзу. Для цього компанія переналаштувала експортні ланцюжки і протягом 2023 року фермери країн Європи (Австрії, Франції, Угорщини, Румунії, Словаччини, Болгарії, Бельгії, Чехії, Німеччини, Литви, Польщі, Сербії), а також країн Середньої Азії отримали українське насіння кукурудзи бренду Pioneer®.
Як повідомлялося, насіннєвий комплекс компанії в Полтавській області офіційно відкрито в червні 2013 року. У його будівництво було інвестовано понад $56 млн. Річна потужність заводу – близько 500 тис. посівних од. насіння кукурудзи та 250 тис. посівних од. насіння соняшнику.
Corteva Agriscience – глобальна сільськогосподарська компанія. Пропонує комплексні рішення для максимізації врожайності та прибутковості. Має понад 150 науково-дослідних об’єктів і понад 65 діючих речовин у портфоліо.
До її представництва в Україні входять центральний офіс у Києві, науково-дослідний центр у с.Любарці (Київська обл.) та насіннєвий виробничий комплекс у с.Стасі (Полтавська обл.).
У квітні 2022 року компанія прийняла рішення покинути російський ринок через розв’язану РФ повномасштабну війну проти України.
Основні показники державного бюджету (помісячно), млрд грн
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Великий український виробник гофрокартону – “Понінківська картонно-паперова фабрика-Україна” (“ПКПФ-Україна”, Хмельницька обл.) у 2023 році збільшила випуск гофротари на 25,4% порівняно з 2022 роком – до 86,7 млн кв. м.
Згідно з наданими агентству “Інтерфакс-Україна” статистичними даними асоціації “Укрпапір”, таким чином, за випуском цієї продукції фабрика продовжує входити до трійки лідерів після Київського картонно-паперового та Трипільського пакувального комбінатів.
За даними статистики, за минулий рік на фабриці також зросло виробництво тарного картону на 16,3%, до 79,2 тис. тонн.
При цьому в грудні виробництво гофроящиків “ПКБФ-Україна” збільшилося на 16,8% до грудня-2022 – до 7,8 млн кв. м, а паперу і картону – на 36%, до 7,7 тис. тонн.
У грошовому вираженні “ПКБФ-Україна” за 2023 рік випустила продукції майже на 2 млрд 450 млн грн – на 3,1% більше, ніж роком раніше.
Як повідомлялося з посиланням на дані, зібрані асоціацією від основних підприємств галузі (оскільки Держстат перестав надавати такі дані з 2019 року), за 2023 рік в Україні випуск паперу та картону збільшився на 12,3% – до 578,3 тис. тонн, картонних ящиків – на 19,5% – до 539,26 млн кв. м.
Понінківська фабрика (раніше – Понінківський картонно-паперовий комбінат), колись найбільший виробник шкільних зошитів, наразі має одне основне виробництво – паперово-картонне, випускає в основному гофрокартон і гофротару, а також обгортковий, макулатурний папір.
Фабрика є частиною Об’єднаної картонної компанії-Україна (ОКК, Луцьк) бізнесмена Миколи Лобова, до складу виробничих активів якої входить, зокрема, “Луцька КБФ-Україна” (Волинська обл.), що випустила торік (за даними “Укрпапір”) майже 66 тис. тонн різного картону (на 30,6% більше) та 17,4 млн кв. м. гофроящиків.
Як повідомлялося, 2022 року “ПКБФ-Україна” випустила продукцію на 2 млрд 446 млн грн – на 6,5% більше, ніж роком раніше.
