Українські агровиробники за два роки дії оновленої програми держпідтримки придбали вітчизняну сільгосптехніку та обладнання на загальну суму понад 10,5 млрд грн (з ПДВ), повідомила пресслужба Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства.
Згідно зі звітом відомства, у період з квітня 2024 року по лютий 2026 року можливістю часткового відшкодування вартості (25%) скористалися 8 982 підприємства. За цей час аграрії закупили 14 611 одиниць техніки, а загальний обсяг виплачених державою коштів сягнув $2,2 млрд.
“Для аграріїв це вигідний інструмент оновлення технічного парку, а для виробників – зростання замовлень. З квітня 2024 року перелік техніки, яку можна придбати з державною компенсацією, зріс більш ніж у 14 разів. На 2026 рік фінансування програми вже передбачене”, – зазначив міністр економіки, довкілля і сільського господарства Олексій Соболєв.
На реалізацію держпрограми у бюджеті на 2026 рік закладено $1,8 млрд. Перші $126,1 млн уже спрямували 382 виробникам, які подали заявки взимку. Найактивніше техніку купували господарства Тернопільської, Полтавської, Черкаської, Кіровоградської та Вінницької областей.
Офіційний перелік техніки, що підлягає відшкодуванню, сьогодні налічує 14 425 позицій від 166 українських заводів. У міністерстві також нагадали: з квітня 2026 року для аграріїв із прифронтових територій розмір компенсації збільшено до 40%.
Виробництво первинного нікелю у світі 2026 року знизиться на 4,3% і становитиме 3,715 млн тонн, прогнозує Міжнародна дослідницька група з нікелю (INSG).
За підсумками 2025 року воно зросло на 8,1% – до 3,88 млн тонн.
Ці оцінки не враховують можливості будь-яких відчутних перебоїв у роботі підприємств, наголошується в повідомленні INSG.
Індонезія, провідний світовий виробник нікелю, запровадила 2026 року додаткові заходи для жорсткішого регулювання гірничодобувного сектору. Затверджена квота на видобуток нікелевої руди на цей рік була встановлена на значно нижчому рівні, ніж у 2025 році. Однак вона може бути переглянута в бік підвищення, залежно від оцінки урядом попиту та пропозиції.
Світове споживання первинного нікелю в поточному році, як очікується, збільшиться на 4,2% і досягне 3,747 млн тонн. Минулого року воно підвищилося на 3,5% – до 3,473 млн тонн.
Таким чином, глобальний ринок нікелю у 2026 році відчуватиме нестачу. Дефіцит становитиме 32 тис. тонн, тоді як у 2025 році було зафіксовано профіцит у розмірі 283 тис. тонн, у 2024 році – 226 тис. тонн, у 2023 році – 175 тис. тонн.
Невизначеність щодо обсягів виробництва в Індонезії та конфлікт на Близькому Сході можуть призвести до перегляду прогнозів. “Наслідки (війни в Ірані – прим. ІФ) для ринків металів – як з погляду виробництва, так і кінцевого попиту – ще не належно оцінено”, – наголошується в повідомленні INSG.
INSG є незалежною міжурядовою організацією, яка була заснована 1990 року і розташована в Лісабоні (Португалія). Членами групи є країни-виробники і споживачі нікелю: Австралія, Бразилія, Велика Британія, Німеччина, Індія, Італія, Куба, Норвегія, Португалія, Росія, Фінляндія, Франція, Швеція, Японія, а також Європейський Союз.
Державне підприємство “Ліси України” спільно з латвійськими партнерами започаткували проєкт створення живих меморіалів у ЄС, у рамках якого на честь майже 200 загиблих українських лісівників у Латвії висадили 2 тис. сосен, повідомила пресслужба держпідприємства у Facebook у понеділок.
“Пам’ять про загиблих має трансформуватися в рішучість світу зупинити агресію”, – заявив президент України Володимир Зеленський під час вручення премії Four Freedoms Award 2026.
