Кількість загиблих і поранених серед цивільного населення в Україні з 24.02.2022 по 31.12.2025
Open4Business.com.ua
АТ “Укрзалізниця” запустила новий флагманський поїзд “Сакура”, який поєднує Київ та Ужгород та до складу якого увійшли нові вагони, виготовлені в Україні у 2026 році, йдеться у повідомленні Міністерства розвитку громад та територій.
Згідно з релізом Мінрозвитку у вівторок, нові вагони оснащені системами безпеки з камерами спостереження, а також мають низку покращень для пасажирів: акумуляторні батареї, додаткові рішення для подорожей із дітьми, інклюзивні елементи, а також функціональні деталі комфорту в купе.
Новий флагманський поїзд вирушає у перший рейс Київ-Ужгород вже сьогодні, 28 квітня.
“Загалом Японія вже надала Україні допомоги на понад 15 мільярдів доларів – фінансової, гуманітарної та технічної. У межах грантових програм ми координуємо чотири фази екстреного відновлення на суму близько 700 млн доларів і очікуємо підписання наступної фази ще на 40 млн доларів “, – цитуються у релізі слова віцепрем’єр-міністра з відновлення – міністра розвитку громад та територій України Олексія Кулеби.
Зазначається, що за сприяння JICA Україна отримала близько 28 тис. тонн рейок виробництва Nippon Steel та десятки одиниць спеціалізованої техніки, що дозволило оновити близько 200 км колій на ключових напрямках.
У Мінрозвитку додали, що 12 вагонів поїзда мають брендування пелюстками сакури.
Крім того, пасажири відповідного поїзда отримають доступ до онлайн-порталу про японську культуру, архітектуру та мистецтво, а також зможуть ознайомитися з елементами японського меню, настільними іграми та спільними українсько-японськими культурними проєктами.
Як повідомлялось, “Укрзалізниця” отримала перші шість нових пасажирських вагонів зі 100, замовлених у 2025 році в ПАТ “Крюківський вагонобудівний завод” (КВБЗ).
Загальна вартість контракту становить близько 6,5 млрд грн, а фінансування здійснюється за рахунок державного бюджету.
Передбачається, що поставки триватимуть поетапно до травня 2028 року, а вже до кінця 2026 року будуть готовими 60 таких вагонів.
Як повідомляє Fixygen, ПрАТ «Київспецтранс» 30 квітня має намір провести загальні збори акціонерів.
Компанія працює у сфері поводження з відходами в Києві та спеціалізується на вивезенні, переробці та захороненні побутових відходів. На корпоративному сайті підприємство називає себе одним із лідерів ринку послуг у цій сфері в столиці, а також зазначає, що здійснює захоронення відходів Києва на полігоні ТПВ №5 у селі Підгірці та на полігоні будівельних відходів №6 у Києві.
ПрАТ «Київспецтранс» зареєстровано 21 травня 1997 року. Юридична адреса компанії — Київ, проспект Європейського Союзу, 85. Основний вид діяльності — збір безпечних відходів. Керівником компанії зазначено Андрія Грущинського.
Згідно з даними SMIDA станом на 31 березня 2026 року, найбільшим акціонером товариства є Ігор Тинний, якому належить 46,8349% акцій.
За даними Opendatabot, виручка ПрАТ «Київспецтранс» у 2025 році склала 521,857 млн грн, чистий прибуток — 44,991 млн грн.
«Київспецтранс» — один із ключових операторів у системі поводження з відходами столиці. Компанія працює на ринку з 1971 року та надає послуги з вивезення, переробки та захоронення відходів, залишаючись важливим елементом комунальної інфраструктури Києва.
У Латвії програма так званих «золотих віз» знову опинилася в центрі скандалу після того, як Служба фінансової розвідки країни виявила понад 20 компаній, які, за її оцінкою, використовувалися для фіктивних інвестицій з метою отримання посвідок на проживання. Про це повідомило латвійське громадське медіа LSM з посиланням на розслідувальну програму De Facto.
За даними розслідування, близько 200 іноземців вклали в статутний капітал таких компаній понад 10 млн євро. При цьому, як зазначається, кошти часто не використовувалися для реальної економічної діяльності, а перенаправлялися організаторам схеми або переміщалися по колу між пов’язаними особами, не створюючи помітної користі для економіки Латвії, але формально даючи підстави для подання на посвідку на проживання.
Програма передбачає можливість отримання тимчасового дозволу на проживання в Латвії при інвестиції 50 тис. або 100 тис. євро в капітал компанії. У 2025 році ця процедура принесла країні майже 6 млн євро, а загалом за нею посвідку на проживання отримали 341 особа, включаючи інвесторів та членів їхніх сімей. При цьому, як підкреслює LSM, держава системно не оцінює, наскільки значним є реальний внесок цих компаній — за оборотом, кількістю співробітників або фактичною діяльністю.
Інтерес до програми в останні роки зростав. За даними Управління у справах громадянства та міграції Латвії, минулого року було подано 109 заяв — більш ніж уп’ятеро більше, ніж у 2021 році, коли їх було 20. Однак позитивне рішення отримали лише приблизно третина заяв, оскільки претенденти проходять перевірки безпеки та благонадійності.
Розслідування також наводить приклад компанії L Hotels, створеної близько півтора року тому. Дев’ять її інвесторів подали заявки на посвідку на проживання минулого року, а в списку акціонерів компанії значаться 30 осіб з Індії, Афганістану, Пакистану, Туреччини, Чилі, Малаві, Сирії, Вануату та інших країн. Більшість із них вклали по 100 тис. євро, але отримали акції категорії B, які, згідно зі статутом, не дають права голосу.
