Зведений платіжний баланс України в липні цього року було зведено з профіцитом $2,6 млрд порівняно з $0,97 млрд у червні цього року і дефіцитом $0,3 млрд у липні минулого року, повідомив Нацбанк України на своєму сайті.
Згідно з його даними, сумарно профіцит за сім місяців цього року досяг $10,37 млрд проти дефіциту $8,40 млрд за аналогічний період минулого року.
Водночас із поточним рахунком ситуація зворотна: якщо в липні минулого року було зафіксовано його профіцит $1,40 млрд, то в липні цього – дефіцит $0,78 млрд після чотирьох місяців профіциту.
“Формування дефіциту зумовлено розширенням від’ємного сальдо торгівлі товарами і послугами та меншими обсягами грантової допомоги, отриманої від міжнародних партнерів”, – пояснив Нацбанк.
У результаті загалом за січень-липень цього року дефіцит поточного рахунку сягнув $1,95 млрд проти профіциту $4,30 млрд за січень-липень минулого року. Без урахування реінвестованих доходів і грантів від міжнародних партнерів дефіцит становив $9,1 млрд, більш ніж на порядок перевищивши дефіцит за сім місяців 2022 року в $743 млн.
За даними НБУ, експорт товарів у липні зменшився на 17,1%, тоді як їхній імпорт зріс на 10,2% щодо липня минулого року. Порівняно з попереднім місяцем, експорт та імпорт товарів зменшилися на 21,1% і 1,5% відповідно.
Зазначається, що обсяги експорту товарів становили $2,2 млрд. Експорт скоротився за такими основними товарними групами: продовольчі товари – на 8,7% (-20,5% порівняно з червнем); мінеральні продукти (у т.ч. руди) – на 38,4% (-11,0%); чорні та кольорові метали – на 22,9% (-25,5%).
Продукції машинобудування було експортовано на 46,3% (-52,7%) менше, ніж у липні минулого року; деревини та виробів з неї – на 27,2% (-16,6%); продукції хімічної промисловості – на 24.2% (-16,8%). Експорт промислових виробів був на рівні минулого року, водночас скоротившись порівняно з червнем на 15.5%.
Нацбанк уточнив, що в липні цього року в номінальному вимірі все падіння експорту товарів забезпечено скороченням їхнього експорту до країн ЄС (на $478 млн, або 24.9%), частка країн ЄС скоротилася з 71,7% до 64,9%. Також скоротився експорт до країн Америки (на $78 млн, або 66,1%, їхня частка зменшилася з 4,4% до 1,8%) і СНД (на $25 млн, або 16,8%, частка збереглася на рівні 5,6%). Водночас зріс експорт до країн Африки (на $51 млн, або у 2,2 раза, їхня частка збільшилася з 1,5% до 4,1%) та Азії (на $15 млн, або 3,7%, їхня частка збільшилася з 15,1% до 18,8%) і Азії (на $15 млн, або 3,7%, їхня частка збільшилася з 15,1% до 18,8%).
Обсяги імпорту товарів становили $5,1 млрд: хоча енергетичний імпорт і зменшився на 48,7% (до червня скоротився на 13,0%), неенергетичний збільшився на 30,1% (на рівні червня).
Зокрема, імпорт продукції машинобудування становив 38,5% (+ 0,9% порівняно з червнем); продукції хімічної промисловості – 10,3% (+ 8,2%); чорних і кольорових металів – 22,7% (+ 1,2%); продовольчих товарів – 8,8% (-8.7%). Крім того, імпорт промислових виробів збільшився на 15,6% (+1,0%); деревини та виробів із неї – на 6,1% (-2,1%).
У липні 2023 року в номінальному вимірі більше зріс імпорт із країн Азії (на $378 млн, або на 29,9%, а їхня частка збільшилася з 27,5% до 32,5%) і ЄС (на $140 млн, або на 5,8%, але їхня частка знизилася з 52,4% до 50,3%). Водночас скоротився імпорт із країн СНД (на $115 млн, або на 63,9%, а їхня частка в імпорті товарів скоротилася з 3,9% до 1,3%).
Дефіцит торгівлі послугами в липні цього року скоротився вдвічі до липня минулого – до $614 млн: експорт послуг збільшився на 12,6%, тоді як імпорт скоротився на 18,3%.