Акція у Талсінському краї поблизу Кампаркалнса стала першим кроком міжнародного розширення проєкту “Ліси пам’яті”, у межах якого в Україні вже висаджено майже 50 меморіальних гаїв. На латвійській ділянці 23 квітня встановили пам’ятний знак та висадили дерева на честь українських героїв.
“Сьогодні тут, на землі Латвії, ми створюємо живий пам’ятник українським лісівникам, які зі зброєю в руках захищали свою Батьківщину. Ці дерева нагадуватимуть кожному про мужність українського народу та про ціну, сплачену за незалежність”, – наголосив голова Латвійської ради лісової сертифікації Маріс Лиопа.
Організаторами заходу виступили Міністерство землеробства Латвії, Латвійська рада лісової сертифікації та компанії Latvijas valsts meži і Latvijas Finieris.
У ДП “Ліси України” прогнозують, що цього року такі пам’ятні ліси з’являться і в інших країнах Євросоюзу для посилення міжнародної підтримки та вшанування подвигу українських воїнів.
Крім того, 19 квітня латвійські волонтери доставили чергову партію допомоги ЗСУ: сім автобусів, зокрема два мікроавтобуси для підрозділів, де служать лісівники Волині та Рівненщини.
Державне підприємство «Міжнародний аеропорт »Бориспіль” (Київ) 27 квітня оголосило тендер на закупівлю послуг обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСАГО), повідомляється в системі електронних державних закупівель Prozorro.
Очікувана вартість придбання послуг становить 543,6 тис. грн.
Кінцевий термін подання пропозицій — 5 травня.
Переможцем аналогічного тендеру у квітні цього року стала СК «Гардіан».
Світове зростання цін на сухе молоко стимулювало попит на українську продукцію та призвело до нетипово активної динаміки внутрішнього ринку, повідомило галузеве аналітичне агентство “Інфагро” у понеділок.
За даними агентства, у лютому географія експорту сухого знежиреного молока (СЗМ) виявилася незвичною. Основним покупцем стала Сирія з часткою 30%, далі йдуть Малайзія (14%), Японія (13%), Грузія (7%) та Ізраїль (6%). Решта 29% поставок припала на інші ринки.
“Такий розподіл виглядає несподіваним, зважаючи на те, що ще пів року тому Сирія майже не розглядалася експортерами. Очікується, що найближчим часом постачальники почнуть активніше переорієнтовуватися на європейський ринок”, – зазначили аналітики.
Експерти прогнозують, що за сприятливих умов може бути використана квота ЄС на рівні 7,5 тис. тонн у першому півріччі. Водночас трейдери не поспішають повністю відмовлятися від альтернативних напрямків, які вже довели свою ефективність.
У сегменті сухого незбираного молока (СНМ) експортна активність наразі обмежена, проте структура поставок чітко сконцентрована: Ізраїль забезпечує 57% експорту, Польща – 43%, констатували в “Інфагро”.
Як повідомляє Fixygen, АТ «Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування “Насосенергомаш”» 21 травня 2026 року має намір провести позачергові загальні збори акціонерів у дистанційному форматі. Інформація про скликання зборів розміщена Фондом державного майна України як органом управління корпоративними правами держави в компанії.
Підприємство є одним з найбільших українських виробників насосного обладнання та енергетичного машинобудування. За даними відкритих реєстрів, завод зареєстрований у Сумах, його код ЄДРПОУ — 05785448.
Згідно з даними SMIDA за четвертий квартал 2025 року, держава Україна в особі Фонду держмайна володіє 90,6065% акцій товариства.
За даними Opendatabot, виручка підприємства у 2024 році склала 275,942 млн грн, чистий збиток — 167,06 млн грн, активи — 2,089 млрд грн, зобов’язання — 1,571 млрд грн. У квартальній звітності за дев’ять місяців 2025 року дохід склав 340,764 млн грн, чистий збиток — 27,154 млн грн.
«Насосенергомаш» спеціалізується на випуску насосів та обладнання для енергетики, нафтогазового сектора, водопостачання та промисловості. Підприємство залишається одним із базових машинобудівних активів Сумської області, а контрольний пакет акцій перебуває в управлінні держави через Фонд держмайна України.