Голова Служби фінансової розвідки Томс Платацис заявив, що в деяких випадках обов’язкові за законом 50 тис. євро фактично були тими самими грошима, багаторазово використаними по колу. LSM підкреслює, що ця історія знову посилила критику програми, яка спочатку мала стимулювати інвестиції та залучати заможних іноземців, але з самого початку супроводжувалася звинуваченнями у зловживаннях.
Кожен п’ятий бізнесмен в Україні отримує дохід від 10 млн грн
74 тисячі бізнесменів, які мають дохід від 10 млн грн на рік та вчасно подають фінансову звітність, нараховується наразі в Україні. Переважна більшість з них — 72% — чоловіки. До трійки найбагатших бізнесменів України потрапили Рінат Ахметов, Віталій Антонов та Андрій Веревський. Майже чверть бізнесменів зареєстровані у Києві.
74 тисячі бізнесменів, чиї компанії генерують від 10 млн грн доходу, нараховується наразі в Україні. Це п’ята частина від усіх власників компаній, які подали річну звітність — 360 тисяч бізнесменів. Лише 28% бізнесменів з переліку — жінки.
Слідкуємо за лідерами на сторінці про Рейтинг українських бізнесменів. Якщо ви є власником компанії та ваш бізнес своєчасно та регулярно подає фінзвітність — шукайте себе у переліку.
За рік рейтинг виріс: 9 122 учасників вибули, водночас 15 450 додались. Чистий приріст рейтингу склав 6 328 бізнесменів. Змінилися й позиції, на своїх місцях утримався лише 21 учасник. Водночас 37% бізнесменів піднялися у рейтингу, а 42% — навпаки, втратили позиції.
Майже чверть усіх бізнесменів зареєстровані у Києві — 16 230. Наслідує Дніпропетровщина (7 204 бізнесмени) та Львівщина (5 878). Разом на ці 3 регіони припадає близько 40% вищої ліги.
Більшість працює у «середньому» сегменті великого бізнесу: 79% мають дохід від 10 до 100 млн грн. Ще 19% генерують від 100 млн до 1 млрд грн, і лише 2% — це справжні гіганти з обігом понад 1 млрд грн.
«Вхідний квиток» до сотні найбагатших бізнесменів країни зріс до 9,96 млрд грн у 2025 році. Це на 11% більше, ніж у 2024 році. Аби потрапити до топ-1000, потрібно щонайменше 1,5 млрд грн доходу компаній.
З моменту публікації Рейтингу бізнесменів-2025 у переліку відбулись зміни — зокрема, через актуалізацію фінзвітності. Тож десятка кращих оновилась.
Станом на зараз, з урахуванням уточненої фінансової звітності, топ-10 бізнесменів 2026 виглядає так:
Абсолютним лідером залишається Рінат Ахметов із доходом компаній понад 843 млрд грн. Друге і третє місця займають Віталій Антонов (164 млрд грн) та Андрій Веревський (149,7 млрд грн). До десятки також входять Юрій Косюк, Володимир Костельман, Олексій Порошенко та Дмитро Фірташ. Єдина жінка у топ-10 — Світлана Івахів, яка замикає топ з доходом близько 46,9 млрд грн.
69 власників бізнесу із сотні кращих прописані в Україні. Також у переліку є представники Кіпру (7%), США та Великої Британії (по 5%), Швейцарії (4%) та інших країн, включаючи ОАЕ, Німеччину і Монако.
Як відправну точку для рейтингу було обрано дохід від 10+ млн грн. Це саме той поріг, на якому вже не працює єдиний податок та межа, за якою справа починає ставати бізнесом — зі структуруванням, звітністю та всіма податками. У міру оновлення фінзвітності перелік може набувати змін.
https://opendatabot.ua/analytics/businessmen-2026
У Румунії підтвердилася інформація про спільні дії Соціал-демократичної партії (PSD) та ультраправого Альянсу за об’єднання румунів (AUR) проти уряду Іліє Боложана. Після заяв про початок технічної підготовки 27 квітня партії вже 28 квітня подали до парламенту спільну резолюцію про недовіру кабінету.
Reuters і AP повідомляють, що вотум спрямований на повалення проєвропейського уряду прем’єра Іліє Боложана після виходу PSD з коаліції, що позбавило кабінет парламентської більшості.
Керівництво парламенту визначило, що документ буде зачитано 29 квітня, тоді як обговорення і голосування мають відбутися 5 травня. Повідомлялося також, що під текстом зібрано 251 підпис, тоді як для ухвалення резолюції потрібні 233 голоси.
Політичне значення цього кроку виходить далеко за межі парламентської процедури. Падіння уряду Боложана може спричинити затяжну політичну нестабільність, поставити під тиск кредитний рейтинг Румунії, підвищити вартість державних запозичень і ускладнити доступ до понад 10 млрд євро європейських коштів, які Бухарест має встигнути освоїти в межах строків програми відновлення ЄС.
При цьому PSD, хоча і діє разом з AUR для повалення уряду, не заявляла про готовність формувати з ультраправими спільний кабінет. І AP, і Reuters підкреслюють, що соціал-демократи радше намагаються переформатувати владу на вигідніших для себе умовах, а не створити повноцінний союз із AUR.