Експорт послуг зріс переважно за рахунок транспортних (на 17,3% за рахунок автомобільного та залізничного транспорту) та інших ділових послуг (на 25,7%). Також продовжилося зростання експорту комп’ютерних послуг – на 3,1% (у червні – на 1,6%). Імпорт послуг зменшився насамперед за рахунок зниження витрат біженців і короткострокових мігрантів за кордоном – на 22,9%, до $1,4 млрд. Також скоротився імпорт фінансових послуг – на 53,1%.
Обсяги імпорту транспортних послуг зросли на 17,3% (завдяки послугам морського, залізничного і повітряного транспорту та поштових і кур’єрських послуг), телекомунікаційних і комп’ютерних послуг – на 23,7%, а також інших ділових послуг – у 1,8 раза.
Як повідомив Нацбанк, профіцит балансу первинних доходів скоротився до $669 млн (у липні 2022 року – $879 млн). Це було зумовлено одночасним скороченням надходжень за статтею “оплата праці” (на 5,2%) і збільшенням виплат за доходами від інвестицій, зокрема завдяки реінвестованим доходам, обсяг яких становив $194 млн (у липні 2022 року від’ємні реінвестовані доходи становили $40 млн).
Профіцит балансу вторинних доходів становив $2,0 млрд і сформувався переважно за рахунок отримання гранту $1,3 млрд (у липні 2022 року профіцит становив $3,7 млрд, а обсяги отриманої грантової допомоги – $2,7 млрд).
Обсяг приватних грошових переказів, за даними НБУ, зменшився на 5,8% і становив $939 млн: заробітна плата, яку українці отримують з-за кордону, збільшилася на 2,9%, тоді як інші приватні перекази, що надійшли через офіційні канали, впали на 22,0%. Загалом офіційними каналами відправлено на 11,2% переказів менше, ніж у липні минулого року, тоді як потік через неформальні канали збільшився на 0,9%.
Загалом за січень – липень 2023 року обсяги грошових переказів зменшилися на 10,2%, зокрема: чиста оплата праці – на 9,0%, приватні трансферти – на 12,9%.
Чисте запозичення від зовнішнього світу (сумарне сальдо поточного рахунку та рахунку операцій із капіталом) становило, як зазначив Нацбанк, $764 млн, тоді як у липні 2022 року було зафіксовано чисте кредитування $1,4 млрд.
Загалом за сім місяців 2023 року чисте запозичення від зовнішнього світу становило $1,9 млрд, тоді як за відповідний період минулого року чисте кредитування – $4,4 млрд.
Чистий приплив за фінансовим рахунком становив у липні цього року $3,3 млрд проти чистого відпливу $1,7 млрд у липні минулого року та зумовлювався насамперед припливом за операціями державного сектору.
Загалом за сім місяців 2023 року чистий приплив коштів за фінансовим рахунком становив $12,2 млрд, тоді як за аналогічний період торік чистий відтік становив ;12.8 млрд.
Уточнюється, що чистий приплив за операціями державного сектору в липні дорівнював $3,2 млрд проти відтоку $196 млн у липні минулого року та зумовлювався чистим надходженням коштів за кредитами від міжнародних партнерів на суму $3,1 млрд. Водночас чисті надходження за ОВДП становили $14 млн.
Чистий приплив прямих іноземних інвестицій Нацбанк оцінив у липні в $403 млн порівняно зі $150 млн у липні 2022 року. Зокрема, реінвестування доходів банківського сектору становило $194 млн; чистий приплив акціонерного капіталу (крім реінвестування доходів) – $114 млн; чисте залучення за борговими інструментами – $94 млн, із них за кредитами сестринських підприємств – $20 млн (у липні 2022 року – $95 млн, із них за кредитами сестринських підприємств – $19 млн).
За сім місяців 2023 року чистий приплив прямих іноземних інвестицій оцінено Нацбанком у $2,2 млрд (зокрема, реінвестування доходів – $1,6 млрд), тоді як за сім місяців 2022 року чистий відтік становив $141 млн дол. США (зокрема реінвестування доходів – $415 млн).
