Кабінет міністрів продовжив до 31 грудня 2024 року обмеження в торгівлі з РФ.
Як повідомив представник Кабміну у Верховній Раді Тарас Мельничук у Telegram, відповідні рішення ухвалено на засіданні уряду в п’ятницю.
Зокрема, продовжено дію постанови уряду від 30 грудня 2015 року №1147 “Про заборону ввезення на митну територію України товарів, що походять з Російської Федерації” до 31 грудня 2024 року (включно).
Крім того, продовжено дію постанови від 30 грудня 2015 року №1146 “Про ставки ввізного мита щодо товарів, які походять з Російської Федерації” до 31 грудня 2024 року.
Національний банк України (НБУ) разом із міжнародними партнерами, зокрема Світовим банком і Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР), готують новий механізм врегулювання воєнних ризиків, який планують представити не пізніше першого кварталу 2024 року.
Як наголошується на сторінці НБУ у Facebook, під час зустрічі керівництва регулятора з учасниками страхового ринку, що відбулася, голова Нацбанку Андрій Пишний наголосив на важливості впровадження страхування воєнно-політичних ризиків, яке повинно запрацювати наступного року на повну силу.
Водночас також зазначалося, що одним із пріоритетних напрямів роботи Національного банку у 2024 році є розвиток конкурентного, адаптивного та рентабельного страхового ринку.
“Нові вимоги до страхових компаній наближають нас до європейських стандартів регулювання та нагляду. Тому імплементація нових норм – це пріоритет, а інтеграція в європейське співтовариство – завдання № 1. Рухатися доведеться максимально швидко, але ви можете розраховувати на всебічну підтримку і зрілий конструктивний діалог”, – сказав Пишний, говорячи про важливість таких змін для вітчизняного страхування.
Водночас зазначалося, що 2024 року, зокрема, розпочнеться застосування ризик-орієнтованого пруденційного нагляду та удосконалення вимог до платоспроможності страховиків, а також нового виду нагляду за ринковою поведінкою страховиків для контролю за дотриманням правил і стандартів надання фінансових послуг.
“Національний банк посилює свій штат фахівцями, які оцінюватимуть бізнес-моделі страховиків за ризик-орієнтованим підходом. Особливу увагу буде приділено оцінці активів страховиків – майна та цінних паперів, вартість яких має бути ринковою”, – зазначив під час зустрічі заступник голови НБУ Дмитро Олійник.
Окремо було наголошено на важливості роботи підрозділів фінансового моніторингу страховиків як запобіжника залучення компаній до схем відмивання коштів, зокрема з метою ухилення від сплати податків, і для обмеження зв’язків із Росією.
Водночас зазначалося, що триває робота в парламенті щодо фіналізації тексту нового закону “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, який має бути ухвалений згідно з програмою МВФ до кінця травня наступного року.
Наразі страхові компанії мають підготуватися до поновлюваних Національним банком виїзних перевірок, щоб заздалегідь усунути можливі порушення законодавства, підкреслили представники регулятора.
NBU, Андрій Пишний, ЄБРР, механізм врегулювання воєнних ризиків, Національний банк України
Президент США Джо Байден підписав Акт про асигнування на національну оборону, який передбачає рекордні $886 млрд на оборонні потреби у 2024-му фіскальному році, повідомляється в заяві Білого дому в п’ятницю, 22 грудня.
“Закон дозволяє асигнування на фінансовий рік здебільшого для Міністерства оборони, програм національної безпеки Міністерства енергетики, Державного департаменту та розвідувальної спільноти. Закон надає найважливіші повноваження, необхідні нам для створення збройних сил, необхідних для стримування майбутніх конфліктів, а також підтримує військовослужбовців, їхніх чоловіків і жінок та сім’ї, які виконують цю місію щодня”, – сказано в заяві.
Як повідомлялося, 14 грудня Сенат США схвалив законопроєкт про оборону на суму $886 млрд, згідно з ним, має бути створено нову посаду спеціального генерального інспектора, який стежитиме за використанням військової допомоги Україною.
