Як повідомляє Сербський Економіст, міжнародний інститут близькосхідних та балканських досліджень – глобальна нестабільність посилюється на тлі війни в Україні та стратегічної невизначеності
Міжнародний інститут близькосхідних та балканських досліджень (IFIMES, Словенія, Любляна) опублікував аналіз, у якому йдеться про наростаючий глобальний безлад та розпад колишніх стратегічних орієнтирів на тлі триваючої війни Росії проти України та загальної геополітичної турбулентності.
Автор дослідження, член консультативної ради IFIMES, президент-комісар Glendale Partners доктор Дж. Скотт Янгер зазначає, що в міру того, як війна в Україні вступила в п’ятий рік, міжнародна система все більше характеризується нестабільністю, зростанням конфліктності та зниженням передбачуваності рішень ключових світових гравців.
У матеріалі підкреслюється, що затягування війни в Україні, криза на Близькому Сході, напруженість навколо Ірану, а також посилення імпульсивності та неузгодженості в глобальній політиці створюють нове середовище стратегічної невизначеності. За оцінкою автора, колишні механізми міжнародного стримування та координації дедалі частіше дають збій, а провідні держави діють дедалі менш системно.
Окрему увагу в аналізі приділено впливу цих процесів на світову економіку та енергетичну безпеку. Зокрема, серед ключових ризиків названо можливі перебої у стратегічних транспортних коридорах, у тому числі в районі Ормузької протоки, що може чинити тиск на світові ринки та посилити нервозність у глобальній економіці.
В IFIMES вважають, що подальший розвиток подій залежатиме від здатності міжнародних гравців не допустити розширення існуючих конфліктів і перейти від ситуативного реагування до більш стійкої системи політичного та економічного стримування криз.
Як зазначається у публікації, нинішній етап світової політики дедалі більше вимагає не лише оперативних дипломатичних рішень, а й переосмислення всієї архітектури міжнародної безпеки, яка в останні роки демонструє ознаки системного ослаблення.
https://t.me/relocationrs/2722
АТ «Мотор Січ» (Запоріжжя) 18 квітня скасувало тендер на добровільне страхування відповідальності членів наглядової ради через відсутність пропозицій. Як повідомляється в системі електронних державних закупівель Prozorro, тендер було оголошено 8 квітня, очікувана вартість закупівлі послуг становила 1,8 млн грн.
«Мотор Січ» – провідне українське підприємство, яке розробляє, виробляє та ремонтує авіаційні двигуни для літаків і вертольотів, а також газотурбінні установки. Це стратегічний об’єкт машинобудування. У 2022 році компанія перейшла під контроль держави після арешту акцій, пов’язаного зі спробою продажу китайським інвесторам.
Як повідомляє Сербський Економіст, уряд Сербії анулював громадянство Якобу Салмановичу Закрієву, племіннику глави Чечні Рамзана Кадирова, через п’ять днів після його надання. Про це повідомляється з посиланням на рішення, опубліковане в «Службовому віснику».
Рішення про скасування громадянства 28 квітня підписав прем’єр-міністр Сербії Джуро Мацут. Спочатку Закрієв отримав сербський паспорт на підставі статті 19 закону про громадянство — як іноземець, чиє прийняття до громадянства «становить інтерес для Республіки Сербія».
Потім влада переглянула це рішення. Уряд послався на статтю 184 закону про загальний адміністративний процес, яка допускає скасування вже виконаного рішення, якщо це необхідно для усунення серйозної та безпосередньої загрози життю і здоров’ю людей, громадській безпеці, громадському порядку або для запобігання серйозним порушенням в економіці.
Історія стала публічною після повідомлень сербських ЗМІ про те, що громадянство було надано Закрієву як особі, що представляє інтерес для країни. Вже менш ніж через добу після цього влада скасувала своє рішення.
Закрієв є сином старшої сестри Кадирова, раніше обіймав посаду мера Грозного, а потім працював в уряді Чечні.
Перші трелювальні трактори (скідери), виготовлені для Карпатського філіалу ДП «Ліси України» в рамках контракту зі словацьким виробником, успішно пройшли заводські випробування, повідомило держпідприємство на своїй сторінці у Facebook.
Згідно з повідомленням, договір на поставку 11 одиниць техніки було укладено в січні 2025 року. Наразі на заводі виготовлено перші два скідери, які фахівці підприємства особисто протестували перед відправкою в Україну.
“Це принциповий етап, адже йдеться не лише про якість техніки, а й про безпеку людей та надійність роботи в складних гірських умовах. Саме тому перевірку проводимо ще на заводі – до початку експлуатації», – зазначається в повідомленні.
За даними ДП, перші одиниці техніки надійдуть в Україну найближчими тижнями, а поставки решти дев’яти одиниць заплановані до середини літа. Нові трактори працюватимуть у 11 надлісництвах Західного регіону, зокрема в Брустурянському, Рахівському, Ужгородському та Івано-Франківському.
У підприємстві підкреслили, що це перша закупівля сучасної спеціалізованої техніки такого рівня. Зараз у Карпатському лісовому офісі використовується близько 350 тракторів, з яких понад 80% (285 одиниць) – техніка 80-90-х років випуску, яка часто виходить з ладу.
“Нова техніка забезпечить кращу прохідність на бездоріжжі та в горах завдяки посиленій рамі та повному приводу. Двобарабанні лебідки підвищать продуктивність, а сучасні системи дистанційного керування зроблять роботу оператора безпечнішою», – підсумували в ДП «Ліси України».