Чистий приплив акціонерного капіталу (крім реінвестування доходів) становив у січні-липні $399 млн (за сім місяців 2022 року – $185 млн), чисті залучення за борговими інструментами – $371 млн (за сім місяців 2022 року чисті погашення $658 млн).
НБУ додав, що чисте збільшення зовнішньої позиції за операціями банків із портфельних та інших інвестицій у липні становило $151 млн (у липні минулого року – $391 млн): чиста купівля банками цінних паперів нерезидентів на суму 250 млн частково нівелювалася чистим зменшенням зовнішньої позиції за статтею “валюта і депозити” на суму $101 млн.
Чисте збільшення зовнішньої позиції реального сектору (без урахування прямих іноземних інвестицій) становило $112 млн (у липні минулого року – $1,4 млрд) та було зумовлене різноспрямованими факторами: зростанням обсягів готівкової валюти поза банками на $593 млн (у липні 2022 року – на $776 млн) з одночасним зменшенням чистої зовнішньої позиції за торговельними кредитами на $506 млн.
За січень – червень 2023 року зростання обсягів готівкової валюти поза банками Нацбанк оцінив у $6,6 млрд, тоді як за відповідний період 2022 року – у $5,9 млрд.
Адміністрація Президента США вперше відправить в Україну бронебійні боєприпаси, що містять збіднений уран, вони є частиною нового пакета військової допомоги Україні, повідомляє агентство Reuters у п’ятницю.
“Снаряди, які можуть допомогти знищити російські танки, є частиною нового пакета військової допомоги Україні, який буде представлений наступного тижня. Боєприпаси можуть бути випущені з американських танків Abrams, які, за словами джерела, знайомого з ситуацією, мають бути доставлені в Україну найближчими тижнями. Один із чиновників повідомив, що майбутній пакет допомоги становитиме від $240 до 375 млн залежно від того, що в нього буде включено”, – ідеться в повідомленні.
Збіднений уран використовують у боєприпасах, оскільки його надзвичайна густина дає снарядам можливість легко пробивати броню і самозайматися в палючій хмарі пилу і металу. Хоча збіднений уран і радіоактивний, але значно меншою мірою, ніж природний уран, а також його частинки можуть зберігатися протягом значного часу.
Раніше повідомлялося, що британська влада у квітні передала Україні кілька тисяч снарядів для танків Challenger 2, частина з яких містила збіднений уран.
Джерело: https://www.reuters.com/world/us-send-its-first-depleted-uranium-rounds-ukraine-sources-2023-09-01/
Служба безпеки України вручила підозру за двома статтями Кримінального кодексу бізнесмену Ігорю Коломойському.
“За матеріалами Служби безпеки України та Бюро економічної безпеки повідомлення про підозру у скоєнні злочинів отримав фактичний власник великої фінансово-промислової групи Ігор Коломойський”, – ідеться в повідомленні, опублікованому в Телеграм-каналі.
У Службі безпеки вказують, що Коломойському оголошено підозру за двома статтями Кримінального кодексу України: ст. 190 (шахрайство) і ст. 209 (легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом).
Правоохоронні органи встановили, що бізнесмен протягом 2013-2020 років легалізував понад 0,5 млрд грн шляхом їхнього виведення за кордон, при цьому він використовував інфраструктуру підконтрольних банківських установ.
“Було створено кредитні зобов’язання товариства безпосередньо перед олігархом і всі наступні перерахування заборгованості згаданого товариства надходили на особистий рахунок Коломойського”, – уточнило БЕБ у своєму пресрелізі.
Зазначається, що досудове розслідування триває під процесуальним керівництвом Офісу Генерального прокурора.
Джерело: https://t.me/SBUkr/9500
Структура затверджених доходів державного бюджету на 2023 рік
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
ПАТ “Укрнафта” в січні-липні 2023 року збільшило видобуток нафти з конденсатом на 4,5% (на 36 тис. тонн) порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до 828 тис. тонн, повідомила пресслужба компанії.
Середньодобовий видобуток нафти з конденсатом за сім місяців 2023 року становив 3,9 тис. тонн, 2022 року – 3,7 тис. тонн, 2021 року – 4 тис. тонн.
Видобуток газу “Укрнафтою” в січні-липні 2023 року збільшився на 6,8% (на 40 млн куб. м) порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до 628 млн куб. м.