Також повідомлялося, що в ухваленому Сенатом варіанті бюджету передбачено $300 млн для України.
Чистий продаж доларів Національним банком України (НБУ) минулого тижня збільшився до $977,3 млн із $862,5 млн тижнем раніше, востаннє НБУ продавав більше в перший тиждень переходу до керованої гнучкості курсу на початку жовтня.
У першій половині тижня, згідно з даними центробанку, купівля валюти клієнтами банків зростала, досягнувши в середу $475 млн і на $260 млн перевищивши обсяг продажу.
У результаті НБУ в середу послабив курс гривні на 0,6%, або на 23 коп., а сумарно за перші три дні тижня – на 1,4%, або на 53 коп.
Однак у четвер зниження курсу було зовсім незначним, а в п’ятницю Нацбанк навіть зміцнив його на 4 копійки – до 37,5525 грн/$1.
Загалом із 26 листопада, коли почалася виражена тенденція до ослаблення національної валюти, долар подорожчав на 4,3%, або на 1,54 грн. Водночас завдяки зміцненню гривні в перший час після переходу Нацбанку 3 жовтня до режиму керованої гнучкості подорожчання долара до фіксованого курсу, що діяв понад 14 місяців, становило 2,7%, або 98 коп.
На готівковому ринку в п’ятницю долар також незначно подешевшав – на 11 коп., приблизно до 38,10 грн/$1.
Як повідомлялося, чистий продаж Нацбанку в листопаді знизився до $2,46 млрд із $3,34 млрд у жовтні та $2,69 млрд у вересні. Однак скорочення зовнішнього фінансування до $2,04 млрд призвело до зменшення міжнародних резервів четвертий місяць поспіль – на 0,5%, або на $187,8 млн, до $38 млрд 785,2 млн.
Кількість резидентів “Дія.City” з жовтня 2023 року зросла на 24 – більш ніж до 760 компаній, випливає з повідомлення Міністерства цифрового розвитку (Мінцифри) у “Фейсбуці” в п’ятницю.
“Бізнес продовжує обирати Україну для розвитку. До унікального правового та податкового простору “Дія.City” приєдналося понад 760 резидентів”, – ідеться в повідомленні.
Зазначається, що серед новачків, які приєдналися до “Дія.City”, – Roboneers – український виробник систем ситуаційної обізнаності та наземних роботизованих комплексів. Роботи, які виробляє ця компанія, можуть рухатися за військовими підрозділами на полі бою і нести на собі спорядження. До “Дія.City” приєднався і Nibulon, лідер зернового експорту України.
У Мінцифри додали, що до спеціального правового та податкового режиму долучився IT-підрозділ компанії Nibulon Digital, який наразі працює над е-документообігом та системою ефективного землеробства.
Серед нових резидентів – Itera, одна з найдосвідченіших скандинавських технологічних компаній, що спеціалізується на комунікаціях і надає рішення майже у 20 країнах світу; Melexis R&D – міжнародна високотехнологічна компанія, що виробляє аналого-цифрові мікросхеми для сфери автомобільної електроніки; TAF Drones – міlitary-tech-компанія з виробництва FPV-дронів, акумуляторів та інших технологій для української армії. Як уточнюється, у вересні компанія відвантажила для ЗСУ 6 тис. FPV-дронів, у листопаді – понад 10 тис.
Крім того, резидентами “Дія.City” стали український розробник мобільних застосунків DevLight і харківська компанія, яка розробляє софт CodeIT.
За даними Мінцифри на кінець жовтня, кількість резидентів “Дія.City” сягала 736.
У відомстві нагадують, що серед переваг “Дія.City” – 5%-вий ПДФО, 22%-вий ЄСВ і 1,5%-вий військовий збір від мінімальної зарплати. Крім того, статус резидента “Дія.City” дає перевагу при бронюванні співробітників, знижуючи кількість необхідних критеріїв, яким має відповідати підприємство, до двох із шести.
Розподіл генерації в енергосистемі України у 2022 році
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