Як повідомлялося, ДП «Ліси України» у 2026 році реалізує інвестиційну програму із загальним обсягом фінансування 4,1 млрд грн. Стратегія модернізації передбачає спрямування понад 2,1 млрд грн на закупівлю товарів і послуг у вітчизняних виробників, зокрема, пожежної техніки, причепів та обладнання для лісовідновлення.
Модернізація технопарку спрямована на заміну застарілої радянської техніки 80-90-х років випуску спеціалізованими машинами європейського зразка. Програма включає закупівлю понад 200 одиниць техніки, серед яких сучасні скідери, харвестери та енергоефективні трактори, які мають підвищити продуктивність робіт у складних ландшафтних умовах та знизити витрати на обслуговування парку.
Об’єднані Арабські Емірати (ОАЕ), які видобувають близько 3–3,5 млн барелів нафти на добу, оголосили про вихід з 1 травня з організації ОПЕК та угоди ОПЕК+, йдеться у заяві.
«Це рішення прийнято після всебічного перегляду виробничої політики ОАЕ, а також наших поточних і майбутніх потужностей, і ґрунтується на наших національних інтересах та нашій відданості ефективному сприянню задоволенню нагальних потреб ринку», – заявили в ОАЕ.
«Хоча короткострокова волатильність, включаючи перебої в роботі Перської затоки та Ормузької протоки, продовжує впливати на динаміку пропозиції, основні тенденції вказують на стійке зростання світового попиту на енергоносії в середньостроковій та довгостроковій перспективі», – підкреслили в уряді.
ОАЕ приєдналися до ОПЕК у 1967 році через емірат Абу-Дабі.
Рішення покинути організацію країн-експортерів в ОАЕ пояснюють еволюцією підходу, «що підвищує гнучкість реагування на зміни ринку, одночасно продовжуючи вносити вклад у стабільність».
ОАЕ зазначають, що є одним із найбільш конкурентоспроможних за ціною світових виробників нафти з низьким вуглецевим слідом. «Після виходу з організації ОАЕ продовжать діяти відповідально, поступово і виважено, нарощуючи видобуток на ринку відповідно до попиту та ринкових умов», – йдеться в заяві.
«Маючи велику та конкурентоспроможну ресурсну базу, ОАЕ продовжуватимуть співпрацювати з партнерами у розробці ресурсів, підтримуючи економічне зростання та диверсифікацію. Це рішення не змінює прихильність ОАЕ до стабільності світового ринку або нашого підходу, заснованого на співпраці з виробниками та споживачами. Навпаки, воно підвищує здатність ОАЕ реагувати на мінливі потреби ринку», – зазначили в ОАЕ.
Уряд країни заявив, що за час перебування в організації ОПЕК ОАЕ «зробили значний внесок і навіть більші жертви на користь усіх».
«Але тепер настав час зосередити свої зусилля на тому, що диктують наші національні інтереси та наші зобов’язання перед інвесторами, клієнтами, партнерами та світовими енергетичними ринками», – підкреслили в ОАЕ.
ОАЕ продовжать інвестувати у весь ланцюжок створення вартості, включаючи нафту, газ, відновлювані джерела енергії та низьковуглецеві рішення для підтримки стійкої та довгострокової трансформації енергетичної системи.
Виробництво молока-сировини в Україні в січні-березні 2026 року скоротилося на 10% порівняно з аналогічним періодом 2025 року – до 1,31 млн тонн, повідомила Асоціація виробників молока (АВМ) із посиланням на дані Держстату.
У галузевому об’єднанні зазначили, що в березні 2026 року господарства усіх категорій виробили 496,2 тис. тонн молока, що на 10,7% менше відносно березня 2025 року. При цьому промисловий сектор продемонстрував зростання: підприємства виробили 285,8 тис. тонн сировини (+4,9%), тоді як у господарствах населення зафіксовано обвал виробництва на 25,8% – до 210,4 тис. тонн.
“Виробники молока знаходяться під тиском нижчих закупівельних цін та підвищення виробничих витрат. Стрибок цін на нафту через конфлікт на Близькому Сході призвів до дорожчання логістики. Також подорожчав природний газ, що спровокувало зростання цін на азотні добрива. Зокрема, карбамід подорожчав майже на 50% у річному вимірі внаслідок блокади Іраном судноплавства по Ормузькій протоці”, – повідомили в АВМ.
Аналітики асоціації наголосили, що серед ключових перешкод для бізнесу в березні залишалися дефіцит робочої сили, безпекові ризики, проблеми з енергопостачанням та обмежений доступ до кредитування. Особливо критична ситуація спостерігається в Харківській області, де через постійні обстріли та мінування полів фермери змушені евакуювати господарства або відмовлятися від посівної.
В АВМ підкреслили, що додатковим викликом є адаптація до нових вимог Спільної аграрної політики ЄС на 2028-2034 рр. Європейський підхід передбачає відмову від виплат на гектар чи голову худоби на користь виконання екологічних KPI (захист ґрунтів, біорізноманіття).
“Нова архітектура аграрної політики ЄС вимагає від українських виробників суттєвих витрат на модернізацію. В умовах воєнного стану та цін на молоко нижче собівартості фермери гостро потребують державної підтримки. Наразі під загрозою закриття перебувають 10-15% малих та середніх молочно-товарних ферм”, – резюмували в асоціації.