Середньодобовий видобуток газу за сім місяців 2023 року становив 2,964 млн куб. м, 2022 року – 2,772 млн куб. м, 2021 року – 3,015 млн куб. м.
За даними пресслужби, за сім місяців поточного року на родовищах компанії проведено 65 капітальних ремонтів, 18 інтенсифікацій, 15 інтенсифікацій без бригади капітального ремонту свердловин (КРС), 13 операцій із колтюбінгу. 21 свердловину виведено з бездіяльності.
“Сукупно ці та інші заходи принесли додаткові 52 тис. тонн нафти і 28 млн куб. м газу”, – зазначили в компанії.
Крім того, “Укрнафта” в січні-червні 2023 року перерахувала 12,32 млрд грн податків до бюджетів усіх рівнів, у т.ч. 1,187 млрд грн податку на прибуток за перший квартал і 2,077 млрд грн – за другий квартал.
Як повідомлялося, “Укрнафта”, яка з кінця 2022 року повністю перебуває під контролем держави, має на меті стратегічну мету до 2027 року подвоїти видобуток нафти і природного газу до 3 млн тонн і 2 млрд куб. м відповідно. У 2023 році компанія планує збільшити видобуток нафти на 5,8% (на 0,077 млн тонн) порівняно з минулим роком – до 1,447 млн тонн, газу – на 0,3% (на 0,003 млн куб. м), до 1,04 млрд куб. м.
Ставка Верховного головнокомандувача 5 листопада 2022 року вирішила на час воєнного стану вилучити у власність держави як військове майно акції “Укрнафти” та “Укртатнафти” (за винятком відповідно контрольного та блокуючого пакетів НАК “Нафтогаз України”). До вилучення структурам Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова належало близько 42% акцій “Укрнафти”, а разом з іншими партнерами – контрольний пакет “Укртатнафти”.
Станом на кінець березня 2023 року “Укрнафта” мала у своєму розпорядженні 89 родовищ із 23 млн тонн доведених запасів і з 1,806 тис. активних нафтових свердловин та 152 газових свердловин. Компанія експлуатує 537 АЗС, з яких 28 модернізовано. Обсяг продажів на них цього року очікується на рівні 350 тис. тонн, або близько 7% ринку. Минулого року оптові та роздрібні продажі нафтопродуктів склали 1,665 млн тонн.
Наприкінці червня 2023 року Антимонопольний комітет України (АМКУ) дозволив “Укрнафті” отримати в управління частки в статутних капіталах “Укрнафтобуріння”, “Сахалінське”, “Сіріус-1”, “Іст Юроуп Петролеум”, які працюють на Сахалінському газоконденсатному родовищі. Загалом по Сахалінському родовищу видобуток газу 2020 року становив 844,3 млн куб. м і 86 тис. тонн нафти і конденсату, 2021-го – 789,5 млн куб. м і 80,8 тис. тонн.
ПрАТ “Страхова компанія “Ультра Альянс” (раніше – СК “Ультра” Київ) збільшить статутний капітал до 48 млн грн шляхом проведення додаткової емісії на суму 18 млн грн.
Як повідомляється в системі розкриття інформації НКЦПФР, таке рішення ухвалили акціонери під час зборів 21 серпня.
Так само наголошується, що емісію планується провести за рахунок спрямування до статутного капіталу товариства прибутку, отриманого за 2019-2022 роки в загальному розмірі 18 млн грн. Емісію буде проведено шляхом підвищення номінальної вартості акцій з 1 тис. грн до 1,6 тис. грн.
Статутний капітал збільшується для виконання норм щодо мінімального розміру статутного капіталу для здійснення страхової діяльності відповідно до положень Закону України “Про страхування”.
СК “Ультра Альянс” зареєстрована 2004 року. Статутний капітал – 10 млн грн. Спеціалізується на ризиковому страхуванні. Кінцевим бенефіціаром є Ігор Янковський.
Національне рейтингове агентство “Рюрік” присвоїло ПрАТ “СК “Ультра Альянс” довгостроковий кредитний рейтинг позичальника на рівні uaАА інвестиційної категорії з прогнозом “у “розвитку” та рейтинг фінансової надійності (стійкості) страховика на рівні uainsAAА інвестиційної категорії.
